Цінуй,відновлюй,люби!

 Цінуй управляй відновлюй люби 2  Людина живе в оточенні  природи. У давнину наші пращури майже повністю залежали від неї. З часом, вивчивши її, навчилися не лише пристосовуватися, але й активно змінювати її в бажаному для себе напрямі. Вплив господарської  та інших видів діяльності людини на природне середовище зростає з року в рік. Доволі часто цей вплив завдає невиправних змін природі. Надмірне промислове будівництво, вирубування лісів, осушення заболоченої місцевості призводить до зникнення рослин і тварин на великих площах.

   У рамках відзначення Дня водно-болотних угідь, 3 лютого під назвою «Цінуй-управляй-відновлюй-люби » представник Гетьманського НПП Наталія Євдокимова провела екологічну годину спілкування для учнів 3-А та 3-Б класів (учителі Желєзна І.В. та Курська Н.Д.) Закладу загальної середньої освіти №5 Тростянецької міської ради.

   У ході заходу з’ясували, що в природі не буває красивого й потворного, корисного й шкідливого, усе пов’язане одне з одним, одне одному потрібне, а отже й корисне. Природне середовище було, є і буде незмінним партнером людини в її повсякденному житті.

   Маємо надію, що отримані знання дітей про цінність водно-болотних угідь, знайомство з загадковим світом тварин, рослин, з особливостями їх поведінки, проблемами, які виникають в їх житті, дуже часто з вини людини, дадуть можливість школярам відчути особисту відповідальність за майбутнє нашої природи.

 

Цінуй управляй відновлюй люби 7Цінуй управляй відновлюй люби 3Цінуй управляй відновлюй люби 5

Про важливість водно-болотних угідь

   Вихованці гуртка «Абетка харчування» Комунального закладу позашкільної освіти Центр дитячої творчості «Палітра дитинства» Чернеччинської сільської ради, який функціонує при Пологівському НВК: ЗОШ І-ІІ ст.-ДНЗ, відзначали День водно-болотних угідь при підтримці Гетьманського національного природного парку.

   Про важливість водно-болотних угідь для збереження біорізноманіття та екологічної рівноваги у природі  розповіла на онлайн-занятті вчитель Боровська Яна, а також спільно з провідною фахівчинею Гетьманського національного природного парку Сусловою Оксаною запропонувала взяти участь у фотоквесті «Я все знаю про воду».

   Діти з великим задоволенням взяли участь у конкурсі та вже надіслали перші  результати!

https://photos.app.goo.gl/jJ2v2HbV7zZaK1mKA

Фото найкращих робіт з фотоквесту.

Про важливість водно болотних угідь 1Про важливість водно болотних угідь 3Про важливість водно болотних угідь 2

До Дня водно-болотних угідь відвідали філію Охтирського ліцею

   З нагоди відзначення Всесвітнього дня водно-болотних угідь, фахівці відділу еколого-освітньої роботи та рекреації Гетьманського національного природного парку Обідець М.П. та Кривонос С.С. відвідали Великописарівську філію Охтирського ліцею, де зустрілися з учнями та педагогічним колективом. У спілкуванні з учасниками зустрічі працівники Парку розкрили тему значення водно-болотних угідь в екологічному балансі природи та для людини. У ході зустрічі учитель історії, краєзнавець, активний учасник байдарочних походів по р. Ворскла Волін С. В. поділився результатами природоохоронної роботи, яка проводиться ліцеїстами Великописарівської філії.

До Дня водно болотних угідь відвідали філію Охтирського ліцею 5До Дня водно болотних угідь відвідали філію Охтирського ліцею 7До Дня водно болотних угідь відвідали філію Охтирського ліцею 2

Водно-болотні угіддя – на користь людям та природі

  Водно болотні угіддя на користь людям та природі 9 Світом зеленої безмовності називають дослідники болота. Але варто лише доторкнутися до них, увійти в їх царство - і цей світ наповниться звуками, фарбами, ароматами та життям. А нерозкриті таємниці та загадки цих дивовижних природних ландшафтів пробудять спрагу до відкриттів. 02.02.2022р. відбулося екологічне заняття присвячене Всесвітньому дню водно-болотних угідь на тему «Водно-болотні угіддя – на користь людям та природі» для учнів 3 класу (учитель Півень Н.О.) Філії №4 закладу загальної середньої освіти №3 Тростянецької міської ради, яке провела представник Гетьманського НПП Наталія Євдокимова. Переглянувши презентацію «Болото-природне угруповання», школярі дійшли висновку, що водно-болотні угіддя мають велике екологічне значення як місця перебування двох третин усіх видів рослинного і тваринного світу, як ділянки продукування кисню, як природні акумулятори вологи та фільтри очищення води.  Почута інформація змусила усіх присутніх замислитись, що може нести небезпеку для існування боліт. На екологічному уроці діти з’ясували, у чому полягає користь боліт та що являє небезпеку для них і їх мешканців.

