День індіанця та море позитивних емоцій

Створено: 17 червня 2021

   Теплий,  сонячний сьогоднішній день подарував вихованцям пришкільного табору відпочинку «Сонечко»  море позитивних емоцій. Адже сьогодні в таборі відбулося незвичайне свято – День індіанця.

   Пологівські індіанці разом з провідним фахівцем з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Сусловою Оксаною завітали у Литовські ліси та пройшли ритуал посвячення. Кожне плем'я мало свою назву, свого вождя, свої знаки розрізнення. Одягнувши костюми індіанців і розфарбувавши обличчя, школярі вдало подолали смугу перешкод, брали участь у конкурсах "Збери трави", "Окомір", "Найвлучніший мисливець", "Пошуки скарбів". Найактивніші учасники отримали титул найсильнішого племені.

   Усі племена успішно впорались із завданнями. Під час гри діти показали свою витримку, мужність, увагу, почуття гумору, вміння знаходити вихід з проблемних ситуацій. А головне – вміння прийти на допомогу один одному.

   Літо – чудовий час для відпочинку в природі.

  Не забувайте про обережність, щоб не трапилось, бува, якихось прикрощів. А дотримання  нескладних правил безпеки– зробить відпочинок приємним.

Бережіть ліс і землю від пожеж!

Створено: 16 червня 2021

   Літо – найтепліша пора року. Однак  разом із теплом приходить і небезпека – можливість загорання сухостою, кущів, дерев, лісів.
Тому, щоб захиститися від вогню, необхідно суворо дотримуватись правил пожежної безпеки. Адже пожежа сама  собою не виникає, а є наслідком недбалості, безпечності.
   Згідно із статистичними даними, з вини населення щорічно виникає 96-98 відсотків лісових пожеж. Охоплюючи лісові масиви, торфовища, сільгоспугіддя, вогонь знищує все, що зустрічається на його шляху. Збитки від пожеж, завдані природі, відшкодовуються десятиріччями. При згоранні однієї тонни рослинних залишків у повітря потрапляє близько 9 кг мікроскопічних твердих продуктів згорання. Крім того, вогнища пошкоджують кореневу систему рослин, гинуть корисні комахи та мікроорганізми, що в результаті призводить до виснаження ґрунту.
  Закликаємо усіх громадян дотримуватися елементарних вимог безпеки для недопущення пожеж.
 Пам'ятайте: заборонено випалювати суху рослинність та очерет в заплавах річок, оскільки це загрожує виникненню неконтрольованого поширення пожеж, знищенню мікрофлори ґрунту та гумусу, який відновлюється більше десяти років.
Бережіть ліс і землю від пожеж!

Відбулися змагання зі спортивного туризму

Створено: 13 червня 2021

   У суботу, 12 червня, в лісовому масиві на території Гетьманського НПП було дуже людно. Там проходили змагання зі спортивного орієнтування. Тут зібралися охочі різного віку не тільки з Охтирки, але й Чернеччинської ОТГ. Ініціаторами та організаторами змагань стали гуртківці «Спортивного туризму» ОМЦПО-МАН на чолі з їхнім керівником Валентином Сталинським. 

   На учасників чекала цікава дистанція. Понад 29 осіб змагалися на лісистій місцевості, отримавши маршрутну карту та виконавши завдання. Учасники заходу мали можливість поновити свої знання чи навчитися «читати» карту, визначати своє місцеположення відносно сторін горизонту та потрібного напрямку руху, вміння витримувати цей напрямок на шляху за допомогою різноманітних природних орієнтирів та предметів. Такі навички особливо знадобляться хлопцям, майбутнім захисникам Вітчизни.

   Спортивне орієнтування - це один з небагатьох видів спорту в нашій державі, якому не перешкоджають ні фінансово-економічні негаразди, ні примхи літньої погоди.

