Збереження біологічного різноманіття
30 травня фахівці відділу екологічної освіти та рекреації Гетьманського НПП Михайло Обідець та Віктор Гонтаренко зустрілися з колективом Станції юних натуралістів Великописарівської громади. Темою зустрічі були проблеми спільної роботи по інформаційному та практичному забезпеченню збереження біологічного різноманіття Гетьманського парку, в тому числі рідкісних та червонокнижних видів дикорослих рослин.
Також керівники гуртків провели цікаву екскурсію територією станції. Де, крім великого різноманіття дерев, кущів, квітів і агрокультур, вирощуються і дикорослі рідкісні рослини – Ломиніс цілолистий, Ковила волосиста, Горицвіт весняний, Анемона лісова, Цибуля ведмежа.
На жаль, у зв’язку з постійними обстрілами нашої громади юннатів не запрошували. Викладачі працюють з дітьми дистанційно.
Актуальні проблеми дослідження довкілля
25-26 травня 2023р. відбулася Х Міжнародна наукова конференція на тему «Актуальні проблеми дослідження довкілля». Співорганізатори конференції Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка Природничо-географічний факультет, Гетьманський національний природний парк, Національний науково-природничий музей НАН України, Пряшівський університет (Словаччина), Талінський університет (Естонія), Університет Св. Кирила і Мефодія в Трнаві (Словаччина), Батумський державний університет імені Шота Руставеллі підібрали дуже актуальну тему сьогодення.
Саме 26 травня у м. Тростянці, у Центральній бібліотеці, відбувся другий день конференції з темою «Актуальні напрямки наукових досліджень у Гетьманському НПП та його місце у складі мережі рекреаційно-інформаційних центрів «Шлях». З вітальним словом долучилися заступник міського голови Тростянецької міської ради Володимир Злепко, в.о. директора Гетьманського НПП Олександр Кварта та декан природничо-географічного факультету Сумського ДПУ ім.. А.С. Макаренка Людмила Міронець. Свої наукові доповіді презентували працівники науково-дослідного відділу Гетьманського НПП та науковці Сумського ДПУ ім. А,С, Макаренка. Також до конференції долучилися працівники інших природоохоронних установ Сумщини, Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки, Сумського національного аграрного університету та студенти.
Робота конференції видалась плідною, результативною. Працюємо далі над новими дослідженнями та спільними проектами.
Яскраві враження та позитивні емоції
Вело-прогулянки — цікавий і корисний для здоров’я активний відпочинок. Він дарує яскраві враження і позитивні емоції.
Тривалі велосипедні прогулянки на свіжому повітрі змушують легені людини працювати на повну силу. При цьому кров збагачується киснем, який надходить до клітин головного мозку та інших життєво важливих органів. Найефективнішими вважаються вело-прогулянки у лісі, оскільки вони сприяють емоційному розвантаженню і позитивно впливають на легені. А якщо вам доведеться здійснити вело прогулянку ще й з провідним фахівцем з екологічної освіти, то вам надзвичайно пощастило! Адже під час такої прогулянки ви ще дізнаєтесь багато цікавого та корисного про ліс та їх мешканців.
21 травня, провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП Валентин Сталінський разом з вихованцями здійснили вело-прогулянку безпечними стежками, подолавши відстань – 45км за один день! А вам слабо?
Проїхавши на велосипеді лісовими стежками Гетьманського національного природного парку, ніякі повсякденні проблеми вас більше не цікавлять. Є тільки ви і природа. Чи це не щастя! Велосипедні прогулянки суттєво поліпшують загальний емоційний стан людини, відволікають його від різних проблем і відновлюють настрій. Користь велосипеда щодо нервової системи доведена різними дослідженнями.
Хімія війни. Забруднення довкілля.
Людство пережило чимало воєн у своїй історії. Кожна з них залишила по собі кривавий слід і чи не після кожної приймались рішення та підписувались важливі документи, спрямовані на те, аби убезпечити наступні покоління від жорстоких помилок їхніх попередників та пом'якшити найгірші наслідки війни.
Але, як бачимо, для Росії, яка розгорнула криваву війну проти України та її народу, жодні правила неписані.
Війна, яку країна-агресор веде в Україні, брудна в усіх її сенсах, а ще вона – надзвичайно хімічна.
За ініціативи провідної фахівчині з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Оксани СУСЛОВОЇ 20 травня відбулася конференція "Хімія війни. Забруднення довкілля" серед вихованців гуртків "Юний хімік", "Неорганічна хімія". Керівник гуртка Наталія ТКАЧЕНКО ретельно підготувала учасників.
Оксана СУСЛОВА у своєму виступі розповіла про те, що отруйні речовини застосовувалися у військових конфліктах з доісторичних часів. Як з розвитком науки вдосконалювалася зброя. Розповіла про бойову хімію в історії , лідерів у розробці хімічної зброї, про шкоду, завдану лісам — природним та рукотворним, про виснаження та забруднення водних ресурсів України, проте, що найбільше серед екосистем страждає екосистема ґрунту.
