Хімія війни. Забруднення довкілля.

Створено: 21 травня 2023

Людство пережило чимало воєн у своїй історії. Кожна з них залишила по собі кривавий слід і чи не після кожної приймались рішення та підписувались важливі документи, спрямовані на те, аби убезпечити наступні покоління від жорстоких помилок їхніх попередників та пом'якшити найгірші наслідки війни.
Але, як бачимо, для Росії, яка розгорнула криваву війну проти України та її народу, жодні правила неписані.
Війна, яку країна-агресор веде в Україні, брудна в усіх її сенсах, а ще вона – надзвичайно хімічна.
За ініціативи провідної фахівчині з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Оксани СУСЛОВОЇ 20 травня відбулася конференція "Хімія війни. Забруднення довкілля" серед вихованців гуртків "Юний хімік", "Неорганічна хімія". Керівник гуртка Наталія ТКАЧЕНКО ретельно підготувала учасників.
Оксана СУСЛОВА у своєму виступі розповіла про те, що отруйні речовини застосовувалися у військових конфліктах з доісторичних часів. Як з розвитком науки вдосконалювалася зброя. Розповіла про бойову хімію в історії , лідерів у розробці хімічної зброї, про шкоду, завдану лісам — природним та рукотворним, про виснаження та забруднення водних ресурсів України, проте, що найбільше серед екосистем страждає екосистема ґрунту.
Шнайдер Тимофій виступив із доповіддю "Вплив хімічного забруднення на ландшафт та оселища тварин та птахів" Пояснив про загрозу знищення Смарагдової мережі площею 2,9 млн.га. Ці території мають важливу роль для захисту біорізноманіття та збереження клімату. Ареали деяких рідкісних і ендемічних видів і оселищ опинились в зоні активних бойових дій, що загрожує їхньому існуванню.
Віолетта Сліпченко виступила із доповіддю "Втрата різноманіття та загроза червонокнижним видам". Вихованка розповіла , що бойові дії порушують спокій диких тварин, вони або гинуть, або намагаються втекти з гарячих точок. Крізь Україну проходять три основні міграційні шляхи птахів, більша частина яких проходить над зоною бойових дій. Це може стати причиною неспокою птахів, їх виснаження через зміну маршрутів чи відсутності можливості відпочити, та потрапляння під обстріли.
Михайло Нецмеха дослідив тему "Пожежі в екосистемах через бойові дії". Він зазначив, що на територіях, що окуповані, служби ДСНС не можуть працювати та проводити ліквідацію загорянь. Маштабні пожежі лісів та торфовищ, важко погасити, тому продовження бойових дій на цих територіях матиме важкі наслідки як для довкілля, так і для здоров'я людей.
Ростислав Івченко дослідив тему "Хімічне забруднення від обстрілів і ракет". Вихованець розповів про те, що під час детонації ракет та артелерійських снарядів утворюється низка хімічних сполук: чадний та вуглекислий газ, водяна пара, бурий газ та азот, формальдегіди, пари ціаністої кислоти, а також велика кількість токсичної органіки, окиснюються навколишні грунти, деревина, дернина, конструкції. Під час вибуху всі речовини проходять повне окиснення, а продукти хімічної реакції вивільняються у атмосферу.
Катерина Гейко виступила із доповіддю "Забруднення ґрунтів та моря нафтопродуктами". Атаки на портову інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів, призводить до забруднення вод і поширення отруйних речовин у море. Вона зазначила, що нафтопродукти негативно впливають на морські біоценози, формуючи плівки на поверхні води, що порушує обмін енергією, теплом, вологою та газами між морем та атмосферою. Вони напряму впливають на фізико-хімічні та гідрологічні умови, викликають загибель риби, морських птахів і мікроорганізмів.
Валерія Івахненко виступила із доповіддю "Наслідки від пожеж на промислових об'єктах". Ризики, пов’язані з пошкодженням комунікацій, підприємств та інших об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, мають особливе значення, адже в умовах відсутності контролю й можливостей ліквідації негативних наслідків ці явища потенційно збільшують масштаби негативного впливу.
Учасники конференції переглянули відеофільм "Випалена земля. Як війна впливає на екологію півдня".
Війна триває, щодня додаються сотні таких ран на поверхні землі, живі мікроорганізми гинуть, вода та ґрунт псуються, а поля стають непридатними для використання, принаймні, до відновлення поверхні та повного розмінування. Що робити українцям із такими полями та чи будуть вони придатні до використання хоча б після мінімальних дій щодо їх відновлення?
В заключному слові керівник гуртка Наталія ТКАЧЕНКО наголосила, що після війни ми будемо пожинати плоди бойових дій — руйнування екосистем, забруднення ґрунтів, зменшення біорізноманіття, зростання кількості шкідників у лісах.
Оскільки очікується значне хімічне забруднення ґрунтів та вод, важливо після війни подбати про ефективну систему моніторингу стану довкілля. Яка б дозволила зафіксувати реальний об’єм завданої шкоди довкіллю та дозволила вжити найефективніших заходів, щоб уникнути подальшого погіршення ситуації та щоб відновити екосистеми до безпечного стану — і для людини, і для дикої природи.

