Майстер клас «Як правильно плести маскувальну сітку для військових»
- Створено: 17 серпня 2022
Що робити з одягом, який втратив свою актуальність? Тема свідомого споживання та вторинного використання речей набирає обертів у всьому світі, зокрема, в Україні. Щоб не викидати старий одяг на смітники та звалища, де вони розкладатимуться століттями, можна знайти альтернативні шляхи.
16 серпня, працівник Гетьманського національного природного парку Наталія Кварта відвідала благодійну організацію БФ «Меліос» в рамках соціального проєкту «Стрічка життя», де волонтер-організатор Оксана Тиха провела майстер- клас «Як правильно плести маскувальну сітку для військових». Готові сітки широко застосовуються для маскування озброєння, військової техніки та інженерних споруд на фоні місцевості, рослинного покриву від різних методів розвідки противника.
Всі ми знаємо, що для армії сітки − витратний матеріал, який потрібен завжди: вони рвуться, вигорають, зношуються або згорають від ворожих обстрілів. Люди, які плетуть сітки, надають не тільки «друге життя» непотрібній речі, але можливо саме ці сітки стануть захистом для наших воїнів! Тому абсолютно кожен небайдужий може допомагати українській армії. Якщо не можете іти на фронт або переказувати гроші – можете плести маскувальні сітки. Нині жінки, які плетуть сітки, дуже чекають тих, хто стане до праці.
У Бога немає інших рук, крім наших. Плетіть маскувальні сітки та пам'ятайте, що все буде Україна!
Мінування забирає життя
- Створено: 15 серпня 2022
І це стосується не лише людини, на шляху якої трапився вибухонебезпечний предмет.
Україна сьогодні – одна з найзамінованіших країн світу. Майже третина території нашої держави – близько 200 тис. кв. км потребують розмінування.
Як мінування шкодить довкіллю?
Міна руйнує ліс.
Ліси - одна з найбільш вразливих до мінування екосистем. Міна детонує, займає суху траву й деревину. Виникає лісова пожежа. Якщо загоряння не сталося, уламки потрапляють у дерева. Далі - корозія та отруєння рослинності.
Міна загрожує продовольчій безпеці.
На замінованій території неможливо вирощувати сільськогосподарські культури. Фермери змушені скорочувати площу оброблюваних земель. Це тисне на ресурси, виснажує землі.
Міна псує ґрунт.
Фрагменти боєприпасів вивільняють у довкілля важкі метали - хром, цинк, залізо, мідь, ртуть. Ці речовини досягають ґрунтових вод і потрапляють у харчовий ланцюг людини.
Міна руйнує біорізноманіття.
На міни часто натикаються тварини. Розгублені й налякані, вони покидають територію і масово мігрують. Часто нові території не мають відповідних умов для існування виду. Біорізноманіття гине.
Міна заважає берегти заповідні території.
Далеко не всі втрати дикої природи можна буде відновити після завершення війни. Проте найбільш важливими кроками для відновлення природної цінності заповідних територій - природне відновлення пошкоджень (без втручання людини) та обов'язкове створення нових природнозаповідних об'єктів, які можуть компенсувати втрати територій для тварин та рослин.
Павуки: книга рекордів
- Створено: 15 серпня 2022
Населення нашої планети - більше ніж 7,5 мільярдів людей. Здається, це велика кількість. Але павуків - значно більше. Де б ми не були - за кілька метрів від вас знаходиться павук. Оскільки у нього скоріш за все 8 очей, то цілком ймовірно, що він дивиться саме на нас.
Провідна фахівчиня з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана відвідала онлайн лекцію про цих неймовірних істот.
На якій дізналася, які павуки найбільші, а які найменші, як вони плетуть павутину та чому не потрапляють у власне мереживо пасток. Що й скільки їдять павуки, чи загрожують вони людині?
Чому у цих істот не буває 16 очей, хто з них найшвидший, найвигадливіший мисливець.
Павуки - важливі для здорової екосистеми. Вони поїдають шкідників та навіть можуть запилювати рослини. Вони також є цінним джерелом їжі для багатьох дрібних ссавців, риб та птахів.