Шнайдер Тимофій виступив із доповіддю "Вплив хімічного забруднення на ландшафт та оселища тварин та птахів" Пояснив про загрозу знищення Смарагдової мережі площею 2,9 млн.га. Ці території мають важливу роль для захисту біорізноманіття та збереження клімату. Ареали деяких рідкісних і ендемічних видів і оселищ опинились в зоні активних бойових дій, що загрожує їхньому існуванню.
Віолетта Сліпченко виступила із доповіддю "Втрата різноманіття та загроза червонокнижним видам". Вихованка розповіла , що бойові дії порушують спокій диких тварин, вони або гинуть, або намагаються втекти з гарячих точок. Крізь Україну проходять три основні міграційні шляхи птахів, більша частина яких проходить над зоною бойових дій. Це може стати причиною неспокою птахів, їх виснаження через зміну маршрутів чи відсутності можливості відпочити, та потрапляння під обстріли.
Михайло Нецмеха дослідив тему "Пожежі в екосистемах через бойові дії". Він зазначив, що на територіях, що окуповані, служби ДСНС не можуть працювати та проводити ліквідацію загорянь. Маштабні пожежі лісів та торфовищ, важко погасити, тому продовження бойових дій на цих територіях матиме важкі наслідки як для довкілля, так і для здоров'я людей.
Ростислав Івченко дослідив тему "Хімічне забруднення від обстрілів і ракет". Вихованець розповів про те, що під час детонації ракет та артелерійських снарядів утворюється низка хімічних сполук: чадний та вуглекислий газ, водяна пара, бурий газ та азот, формальдегіди, пари ціаністої кислоти, а також велика кількість токсичної органіки, окиснюються навколишні грунти, деревина, дернина, конструкції. Під час вибуху всі речовини проходять повне окиснення, а продукти хімічної реакції вивільняються у атмосферу.
Катерина Гейко виступила із доповіддю "Забруднення ґрунтів та моря нафтопродуктами". Атаки на портову інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів, призводить до забруднення вод і поширення отруйних речовин у море. Вона зазначила, що нафтопродукти негативно впливають на морські біоценози, формуючи плівки на поверхні води, що порушує обмін енергією, теплом, вологою та газами між морем та атмосферою. Вони напряму впливають на фізико-хімічні та гідрологічні умови, викликають загибель риби, морських птахів і мікроорганізмів.
Валерія Івахненко виступила із доповіддю "Наслідки від пожеж на промислових об'єктах". Ризики, пов’язані з пошкодженням комунікацій, підприємств та інших об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, мають особливе значення, адже в умовах відсутності контролю й можливостей ліквідації негативних наслідків ці явища потенційно збільшують масштаби негативного впливу.
Учасники конференції переглянули відеофільм "Випалена земля. Як війна впливає на екологію півдня".
Війна триває, щодня додаються сотні таких ран на поверхні землі, живі мікроорганізми гинуть, вода та ґрунт псуються, а поля стають непридатними для використання, принаймні, до відновлення поверхні та повного розмінування. Що робити українцям із такими полями та чи будуть вони придатні до використання хоча б після мінімальних дій щодо їх відновлення?
В заключному слові керівник гуртка Наталія ТКАЧЕНКО наголосила, що після війни ми будемо пожинати плоди бойових дій — руйнування екосистем, забруднення ґрунтів, зменшення біорізноманіття, зростання кількості шкідників у лісах.
Оскільки очікується значне хімічне забруднення ґрунтів та вод, важливо після війни подбати про ефективну систему моніторингу стану довкілля. Яка б дозволила зафіксувати реальний об’єм завданої шкоди довкіллю та дозволила вжити найефективніших заходів, щоб уникнути подальшого погіршення ситуації та щоб відновити екосистеми до безпечного стану — і для людини, і для дикої природи.
Вишиванка – генетичний код українця!
«...У вишиванці думи і пісні,
Про щастя, мрії, туга за синами,
Тривога вічна, гарні дні ясні,
До Бога звернення — молитва мами.»
(Уривок з вірша Надії Красоткіной)
Українська вишиванка - не просто святковий одяг. Споконвіку сорочка, вишита дружиною або мамою, вважалася потужним оберегом від нещасть: кожен стібок зберігав у собі любов і тепло душі. У кожному регіоні України є свої традиції вишивання і символізм орнаментів, але незмінно лише одне: вишиванка - це частина генетичного коду українця.
18 травня – всі українці відзначають День вишиванки. Для української вишивки характерно часте використання орнаментів, які символізують Сонце і Воду - дві основні природні стихії, які створили і підтримують життя на Землі. Тому їх сприймають як батьківську і материнську енергії - сонячну і водну. У вишивці постійно використовують зображення частинки природи – різні види птахів, грони калини, листя дубу, квіти троянди, барвінку, маку та зображення інших рослин.
Тому, саме цей день за ініціативи провідної фахівчині з екологічної освіти Гетьманського НПП Наталії Кварти спільно з батюшкою Архангело-Михайлівського храму отцем Георгієм організували вело-прогулянку для дітей недільної школи «Янголятко» в гармонії з природою. Діти мали можливість дружнім колективом милуватися красою природи, зробили гарні світлини та активно відпочити.
Зараз День вишиванки має особливий сенс - українці змушені відстоювати свою національну автентичність і боротися за неї, віддаючи свої життя.
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
