Про дари лісу
Ліс – безцінний дар природи. Крім дерев та кущів у ньому щорічно достигає багато різноманітних лікувальних рослин, ягід, трав.
Лісові ягоди та плоди — справжнє джерело вітамінів та інших корисних речовин. Але перед тим, як збирати ягоди, необхідно добре вивчити та запам’ятати, які з них можна класти до кошика, а які забороняється споживати.
Їстівні лісові ягоди
Чорниця. Маленький кущик, росте у хвойних і мішаних лісах на галявинах. Світлолюбна рослина. Цвіте у квітні-травні, плоди достигають у липні. Чорниця містить безліч корисних елементів, що необхідні для організму. Завдяки корисним властивостям, її використовують у народній медицині для профілактики та лікування багатьох недуг.
Малина. Мабуть, кожен хоч раз збирав малину. Ягода може рости як біля хати, так і в лісі. У малині високий вміст саліцилової кислоти, що має жарознижуючу дію. Рослина є ефективною при лікуванні застуд та запалень.
Малина входить у трійку продуктів-лідерів за вмістом антиоксидантів. Ці речовини дозволяють боротися з проявами старості, зберігати енергійність і зовнішню привабливість.
Ягода багата на вітамін C.
Суниці. Лісова суниця є найдавнішою ягодою на землі. Суниці багаті на кальцій. Клітковина суниці дуже ніжна в порівнянні з іншими фруктами, тож ягоди корисні для секреції шлунка, покращують роботу кишечника та виводять зайвий холестерин з організму.
Ожина різниться від малини не тільки кольором, але й смаком. Темні ягоди більш щільні, кисло-солодкі, дуже ароматні. Ягоди ожини містять натрій, магній, залізо, нікель, калій, фосфор, хром, титан, марганець, кальцій, залізо, клітковину, фруктозу, глюкозу, пектини, лимонну, яблучну кислоти. Завдяки такому складу плоди ожини підвищують імунітет, обмін речовин, травлення.
Брусниця – це невеликий чагарник з яскраво-червоними плодами. Цілющими є не тільки плоди рослини, а й листя. Брусницю збирають восени, а для збору листя ідеальний час – весна, період цвітіння. Листя та ягоди брусниці широко використовуються в медицині та кулінарії.
Ягоди цієї рослини багаті на активні речовини: кислоти, вітаміни та мікроелементи.
Лісові ягоди і плоди — дари природи для вашого здоров’я.
ОТРУЙНІ РОСЛИНИ
Вовче лико. Навесні – в квітні-травні – це єдиний кущ у наших краях, квітки якого з’являються ще до листочків. Це – отруйна рослина. Навіть квітками краще милуватися здалеку. Їх запах, що нагадує аромат ванілі, може викликати головний біль, запаморочення. Краплина соку, при потраплянні на шкіру або слизову оболонку губ, очей викликає сильне подразнення.
Восени рослина плодоносить червоними ягодами. Вони дуже небезпечні! Вісім ягід – смертельна доза для людини.
Блекота. Ще багато віків назад було відомо про страшну силу блекоти. Підмітили, що людина, яка пожувала рослину, поводить себе неадекватно. Це пов’язано з отруйними речовинами, що є небезпечні для життя людини та багатьох тварин.
Отруєння блекотою буває смертельним! Рослину можна впізнати не тільки по зовнішньому вигляду, а й по неприємному запаху.
Вороняче око. В цієї рослини зі стеблини ростуть чотири або п’ять листочків, а в середині – ягідка. Приймають цю ягідку за чорницю. Але в них ягідки смачні, а вороняче око – дуже отруйне і її не можна куштувати.
Запам’ятайте! Їсти можна рослини та ягоди в їстівності яких ви впевнені.
