Таємничий код наших предків
Що приховується у скарбах бабусиних скринь? Це ж не просто речі з візерунками (кола, ромби, гілки і спіралі). Ці візерунки створювались десятки століть тому як унікальні символи у часи, коли наші предки володіли магічним зв’язком зі світом Природи: рослин, тварин, небесних світил. Символами Сонця, Землі, Всесвіту, Роду вони малювали свою долю, відтворюючи їх на полотні, виписуючи таємничі древні знаки як заклинання, як обереги, як коди свого роду.
За ініціативи провідної фахівчині з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Оксани СУСЛОВОЇ до Дня вишиванки вихованці мистецького напряму Охтирського міського центру позашкільної освіти - Малої академії наук учнівської молоді дослідили генетичний код вишиванок та надіслали свої роботи .
Переглядаючи візерунки, можна зробити висновок, що особливу увагу українці у вишивках приділяли рослинним орнаментам, різномаїттю навколишньої рідної природи. Про це свідчать зображення листя і плодів винограду, дуба, хмелю, квітів барвінку, мальви, маки, квіти лілії з бутонами і листям, гілки калини з кетягами ягід та інших рослин. До рослинних візерунків відноситься і дуже шановане українськими майстринями «дерево життя», яке виконується в стилізованому вигляді. Кожен рослинний орнамент має свою магічну символіку.
Дослідники розповідають, що у давні часи процес вишивання можна було назвати ритуалом – за нього брались у визначені дні, із чистими світлими думками, закладаючи позитивну енергію у свою працю.
Цікаво, що тоді жінки не копіювали чужі узори, не відшивали їх з інших виробів чи схем. Їх роботи були індивідуальними. Жінка володіла "мовою" орнаментального письма, де через кольори, лінії, візерунки створювала абсолютно унікальну річ, закодовану на добру долю для себе, чи рідної людини. А от відшити чужий узор для сорочки, наприклад, означало взяти на себе чужу долю.
Вишиванка - генетичний код українців. Бережімо традиції разом з Гетьманським НПП!
Смачний трофей
17 травня під час спостережень за рослинним і тваринним світом провідному фахівцю Гетьманського НПП Михайлу Обідцю вдалося знайти цікавого представника царства грибів – красеня Трутовика сірчано-жовтого вагою 3 кг. 130 гр.
Цей паразитний гриб трапляється на старих дубах, вербах, грушах. Викликає буру гниль деревини. Плодові тіла зазвичай утворюються шарами, розростаючись у черепишчасту масу. Гриби здебільшого містяться сухій частині стовбура на висоті до 3 метрів. Молоді плодові тіла помаранчеві, або сірчано-жовті, з хвилястим краєм. Молоді плодові тіла їстівні, трохи пахнуть лимоном. Схожих видів немає.
Гриб містить протипухлинні речовини, має антибіотичні властивості, пригнічує розвиток бактерій. Вживання цього гриба сприяє зміцненню та підвищенню опірності організму, тобто посилює імунітет.
Гриб не потребує відварювання, смажений має специфічний ніжний смак, щось схоже на курячу грудинку з лимоном..
Якщо вам трапиться такий гриб, не минайте, споживайте на здоров’я.
День любові до дерев
16 травня відзначають День любові до дерев.
Дерева – це «діти природи». Можна з упевненістю стверджувати, що без них неможливе повноцінне життя людей на планеті Земля. Вони діляться з нами тінню, коли ми страждаємо від спеки, приносять плоди у вигляді їстівних фруктів, а також додають неповторну красу пейзажів. Доведено, що просто дивлячись на дерева, ми почуваємося щасливішими, менш напруженими і творчими.
Але незмінною залишається основна роль дерев – з екологічної точки зору вони важливі тому, що збагачують повітря киснем. Дерева роблять повітря вологим і чистим, вони стабілізують температуру, утримуючи клімат. Також захищають нас від повеней та зсувів ґрунтів.