Поговоримо про актуальні проблеми: як захистити річки, води і життя

Створено: 07 червня 2021

   Річка Ворскла відноситься до найбільших і найчистіших річок Сумщини. З нею повʼязане життя густо населеного краю, сільськогосподарське і промислове виробництво, лісове господарство, в решті-решт життя природи. Однак нинішній стан Ворскли викликає глибоке занепокоєння, адже посилюються негативні тенденції в її існуванні. Зокрема, зменшується водність річки, швидкість течії, вона заростає, замулюється, знижується рівень води у водотоці. Все частіше звучать запитання: що робиться з річкою, вона хворіє, чи, може, вмирає, і в чому тут причина?

   Ось про це й поговоримо.

   Для розуміння однієї з головних причин погіршення стану, обміління річок згадаємо відомий вислів видатного вченого О.І. Воєйкова: «Ріки – продукт клімату». В звʼязку з цим не слід забувати про кліматичні зміни, які відбуваються на планеті. Останнім часом все частіше ми чуємо про глобальне потепління клімату. Так, за останні 100 років на території України середньорічна температура повітря підвищилася на 0,7-0,9 ºС, а в холодну пору року навіть на 2 ºС. Це в свою чергу призвело до зменшення кількості атмосферних опадів, зниження висоти снігового покриву, а відповідно зменшення запасів грунтової вологи, наповнення річок, зміни внутрішньорічного розподілу стоку: максимальні витрати весняного водопілля зменшуються, водночас збільшуються витрати зимової та літньої межені тощо. Через падіння рівня грунтових вод, маємо проблеми із зникненням води в криницях, пересиханням грунтів на полях і багато інших негараздів.

   Також слід згадати, що річкова система нашого краю не така вже й молода. За даними геологічної науки, вона почала формуватися по завершенню палеогенового періоду (близько 30 млн років назад), коли останнє море покинуло Дніпровсько-Донецьку западину і прилеглі до неї райони. За свою довготривалу історію річки пройшли декілька стадій свого еволюційного розвитку, повязаних з періодичними тектонічними рухами земної кори – свою молодість (це коли річка врізається в земну твердь), зрілість (за рахунок бічної ерозії річка змінює своє русло, петляє по заплаві, відповідно розширюється річкова долина, формуються тераси, відшнуровуються стариці, затони і рукави), а тепер і старість. На стадії старості річка уповільнюється, у руслі накопичуються наноси, воно заростає буйною водною рослинністю, заплава заболочується. Кому довелося подорожувати на човнах по Ворсклі, той знає, як важко пробитися вперед у таких місцях, де неможливо зрозуміти, чи то річка зі спрямованим уперед водним потоком, чи сліпе русло, що поступово перетворюється в болото. Тобто те, що наразі відбувається з нашими річками, це в значній мірі природний процес.

   Водночас цей процес значно підсилюється господарською діяльністю людини.

−         Людина регулює водний стік за рахунок низки ставків та водосховищ, з якими в свою чергу пов’язана ціла низка негативних явищ: уповільнення водообміну, додаткові втрати води за рахунок випаровування, що є додатковою причиною зменшення стоку річок, акумуляція наносів у руслі вище гребель і руйнування природного водного режиму річки нижче гребель. А також зниження самоочисної здатності, зниження якості води, втрата нерестилищ і порушення умов існування риби та інших водних організмів, затоплення і підтоплення навколишніх територій і, як результат, замулення дна, заростання русла, евтрофікація водойми (цвітіння води). Природна евтрофікація водойм відбувається тисячі років, але антропогенна здатна перетворити річку на болото за якісь десятиліття.

−         Щосекунди річкова система Сумщини в південних районах збирає із кожного квадратного метра площі свого басейну до 2 літрів води (це так званий модуль стоку). Цей показник найбільший в лісових місцевостях. Тобто ліси сприяють накоприченню води, переведенню поверхневого стоку в підземний, що й живить річку у всі пори року. Давно вже зрозуміло, що вирубування лісів на водозборі веде до зменшення живлення річки.

