УВАГА ВЕЛИКА ВОДА!
Станом на 13-00 год. 02 квітня в зв’язку з підтопленням м. Охтирки паводковою водою з водосховищ розташованих на руслі р. Охтирка на території Гетьманського НПП фіксується наступна ситуація:
- поблизу гирла р.Охтирка (300м. вниз за течією р. Ворскла від автомобільного мосту між населеними пунктами м. Охтирка та с. Чернеччина) спостерігається підвищення рівня паводкових вод в межах русла р. Ворскла на рівні 70см., яка повільно сходить поверхнею льодового покриву;
- підтоплення населених пунктів розташованих нижче гирла р. Охтирка за течією р. Ворскла не спостерігається;
- балансоутримувачем гідроспоруди, розташованої поблизу с. Куземин, вжиті заходи щодо пропуску паводкової води;
- організованим постійним моніторингом паводкового стану р. Ворскла в межах Гетьманського НПП, починаючи від кордону з РФ до гирла р. Охтирка, не спостерігається рух криги та різкий підйом рівня р. Ворскла.
Застерігаємо представників місцевих громад та відвідувачів парку від перебування в потенційно небезпечних місцях басейну р. Ворскла пов’язаних з проходом паводкових вод.
У разі фіксування загрозливих змін, у проходженні паводкових вод, буде повідомлено відповідні державні органи.
Ведмідь – господар лісу
Ведмідь - один з найбільш грізних хижаків в дикій природі. Він вважається досить древнім звіром, його предки на території Європи з’явилися 22 мільйони років тому. На даний момент на планеті налічується вісім видів. Ведмідь - один з найцікавіших і найпривабливіших представників царства тварин.
Саме ведмеді стали головною темою екологічної години, яку провила провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП Ірина Зуза 29 березня у Хухрянській ЗОШ І-ІІІ ст.: 3 клас (кл. кер. Пелих Світлана Миколаївна).
На зайнятті учні переглянули мультимедійну презентацію з якої дізналися, що на наший планеті існує вісім видів ведмедів (бурий ведмідь, білий ведмідь, барибал, малайський ведмідь, гімалайський ведмідь, ведмідь – губач, очковий ведмідь та велика панда), побачили фото та послухали інформацію про кожен вид. Також діти дізналися багато цікавих фактів про ведмедів.
На перший погляд ці тварини досить повільні і незграбні, та насправді вони здатні досить швидко бігати (до 60 км/год), лазити, плавати, стояти і проходити короткі відстані на задніх лапах. Гострота зору окремих видів порівнянна з людською. Рослиноїдний барибал володіє колірним зором, що дозволяє йому розрізняти за кольором їстівні плоди та горіхи. Однак найбільш розвинені у ведмедів нюх і слух. Бурий ведмідь, наприклад, здатний унюхати мед за 8-9 км або за 5 км почути гудіння бджіл, а білий ведмідь здатний розрізнити запах тюленя за 32 км або почути як той пливе під метровим шаром льоду на відстані 1 км .
Ведмеді, в більшості своїй, миролюбні. Природних ворогів вони майже не мають. Їхнім єдиним ворогом є людина. З кожним роком цих тварин стає все менше. Нині лише двом видам ведмедів не загрожує зникнення.
Бережіть фауну нашої планети!
Цікаве про лисиць
«Лисичка-сестричка», є одним з популярних образів слов’янської міфології, частим героєм багатьох народних казок, в яких образ цього звіра міцно асоціюється з хитрістю, лукавством та підступністю. Адже тільки лисиці, наприклад, вдалося за допомогою хитрості поласувати колобком. Але чому ж у лисиці така своєрідна репутація? Чи зумовлена вона якимись реальними природними звичками цієї цікавої тварини, що мешкає в наших широтах? Про все це та й багато іншого розповіла провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Зуза Ірина на уроках природознавства з учнями Хухрянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.: 4 клас (кл. кер. Волкова Анна Олегівна), Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 3: 4-В клас (кл. кер. Верескун Наталія Миколаївна) та Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 1: 4-А клас (кл. кер. Воронько Тетяна Олександрівна), які проходили з 6 по 23 березня.