Для тварин дерева – це дім і місце для життя. Практично всім представникам дикої природи дерева потрібні для нормального життя і повноцінного функціонування.
За ініціативи провідної фахівчині з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Оксани СУСЛОВОЇ до акції "Дерево - це життя" долучилися учні Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №9, Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Романа Костянтиновича Рапія №5, Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Остапа Вишні №4, вихованці екологічного напряму Охтирського міського центру позашкільної освіти - Малої академії наук учнівської молоді.
Виявляється, на кожну людину у світі припадає близько 408 дерев. На планеті Земля нараховують понад трьох трильйонів дерев (3 тис. млрд). Це - більше, ніж число зірок у нашій галактиці.
Близько 300 видів дерев перебувають під загрозою зникнення ( при тому що щороку вирубують 15 млрд дерев, а висаджують тільки близько 5 млрд). Велика кількість дерев потерпає від пожеж. Сьогодні ситуація з деревами ще складніша.
Серед усіх природних екосистем України ліси чи не найбільше страждають від інтенсивних бойових дій, а їхнє повне відновлення потребуватиме найбільше часу.
Для повернення природного балансу потрібно висаджувати дерева. Зроби свій внесок для відновлення Землі!
«Ніби сонечка малі ці кульбаби на землі!»
Українське слово «кульбаба» походить від праслов’янського kulьbava květka та означає – «квітка, що гнеться». Річ у тім, що стебло кульбаби має трубоподібну форму. Коли її зірвати та попробувати розірвати трубку, вона ділиться на кілька частин, які згинаються у різні боки. Ще з дитинства діти самостійно знайомляться з цією рослиною, роблячи з неї ляльки.
До Всесвітнього дня кульбаби, який увесь світ святкує 13 травня, провідна фахівчиня з екологічної освіти Наталія Кварта завітала до дітей недільної школи «Янголятко» при Архангело-Михайлівському храмі з дуже близько до дітей темою «Ніби сонечка малі ці кульбаби на землі!». Разом з дітьми ми в незвичний спосіб, трубочкою для напоїв, малювали кульбабки, проглянули відео «Цікаві факти про кульбабку», зробили руханку та трішки пофантазували – виклавши із кульбабок герб України.
Якщо в Україні кульбабу вважають бур’яном, від якого важко позбутися, то в Італії цю рослину вирощують на величезних плантаціях. А ранньою весною кульбаба за досить високою ціною продається тут у супермаркетах. Навіть в меню дорогого італійського ресторану можна знайти вишукані страви, у яких зіркою є ніщо інше, як кульбаби.
Тому, перед тим, як вирвати кульбабку на огороді, подумайте, можливо з неї можна зробити щось корисне!
Всесвітній день кульбаби (World Dandelion Day)!
13 травня щорічно відзначають свято, яке присвячене «шматочку травневого сонечка» - кульбабі.
Саме коли сонце активно посилає своє проміння на землю, галявина вкривається зеленим килимом, а по траві миттєво розсипаються яскраво-жовті квіти – кульбаби. Для одних ці рослини – звичайні бур’яни, для інших– компонент вітамінних страв. А для вихованців гуртка "Географ-науковець" Охтирського міського центру позашкільної освіти - Малої академії наук учнівської молоді (керівник ХОРОШУН Віра) кульбаба стала справжнім дослідженням. За ініціативи провідної фахівчині з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Оксани СУСЛОВОЇ, яка розробила завдання, маленькі дослідники протягом місяця спостерігали за рослиною, робили заміри, вивчали рослини, які ростуть поряд та виконували інші завдання.
Маленька кульбабка виявила неабиякий інтерес у вихованців. Ще пізнайки дізналися, що із зелені готують вишукані салати, а із квіток варять смачне варення. Окрім того, квітка володіє цілющими властивостями, тому широко використовується в медицині. Як бачимо, кульбаба – рослина універсальна. Тому недарма в її честь було запроваджено окреме свято, яке так і називається – Всесвітній день кульбабки. В цей час квіточки з’являються на галявинах на територіях країн з помірним кліматом.