Вишиванка – генетичний код українця!

Створено: 19 травня 2023

«...У вишиванці думи і пісні,
Про щастя, мрії, туга за синами,
Тривога вічна, гарні дні ясні,
До Бога звернення — молитва мами.»
(Уривок з вірша Надії Красоткіной)
Українська вишиванка - не просто святковий одяг. Споконвіку сорочка, вишита дружиною або мамою, вважалася потужним оберегом від нещасть: кожен стібок зберігав у собі любов і тепло душі. У кожному регіоні України є свої традиції вишивання і символізм орнаментів, але незмінно лише одне: вишиванка - це частина генетичного коду українця.
18 травня – всі українці відзначають День вишиванки. Для української вишивки характерно часте використання орнаментів, які символізують Сонце і Воду - дві основні природні стихії, які створили і підтримують життя на Землі. Тому їх сприймають як батьківську і материнську енергії - сонячну і водну. У вишивці постійно використовують зображення частинки природи – різні види птахів, грони калини, листя дубу, квіти троянди, барвінку, маку та зображення інших рослин.
Тому, саме цей день за ініціативи провідної фахівчині з екологічної освіти Гетьманського НПП Наталії Кварти спільно з батюшкою Архангело-Михайлівського храму отцем Георгієм організували вело-прогулянку для дітей недільної школи «Янголятко» в гармонії з природою. Діти мали можливість дружнім колективом милуватися красою природи, зробили гарні світлини та активно відпочити.
Зараз День вишиванки має особливий сенс - українці змушені відстоювати свою національну автентичність і боротися за неї, віддаючи свої життя.
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!

Таємничий код наших предків

Створено: 19 травня 2023

Що приховується у скарбах бабусиних скринь? Це ж не просто речі з візерунками (кола, ромби, гілки і спіралі). Ці візерунки створювались десятки століть тому як унікальні символи у часи, коли наші предки володіли магічним зв’язком зі світом Природи: рослин, тварин, небесних світил. Символами Сонця, Землі, Всесвіту, Роду вони малювали свою долю, відтворюючи їх на полотні, виписуючи таємничі древні знаки як заклинання, як обереги, як коди свого роду.
За ініціативи провідної фахівчині з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Оксани СУСЛОВОЇ до Дня вишиванки вихованці мистецького напряму Охтирського міського центру позашкільної освіти - Малої академії наук учнівської молоді дослідили генетичний код вишиванок та надіслали свої роботи .
Переглядаючи візерунки, можна зробити висновок, що особливу увагу українці у вишивках приділяли рослинним орнаментам, різномаїттю навколишньої рідної природи. Про це свідчать зображення листя і плодів винограду, дуба, хмелю, квітів барвінку, мальви, маки, квіти лілії з бутонами і листям, гілки калини з кетягами ягід та інших рослин. До рослинних візерунків відноситься і дуже шановане українськими майстринями «дерево життя», яке виконується в стилізованому вигляді. Кожен рослинний орнамент має свою магічну символіку.
Дослідники розповідають, що у давні часи процес вишивання можна було назвати ритуалом – за нього брались у визначені дні, із чистими світлими думками, закладаючи позитивну енергію у свою працю.
Цікаво, що тоді жінки не копіювали чужі узори, не відшивали їх з інших виробів чи схем. Їх роботи були індивідуальними. Жінка володіла "мовою" орнаментального письма, де через кольори, лінії, візерунки створювала абсолютно унікальну річ, закодовану на добру долю для себе, чи рідної людини. А от відшити чужий узор для сорочки, наприклад, означало взяти на себе чужу долю.
Вишиванка - генетичний код українців. Бережімо традиції разом з Гетьманським НПП!