Під час уроку діти дізналися багато цікавої інформації про цю, здавалося б всім нам добре відому, тварину лисицю. Для них було новиною, що в світі налічується вісімнадцять видів та понад сорок підвидів лисиць, різних за розмірами та забарвленням хутра. Також малечу дуже зацікавило чому ж лисицю називають хитрою? Дехто вважає, що така погана репутація прикріпилася завдяки звичкам цих тварин під час полювання. Справа в тому, що лисиця завжди дуже хитро підкрадається до своєї здобичі, може годинами терпляче чекати в засідці біля заячої нори, і коли потенційна здобич з’являється на виду, вона спритно і блискавично хапає її своїми зубами. Крім цього, лисиці відмінні умільці заплутувати сліди і втікати від переслідувань, різко змінюючи напрямок руху. Напевно завдяки саме цим вмінням та звичкам здавна до лисиці прикріпився епітет «хитра».
В кінці зайняття учні за технікою орігамі виготовили яскраві закладинки у вигляді лисичок.
Перший крок у науку
22 березня відбулася науково-практична конференція «Перший крок у науку» на базі Великописарівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів. Учасниками конференції були слухачі Сумського територіального відділення МАН України. У заході також взяли участь учителі, батьки та поважні гості: Петренко Микола Петрович, заступник голови Великописарівської РДА, Каднічанська Валентина Іванівна, заступник голови Великописарівської районної ради, Лаптєв Віталій Васильович, консультант голови Великописарівської районної ради, Дмитриченко Сергій Олександрович, начальник відділу освіти Великописарівської РДА, Волошенко Наталія Олексіївна, методист відділу освіти Великописарівської РДА; фахівці Гетьманського НПП Кривонос С.С. та Обідець М.П. Було заслухано 16 науково-дослідницьких робіт юних дослідників, а 6 з них:
‐ «Купальська обрядовість Великописарівщини ХХ-ХХІ століття» (Надточий Астасія, учениця Великописарівської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.);
‐ «Роль еколого-пізнавальної стежки «Дивосвіт Слобожанщини» Гетьматьманського НПП у екологічному вихованні дітей та учнівської молоді» (Песецька Катерина, учениця Великописарівської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.);
‐ «Цифрове моделювання рельєфу Гетьманського національного природного парку» (Драгун Олексій, учень Великописарівської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.);
‐ «Ефемери та ефемероїди Гетьманського національного природного парку» (Іщенко Надія, учениця Великописарівської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.).
‐ «Бурелом та вітровал 2006 року на території Великописарівського лісництва, причини та наслідки» (Масалітіна Дарина, учениця Великописарівської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.);
‐ «Водні рослини Великописарівщини» (Овчаренко Кіріл, учень Великописарівської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.);
‐ «Симетрія в природі» (Скляр Назар, учень Великописарівської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.),
були представлені 24 березня на науково-практичній конференції «Перший крок у науку» для слухачів Сумського територіального відділення МАН України на базі Конгрес-центру Сумського державного університету. За результатами конференції всі учні стали переможцями та призерами і нагороджені грамотами обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю. Консультував юних науковців Обідець М.П., фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП.
Нерест 2018
Увага нерест!!!
Гетьманський НПП повідомляє, що згідно з «Проектом організації території Гетьманського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів», затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31 грудня 2013року №562, визначається нерестовий період з 1 квітня по 20 травня. З метою створення сприятливих умов для нересту риби та інших водних живих ресурсів. Також забороняється всякий лов раків у період виношування ними ікри, личинок, першої линьки з 1 квітня по 9 червня включно.
Під час нерестового періоду забороняється: любительське та спортивне рибальство, пересування будь яких плавзасобів в період нересту, крім суден Парку та спеціально уповноважених органів, за винятком аварійних ситуацій та проведення рятувально-пошукових заходів; дозволяється: любительське рибальство однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега в межах населених пунктів в радіусі 200 м від їх межі.
В разі порушення режиму охорони, використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду настає адміністративна або кримінальна відповідальність відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України.