Повідомлення СДО Гетьманського НПП за січень 2020р.

   За січень місяць службою Державної охорони Гетьманського національного природного парку було складено 17 протоколів про адміністративні правопорушення вимог природоохоронного законодавства:

- порушення правил рибальства – 9 протоколів;

- засмічення території – 6 протоколів;

- мийка авто – 1 протокол;

- самовільний поруб – 1 протокол.

Всього з початку 2020 року складено протоколів про адміністративні правопорушення вимог природоохоронного законодавства – 17.

Всесвітній день водно-болотних угідь

   З 15 по 31 січня 2020 року провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку СУСЛОВА ОКСАНА провела ряд заходів, приурочених Всесвітньому дню водно-болотних угідь. Мета проведення – привернення уваги молоді до проблем водно-болотних угідь, формування у підростаючого покоління уявлення про унікальні цінності ВБУ, розвиток дбайливого та відповідального ставлення до природи свого краю.

   На заняттях діти дізналися про те, яке значення має різноманітність живих організмів водно-болотних угідь, що таке водно-болотні угіддя, яке життя процвітає та територіях водно-болотних угідь.

   Для учнів 4, 7-9 класів Пологівського НВК, вихованців Пологівського дитячого садочка, учнів 2 та 3 класу ЗОШ №6, учнів 6 класу ЗОШ №9, учнів 3 класу Опорного закладу Охтирської ЗОШ І-ІІІ ступенів відбулися пізнавальні, творчі екологічні години «Збережемо ВБУ для нашого майбутнього!», екозаняття «Чарівний світ боліт», «Цікаві факти з життя мешканців ВБУ» , ековікторина «Чи знаєш ти, що…», усний журнал «Біорізноманіття водних екосистем», екогра «Смарагдові скарби», екоподорож до мешканців болот «Хто живе у болоті», майстер-класи з виготовлення з паперу мешканців водойм. А ще школярі дізналися багато цікавих фактів з життя жаб.

  Школярі запам’ятали, що водно-болотні угіддя є природним засобом безпеки у протидії паводкам і посухам, що необхідно охороняти ВБУ і зберегти їх біорізноманіття для майбутніх поколінь.

звіт ВБУзвіт ВБУ1звіт ВБУ2

Вдячність за співпрацю

   В Україні велике значення має такий компонент біосфери, як водно-болотні угіддя. Історія освоєння та використання водно-болотних угідь нараховує багато десятиліть. Однак до цього часу проблему їх раціонального використання,
відновлення та оптимізації відносять до числа недостатньо вивчених. Протягом тривалого часу водно-болотні угіддя розглядали лише з позицій їх народногосподарського значення: в якості родовищ цінної органічної сировини, лісогосподарських угідь.

   Зміни у використанні водно-болотних угідь намітились у кінці 60-х років, коли з’явились докази негативних наслідків меліоративних робіт і стали очевидними питання охорони болотних ландшафтів.

   Важливість екосистем водно-болотних угідь для підтримки здорового та екологічного безпечного навколишнього природного середовища в містах та населених пунктах підтверджується темами, які визначені секретаріатом Рамсарської конвенції: «Водно-болотні угіддя для збалансованого розвитку міст» (2018р.), «Водно-болотні угіддя та зміни клімату» (2019р.).   «Водно-болотні угіддя та біорізноманіття» (2020р.). Щороку 2лютого відзначать День водно-болотних угідь.

   31 січня на базі ОМЦПО-МАН вихованці гуртка «Географ-науковець» (кер. В. Хорошун) за участю провідного фахівця з екологічної освіти Гетьманського НПП Суслової Оксани провели круглий стіл «Біорізноманіття водно-болотних угідь .Чому це має значення?» до Всесвітнього дня водно-болотних угідь. Вихованці гуртка підготували доповіді за результатами досліджень водно-болотних угідь на території Гетьманського НПП та міста Охтирка.

