Краще один раз побачити…
Подорожі на велосипеді стають все більш популярними. І це не дивно: така поїздка принесе незабутні враження. Велосипед дає ту саму ідеальну швидкість, щоб «відчути» будь-яке місце.. На велосипеді можна подивитися набагато більше, ніж під час пішого походу, можна зупинитися тоді, коли побачиш щось цікаве.
Нещодавно відбулася 3-денна велоподорож до смт Шарівка (Харківська область), яку організував провідний фахівець з екологічної освіти та рекреації Гетьманського національного природного парку Валентин Сталинський. Перед групою велотуристів (14 чоловік) постало завдання – подолати 152 км і зафіксувати найцікавіші місця. Тож побували на Кургані бойової слави (Охтирський район), на одній із найстаріших серед дослідних установ України Іванівській дослідно-селекторній станції (село Сонячне, Охтирського району), в одному з найкращих сільському історико- художньому музеї України, що володіє унікальною колекцією мистецтва і предметів старовини, будинку Малевича, Спасо-Преображенській церкві, (село Пархомівка, Краснокутського району, Харківської області), у одному з найстаріших дендропарків України, історія якого налічує понад 200 років (парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Краснокутський»), у цікавому і романтичному палацово-парковому комплексі «Шарівка», в національному природному парку «Слобожанський», де знаходяться унікальні для Харківщини комплекси лісових озер та боліт, у церкві, побудованій Харитоненком, Володимирівському лісовому господарстві, на «Співочих терасах», дивозвучній архітектурній споруді на землях Слобожанщини.
Велотуристи вдячні жителям сіл за доброзичливість і пізнавальні розповіді про свій край та його історичні пам’ятки. З величезним багажем пізнання і позитивних вражень поверталися додому. Подорож на велосипеді - це відмінна можливість зануритися у самобутність рідного краю, відчути його зсередини.
Молодило руське
У природній флорі Гетьманського НПП кактусів нема, зате є своєрідні заступники – «товариші» по екологічній групі сукулентів. Серед них особливо цікаве Молодило руське (Sempervivum ruthenicum) – представник родини Товстолистих. Наукова назва роду Sempervivum в перекладі з латини означає «вічно живий». У нас молодило отримало свою назву тому, що має, як раніше вважалося, магічні омолоджувальні властивості. Досить образно характеризують цю незвичайну рослину народні назви – камʼяна троянда, заяча капуста тощо. Французи називають її «бородою Юпітера», англійці – «Hens and Chickens», тобто «квочка з курчатами».
Молодило – багаторічна рослина, складається з багатьох приземкуватих майже кулястих розеток мясистих соковитих листків. Молодило, як і всі сукуленти, справжній спартанець: його не лякає літня спека, не потребує зимового вкриття, стійко витримує всі примхи погоди. Найкомфортніше почувається на сонячних місцях на бідних піщаних, добре дренованих ґрунтах. Молодило – монокарпік, тобто цвіте лише один раз у житті: після достигання насіння материнська розетка відмирає, але до того часу навколо неї утворюються численні дочірні розетки.
На Сумщині молодило руське – рідкісне, включене до «Переліку видів рослин, тварин і грибів, що підлягають особливій охороні». В Гетьманському НПП відомо лише декілька його невеликих місцезростань в сухих розріджених соснових лісах на піщаній терасі р. Ворскла.
Деякі види молодил вирощують як декоративні, виведено близько 3000 сортів. У квітникарів популярне Молодило покрівельне (Sempervivum tectorum). У давній Європі цю рослину було присвячено древньому богу грому і блискавки – Тору. Люди вірили що страшний бог не буде метати свій вогонь на земляні дахи будинків, засаджені присвяченим йому молодилом. Колись цю рослину широко застосовували в народній медицині. Але наразі її цілющі властивості не доведені, а тому експериментувати не слід.
Ми любимо молодило за його незвичайний вигляд і невибагливість. Бережімо його!
Увага рибалки!
Згідно з «Проектом організації території Гетьманського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів», затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31 грудня 2013року №562, зі змінами, відповідно до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 23.08.2018 року №312, з 01 вересня по 10 жовтня на всій водній акваторії Гетьманського національного природного парку встановлюється заборона на вилов рака річкового в зв’язку з другою линькою.