 

 

Водно болотні угіддя на користь людям та природі 8Водно болотні угіддя на користь людям та природі 3Водно болотні угіддя на користь людям та природі 1

2 лютого – Всесвітній День водно-болотних угідь (World Wetlands Day)

FB IMG 1643663930461   Ця подія покликана привернути увагу громадськості і урядів різних країн світу до цінності водно-болотних угідь для підтримання стійкого розвитку нашої планети. Конвенція про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення в першу чергу в якості середовища проживання водоплавних птахів, була підписана 2 лютого 1971 р. в місті Рамсаре (Іран), і з тих часів носить назву Рамсарської конвенції. День її підписання в 1997 р. був об’явлений Всесвітнім днем водно-болотних угідь. Цього року вперше буде офіційно відзначатися в контексті Організації Об’єднаних Націй – Генеральна Асамблея ООН визнала цю дату міжнародною.
   Тема 2022 року – Водно-болотні угіддя на користь людям і природі
    До теперішнього часу до Рамсарської конвенції приєдналося 144 держави, а загальна кількість Рамсарських угідь перевищила 1400 загальною площею 122 млн. га.
На території України знаходяться 50 водно-болотних угідь міжнародного значення. Крім того, Україна очікує на включення до Рамсарського списку ще низки водно-болотних угідь.
   Довідково. Водно-болотні угіддя – райони боліт, фенів, торф’яних угідь або водойм – природних або штучних, постійних чи тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує шести метрів, а водоплавними вважають птахів, що екологічно пов’язані з водно-болотними угіддями (стаття 1 Конвенції).
   Сайт Рамсарскої конвенції:
https://www.ramsar.org/wetland/ukraine
Заплановані заходи та новини щодо проведених акцій можна зареєструвати та висвітлити на спеціальній сторінці Рамсарської конвенції
https://www.worldwetlandsday.org/en/events.
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України підготувало інформаційні матеріали в українському перекладі, з якими можна ознайомитися за посиланням:
https://drive.google.com/drive/folders/15UQO8fD2MhxtrLcdP2AudF7cHAS29uJt

Повідомлення СДО Гетьманського НПП за січень 2022р.

   За січень місяць службою Державної охорони Гетьманського національного природного парку було складено 10 протоколів про адміністративні правопорушення вимог природоохоронного законодавства:

- порушення правил рибальства – 4 протоколи;

- грубе порушення правил рибальства – 1 протокол;

- розведення багаття – 1 протокол;

- перекачування застійної води в р. Ворскла – 1 протокол;

- засмічення території – 2 протоколи.

Всього з початку 2022 року складено протоколів про адміністративні правопорушення вимог природоохоронного законодавства – 10.

За січень місяць службою Державної охорони Гетьманського національного природного парку було складено 2 акти про виявлення правопорушень вимог природоохоронного законодавства:

- грубе порушення правил рибальства – 1 акт;

- порушення правил полювання – 1 акт;

- вилучено знарядь незаконного добування водних живих ресурсів:

(екран-косинка – 1 шт., жерлиці – 2 шт., петля – 1шт.)

Всього з початку 2022 року складено актів про виявлення правопорушень вимог природоохоронного законодавства – 2.