   Роскошна Дар’я та Шаркова Катерина узагальнили та передали фахівцям Гетьманського НПП результати дослідження динаміки стариць річки Ворскли та видового складу прибережно-водних рослин.

   Суслова Оксана підготувала інформацйно-пізнавальну презентацію, присвячену водно-болотним угіддям, передала юним науковцям атлас-довідник «Заповідні скарби Сумщини» та плакати. Ми вдячні Оксані Вікторівні за співпрацю.

                                                                                                            Керівник гуртка «Географ-науковець» ОМЦПО-МАН Віра Хорошун

вдячність за співпрацю1вдячність за співпрацю2вдячність за співпрацю5

Як зимують підводні мешканці?

   З настанням зими у водоймищах відбуваються великі зміни, які впливають на поведінку підводних мешканців. Знижується температура води, поступово зменшується світлий період доби. Потім водойми закриваються крижаним покривом, зверху його завалює сніг - освітленість падає ще сильніше. Довгі чотири місяці підводні мешканці існують в умовах холоду, дефіциту кисню і напівтемряви.

   Саме про те, як риби переносять складний зимовий період і розповіла провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП Зуза Ірина на уроках природознавства у Охтирській ЗОШ І-ІІІ ст. №1: 3-А клас (кл. кер. Мирошніченко Ольга Миколаївна), 3-Б клас (кл.кер. Приходько Наталія Григорівна), 3-В клас (кл.кер. Борисенко Любов Григорівна) та Охтирській ЗОШ І-ІІІ ст. №2: 3-А клас (кл.кер. Воропай Галина Іванівна), 3-Б клас (Саворона Валентина Миколаївна), які проходили з 16 по 30 січня 2020 року.

   Мета уроків: закріпити і поглибити знання учнів про риб, ознайомитися із особливостями будови їхнього тіла; розширити знання про зміни в житті підводних мешканців в зимовий період; розвивати спостережливість, уміння логічно мислити, робити висновки; формувати науковий світогляд; виховувати бережливе ставлення до природи.

  Холодної зими найважче рибам. У них немає ані теплої барлоги, ані облаштованого гнізда. Але лускаті придумали свій, досить оригінальний спосіб зимівлі. У так званих зимувальних ямах засинають лин, лящ і короп. Вони майже три місяці живуть без жодного руху, щільно притискаючись один до одного. А ось соми прилаштовуються вище, близько зимувальних ям - на виходах з глибин, межах ям і підвищень дна. Це пояснюється тим, що в самій ямі вже через місяць після утворення крижаного покриву кисневий режим різко змінюється в гіршу сторону, що соми не переносять.Лише хижі риби – щуки, окуні, судаки – не дрімають усю зиму, а займаються вдосконаленням своїх хижацьких навичок. А риб у цих ямах не чіпають, тому що вони виділяють слиз, який служить ізолюючим засобом. Харчуються хижаки в зимовий період рибою, яка взагалі не реагує на холод – пліткою, уклейкою, йоржем. Вони і становлять зимовий раціон хижаків.

Як зимують підводні мешканці 2Як зимують підводні мешканці 5Як зимують підводні мешканці 6

Як зимують підводні мешканці 1Як зимують підводні мешканці 3Як зимують підводні мешканці 4

Екскурсія до Музею лісу

   Благородна праця лісівників здавна знаходиться в ряді найбільш шанованих професій, її вибирають люди безмежно люблячі природу, що володіють почуттям величезної відповідальності за збереження і примноження краси рідної землі. Дбайливе ставлення до лісу, як до безцінного національного надбання – обов’язок не тільки професіоналів, а й суспільства, тому що це природне багатство служить усім людям.

   30 січня за співпраці Тростянецького лісового господарства, Гетьманського національного природного парку та Тростянецького Палацу дітей та юнацтва для вихованців гуртка «Юні скаути» була організована екскурсія до Музею Нескучанського лісництва, метою якої було формування у підростаючого покоління природоохоронної свідомості, любові до рідного краю та виховання шанобливого ставлення до працівників лісового господарства.

