Вебінар " Мікрокліматичне значення лісосмуг та вплив змін клімату на них"

   В Міжнародний день біологічного різноманіття провідна фахівчиня з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана стала учасником вебінару " Мікрокліматичне значення лісосмуг  та вплив змін клімату на них". Спікер: д.г.н., доцент, кліматолог, провідний науковий співробітник Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України і доцент кафедри екології Національного Університету "Києво-Могилянська Академія" Світлана Бойченко розповіла про мікрокліматичне значення лісосмуг.

  Сучасні зміни клімату, через інтенсифікацію аномально високих температур влітку, аридизацію кліматичних умов та збільшення повторюваності стихійні явищ знаходяться під загрозою поступової деградації. В той же час, лісосмуги є поглиначами СО2, що є одним із механізмів запобігання змінам клімату та адаптації до них.

 Лісосмуги – штучні лісові захисні насадження, що складаються із одного і більше рядів деревної рослинності і виконують багатофункціональну роль у перетворенні, збереженні і відновленні ландшафтів.

  Основні функції лісосмуг: мікрокліматична роль, вплив на рухи і напрямки вітрового потоку, ослаблення швидкості вітру, зменшення турбулентного обміну в приземному шарі повітря, перерозподіл снігу з метою поліпшення водного режиму ґрунту; вплив на приземну температуру, підвищення відносної вологості приземного шару повітря, зменшення промерзання; стокорегулююча роль, зменшення поверхневого стоку води, захист території від водної й вітрової ерозії; захисна роль, пилозатримання та зниженні рівня шуму для прилеглих міст і селищ; полезахисна роль, підвищення врожайності сільськогосподарських культур, екологічна роль, осередки біологічного різноманіття (птахи, комахи, гризуни), а також медоносність деревних та кущових порід сприяє зростанню продуктивності бджільництва, рекреаційна і оздоровча роль, позитивний естетичний вплив на людину та формування комфортних умов.

20 травня – Всесвітній день бджіл

   Свято з’явилося у 2018-му, за ініціативою ООН. Саме в травні медоносні бджоли є найбільш активними, а потреба в запиленні є найвищою.
Всі ми знаємо бджіл із дитинства. Бо бджоли це ті комахи, які живуть на пасіці і дають мед. Але медоносні бджоли - це лише один вид із більше ніж 20 000 видів бджіл в світі. Це гігантська кількість. Розміри різних видів бджіл коливаються від 2 мм до 39 мм. А за кольором вони можуть бути сіренькі, чорні червоні чи мати блискуче металеве забарвлення, як жуки.
Частина із них (медоносні бджоли, джмелі та безжальні бджоли) живуть сім’ями, а більшість ведуть поодинокий спосіб життя і будують гнізда або в ґрунті, або різноманітних порожнинах. Важливо відмітити, що поодинокі бджоли жалять людину лише в крайньому випадку, коли взяти в руки чи випадково притиснути до тіла.
Всі ми знаємо, що бджоли впливають на врожай, оскільки вони є одним із основних запилювачів квіткових рослин. Тому необхідно оберігати бджіл, бо від цього залежить наш добробут.
Однією з найбільших бджіл в Україні є бджола тесляр звичайна (Xylocopa valga L.), (яку занесено до Червоної книги України). Саме зараз вона активно літає і її можна побачити на узліссях та на квітучих рослинах. Бджоли теслярі роблять свої гнізда в штучних гніздах, трухлявих деревах. Тому люди повинні допомагати цим комахам виживати в природі. Будуйте гнізда для комах! Дотримуйтесь правил природи! Не шкодьте, цінуйте, примножуйте, оберігайте!

Міжнародний день збереження біологічного різноманіття (флори і фауни Землі)

                Навколо нас природа,
                наче казка,
                Рослинний і тваринний
                дивосвіт.
                В природі є добро,
                любов і ласка.
                Про це всі знають
                із дитчих літ.

    Щороку  людство відзначає Міжнарордний день збереження біологічного різноманіття, проголошений Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй у 2000 році на 55 сесії.
Ця дата встановлена на честь прийняття 22 травня 1992 року Конвенції про біорізноманіття.
    Головне завдання Міжнародного дня біорізноманіття – привернути увагу громадськості до проблеми безповоротного зникнення на землі багатьох представників флори та фауни.
   Генеральною асамблеєя ООН період з 2011 по 2020 роки проголосила Декадою ООН з біорізноманіття. Головною ціллю декади є сприяння реалізації Страгічного плану зі збереження і сталого використання біорізноманіття на 2011-2020 роки.
   Доля людства тісно пов’язана з біологічною різноманітністю — різноманітям життя на землі. Біорізноманіття має важливе значення для сталого розвитку та добробуту людини. Це має вирішальне значення для скорочення бідності, у зв’язку з життево важливими товарам і екосистемними послугами, які воно може надати.
    Більше 3 мільярда людей залежать від морських та прибережних районів, в той час як більш 1,6 мільярда людей покладаються на ліси та інші лісові продукти, необхідні для виживання.
    Деградація середовища проживання і втрата біорізноманіття загрожують зменшенням засобів до існування більш ніж 1 мільярда людей, що живуть в посушливих і напівпосушливих земелях. Тому стратегії по захисту біорізноманіття повинні бути розроблені, що призведе до скорочення масштабів убогості і сталого розвитку.
    З нагоди відзначення цього Дня та з метою формування навичок екологічної культури школярів провідною фахівчинею Гетьманського національного природного парку Оксаною Сусловою організований вернісаж творчих робіт. До виставки активно долучилися виховнці  Литовського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів - дошкільного  навчального закладу , Хухрянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (опорного закладу освіти) та Пологівського навчально-виховного комплексу Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області. Дякуємо юним поціновувачам природи за прекрасні роботи!
    Розкажіть друзям про 22 травня — Міжнародний день збереження біологічного різноманіття.
В природі створене усе,
щоб жити,
Радіти сонцю і рости
Людина в світі,
щоб добро творити,
Любити, цінувати й берегти! 

Інноваційні технології розробки родовищ корисних копалин

   У повсякденному побуті нас оточують вже звичні для усіх речі: гроші, посуд, будівельні матеріали, сонячні панелі, усілякі гаджети тощо – все це є продуктом інноваційних технологій у природокористуванні. З чого усе почалось? Як відбувався розвиток технологій розробки родовищ корисних копалин? Чи є взагалі перспективи для трансформації гірничозбагачувального комплексу? Чи можна назвати гірничозбагачувальний комплекс України інноваційним, і взагалі, яке місце наша країна займає у світовій економіці природокористування? Відповідь на всі ці питання  отримали від спікера  Андрія Хорольського, кандидата технічних наук, старшого наукового співробітника Відділення фізики гірничих процесів Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова, секретаря Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, секретаря Ради молодих учених при Відділенні фізики і астрономії НАН України в ході лекції, яка відбулася 19 травня. Серед учасників була і провідна фахівчиня з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана. Цікаво  дізнатися про сутність інновацій та їх місце в системі виробництва, чим загрожує відтермінування впровадження інновацій. Після цього перейшли до ознайомлення з нетрадиційними технологіями відпрацювання родовищ горючих, рудних, гідромінеральних, нерудних, самоцвітного каміння та гірничохімічної сировини. Розібрали досвід застосування інновацій під час розробки родовищ корисних копалин в Україні.

   У другій частині лекції учасники отримали від спікера відповіді на свої питання та ознайомились з трендами нетрадиційного видобутку копалин,  посиланнями на інформаційні ресурси.