У Кролевці обмінялися досвідом організації та проведення екотаборів
За ініціативою Кролевецької міської ради Конотопського району Відділом культури і туризму Кролевецької міської ради 03 серпня проведено круглий стіл «Екологічні табори в системі екотуризму. Перспективи розвитку екологічного туризму на Кролевеччині». Гетьманський національний природний парк та громадська організація «Воргол» виступили співорганізаторами цього заходу. Нагадаємо, що ледь більше двох тижнів тому показовий екотабір було проведено на Кролевеччині. Метою круглого столу було ознайомитися з досвідом проведення екологічних таборів та біологічних шкіл в аспекті розвитку туризму регіону та ширше запровадити цю практику на Кролевеччині. Досвід колег має визначити основні напрямки розвитку екотуризму в регіоні відповідно до географічних, культурних та історичних особливостей краю. Захід відбувся у Музеї кролевецького ткацтва в садибі батьків відомого лісовода В.Д. Огієвського. Саме ж ткацтво є родзинкою не лише Кролевця, але й всієї Сумщини, претендує здобуття на статусу нематеріальної культурної спадщини.
Та повернемося ближче до програми заходу. Вітали учасників зібрання В.Г. Лихман, Кролевецький міський голова, Є.О. Баленко, заступник начальника управління культури Сумської обласної державної адміністрації, М.А. Конюх, голова ГО «Воргол», підкреслюючи актуальність та важливість заходу, його соціальну роль у розраді та навчанні школярів в наш військовий час.
Природна складова в розвитку туризму Кролевеччини має велике значення, адже край простягається в трикутнику між Десною та Сеймом і тут створено Сеймський регіональний ландшафтний парк – найбільший в Україні. В поєднанні із традиціями, що відроджуються підрозділами відділу культури та туризму Кролевецької міськради (народна кухня, ткацтво), природною складовою та тематичними фестивалями це дозволяє розвивати туризм у краї. Розвиток напрямку екоосвіти та проведення екологічних таборів дозволить краще використати рекреаційний ресурс та можливості, які дає розташований поруч регіональний ландшафтний парк. Про це йшлося у вступній доповіді виконуючої обов’язки директора Краєзнавчого музею Т.Д. Ситник. В розробці екологічної складової туризму в Кролевці вирішили покладати ся на досвід національних природних парків Сумщини й долучили до організації заходу Гетьманський НПП.
Начальник науково-дослідного відділу С.М. Панченко розповів про основні локації, де на північному сході України на базі об’єктів ПЗФ відбуваються екотабори, що саме ідея та надійний колектив та співпраця є основною запорукою їх проведення. На території Гетьманського НПП екотабори відбувалися в форматі експедиції, коли вихованці зеленого класу парку у співпраці із Червонотростянецькою лісовою дослідною станцією проводили свої дослідження екосистем Нескучного та Литовського бору, доповідали про свої підсумки у Тростянецькій публічній бібліотеці під час фестивалю біологічних колекцій. В такому випадку екотабір є складовою системи підготовки юних науковців до обласних та загальноукраїнських конкурсів. В систему підготовки юних біологів інтегрована й біологічна школа на біостаціонарі Сумського ДПУ ім. А.С. Макаренка – наукового куратора Гетьманського НПП. Тут школярі в спеціально облаштованих аудиторіях можуть провести і практичні лабораторні заняття.
Про особливості організації роботи в нещодавно проведеному екотаборі «Воргол» розповіда О.В. Міськова, яка вчиться в аспірантурі Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного, вивчає і популяризує знання про рідкісні види рослин Сеймського РЛП. Екотабір став частиною її грантового проекту від фонду Rufford. Якнайкраще підсумок екотабору демонструє відеорепортаж (https://youtu.be/B84cIKvGJPI).
Двадцятирічний досвід проведення екотаборів має НПП «Деснянсько-Старогутський». Їх екотабір «Деснянські зорі» за час свого існування пережив зміну низки форматів разом з реформами у сфері освіти та позашкілля. Останні зміни формату викликані карантинними заходами, а військові дії на покордонні змусили взяти паузу. Та досвід цієї установи надзвичайно важливий, викладений в низці методичних вказівок, навчальних посібників та наукових монографій. Учасникам круглого столу запропонували переглянути відео: https://youtu.be/fo5HZhPUeHA.
Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка зацікавлений у співпраці з організаторами екотаборів. Це гарний майданчик для проходження практик студентами, такі сучасні форми роботи – актуальний напрямок курсового та дипломного проектування. В університеті грунтовно з організаційного, методичного та юридичного боку опрацьовано проведення дитячих заходів на кшталт екотаборів. Викладачі зацікавлені в освоєнні нових майданчиків для проведення навчальних практик студентських груп. Запрошували екотаборян до своїх лабораторій, де є обладнання для більш глибоких досліджень.