   Помічник лісничого Нескучанського лісництва ДП Тростянецький лісгосп Красніков Михайло Олексійович провів дуже цікаву та змістовну екскурсію музеєм, де діти мали можливість побачити найдавніші знаряддя для ведення лісового господарства, зразки деревини, ознайомитися з представниками флори і фауни Сумщини та історією створення лісової галузі Тростянецького лісгоспу. Музей лісу - це місце, де зустрічаються минуле з сьогоденням, проходячи по його залах, відчуваєш дух часів.

Екскурсія до Музею лісу залишила незабутні враження та приємні спогади!

Лісгосп екскурсія 1Лісгосп екскурсія 2Лісгосп екскурсія 5Лісгосп екскурсія 3Лісгосп екскурсія 4Лісгосп екскурсія 6

Відбулося свято Водохреща

  ГНППГНПП 219 січня на території Великописарівського природоохоронного науково-дослідного відділення Гетьманського НПП на березі Ворскли відбулося свято Водохреща. Обряд освячення води провів настоятель Свято-Миколаївського храму православної церкви України отець Миколай. Допомагали підготувати територію до проведення обряду працівники Гетьманського національного природного парку. Після освячення води всі бажаючі мали можливість зануритися в крижані води Ворскли та одержати заряд енергії.

Відзначили переможців конкурсу «Збережи ялинку»

   нагородження ялинки 214 січня 2020 року в актовій залі Тростянецького Палацу дітей та юнацтва відбулося урочисте нагородження переможців конкурсу «Збережи ялинку», який проходив у рамках Всеукраїнської акції. Діти поставились до конкурсу творчо та відповідально, про що свідчить кількість представлених робіт. Кращими були визначені роботи 26 учасників . Найбільш активними виявились учні молодших класів, яким допомагали батьки створити чарівну зимову казку. На святкове зібрання завітало багато гостей: учасники та переможці конкурсу, батьки, вчителі. Заступник начальника відділу екологічної освіти та рекреації Гетьманського національного природного парку Н. Євдокимова та завідуюча відділом спортивно-масової роботи КЗПО ТМР «Палац дітей та юнацтва» Л.Усенко звернулися зі словами привітання до переможців та наголосили на актуальності охорони природи, подякували дітям,батькам та педагогам і запросили до подальшої співпраці у цьому напрямку. Переможцям були вручені почесні грамоти та заохочувальні призи.

нагородження ялинки 1нагородження ялинки 4нагородження ялинки 5нагородження ялинки 6нагородження ялинки 7нагородження ялинки 3

Подорож до Карпат

   карпати1Зима - чудовий час для подорожей, відкриваються нові краєвиди, залишаються приємні спогади. А найкращий спосіб провести час - це звичайно подорож , то ж під керівництвом керівника гуртка «Спортивний Туризм» Сталинського Валентина Олексійовича, провідного фахівця з відділу еколого – освітньої роботи та рекреації Гетьманського НПП, здійснили традиційно зимову подорож у Карпати.

  Поїздка тривала з 31.12.19р. по 12.01.20р. в гірській місцевості Закарпатської обл. Яскраві враження, дружній колектив (5 чол.) та чудова погода були запорукою незабутньої подорожі. Кожен учасник мав можливість спробувати свої сили в поході. Всі виходи в гори були розбиті на окремі етапи, наприклад:

3-4.01.20р. вихід до г. Кукул з «холодною» ночівлею. Погода в цей день сприяла постійно. Сонечко, сніг, температура близько -10, що ще треба у поході!