−         Людина для своїх господарських потреб почала осушувати болота, проводити осушувальну меліорацію. Може це добре? Ні, це не так. Болото весною у водопілля як губка акумулює вологу, а в літню межень (найнижчий рівень води) живить річку. Отже, осушення боліт негативно впливає на наповнення й здоровʼя річки. Нині у світі переважає тенденція до збереження водно-болотних угідь (із прийняттям у 1971 р. Рамсарської Конвенції), їх покликано охороняти, а не осушувати.

−         Жадібні люди розорюють заплави річок, чим сприяють підвищенню еродованості території, знищують водоохоронну зону та прибережні захисні лісосмуги, що категорично забороняється. Адже це призводить до потрапляння до річки великої кількості твердого стоку, а разом із ним біогенних речовин, наприклад, нітратів і нітритів, які вносяться на поля у вигляді добрив, що багатократно підсилює цвітіння води. Згідно ст. 87 Водного кодексу України мінімальна ширина водоохоронних зон (природоохоронних територій, де регламентується господарська діяльність) має становити: для малої річки – 250 м, для середньої річки – не менше 500 м з обох боків. Визначена законом ширина земельних ділянок у межах водоохоронних зон, що сприяють збереженню річок, виконують роль природного біофільтра (тобто стають останньою перешкодою для площинного змиву, затримують значну частку полютантів) для малих річок становить 25 м, для середніх річок – 50 м з обох боків.

−         Надлишок органіки, що потрапляє у річки разом зі змитими з полів мінеральними добривами і грунтами, не встигає розкластися і, осідаючи на дно, утворює мул. За рахунок цього посилюються процеси заростання водойми рослинністю. До речі, поява у руслі річки латаття сніжно-білого (Nymphaea candida) – типового індикатора прісноводних непроточних і малопроточних водойм з мулисто-торфʼянистими донними відкладами, свідчить про перетворення ділянки на забруднене й заболочене руслове водосховище. А ми зустрічаємо цю рослину в багатьох місцях Ворскли та її приток (річки Охтирка, Боромля та інші).

−         Звичайно, слід згадати й про саме водокористування, тобто водоспоживання і водовідведення, тобто скидання «відпрацьованих» вод, що напряму впливає на якість води. У цьому відношенні річка Ворскла, з першого погляду, має найкраще становище у порівнянні з іншими річками регіону. Водозабір з неї незначний, прямого водовідведення немає. Але водовідведення міських каналізаційних і промислових стоків є, наприклад, у річку Охтирка, а вже з неї забруднюючі речовини потрапляють до головної водної артерії – Ворскли.

   Оцінка якості річкової води за комплексним показником – індексом забрудненості води – показала, що р. Ворскла у всіх пунктах спостережень відповідає ІІ класу якості води з характеристикою – «чиста». Для малих річок – приток Ворскли ситуація гірша: р. Ворсклиця та р. Боромля – ІІІ клас якості води – «помірно забруднена». Найгірша якість води у річках Охтирка (нижче м. Охтирка) та Кринична (с. Гай-Мошенка) – ІV клас – «забруднена», що повязано з високими показниками азоту амонійного і нітритного та БСК5, а також низькі значення розчинного кисню. Загалом же р. Ворскла потрапляє до категорії відносно чистих річок Сумщини.

   А як же самоочисна здатність річки? Дійсно, річки мають природний потенціал самоочищення, який в свою чергу залежить від багатьох гідрологічних характеристик. Зокрема, на процеси самоочищення впливає температура, швидкість водообміну, вміст кисню у воді, різноманітні водні організми тощо. Система самоочищення ефективно «працює» за нормальних умов. Але коли до річки потрапляє надмірна кількість забруднюючих органічних і неорганічних речовин, тоді концентрація кисню різко знижується і виникає явище задухи. Сама річка Ворскла характеризується досить високим потенціалом самоочищення, але малі річки, її притоки – дуже низьким. У звʼязку з цим басейн р. Ворскла, тобто головна річка з її притоками, характеризується рівнем стійкості «нижче середнього». Можна сказати, що річка зможе сама очиститися, якщо ми їй не буде заважати.