Не залишився осторонь круглого столу і нещодавно створений КЗ СОР «РЛП «Сеймський», на який покладено функції адміністрування цією заповідною територією. Тут вже є перший досвід закладання екскурсійних маршрутів, облаштовано візит-центр, проводяться екоосвітні заходи. Ще КЗ може для організаторів екотаборів надати намети, спальні мішки та каремати.
Зі свого боку відділу культури Кролевецької міської ради презентував те, що прикрасить будь-який екотабір – національні рецепти, прості, ситні. Учасники екотабору послухали про український борщ, який визнано об’єктом нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Тут пропонують оригінальний борщ із ябуками відомої яблуні-колонії. Провели майстер-клас з приготування несправедливо забутої страви тетері.
Найголовнішим підсумком круглого столу стало те, що Кролевеччина – ідеальне місце для співпраці в напрямку організації екотаборів, адже існуючий тут Сеймський регіональний ландшафтний парк має доступність для відвідувачів із столичного регіону, ентузіастів, які готові цю справу рухати та унікальне культурне надбання. Партнери-учасники заходу домовилися про необхідність кооперації для якнайкращого поєднання свого досвіду.
Цікаві історії
Це історія про те, як рослини стали супергероями. Процеси еволюції, а також робота фермерів та науковців створили на основі їхніх вегетативних органів неймовірно корисні продукти.
Саме про це почула на онлайн лекції провідна фахівчиня з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана.
Присутні дізналися про те, як рослини годували динозаврів та інших істот минулого, як виникли сучасні овочі, чому капуста мутант і як вона пов'язана з джедаями, а також дізналися, чому шпинат містить в собі багато заліза, але не поспішає з ним ділитись. Чому салат гірчить? Як брюсельська капуста може відправити людину до лікарні? Чи можна виростити картоплю на Марсі? Який хімічний дослід можна зробити за допомогою капусти?
У кінці лекції бажаючі взяли участь у вікторині в додатку Kahoot.
В Україні посилять кримінальну відповідальність за підпали опалого листя та стерні
Йдеться про дії, що спровокували знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу.
Відповідний законопроєкт № 7212-1 схвалила у першому читанні Верховна Рада України. Документом вносяться зміни до Кримінального Кодексу України та Кодексу про адміністративні правопорушення.
Руслан Стрілець: «В умовах війни наше довкілля зазнає значної шкоди від бойових дій та ракетних обстрілів. І ми не маємо жодного права допускати ще й руйнування його безвідповідальною поведінкою, нерозумінням, що примітивне випалювання сухостою – це велика небезпека. Ми неодноразово бачили, до яких наслідків призводили такі дії у мирний час. Сьогодні це додаткове навантаження на наше довкілля і додатковий клопіт для рятувальників, які цілодобово рятують людські життя, розміновують території та розбирають завали, а ще - змушені ліквідовувати підпали сухостою».
Детальніше про законопроєкт >> https://bit.ly/3zGlrxc
Всесвітній день охорони природи
28 липня кожного року відзначається важлива екологічна подія – Всесвітній день охорони природи
Важливфсть Всесвітнього дня охорони природи
Втручання людини знищує природні ресурси та призводить до дисбалансу, внаслідок чого відбуваються глобальні потепління, стихійні лиха, пандемії, зникнення тварин і рослин та багато іншого.
Мета події
Привернення уваги людства до проблем навколишнього середовища, підвищення обізнаності щодо необхідності збереження та захисту природи Землі, залучення до свідомого користування природними ресурсами.
Методи збереження природи, які доступні кожному: сортувати та здавати сміття на перероблення, скоротити споживання електричної енергії та води,
мінімізувати користування папером,
харчуватись рослинною їжею, саджати дерева, відмовитись від паління цигарок.
Сумні факти
На розкладення скляної пляшки потрібно аж 4 тисячі років.
Близько 27 тисяч дерев вирубують щодня для туалетного паперу.
Щороку зникає понад 50 тисяч жителів тропічних лісів.
Мільйон морських тварин помирає через кидання пластику у воду.
Любімо та бережімо природу! Дбаймо про майбутнє!