  6-8.01.20р. зимове сходження Охтирських туристів ( туристичний клуб "Азимут") та вихованці гуртка Спортивного Туризму на г. Петрос 2020м., г. Говерла (2061м), уже з двома «холодними» ночівлями, одна в наметі. Погода хоча й сувора, але дала змогу здійснити сходження колективу на ці гори і помилуватися краєвидами.

Карпати 2020 1Карпати 2020 2Карпати 2020 3Карпати зимові 4Карпати зимові 2Карпати зимові 3

        

Збережи ялинку, не рубай її!

  Ялинка 2020 6 З 25 грудня по 9 січня проходив традиційний конкурс «Збережи ялинку», організований за співпраці Комунального закладу позашкільної освіти Тростянецького ПДтаЮ та Гетьманського національного природного парку.  У ньому  взяли участь освітні заклади Тростянецького району. Головна мета данного заходу - це формування екологічного світогляду у підростаючого покоління, виховання дбайливого ставлення до природи, розвиток творчої ініціативи та пізнавальної діяльності. Кількість представлених робіт вкотре доводить, що наші діти талановиті, креативні та небайдужі до збереження природи. На підставі висновків суддівської колегії були визначені переможці конкурсу.

Номінація «Новорічна ялинка» 

1м. – Колективна робота, гурток « Туристсько-краєзнавчі сплави та походи» Комунальний заклад позашкільної освіти Тростянецький ПДтаЮ;

2 м. – Тарасенко Владислава, ЗЗСО I-III ступенів №2, Тростянецької міської ради;

2 м. – Руденко Даніїл, ЗЗСО I-III ступенів №2, Тростянецької міської ради;

2 м. – Майстренко Ярослав, ЗЗСО I-III ступенів №5, Тростянецької міської ради;

2 м. – Малишев Олександр, Тростянецька Філія№4 I-II ступенів ЗЗСО I-III ступенів №3 Тростянецької міської ради;

3 м. – Гребеник Катерина, Тростянецька Філія1 I-II ступенів ЗЗСО I-III ступенів №5 Тростянецької міської ради;

3 м. – Карась Аліна, Тростянецька Філія1 I-II ступенів ЗЗСО I-III ступенів №5 Тростянецької міської ради;

3 м. – Сторожева Дар’я, гурток «Паперова пластика» Комунальний заклад позашкільної освіти Тростянецький ПДтаЮ;

Номінація «Новорічна композиція»

1 м. – Хрипун Ангеліна, ЗЗСО I-III ступенів №2, Тростянецької міської ради;

1 м. – Мороз Олег, ЗЗСО I-III ступенів №5 Тростянецької міської ради;

1 м. – Головня Андрій, Тростянецька Філія1 I-II ступенів ЗЗСО I-III ступенів №5 Тростянецької міської ради;

2 м.–Сукачова Марина, гурток «Квілінг» «Комунальний заклад позашкільної освіти Тростянецький ПДтаЮ;

2 м. – Педак Марія, ЗЗСО I-III ступенів №5 Тростянецької міської ради;

3 м. – Кравченко Юлія, Смородинська Філія I-II ступенів ЗЗСО I-III ступенів №5.

Номінація «Новорічний віночок»

1 м. – Салко Ангеліна, ЗЗСО I-III ступенів №2, Тростянецької міської ради;

2 м. – Шенкнехт Вікторія, гурток «Образотворче мистецтво» «Комунальний заклад позашкільної освіти Тростянецький ПДтаЮ;

2 м. – Ніконова Софія, Смородинська Філія I-II ступенів ЗЗСО I-III ступенів №5;

3 м. – Нієлова Ліза, ЗЗСО I-III ступенів №5 Тростянецької міської ради;

3 м. – Рибальченко Радіон, ЗЗСО I-III ступенів №2, Тростянецької міської ради.

