Що на спинці в їжачка?
- Створено: 14 вересня 2020
10 вересня 2020 року провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Оксана Суслова завітала до вихованців Пологівського ДНЗ, Чернеччинської ОТГ, Охтирського району. Малята дізналися цікаві факти про життя лісового мешканця та пограли у еколого-пізнавальну гру «Що на спинці в їжачка?» . А ще дітлахам сподобалося виготовляти тваринку з паперу і природних матеріалів.
Такі заняття формують пізнавальний інтерес та позитивне ставлення до природи.
Прекрасна поліксена на берегах Ворскли.
- Створено: 07 вересня 2020
Поліксена – дочка останнього володаря давньогрецької Трої. А наша поліксена (Zerynthia polyxena) – дивовижний метелик із чудової родини Косатцевих (Papilionidae). Середнього розміру (розмах крил до 55 мм), з досить яскравим строкатим забарвленням. Релікт третинного періоду, занесений до Червоної книги України і більшості країн Європи.
На берегах Ворскли поліксена має стабільну й відносно чисельну популяцію. У травні ці метелики трапляються скрізь на берегах і узліссях, де росте хвилівник (Aristolochia clematitis). Неквапливо перелітають низько над землею, часто сідають на квітуючу рослинність. Звʼязок поліксени з хвилівником дуже тісний, адже це єдина кормова рослина її гусениць. Живлячись листям отруйного хвилівника червонувато-жовті гусениці й самі стають неїстівними, токсичними для ворогів. Проте досить обережні, вдень переховуються, ввечері стають активними. Зимує поліксена на стадії лялечки.
Співдружність двох видів – отруйного хвилівника і прекрасної поліксени – приклад екологічного взаємозв’язку. І ще одне нагадування для всіх нас: природа – крихкий механізм, кожна «деталь» якого має своє призначення, про що ми можемо просто не знати.
Семінар у Деснянському біосферному резерваті
- Створено: 06 вересня 2020
У Деснянському біосферному резерваті 3 серпня обговорили та оцінити стратегії адаптації екосистем до глобальних змін клімату. Методику розробили у Університеті сталого розвитку Еберсвальде і в рамках проекту фонду Міхаеля Зуккова "Екосистемна адаптація до змін клімату та стійкий регіональний розвиток через розширення можливостей українських біосферних резерватів" намагаються реалізувати і в Україні. В роботі семінару взяв участь і начальник науково-дослідного відділу Гетьманського НПП – Сергій Панченко. Це вже не перший подібний семінар за його участю. На попередніх семінарах проаналізували дані космічного зондування території на предмет рослинного покриву та температурного режиму; оцінили ризики; запропонували конкретні заходи, об'єднані в окремі стратегії. Завданням вчорашнього зібрання в рамках Проекту було оцінити, яка стратегія найбільш реалістична і ефективна в системі інших заходів, з урахуванням наявних ресурсів і, найголовніше, як потенційно сприйметься місцевими землекористувачами. Сам процес не так, щоб складний, але потребує уваги і колективної думки, обговорення. Підсумок виглядає як матриця кольорових папірців, кожен з яких означає бал за одним із критеріїв оцінки. Бали не складно порахувати і визначити пріоритетні стратегії. Принцип і методика роботи надзвичайно ефективна, допомагає залучити в процес управління природоохоронними територіями місцеві адміністрації та ради всіх рівнів. Для Гетьманського національного природного парку цілком застосовувана, адже на землях, що увійшли до його складу багато землекористувачів, які так чи інакше зацікавлені в успішності його функціонування, відкритості прийняття рішень, готові взяти на себе частину відповідальності за збереження природи рідного краю.
Повідомлення СДО Гетьманського НПП за серпень 2020р.
- Створено: 02 вересня 2020
За серпень місяць службою Державної охорони Гетьманського національного природного парку було складено 9 протоколів про адміністративні правопорушення вимог природоохоронного законодавства:
- пошкодження ґрунтового покриву – 1 протокол;
- мийка авто – 1 протокол;
- пересування на плав засобах з двигуном – 1 протокол;
- засмічення території – 2 протоколи;
- розведення багаття – 3 протоколи.
Всього з початку 2020 року складено протоколів про адміністративні правопорушення вимог природоохоронного законодавства – 77.
За серпень місяць службою Державної охорони Гетьманського національного природного парку було складено 1 акт про виявлення правопорушень вимог природоохоронного законодавства:
- пошкодження ґрунтового покриву – 1 акт;
Всього з початку 2020 року складено актів про виявлення правопорушень вимог природоохоронного законодавства – 24.