   Отже, нинішній хворобливий стан наших річок складався поступово протягом багатьох десятиліть і має системний характер. Про причини ми вже говорили: зарегулюваність не лише головної річки, але й приток, знищення лісів на площі водозбору, надмірна осушувальна меліорація, розорювання заплав і водоохоронних зон, знищення прибережних захисних смуг, інтенсивне сільське господарство, що місцями призвело до обезлуження, пряме забруднення річки тощо.

   Що ж треба робити, як виправити негативну ситуацію, що склалася на наших річках? А відповідь проста: слід виявляти і ліквідовувати причини, а не боротися з наслідками. Не поглиблювати русло чи чистити річку, бо замулена і заросла, як дехто пропонує, а виявити причину, чому заросла? А тому що розорані береги. Розорані береги, знищені прибережні захисні смуги – це причина, а заросле русло – це вже наслідок! І так по кожному вище зазначеному пункту. І тільки так можна захистити річки, води і життя.

Саме від нас залежить наше майбутнє!

Створено: 02 червня 2021

    Традиційно Україна, як і увесь світ, 5 червня відзначає Всесвітній день охорони навколишнього середовища (World Environment Day). Основна його мета – підвищити обізнаність щодо охорони нашої природи та розглянути різні екологічні проблеми, які зростають з кожним днем.

    Всесвітній день охорони навколишнього середовища – це зазвичай «народна подія», яку супроводжують різні флешмоби: вуличні мітинги, паради велосипедистів, «зелені» концерти, конкурси творів у школах, висадження дерев, кампанії з регенерації відходів, прибирання території та інші заходи. За ці роки тисячі людей з різних країн взяли участь у спеціальних заходах щодо захисту навколишнього середовища. І сьогодні цей День дає можливість кожному з нас прийняти на себе відповідальність за турботу про нашу планету.

    Давайте згадаємо, що ми всі живемо на одній планеті і, забруднюючи природу, ми шкодимо у першу чергу самим собі та своїм нащадкам. Тому з такої прекрасної нагоди зробімо хоча б один крок на покращення стану довкілля. Кожен для себе повинен знайти шляхи, для покращання навколишнього середовища. Можливо, хтось прибере сміття у своєму дворі, а дехто просто не залишить слідів свого перебування на природі. Але разом ми зробимо навколишнє середовище кращим, і надалі не забуватимемо про його охорону та збереження природних скарбів.

Повідомлення СДО Гетьманського НПП за травень 2021р.

Створено: 01 червня 2021

   За травень місяць службою Державної охорони Гетьманського національного природного парку було складено 8 протоколів про адміністративні правопорушення вимог природоохоронного законодавства:

- порушення правил рибальства – 1 протокол;

- засмічення території – 5 протоколів;

- розведення багаття – 1 протокол;

- пересування на плавзасобах під час нерестового періоду – 1 протокол.

   Всього з початку 2021 року складено протоколів про адміністративні правопорушення вимог природоохоронного законодавства – 37.

  За травень місяць службою Державної охорони Гетьманського національного природного парку було складено 6 актів про виявлення правопорушень вимог природоохоронного законодавства:

- грубе порушення правил рибальства – 5 актів;

- знищення маркувального знаку – 1 акт;

- вилучено знарядь незаконного добування водних живих ресурсів

( сітка – 19 шт., ятір – 3 шт., екран – 3 шт.).

   Всього з початку 2021 року складено актів про виявлення правопорушень вимог природоохоронного законодавства – 16.

Квест на природі: здоров’я, гарний настрій і позитив!

Створено: 28 травня 2021

   Час від часу виникає бажання потішити учнів якимись цікавинками. Організувати щось таке, щоб згуртувати  дітей,  і, знову ж таки, показати, що спілкування з природою,  активний відпочинок -  це життя!

   Щороку саме з цією метою провідні фахівці з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана та Кварта Наталія проводять різноманітні заходи на свіжому повітрі на рекреаційній зоні відпочинку еколого-пізнавальної стежки "Литовський бір". Учні подалі від самої школи, міста, батьків відчувають себе зовсім по- іншому.