З "Режимом використання водойм для здійснення любительського і спортивного рибальства в межах Гетьманського національного природного парку" можна ознайомитись за посиланням: http://getmanski.info/index.php/ukr/territories/zonuvannya-teritoriji/do-vidoma-ribalok/443-do-vidoma-ribalok
Жага пізнання…
Днями відбувся 2-денний байдарочний похід за участі провідного фахівця з екологічної освіти та рекреації Гетьманського національного природного парку Валентином Сталинським. Це було продовження спостереження за флорою і фауною Гетьманського національного природного парку, пошук та огляд визначних туристсько-екскурсійних об'єктів. Група (у кількості 16 чоловік) за 2 дні здолала відстань близько 80 км. Старт був з смт Кириківка, фініш заплановано в с. Буймерівка.
Початок маршруту вразив дослідників своєю красою і неординарністю. Вразили око неймовірно чудові місця злиття річок Ворскли і Ворсклиці. У цих місцях річка має круті викрути русла. Прохідвузький із стрімкою течією води. На відкритих ділянках плавнів, поблизу с. Бакирівка бачили і замасковані архітектурні будиночки бобрів, нірки інших тварин та гнізда пташок. Вражає велика кількість та різноманіття водоплавних птахів. На всьому маршруті нас також вітали черепахи, вужі, жаби, бабки... З кожним поворотом відкривався новий пейзаж. Хотілося постійно зупинити мить, але запланований маршрут потребував руху. Учасники водного туризму робили маленькі привали, на яких мали змогу фотографуватися на згадку (це і залізничний міст поблизу с. Кам’янка і дитячий табір «Орлятко», «Литовський бір», що поблизу с. Климентове, і недобудована залізнична колія (с. Козятин ), і далі, далі, далі... Приємно здивувала чистота місць відпочинку. Майже ніде не зустрічали сміття – дякуємо відвідувачам Парку.
Що може бути краще ніж жага пізнання нових місць! Вивчай і пізнавай свій край разом з Гетьманським національним природним парком!
Тиждень іхтіології
У Гетьманському національному природному парку цього тижня працювала комплексна гідробіологічна експедиція. Юлія Костянтинівна Куцоконь, наш науковий співробітник за сумісництвом з Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, та Володимир Артемович Ляшенко, співробітник кафедри екології та зоології з ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, досліджували риб та великих донних безхребетних. Фахівець Гетьманського НПП, С.М. Панченко провів спостереження за вищою водною та прибережною рослинністю. Захід отримав назву «Тиждень іхтіології» і його проведено другий рік поспіль.
Цього року нам вдалося:
1. Провели спостереження по всій течії р. Ворксла, а саме у Великій Писарівці, Кириківці, Климентовому, Лутищах та Куземині.
2. Дослідили не лише видовий склад риб, але й великих донних безхребетних, які становлять важливу частку раціону риб, відіграють вагому роль у житті річки, а ще є індикаторами чистоти водойм. В цьому відношенні прикро, що раки нижче Лутища не відмічені.
3. Залучили до проведення досліджень вихованців Великописарівської станції юних натуралістів і продемонструвати їм як проводяться спостереження. Сподіваємося, що юні дослідники виявлять бажання і надалі займатися дослідженням риб Ворскли.
Польові дослідження завершено. Попереду тривала робота з розбору численних проб, аналізу отриманого матеріалу. Поки ж можемо констатувати, що за ці дні вдалося відстежити 21 вид риб. Повний список: багатоголкова колючка мала, бистрянка руська, бичок-пісочник, бичок-цуцик мармуровий, верховодка звичайна, вівсянка неповнолінійна, гірчак звичайний, головень європейський, карась сріблястий, краснопірка звичайна, лин озерний, лящ звичайний, окунь річковий, пічкур звичайний, плітка звичайна, плоскирка звичайна, щипавка звичайна, щипавка північна, щука звичайна, ялець головень, ялець звичайний.
Вперше виявлений новий вид для фауни парку – бичок-пісочник. Варто відмітити, що на річкових ділянках в межах Гетьманського НПП виявлено популяції бистрянки руської, що занесена до Червоної книги України. Всі популяції представлені як молоддю, так і дорослими. Це свідчить про сприятливі умови і підкреслює важливість збереження ділянок із швидкою течією та піщаним дном.