Номінація «Новорічна прикраса»

1 м. – Садова Аделіна, ЗЗСО I-III ступенів №2, Тростянецької міської ради;

2 м. – Лазоренко Поліна, ЗЗСО I-III ступенів №2, Тростянецької міської ради;

3 м. – Закалюжна Ангеліна, ЗЗСО I-III ступенів №3, Тростянецької міської ради;

3 м. – Синявіна Світлана, Кам’янський ЗЗСО I-III ступенів Тростянецької міської ради.

Номінація «Новорічна об’ємна іграшка»

1 м. – Підопригора Мілана, ЗЗСО I-III ступенів №2, Тростянецької міської ради;

2 м. – Замотайло Неля, Філія1 I-II ступенів ЗЗСО I-III ступенів №5 Тростянецької міської ради;

Номінація «Новорічна картина»

1 м. – Сукачова Дарина, гурток «Паперова пластика» «Комунальний заклад позашкільної освіти Тростянецький ПДтаЮ.

Ялинка 2020 1Ялинка 2020 3Ялинка 2020 4Ялинка 2020 9Ялинка 2020 10Ялинка 2020 8Ялинка 2020 5Ялинка 2020 7Ялинка 2020 11

Завершилися інтелектуальні змагання юних науковців Охтирки

   08-10 січня 2020 року на базі ОМЦПО-МАН відбувся І (міський) етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України та науково-практична конференція «Сходинки до знань», у яких узяли участь 103 учасники, учні закладів загальної середньої освіти міста – членів наукових товариств ОМЦПО-МАН, Опорного закладу «Охтирська ЗОШ І-ІІІ ступенів» (Охтирської гімназії) та студенти Охтирського коледжу СНАУ.

    Обдаровану молодь міста вітали методисти відділу освіти Охтирської міської ради Наталія ГОНТАРЕНКО, Наталія КОВПАК, директор ОМЦПО-МАН Наталія ГАНЦЕВА, директор Охтирського краєзнавчого музею Людмила МІЩЕНКО, заступник директора Охтирського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Микола КРАВЧЕНКО, провідний фахівець Гетьманського НПП Оксана СУСЛОВА, письменниця та журналіст Валерія БАКУЛІНА, а також наймолодші вихованці закладу позашкільної освіти (гурток «Англійська мова» з ДНЗ «Росинка»).

         До участі у І (міському) етапі конкурсу-захисту було допущено 42 науково-дослідницьких роботи, рефератів, розширених тез-досліджень учнів-членів Малої академії наук України на відділеннях: економіки – 6, наук про Землю – 6, історії та філософії – 14, хімії та біології, екології та аграрних наук –7, мовознавства – 7, літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства – 2.

         Під час заходу учасники захищали свої роботи в 20 секціях і виконували контрольні роботи з 7 навчальних предметів.

         У роботі журі конкурсу-захисту взяли участь 23 педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти міста Охтирки та ОМЦПО-МАН, директор Охтирського краєзнавчого музею, провідний фахівець Гетьманського національного природного парку Оксана СУСЛОВА , журналісти.

У рамках науково-практичної конференції «Сходинки до знань» працювали 2 секції, в роботі яких узяли участь 61 учень: 7-9 класів та 4-6 класів, вихованці наукових гуртків ОМЦПО-МАН, Опорного закладу «Охтирська ЗОШ І-ІІІ ступенів» (Охтирської гімназії): «МАН-ЮНІОР» – 39 учасників, «Юний дослідник» – 22 учасників. Юні науковці представляли свої дослідження у формі виступів, презентацій, постерів.

Відділення «Науки про Землю» було представлене секціями «Геологія», «Географія та ландшафтознавство», «Гідрологія», «Кліматологія та метеорологія» та а відділенні «Хімії та біології, екології та аграрних наук» - секціями «Зоологія, ботаніка», «Лісознавство». Вихованці гуртка «Географ-науковець» ОМЦПО-МАН (кер. В.Хорошун) підготували і успішно захистили11 науково-дослідницьких робіт.   Усі учнівські роботи базуються на місцевому матеріалі з використанням сучасних методів наукових досліджень.