   Третьокласники з Охтирської загальноосвітньої школи №1 з класним керівником Ніною Іванівною успішно пройшли квестову програму. Дітлахи після квесту вдоволено вивчали  берег річки Ворскла, складові природні ресурси.

   Звичайно, пообіцяли повернутися на чудову поляну знову, тільки з батьками. Бо їх так манила тихоплинна Ворскла! 

Науковці Гетьманського НПП ділилися результатами досліджень на конференції "Актуальні проблеми дослідження довкілля"

Створено: 26 травня 2021

   Наукові конференції - це коли вузькопрофільні фахівці збираються обмінятися підсумками своїх досліджень. Під час конференції не лише заслуховуються доповіді, точаться дискусії, проводяться екскурсії, відвідини музеїв, лабораторій. А у випадку цьогорічної міжнародної конференції "Актуальні проблеми дослідження довкілля", котра відбулася на базі Сумського державного педагогічного уніварситету ім. А.С. Макаренка 25-27 травня, організоване виїздне засідання в Гетьманському НПП. Це вже дев'ята подібна конференція і стає доброю традицією виїзд науковців до нашого нацпарку. Сумський педагогічний університет є науковим куратором Гетьманського НПП, науковці вишу проводять на його території дослідження та із задоволенням діляться їх підсумками на подібних заходах.

   Отже, Охтирка, будинок культури і численні гості мають можливість з перших вуст дослідників довідатися про цікавинки природи Гетьманського НПП.

   Про місію національних парків для територіальних громад розповів С.М. Панченко в аспекті досвіду інших заповідних територій. З його виступу дізналися, що в Україні є багато прикладів, коли громади з власної ініціативи намагаються допомагати в розвитку заповідних територій - організовують мистецькі заходи на їх підтримку, розміщують інформаційні стенди, навіть організовують візит-центри або навіть книги видають.

   М.П. Книш свою доповідь присвятив актуальності збереження лук, наскільки важливо для них викошування та випасання. При цьому важливо дотримуватися норм кількості худоби на площу або термінів сінокосіння. Як не дивно, але різноманіття птахів зростає, коли луки регулярно використовуються, а особливо коли чергуються з водоймами та перелісками.

   О.Ю.Акулов розповів про свої враження від національних парків Сумщини, Чернігівщини та Харківщини і на цьому фоні підкреслив, що Гетьманський НПП відзначається витягністю і фрагментованістю, до його складу не увійшли ліси і балки, що відзначаються високим різноманіттям грибів - об'єктів його досліджень. Втім, це не завадило на території Гетьманського НПП виявити два нові для науки види - Hypomyces gamsii та Stylonectria hetmanica. Видова назва останнього походить від назви Гетьманського НПП.

   О.С. Данильченко загострила увагу слухачів на проблемах р. Ворскла. Вона на собі відчуває зміни клімату та вплив господарської діяльності людини. Перерозподіл опадів, тенденцію до посилення кількості сильних злив на фоні тривалих періодів посух. Посиленню ерозії та замуленню річки сприяє висока розорюваність басейну Ворскли. Тому важливо зберігати прибережні заплавні землі - невеличкий буфер для річки. Після виступу жваво обговорили причину повені в Охтирці два роки тому, що підкреслило наскільки актуальною для мешканців краю є проблема річок.

   На продовження теми річок презентована інформація від Ю.К. Куцоконь про рідкісних видів риб Ворскли. Всього за останні роки зареєстровано 26 видів риб. Бракує надійнихних даних щоб оцінити стан популяції холоднолюбів стерляді та миня. Загалом добре представлені рідкісні види, що полюбляють ділянки із швидкою течією - бистрянка руська та ялець, занесені до Червоної книги. Загалом різноманіття риб Ворскли високе, річка в межах Гетьманського НПП є достатньо придатною для забезпечення їх високої чисельності.

   О.М.Дугіна розповіла про різноманіття видів бджіл - важливих запилювачів диких і культурних рослин. Зупинилася на загрозах - розорюванні ділянок природної рослинності, застосуванні отрутохімікатів. Особливо натхненно розповідала про харчові уподобання і способи життя цих неймовірних комах.