Підсумки роботи науковців Гетьманського НПП

   Підсумки роботи науковців Гетьманського НПП 1Підсумки роботи науковців Гетьманського НПП 3Одним із важливих напрямків роботи Гетьманського національного природного парку є науково-дослідна робота, тому створено цілий відділ  у складі якого працює дев'ять фахівців. Головною науковою темою є Літопис природи - комплексна робота, де відображаються підсумки спостережень за живою та неживою природою. У 2021 році проведені дослідження вже до 11-го тому Літопису природи. Що варто відзначити?
Насамперед спрямовуємо роботу на комплексні дослідження і зовсім не тому що до цього не тим займалися. Перші десять років діяльності установи пройшли для вирішення завдань інвентаризації хребетних, комах та рослин, визначення раритетних видів та оселищ, місць концентрації біорізноманіття, тобто ділянок та об'єктів, які мають найбільшу природоохоронну цінність. На жаль їм загрожують зміни, які відбуваються довкола: інвазії адвентивних видів, заростання лучно-степових ділянок  водна ерозія, які спричинені глобальними антропогенними чинниками. Біда в тому  що прямий вплив відбувається за межами парку,  а зміни торкаються Ворскли та її заплави. Саме тому, що названі проблеми складні, потрібен погляд і рекомендації фахівців з різних наук. З організаційної точки зору найбільш доречно організовувати комплексні експедиції. Минулого року така була здійснена по Ворсклі як байдарковий сплав. У підсумку стало зрозуміло, що Ворскла за складом риб та водних безхребетних є дійсно чистою, але стан притоків критичний. Вони замулені в гирловій частині, а безхребетні такі ж як у ставку. Довкола Ворскли викликає тривогу стан водоохоронної зони і навіть прибережно-захистної смуги, де подекуди відбувається забудова, скид неочищених стоків.      Звісно, що все це відбулося не одномоментно, а упродовж багатьох років. Тепер тривалий час знадобиться, щоб цю ситуацію виправити, але спочатку адміністрації парку, зелекористувачам, владі та місцевому самоврядуванню необхідно зважити можливості і запровадити систему заходів для поліпшення стану Ворскли та її притоків. Час для цього вдалий, бо у 2023 році розроблятиметься новий проєкт організації території Гетьманського НПП, тому можна сподіватися на залучення коштів з державного бюджету під конкретні заходи.
Серед важливих питань наукової роботи парку є робота зі студентською та шкільною молоддю. Є низка можливостей залучати їх до наукових досліджень. Шкільна молодь може отримати консультації науковців парку в підготовці робіт до участі в екологічній олімпіаді та конкурсі-захисті у Малій академії наук. Студенти університетів на базі Парку запрошуються до виконання курсових та кваліфікаційних робіт. Особливо тісна співпраця у Парку з науковим куратором – Сумським державним педагогічним університетом ім. А.С. Макаренка. Проведені юними дослідниками спостереження можуть стати істотним доповненням до Літопису природи, а самі вони отримають можливість отримати не лише знання і практичний досвід, але й можливість спостерігати за результатами впровадження своїх досліджень.
Підсумки наукових досліджень є основою для рекомендацій з виділення охоронних зон в межах парку, створення нових заповідних об'єктів. Фахівці наукового відділу допомагають у обґрунтуванні природоохоронних заходів у лісах, беруть участь у розробці номенклатурно-правових документів природоохоронного спрямування, залучаються до проєктів міжнародних природоохоронних організацій. Підсумки роботи оприлюднюються в наукових та галузевих виданнях, книгах.
Вкрай важливо проводити заходи на популяризацію наукових знань і безпосередньо на місці, в Охтирському районі. У 2021 році спільно із Сумським педагогічним університетом організували і провели міжнародну конференцію "Актуальні проблеми дослідження довкілля", в рамках якої у Охтирці відбулося засідання секції, присвяченої висвітленню результатів роботи науковців у Гетьманському НПП. Були представлені доповіді фахівців з Києва, Харкова, Сум. Маємо досвід проведення біологічних шкіл, навчальних експедицій, фестивалю біологічних колекцій. Подібні заходи проводитимемо й надалі.

Слідкуйте за нашими новинами на сайті та в соціальних мережах.

А ось і відеорепортаж місцевого телеканалу: https://youtu.be/iRkfBu66jQQ

Встановлено щорічну заборону на лов річкових раків

   

Заборона на лов річкових раків

   Відповідно до статті 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», «Проекту організації території Гетьманського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів», затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31.12.2013 року № 562, рішенням науково-технічної ради Гетьманського національного природного парку від 21.01.2022 №1-2022, встановлено щорічну заборону на лов річкових раків  на водоймах в межах Гетьманського національного природного парку у період з 01 грудня по 30 червня та з 01 серпня по 10 жовтня. У 2022 році заборона вступає в силу з 01 березня та діє в межах визначених вище періодів.

   

   Для довідки:

   За порушення вимог режиму охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду передбачена адміністративна відповідальність від 153 до 408 грн. з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, та за грубе порушення правил рибальства від 340 до 680 грн. з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника. Крім того порушнику доведеться сплатити збитки за кожного виловленого рака річкового.

   Детально з «Режимом використання водойм для здійснення любительського і спортивного рибальства в межах Гетьманського національного природного парку» можна ознайомитись за посиланням: http://www.getmanski.info/index.php/ukr/territories/zonuvannya-teritoriji/do-vidoma-ribalok/443-do-vidoma-ribalok

Цінуй – управляй – відновлюй – люби!

