Божественна квітка Гетьманського парку
ГВОЗДИКА ДЕЛЬТОВИДНА Diánthus deltoidеs – божественна квітка Гетьманського НПП, і не тільки його. Саме так, адже наукова назва роду походить від грецького dios – божественний і anthos – квітка. Тендітна краса червонуватих квіток-зірочок виразної радіально-променевої симетрії та приємний запах виокремлюють цю скромну рослину серед багатьох інших. Ще її називають «гвоздика травʼянка».
Багаторічник, росте на будь-якому дренованому грунті на луках, лісових галявинах, схилах. Утворює спочатку окремі кущики, а при розростанні обширні дернини. Квітує в червні-серпні. Квітки запилюються метеликами. Очікуючи своїх крилатих помічників, вони відкриваються вранці й закриваються на ніч, аби вберегти пилок від роси. Вузенькі листочки випаровують дуже мало води, тому зірвані квіти гвоздики довго не вʼянуть. Плід – суха коробочка. Дрібненьке насіння легко розноситься вітром. «Гвоздиковим» запахом рослина зобов’язана основній складовій своєї ефірної олії – евгенолу. Цей запах не подобається комарам, мошкарі; відлякувати докучливих комах можуть як самі квіти, так і настої з них.
Окрім гвоздики дельтовидної в Гетьманському НПП поширені ще 5 видів гвоздик: армерійовидна, польова, борова (або гвоздика Фішера), гарна, стиснуточашечна. Всього ж у природі існує близько 300 видів диких гвоздик. Серед них найпоширеніший червоний колір. Причину підказує просте спостереження: температура всередині червоної квітки на 7 градусів вища від білої, що ростиме поряд; отже, й процеси, які настають за опиленням, перебігатимуть швидше.
Деякі види гвоздик стали вихідним матеріалом для перших гібридів. Селекціонери-квітникарі створили велике розмаїття сортів з квітками незвичайного забарвлення, розмірів і форми. Полумʼяні квіти гвоздики – символ соціальних революцій і перемоги, емблема молодіжних клубів і фестивалів пісні. Їх дарують друзям і близьким, ветеранам праці й війни, новоселам, молодятам. І кожна квітка – знак поваги, іскрина любові й радості.
Приємні враження від екскурсії
25 липня 2020 року ми пізнавали наш рідний край .Наша подорож почалася з колишнього маєтку Виноградових, а сьогодні це школа в с Лутища. Ми прослухали чудову екскурсію, яку нам провів директор школи Володимир Миколайович. Побачили старі цікаві каміни. Далі поїхали в с.Куземен, де нас зустрів інспектор Гетьманського національного природного парку Вонярка Володимир Григорович. Він показав нам всю красу цих місць. Ми побували в с.Скелька – це унікальна пам’ятка природи. Неймовірні краєвиди, пісчана гора, шепіт річки Ворскла. Також ми побували на шлюзах ,та піднялися на Замкову гору, слухали як співають пташки, любувалися квітами. Пейзажі природи, які перед нами відкрились, неможливо передати ні одною камерою, їх краса безгранична і непередбачувана. Група була офігенна !!! Всі були веселі, енергійні, поверталися додому з гарним настроєм та приємними враженнями. Наш гід Володимир Григорович, дуже цікавий, хороший чоловік, який багато знає про свій край та любить свої рідні міста.
Світлана Хоруженко, організатор екскурсії
УВАГА – КОНКУРС! «В об’єктиві натураліста»
УВАГА – КОНКУРС! «В об’єктиві натураліста»
щодо рослин – символів Гетьманського національного природного парку
Мета конкурсу:
вибрати квіткову трав’янисту рослину, а також дерева, які б символізували рослинний світ Парку.
Правила та умови:
Офіційна эмблема, логотип Гетьманського національного природного парку – ЖУРАВЕЛЬ СІРИЙ та ГЕТЬМАНСЬКА БУЛАВА.
Журавель добре репрезентує тваринний світ Парку, який простягається долиною Ворскли майже на 120 км. Тут, на низинних болотах, щороку гніздяться до 25 пар цих доволі рідкісних птахів.
А чи не вибрати нам, друзі, квіткову трав?янисту рослину, а також дерево, які б символізували рослинний світ Парку. Нехай це будуть неофіційні символи, але ми будемо обов?язково мати їх на увазі, згадувати ці рослини, наприклад на екскурсіях по території Парку. Вони ж стануть своєрідною емблемою туризму, а їх зображення популярним туристським сувеніром. Вибирати є з чого, адже в долині Ворскли зростають близько 850 видів судинних рослин – трав, кущів, дерев.
Бажано, щоб ця квітка, і це дерево були характерними для природи Парку, зовнішньо привабливими, впізнаваними, мали видатні біологічні особливості, оповиті ореолом поетичних народних легенд і своєрідної таємничості, з чародійними, лікувальними або іншими цінними властивостями.