Краще один раз побачити…
- Створено: 31 серпня 2020
Подорожі на велосипеді стають все більш популярними. І це не дивно: така поїздка принесе незабутні враження. Велосипед дає ту саму ідеальну швидкість, щоб «відчути» будь-яке місце.. На велосипеді можна подивитися набагато більше, ніж під час пішого походу, можна зупинитися тоді, коли побачиш щось цікаве.
Нещодавно відбулася 3-денна велоподорож до смт Шарівка (Харківська область), яку організував провідний фахівець з екологічної освіти та рекреації Гетьманського національного природного парку Валентин Сталинський. Перед групою велотуристів (14 чоловік) постало завдання – подолати 152 км і зафіксувати найцікавіші місця. Тож побували на Кургані бойової слави (Охтирський район), на одній із найстаріших серед дослідних установ України Іванівській дослідно-селекторній станції (село Сонячне, Охтирського району), в одному з найкращих сільському історико- художньому музеї України, що володіє унікальною колекцією мистецтва і предметів старовини, будинку Малевича, Спасо-Преображенській церкві, (село Пархомівка, Краснокутського району, Харківської області), у одному з найстаріших дендропарків України, історія якого налічує понад 200 років (парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Краснокутський»), у цікавому і романтичному палацово-парковому комплексі «Шарівка», в національному природному парку «Слобожанський», де знаходяться унікальні для Харківщини комплекси лісових озер та боліт, у церкві, побудованій Харитоненком, Володимирівському лісовому господарстві, на «Співочих терасах», дивозвучній архітектурній споруді на землях Слобожанщини.
Велотуристи вдячні жителям сіл за доброзичливість і пізнавальні розповіді про свій край та його історичні пам’ятки. З величезним багажем пізнання і позитивних вражень поверталися додому. Подорож на велосипеді - це відмінна можливість зануритися у самобутність рідного краю, відчути його зсередини.
Молодило руське
- Створено: 25 серпня 2020
У природній флорі Гетьманського НПП кактусів нема, зате є своєрідні заступники – «товариші» по екологічній групі сукулентів. Серед них особливо цікаве Молодило руське (Sempervivum ruthenicum) – представник родини Товстолистих. Наукова назва роду Sempervivum в перекладі з латини означає «вічно живий». У нас молодило отримало свою назву тому, що має, як раніше вважалося, магічні омолоджувальні властивості. Досить образно характеризують цю незвичайну рослину народні назви – камʼяна троянда, заяча капуста тощо. Французи називають її «бородою Юпітера», англійці – «Hens and Chickens», тобто «квочка з курчатами».
Молодило – багаторічна рослина, складається з багатьох приземкуватих майже кулястих розеток мясистих соковитих листків. Молодило, як і всі сукуленти, справжній спартанець: його не лякає літня спека, не потребує зимового вкриття, стійко витримує всі примхи погоди. Найкомфортніше почувається на сонячних місцях на бідних піщаних, добре дренованих ґрунтах. Молодило – монокарпік, тобто цвіте лише один раз у житті: після достигання насіння материнська розетка відмирає, але до того часу навколо неї утворюються численні дочірні розетки.
На Сумщині молодило руське – рідкісне, включене до «Переліку видів рослин, тварин і грибів, що підлягають особливій охороні». В Гетьманському НПП відомо лише декілька його невеликих місцезростань в сухих розріджених соснових лісах на піщаній терасі р. Ворскла.
Деякі види молодил вирощують як декоративні, виведено близько 3000 сортів. У квітникарів популярне Молодило покрівельне (Sempervivum tectorum). У давній Європі цю рослину було присвячено древньому богу грому і блискавки – Тору. Люди вірили що страшний бог не буде метати свій вогонь на земляні дахи будинків, засаджені присвяченим йому молодилом. Колись цю рослину широко застосовували в народній медицині. Але наразі її цілющі властивості не доведені, а тому експериментувати не слід.
Ми любимо молодило за його незвичайний вигляд і невибагливість. Бережімо його!
Увага рибалки!
- Створено: 19 серпня 2020
Згідно з «Проектом організації території Гетьманського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів», затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31 грудня 2013року №562, зі змінами, відповідно до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 23.08.2018 року №312, з 01 вересня по 10 жовтня на всій водній акваторії Гетьманського національного природного парку встановлюється заборона на вилов рака річкового в зв’язку з другою линькою.
З "Режимом використання водойм для здійснення любительського і спортивного рибальства в межах Гетьманського національного природного парку" можна ознайомитись за посиланням: http://getmanski.info/index.php/ukr/territories/zonuvannya-teritoriji/do-vidoma-ribalok/443-do-vidoma-ribalok
Жага пізнання…
- Створено: 17 серпня 2020
Днями відбувся 2-денний байдарочний похід за участі провідного фахівця з екологічної освіти та рекреації Гетьманського національного природного парку Валентином Сталинським. Це було продовження спостереження за флорою і фауною Гетьманського національного природного парку, пошук та огляд визначних туристсько-екскурсійних об'єктів. Група (у кількості 16 чоловік) за 2 дні здолала відстань близько 80 км. Старт був з смт Кириківка, фініш заплановано в с. Буймерівка.