   2 лютого відзначається Всесвітній день водно-болотних угідь. Секретаріат Рамсарської конвенції визначив тему 2022 року «Водно-болотні угіддя – на користь природі і людям!»

   28 січня відбулася он-лайн конференція серед вихованців гуртка «Географ-науковець» Охтирського міського центру позашкільної освіти -Малої академії наук учнівської молоді (керівник Віра ХОРОШУН) , присвячена Дню водно-болотних угідь. Розпочала роботу провідна фахівчиня Гетьманського національного природного парку Оксана СУСЛОВА, яка у своєму виступі зазначила про важливість водно-болотних угідь для багатьох аспектів діяльності та здоров’я людини, а також ролі цих екосистем для збереження біорізноманіття. Відновлюючи та зберігаючи водно-болотні угіддя, ми застосовуємо природо орієнтовані рішення для накопичення води, адаптації до зміни клімату та вирішення багатьох, соціально-економічних питань, пов’язаних з використанням природних ресурсів.

   На конференції звучали виступи «Про стан прісноводних ресурсів світу» (доповіли Дмитро НІКУЛІН та Міша КОЗЬМОДЕМЬЯНОВ), «Про причини глобального потепління» (розповів Олександр БЕЗДРАБКО).

   Важливу інформацію щодо загальної тенденції динаміки кількості опадів, які слугують основним джерелом накопичення запасів ґрунтової вологи та мають велике значення для живлення річок, озер та ставків, проаналізувала Зоряна ЛИННИК.

   Максим КОШИЛЬ охарактеризував підземні води веорхньо-крейдяного водоносного горизонту, які у нашому місті використовується для питних потреб.

   Про ландшафти правобережжя долини річки Ворскла, динаміку стариць р. Ворскли, які відокремилися від основного русла у результаті природних та антропогенних процесів та особливості рельєфу лівобережжя басейну річки Ворскла на території Чернеччинської ОТГ розповідали Анастасія САКОВИЧ, Максим КИРИЧЕНКО та Лілія БРОВАЧ.

   Про особливості малих річок повідомили Іван ОРЕХОВ, Олександр БЕЙЗИМ та Даріна ПІСКУРЬОВА. Вони досліджували просторово-часову динаміку гирла річки Охтирка протягом ХVІІІ–ХХІ століть, ландшафтну структуру басейну р. Гусинка та верхів’я річки Грунь.

   Олександра ГМИРЯ та Анастасія ОСТАПЕНКО розповідали про свій спільний проект, в якому вони досліджували вплив гребель як на ландшафти долини Дніпра, так і ландшафти Ворскли і малих річок.

   «Розумне та раціональне використання водно-болотних угідь є не просто можливим – це критично важливо для майбутнього людства та планети. Тривале руйнування цих екосистем, які підтримують життя, матиме жахливі наслідки, якщо ми не діятимемо негайно. З усіх точок зору водно-болотні угіддя є нашим єдиним порятунком у майбутньому. І ми повинні зробити необхідні інвестиції часу, капіталу – і серця, – щоб їх зберегти» - Mарта Рохаш Уррего, Генеральний секретар Рамсарської конвенції

   Цінуй – управляй – відновлюй – люби!

Цінуй управляй відновлюй люби 2Цінуй управляй відновлюй люби 5Цінуй управляй відновлюй люби 4Цінуй управляй відновлюй люби 6Цінуй управляй відновлюй люби 7Цінуй управляй відновлюй люби 8Цінуй управляй відновлюй люби 9Цінуй управляй відновлюй люби 10Цінуй управляй відновлюй люби 11

26 січня – Всесвітній день екологічної освіти

   26 січня Всесвітній день екологічної освіти 2Екологічна освіта та виховання - один із пріоритетних напрямків діяльності Гетьманського національного природного парку. За останні роки діяльності Парку склалася певна система екологічних заходів, визначено напрямки та методи здійснення поставлених завдань з екологічної освіти. Основні з них - це проведення екологічних занять, квестів, екскурсій, виїзних засідань, конкурсів, конференцій, презентацій, майстер-класів, акцій на природоохоронну тематику та інше. Еколого-просвітницькою роботою охоплені діти дошкільного і молодшого шкільного віку та учнівська молодь загальноосвітніх навчальних закладів та позашкілля.

   Робота колективу парку в напрямку екологічної освіти та виховання населення продовжується. Шукаємо та впроваджуємо нові форми та методи сучасної екологічної освіти.

  

 

26 січня Всесвітній день екологічної освіти 126 січня Всесвітній день екологічної освіти 326 січня Всесвітній день екологічної освіти 426 січня Всесвітній день екологічної освіти 5