Дослідження для робіт «Характеристика видового складу рослин екологічної стежки «Литовський бір», «Характеристика рослинності західного та східного схилів Доброславівської гори», «Динаміка стариць річки Ворскла у період 1989-2019рр.», «Видовий склад прибережно-водних рослин річки Ворскла» були проведені на території Гетьманського НПП.

При виконанні роботи «Динаміка стариць річки Ворскла у період 1989-2019рр.», на карті району дослідження за 1989 рік під час експедиційних досліджень, що були проведені у квітні-травні 2018 року та у травні-червні 2019 року, були зафіксовані зміни, які сталися у період 1989-2019 рр.

Ділянка, на якій проводилося дослідження знаходиться на відстані 2 км на захід від м. Охтирка. Русло Ворскли та прилегла до нього заплава є територією Гетьманського національного природного парку.

Східна межа ділянки – русло річки Ворскла, яке було спрямлене при будівництві мосту, західна межа – східний схил відрогу корінного берега (Доброславівська гора), південна межа – траса Охтирка-Зіньків-Київ.

За 30 років, завдяки природним та антропогенним чинникам у структурі заплави та стариць річки Ворскла, сталися значні зміни. Завдяки кліматичним особливостям весняних сезонів річка Ворскла не завжди виходить на заплаву. Основне русло та русла проток і стариць втрачають здатність до самоочищення, що сприяє відкладенню мулу на їх дні. Мул поступово ущільнюється і накопичується на дні русел. Завдяки цим процесам 2018-2019рр. при меженному рівні південна частина стариці, що утворена при будівництві мосту через Ворсклу почала втрачати зв'язок з основним руслом. Ми вважаємо, що найближчим часом південна її частина перетвориться на заплавне озеро.

У роботі «Видовий склад прибережно-водних рослин річки Ворскла» охарактеризована водно-прибережна рослинність основного русла та стариці.

Прибережно-водна рослинність в основному руслі представлена формаціями рогозу вузьколистого, осоки гострої, куги озерної, незабудки болотної, м’яти водяної, стрілолисту стрілолистого, їжачої голівки прямої, цикути отруйної. Одним із найбільших угруповань прибережно-водної рослинності є фітоценози рогозу вузьколистого, які утворюють пояси прибережно-водної рослинності переважно у вигляді бордюрних.

Водна рослинність розвивається в умовах незначної течії. Її формують угруповання двох груп формацій: вкорінених гідрофітів з плаваючим листям та занурених вкорінених гідрофітів: латаття сніжно-біле, глечики жовті, водяний різак алоєвидний, кушир занурений, жабурник звичайний.

У староріччі виявлено 19 видів прибережно-водних рослин, які належать до 13 родин. У староріччі визначено глечики жовті, які занесені до Зеленої книги України та латаття біле, яке занесене до Червоної книги. У прибережній зоні з’явилася водна сосонка, що свідчить про накопичення мулу на цій ділянці.

Екологічні проблеми Зеленого озера висвітлені у роботах «Вплив антропогенних та кліматичних факторів на гідрологічний режим Зеленого озера», «Екологічні проблеми Зеленого озера», «Динаміка рослинного покриву східного схилу улоговини Зеленого озера під впливом антропогенних та природних чинників»

У роботах «Геологічна робота річки Охтирка» та «Вплив кліматичних факторів на проходження весняної повені на р. Охтирка» з’ясовані причини катастрофічної повені 2018 року на р. Охтирка.

Постійний аналіз метеорологічних елементів необхідний для виявлення тенденції зміни мікроклімату певної території, тому робота «Розподіл показників екстремальних температур повітря на території Сумської області у період 2014-2019рр.» є актуальною.

23 переможці представлять місто в ІІ обласному етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України вже у лютому 2020 року.

І етап 2020 аІ етап 2020 бІ етап 2020в