Початок маршруту вразив дослідників своєю красою і неординарністю. Вразили око неймовірно чудові місця злиття річок Ворскли і Ворсклиці. У цих місцях річка має круті викрути русла. Прохідвузький із стрімкою течією води. На відкритих ділянках плавнів, поблизу с. Бакирівка бачили і замасковані архітектурні будиночки бобрів, нірки інших тварин та гнізда пташок. Вражає велика кількість та різноманіття водоплавних птахів. На всьому маршруті нас також вітали черепахи, вужі, жаби, бабки... З кожним поворотом відкривався новий пейзаж. Хотілося постійно зупинити мить, але запланований маршрут потребував руху. Учасники водного туризму робили маленькі привали, на яких мали змогу фотографуватися на згадку (це і залізничний міст поблизу с. Кам’янка і дитячий табір «Орлятко», «Литовський бір», що поблизу с. Климентове, і недобудована залізнична колія (с. Козятин ), і далі, далі, далі... Приємно здивувала чистота місць відпочинку. Майже ніде не зустрічали сміття – дякуємо відвідувачам Парку.
Що може бути краще ніж жага пізнання нових місць! Вивчай і пізнавай свій край разом з Гетьманським національним природним парком!
Тиждень іхтіології
- Створено: 14 серпня 2020
У Гетьманському національному природному парку цього тижня працювала комплексна гідробіологічна експедиція. Юлія Костянтинівна Куцоконь, наш науковий співробітник за сумісництвом з Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, та Володимир Артемович Ляшенко, співробітник кафедри екології та зоології з ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, досліджували риб та великих донних безхребетних. Фахівець Гетьманського НПП, С.М. Панченко провів спостереження за вищою водною та прибережною рослинністю. Захід отримав назву «Тиждень іхтіології» і його проведено другий рік поспіль.
Цього року нам вдалося:
1. Провели спостереження по всій течії р. Ворксла, а саме у Великій Писарівці, Кириківці, Климентовому, Лутищах та Куземині.
2. Дослідили не лише видовий склад риб, але й великих донних безхребетних, які становлять важливу частку раціону риб, відіграють вагому роль у житті річки, а ще є індикаторами чистоти водойм. В цьому відношенні прикро, що раки нижче Лутища не відмічені.
3. Залучили до проведення досліджень вихованців Великописарівської станції юних натуралістів і продемонструвати їм як проводяться спостереження. Сподіваємося, що юні дослідники виявлять бажання і надалі займатися дослідженням риб Ворскли.
Польові дослідження завершено. Попереду тривала робота з розбору численних проб, аналізу отриманого матеріалу. Поки ж можемо констатувати, що за ці дні вдалося відстежити 21 вид риб. Повний список: багатоголкова колючка мала, бистрянка руська, бичок-пісочник, бичок-цуцик мармуровий, верховодка звичайна, вівсянка неповнолінійна, гірчак звичайний, головень європейський, карась сріблястий, краснопірка звичайна, лин озерний, лящ звичайний, окунь річковий, пічкур звичайний, плітка звичайна, плоскирка звичайна, щипавка звичайна, щипавка північна, щука звичайна, ялець головень, ялець звичайний.
Вперше виявлений новий вид для фауни парку – бичок-пісочник. Варто відмітити, що на річкових ділянках в межах Гетьманського НПП виявлено популяції бистрянки руської, що занесена до Червоної книги України. Всі популяції представлені як молоддю, так і дорослими. Це свідчить про сприятливі умови і підкреслює важливість збереження ділянок із швидкою течією та піщаним дном.
Дрік красильний
- Створено: 14 серпня 2020
Квітка англійських королів у віночку Гетьманського НПП. Мова йде про дрік красильний (Genista tinctoria L.) – невисокий чагарник із довгими китицями яскраво-жовтих квітів. А історія така: Генріх II, основоположник королівської династії Плантагенетів, яка правила в Англії в 1154-1485 роках, прикрашав свій шолом квітуючою гілочкою цієї рослини. Із-за чого й отримав прізвище «Плантагенет», яке походить від латинських слів planta – рослина та genista – назва дроку.
У нас дрік красильний росте у світлих сухих лісах, на галявинах і відкритих схилах. Не поїдається худобою й витримує витоптування, тому місцями розростається на піщаних пустошах. Цвіте з кінця травня по серпень. Нектар не виділя, зате кожна рослина продукує багато (до