Смачний трофей

Створено: 17 травня 2023

17 травня під час спостережень за рослинним і тваринним світом провідному фахівцю Гетьманського НПП Михайлу Обідцю вдалося знайти цікавого представника царства грибів – красеня Трутовика сірчано-жовтого вагою 3 кг. 130 гр.
Цей паразитний гриб трапляється на старих дубах, вербах, грушах. Викликає буру гниль деревини. Плодові тіла зазвичай утворюються шарами, розростаючись у черепишчасту масу. Гриби здебільшого містяться сухій частині стовбура на висоті до 3 метрів. Молоді плодові тіла помаранчеві, або сірчано-жовті, з хвилястим краєм. Молоді плодові тіла їстівні, трохи пахнуть лимоном. Схожих видів немає.
Гриб містить протипухлинні речовини, має антибіотичні властивості, пригнічує розвиток бактерій. Вживання цього гриба сприяє зміцненню та підвищенню опірності організму, тобто посилює імунітет.
Гриб не потребує відварювання, смажений має специфічний ніжний смак, щось схоже на курячу грудинку з лимоном..
Якщо вам трапиться такий гриб, не минайте, споживайте на здоров’я.

День любові до дерев

Створено: 16 травня 2023

16 травня відзначають День любові до дерев.
Дерева – це «діти природи». Можна з упевненістю стверджувати, що без них неможливе повноцінне життя людей на планеті Земля. Вони діляться з нами тінню, коли ми страждаємо від спеки, приносять плоди у вигляді їстівних фруктів, а також додають неповторну красу пейзажів. Доведено, що просто дивлячись на дерева, ми почуваємося щасливішими, менш напруженими і творчими.
Але незмінною залишається основна роль дерев – з екологічної точки зору вони важливі тому, що збагачують повітря киснем. Дерева роблять повітря вологим і чистим, вони стабілізують температуру, утримуючи клімат. Також захищають нас від повеней та зсувів ґрунтів.
Для тварин дерева – це дім і місце для життя. Практично всім представникам дикої природи дерева потрібні для нормального життя і повноцінного функціонування.
За ініціативи провідної фахівчині з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Оксани СУСЛОВОЇ до акції "Дерево - це життя" долучилися учні Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №9, Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Романа Костянтиновича Рапія №5, Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Остапа Вишні №4, вихованці екологічного напряму Охтирського міського центру позашкільної освіти - Малої академії наук учнівської молоді.
Виявляється, на кожну людину у світі припадає близько 408 дерев. На планеті Земля нараховують понад трьох трильйонів дерев (3 тис. млрд). Це - більше, ніж число зірок у нашій галактиці.
Близько 300 видів дерев перебувають під загрозою зникнення ( при тому що щороку вирубують 15 млрд дерев, а висаджують тільки близько 5 млрд). Велика кількість дерев потерпає від пожеж. Сьогодні ситуація з деревами ще складніша.
Серед усіх природних екосистем України ліси чи не найбільше страждають від інтенсивних бойових дій, а їхнє повне відновлення потребуватиме найбільше часу.
Для повернення природного балансу потрібно висаджувати дерева. Зроби свій внесок для відновлення Землі!

«Ніби сонечка малі ці кульбаби на землі!»

Створено: 15 травня 2023

Українське слово «кульбаба» походить від праслов’янського kulьbava květka та означає – «квітка, що гнеться». Річ у тім, що стебло кульбаби має трубоподібну форму. Коли її зірвати та попробувати розірвати трубку, вона ділиться на кілька частин, які згинаються у різні боки. Ще з дитинства діти самостійно знайомляться з цією рослиною, роблячи з неї ляльки.
До Всесвітнього дня кульбаби, який увесь світ святкує 13 травня, провідна фахівчиня з екологічної освіти Наталія Кварта завітала до дітей недільної школи «Янголятко» при Архангело-Михайлівському храмі з дуже близько до дітей темою «Ніби сонечка малі ці кульбаби на землі!». Разом з дітьми ми в незвичний спосіб, трубочкою для напоїв, малювали кульбабки, проглянули відео «Цікаві факти про кульбабку», зробили руханку та трішки пофантазували – виклавши із кульбабок герб України.
Якщо в Україні кульбабу вважають бур’яном, від якого важко позбутися, то в Італії цю рослину вирощують на величезних плантаціях. А ранньою весною кульбаба за досить високою ціною продається тут у супермаркетах. Навіть в меню дорогого італійського ресторану можна знайти вишукані страви, у яких зіркою є ніщо інше, як кульбаби.
Тому, перед тим, як вирвати кульбабку на огороді, подумайте, можливо з неї можна зробити щось корисне!