Відбулася науково-технічна рада
- Створено: 11 серпня 2022
11 серпня відбулася науково-технічна рада, на якій було розглянуто низку питань щодо проведення природоохоронних лісогосподарських заходів в межах територій Гетьманського національного природного парку та перспективи розвитку мережі інформаційно-рекреаційних центрів у межах природно-заповідного фонду на північному сході України.
Линька раків!
- Створено: 11 серпня 2022
Згідно проекту організації території Гетьманського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31 грудня 2013року №562, зі змінами, відповідно до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 23.08.2018 року №312, а також відповідно до рішення Протоколу науково-технічної ради Гетьманського національного природного парку від 21.01.2022 року № 1-2022
«Встановити щорічну заборону на лов рака річкового на водоймах в межах Гетьманського національного природного парку у період 01 серпня по 10 жовтня у зв’язку з другою линькою рака річкового.
Ефективний метод профілактики пожеж в екосистемах
- Створено: 09 серпня 2022
Високі температурні показники та посушлива погода сприяють тому, що значно збільшується ризик виникнення загорянь на відкритих територіях. Зазвичай, причинами масштабних пожеж у природних екосистемах є наслідки людської легковажності.
Працівники Гетьманського національного природного парку працюють над поновленням мінералізованих смуг навколо соснових насаджень. Облаштування подібних смуг - один з ефективних методів боротьби з пожежами та профілактики їх виникнення!
Пам'ятайте, що пожежі в екосистемах на відкритих територіях також можуть спричинити тяжкі наслідки, такі як поширення вогню на житлові будинки та поруч розташовані споруди, руйнування родючого шару ґрунту, а також загибель тварин!
Україна – це ми
- Створено: 08 серпня 2022
8 серпня з нагоди Дня Державності України фахівці Великописарівського відділення Гетьманського НПП Михайло Обідець та Віктор Гонтаренко провели зустріч з колективом Охтирської філії професійно-технічного ліцею. Тема зустрічі: «Держава – це ми». Наша земля, її надра, моря, річки та озера, луки, ліси, тваринний і рослинний світ належать українському народу. Обов’язком працівників Гетьманського НПП і кожного громадянина України є вивчення, охорона і відтворення навколишнього середовища., збереження природи для майбутніх поколінь. Це значить Любити природу – Любити Україну.
Онлайн із будь-якої точки світу!
- Створено: 08 серпня 2022
Мама, а чому небо синє. А чому трава зелена? А чому йде дощ? А чому віє вітер? А чому вогонь гарячий? Серед дітей багато таких Чомучок?
Провідна фахівчиня з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана знає як відповісти на всі мільйон питань маленьких дослідників, знає , як зацікавити дітей та заохотити їх до подальшого навчання, бо разом з чомучками відвідала урок «Детектив. Магія стихій» від IT STEP School.
Під час зустрічі дізналися, що таке ґрунт, вода, вогонь та повітря, як їх досліджувати, не здійнявши все в повітря, як можуть стати в нагоді нові знання.
Під час навчання працювали з сучасними платформами навчання та проводили досліди .
Виходить, онлайн навчання можливе з будь-якої точки світу! Це цікаво і захоплююче!
Знання, прикмети, віра, легенди про чудодійність рослин
- Створено: 04 серпня 2022
Багато прикмет, легенд, знаннь нам передаються ще від наших предків. Вони вірили в магічну силу природи, у здатність простих речей впливати на людські життя. Існують такі прикмети, що посаджені навколо оселі рослини можуть принести родині добробут, гарне самопочуття, мир та спокій в сім’ї.
Ось наприклад, посаджений кущ ялівцю, може захищати господарів від злого духу та чорного чаклунства. За легендою, якщо запалити гілочку ялівцю, в домі припиняється суперечка й лайка. Всім відома шипшина цінувалася предками не тільки, як лікарська рослина. Казали: "Шипшина цвіте - рум'янець року веде". Для предків шипшина вважалася символом краси і молодості, уособлювала собою справжню любов. Тому посаджена поруч з будинком ця рослина буде не тільки милувати око, а й принесе в дім добробут, любов, щастя. П’янкий аромат акації – підвищить настрій. Це дерево сприяє народженню в домі спадкоємців. Посаджена ялинка, має здатність накопичувати енергетику влітку, а в холодні зимові дні дарує її людям. В домі й родині завжди спокійно.