До участі у конкурсі запрошуються школярі, вихованці гуртків та інших творчих об ‘єднань віком до 15 років.
Правила прості: у коментарях до цього посту завантажуєте світлину з квітковою або деревною рослиною із природної флори Гетьманського парку, яка траплялась Вам цього літа, вказавши назву рослини, дату та місце, а також, по можливості – обгрунтування свого вибору (не більше чотирьох фото від одного учасника) та відправте на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. до 31 жовтня 2020 року.
Трьох переможців визначимо за кількістю «вподобайок» і нагородимо чимось цікавим – звісно, приналежним до Гетьманського НПП.
Гарного Вам літа, цікавих спостережень!
Діти природи
Одним із найбільш складних форматів еколого-освітньої роботи є проведення екологічних таборів. Пандемія не дає можливості провести літні заходи із дітьми в звичному режимі. Зокрема не є можливим організувати біологічну школу і на базі Гетьманського НПП. Тому несподіваною стала пропозиція С.М. Панченку провести заняття з ботаніки та географії на мистецькому хуторі Обирок, що біля Батурина на Чернігівщині. Тут традиційно проводять табір «Діти природи». Організатори провели його в «згорнутому» режимі, фактично це був сімейний кемп лише для дітей-мешканців хутора.
Що являв собою захід. Традиційно – максимум перебування на свіжому повітрі серед природи: озеро, луки, сосновий бір… Однозначно – здорова їжа: салати із вирощених на органічних грядках овочів, якомога більше місцевих сирів, молочних продуктів, злаки, сухофрукти… А ще мінімум відходів, культура поводження із побутовим сміттям та мінімум синтетичних миючих засобів у побуті. В програмі мистецькі заходи, майстер-класи (організація органічної грядки, випікання у печі коржиків, плетіння килимків тощо). Ближче до восьмої діти сходяться з домівок до клубу, де відбуваються основні події і розташована кухня. Першою в розпорядку дня руханка. Далі сніданок, ранкове табірне коло, коли діляться враженнями і планами, заняття з перервою на перекус, обід, година вільної людини і річка, знову перекус, вечірні заняття, вечеря і щось цікавеньке, наприклад святкування Купали із колом, піснями від гурту «Фолкнери», спалюванням марени із записаними на клаптиках паперу нещастями, які мають оминути учасників в наступному сонячному циклі. Увечері ще одне коло для всіх учасників і на завершення – для дорослих, адже стільки вражень і потрібно підбити підсумки.
Для цієї аудиторії були С.М. Панченком проведені заняття в ігровій формі. Для розминки вчили злаки по дорозі до озера. Кожний отримав по стеблу якогось злака і влаштували невеличке змагання – яка з двох команд найбільше злаків випросить у наставника, а потім збере сама. Географічна гра «Мандрівка Україною» почалася з того, що шукали на карті Обирок. На наступний день вранці розглядали яскраві буклети про природно-заповідні території України, планували подорожі і вчилися хвалити як справжні «кулики своє болото», тобто Обирок. Після перекусу нова гра – «Як рослини мандрують світом» та «Як стати особливим». В основі цих ігор – колекція насіння і плодів. Тут потрібно виявити хист детектива і за дрібними ознаками зразків колекції виявити особливості екології рослин, їх адаптації до виживання.
Не зважаючи на те, що кемп «Діти природи» проходив у спрощеному режимі, участь нашого співробітника була вкрай корисна – формат та ідея заходу дуже продумана, змістовна і щось таки вдасться запровадити на наших теренах. Щиро вдячні за запрошення і всьому колективу мистецького хутора Обирок за теплий прийом! Раді співпраці!
В матеріалі використано фотографії О. Наумчук.
Лелека чорний - рідкісний птах
Лелека чорний (Ciconia nigra) - рідкісний птах, найближчий родич нашого сусіда білого лелеки (Ciconia ciconia) або чорногуза. На відміну від останнього, майже повністю чорний, лише груди, черево та підхвістя білі, що добре помітно в польоті. Чорний лелека занесений до Червоної книги України та охороняється низкою міжнародних природоохоронних конвенцій.
Чорний лелека оселяється переважно у старих глухих лісах поблизу річок, озер та боліт у межах лісової зони Євразії. В Україні гніздиться здебільшого на Поліссі та Карпатах, а в межах Сумської області окремі пари гніздяться у лісах північних районів. Біля Гетьманського національного природного парку зустрічається під час весняної (квітень) та осінньої (кінець липня - серпень) міграцій на лучних та заболочених ділянках річкових заплав, на пасовищах та полях поблизу водойм. Останнім часом зустрічі цього рідкісного виду на Ворсклі почастішали, що вселяє надію на збільшення чисельності чорних лелек та їх майбутнє гніздування на території Гетьманського НПП.