Всесвітній день кульбаби (World Dandelion Day)!

Створено: 15 травня 2023

13 травня щорічно відзначають свято, яке присвячене «шматочку травневого сонечка» - кульбабі.
Саме коли сонце активно посилає своє проміння на землю, галявина вкривається зеленим килимом, а по траві миттєво розсипаються яскраво-жовті квіти – кульбаби. Для одних ці рослини – звичайні бур’яни, для інших– компонент вітамінних страв. А для вихованців гуртка "Географ-науковець" Охтирського міського центру позашкільної освіти - Малої академії наук учнівської молоді (керівник ХОРОШУН Віра) кульбаба стала справжнім дослідженням. За ініціативи провідної фахівчині з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Оксани СУСЛОВОЇ, яка розробила завдання, маленькі дослідники протягом місяця спостерігали за рослиною, робили заміри, вивчали рослини, які ростуть поряд та виконували інші завдання.
Маленька кульбабка виявила неабиякий інтерес у вихованців. Ще пізнайки дізналися, що із зелені готують вишукані салати, а із квіток варять смачне варення. Окрім того, квітка володіє цілющими властивостями, тому широко використовується в медицині. Як бачимо, кульбаба – рослина універсальна. Тому недарма в її честь було запроваджено окреме свято, яке так і називається – Всесвітній день кульбабки. В цей час квіточки з’являються на галявинах на територіях країн з помірним кліматом.

НАВЧАННЯ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ РИЗИКІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИМИ ПРЕДМЕТАМИ

Створено: 12 травня 2023

12.05.2023 Гетьманський національний природний парк взяв участь в онлайн навчанні з попередження ризиків, пов’язаних з вибухонебезпечними предметами. Онлайн навчання провів радник міністра Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів Антон Салій.
Тема заходу є актуальною в умовах сьогодення. Всім українцям сьогодні потрібно звертати увагу на необхідність дотримання правил поводження з вибухонебезпечними предметами, а також правил поведінки у надзвичайних ситуаціях.
Метою заходу було донесення інформації про вибухонебезпечні предмети та підозрілі предмети, а також їх види та принципи роботи, про можливі наслідки їх дії та правила поведінки при виявленні.
В кінці заходу працівники пройшли перевірку знань в тестовому форматі також мали змогу задати питання та висловити власні думки.
Бережемо своє життя!Бережемо життя своїх близьких!

Пташиний світ та водно-болотні види Гетьманського НПП

Створено: 11 травня 2023

11 травня фахівці Гетьманського НПП Михайло Обідець та Віктор Гонтаренко зустрілися з колективом працівників дитячого садочку «Ромашка». Темою зустрічі була «Пташиний світ та водно-болотні види Гетьманського НПП». Слухачів цікавили перелітні птахи, які гніздяться на нашій території.
Працівники дитячого садочку звернули увагу на те, що збільшилась кількість лебедів, лелек і білих чапель на території парку.
Також було задано багато питань про рослинний світ парку, використання дикорослих рослин в медицині, харчуванні та побуті.

Окупанти знищують перлину українського довкілля – Кінбурнський півострів

Створено: 11 травня 2023

За рік повномасштабного вторгнення на Кінбурнському півострові зафіксовано 131 пожежу, що вразили понад 5 тисяч гектарів території парку. Більшість пожеж мали повторний характер та вражали одну й ту саму ділянку декілька разів.

Про це свідчить аналіз, зроблений працівниками нацпарку «Білобережжя Святослава» на підставі даних із супутників Sentinel-2.

Дані свідчать, що через пожежі на території півострова постраждали до 4 мільйонів дерев.

Остаточно підрахувати збитки внаслідок пожеж можна буде лише після деокупації території.

Результати моніторингу доступні за посиланням https://arcg.is/1X5rGT0

Нагадаємо, що через війну в Україні постраждало 20% природно-заповідного фонду. Але наші екологічні інспектори 24/7 ретельно фіксують та обраховують усю шкоду довкіллю, щоб росія обов’язково заплатила за усі свої злочини проти природи.