Ось чому прогулюючись лісом ми ніби то «заряджаємося». Кожне дерево, кущик, травинка несе в собі не тільки користь, як лікарська рослина, красу, а й певну енергетику. Тому, якщо Ви вірите або не вірите в ці народні прикмети, все одно посадіть біля свого дому корисні рослини! Посадивши дерево, кущ чи квітку, Ви не тільки зробите подарунок Планеті, кисень та красу для людей, а щось глибоке символічне.
Про дари лісу
- Створено: 04 серпня 2022
Ліс – безцінний дар природи. Крім дерев та кущів у ньому щорічно достигає багато різноманітних лікувальних рослин, ягід, трав.
Лісові ягоди та плоди — справжнє джерело вітамінів та інших корисних речовин. Але перед тим, як збирати ягоди, необхідно добре вивчити та запам’ятати, які з них можна класти до кошика, а які забороняється споживати.
Їстівні лісові ягоди
Чорниця. Маленький кущик, росте у хвойних і мішаних лісах на галявинах. Світлолюбна рослина. Цвіте у квітні-травні, плоди достигають у липні. Чорниця містить безліч корисних елементів, що необхідні для організму. Завдяки корисним властивостям, її використовують у народній медицині для профілактики та лікування багатьох недуг.
Малина. Мабуть, кожен хоч раз збирав малину. Ягода може рости як біля хати, так і в лісі. У малині високий вміст саліцилової кислоти, що має жарознижуючу дію. Рослина є ефективною при лікуванні застуд та запалень.
Малина входить у трійку продуктів-лідерів за вмістом антиоксидантів. Ці речовини дозволяють боротися з проявами старості, зберігати енергійність і зовнішню привабливість.
Ягода багата на вітамін C.
Суниці. Лісова суниця є найдавнішою ягодою на землі. Суниці багаті на кальцій. Клітковина суниці дуже ніжна в порівнянні з іншими фруктами, тож ягоди корисні для секреції шлунка, покращують роботу кишечника та виводять зайвий холестерин з організму.
Ожина різниться від малини не тільки кольором, але й смаком. Темні ягоди більш щільні, кисло-солодкі, дуже ароматні. Ягоди ожини містять натрій, магній, залізо, нікель, калій, фосфор, хром, титан, марганець, кальцій, залізо, клітковину, фруктозу, глюкозу, пектини, лимонну, яблучну кислоти. Завдяки такому складу плоди ожини підвищують імунітет, обмін речовин, травлення.
Брусниця – це невеликий чагарник з яскраво-червоними плодами. Цілющими є не тільки плоди рослини, а й листя. Брусницю збирають восени, а для збору листя ідеальний час – весна, період цвітіння. Листя та ягоди брусниці широко використовуються в медицині та кулінарії.
Ягоди цієї рослини багаті на активні речовини: кислоти, вітаміни та мікроелементи.
Лісові ягоди і плоди — дари природи для вашого здоров’я.
ОТРУЙНІ РОСЛИНИ
Вовче лико. Навесні – в квітні-травні – це єдиний кущ у наших краях, квітки якого з’являються ще до листочків. Це – отруйна рослина. Навіть квітками краще милуватися здалеку. Їх запах, що нагадує аромат ванілі, може викликати головний біль, запаморочення. Краплина соку, при потраплянні на шкіру або слизову оболонку губ, очей викликає сильне подразнення.
Восени рослина плодоносить червоними ягодами. Вони дуже небезпечні! Вісім ягід – смертельна доза для людини.
Блекота. Ще багато віків назад було відомо про страшну силу блекоти. Підмітили, що людина, яка пожувала рослину, поводить себе неадекватно. Це пов’язано з отруйними речовинами, що є небезпечні для життя людини та багатьох тварин.
Отруєння блекотою буває смертельним! Рослину можна впізнати не тільки по зовнішньому вигляду, а й по неприємному запаху.
Вороняче око. В цієї рослини зі стеблини ростуть чотири або п’ять листочків, а в середині – ягідка. Приймають цю ягідку за чорницю. Але в них ягідки смачні, а вороняче око – дуже отруйне і її не можна куштувати.
Запам’ятайте! Їсти можна рослини та ягоди в їстівності яких ви впевнені.