   У вестибюлі будинку культури була влаштована виставка книг та інформаційних матеріалів на природоохоронну тематику, банер, де представлено мережу природно-заповідних установ північного сходу України. На гостей чекала екскурсія Охтиркою та городищем у с. Боголюбове.

  Захід сприяв зміцненню контактів між Гетьманським НПП та парнерськими організаціями Охтирщини, обласного центру та Харкова, з'явилися нові ідеї і будемо працювати над їх втіленням, щоб за два роки доповісти про результати вже на десятій конференції "Актуальні проблеми збереження довкілля".

22 травня - Міжнародний день біологічного різноманіття

Створено: 22 травня 2021

   Тематика цьогорічного Міжнародного дня біорізноманіття спрямована на покращення розуміння значення біорізноманіття та важливості його збереження. Зазначена подія в цьому році відбуватиметься під гаслом  «Ми-частина рішення», що є продовження минулорічної теми  «Наші рішення-в природі».

   Кругообіг та очистка природних вод, збереження ґрунтів і стабільність клімату, якісні продукти харчування та ліки, сировина для промисловості,  безпечне для життя довкілля – все це є можливим настільки, наскільки збережене на Землі різноманіття видів, екосистем, ландшафтів.

   Активна діяльність людини, на жаль, стає причиною стрімкого зменшення біологічного різноманіття на планеті.

   Серед загроз збереженню видів слід назвати вирубування лісів, загачування русел, розорювання степових та лучних ділянок природної рослинності, неконтрольоване використання добрив та пестицидів, висушування болотних комплексів, нерегульований випас домашніх тварин. Суттєвою загрозою також залишається інвазія – поява чужорідних, агресивних видів з інших екосистем та їх подальше неконтрольоване розмноження.

   Головне завдання Міжнародного дня біологічного різноманіття — звернути увагу громадськості на проблему безповоротного зникнення на Землі багатьох представників флори і фауни. Біологічне різноманіття нашої планети продовжує скорочуватися, а екологічна рівновага все ще піддається змінам. Близько 60% екологічної системи деградує або використовується нерозважливо, що веде до втрати біологічного різноманіття і тяжких наслідків, які в найближчі роки можуть погіршитися.

   Гетьманський національний природний парк закликає кожного, хто небайдуже ставиться до майбутнього планети Земля, зробити все, щоб біологічне різноманіття збереглося в його найчисельнішому та природному вигляді якомога довше.

Довгоочікуваний сезон екскурсій розпочато!

Створено: 20 травня 2021

   Ось нарешті і розпочато сезон! 20 травня за співпраці Гетьманського національного природного парку та Сумського національного аграрного університету в рамках виїзного практичного заняття на тему "Ознайомлення з типовими природними комплексами Сумщини та об'єктами ПЗФ» відбулася екскурсія на екологічній стежці «Литовський бір» для студентів - магістрів Китайської народної республіки зі спеціальності «Садово - паркового та лісового господарства», факультет агротехнології і природокористування.

   Із розповідей фахівців відділу екологічної освіти Гетьманського НПП студенти дізналися про загальну територію Парку, які заповідні урочища та пам’ятки природи входять до його складу, чому Парк отримав таку назву, а також історичні факти про Литовський бір, головну окрасу парку р. Ворскла, про рослини, що включені до списку охоронних рослин Сумської області, про складову частину біоценозу лісу, про вплив людської діяльності на поширення низки чужорідних видів рослин.

   Студенти з Китаю цікавилися, придивлялися, фотографували кожну квіточку, травинку, мурашку, набралися цілющої  енергії від реліктових сосен, вдихнули аромат весняних квітів,  познайомилися з живою пам’яткою природи та гарно відпочили цього дня. Весняний день пройшов з користю для всіх!

   А польова каша, цілющий чай та доброзичливе частування завершило цей незабутній, наповнений приємними враженнями світлий день.