Опале листя: користь чи шкода?

   Опале листя користь чи шкодаОсінь у багатьох асоціюється з пожовклим опалим листям і щороку постає питання перед господарями, що з ним робити? Листя, що опадає восени з дерев – не сміття. Розкладаючись у ґрунті, воно збагачує мінеральними і органічними речовинами, структурує  ґрунт, покращуючи його якість, створює умови для розвитку ґрунтової мікрофлори і фауни. У лісі ніхто не готує ґрунт – природа робить його сама з щорічно отримуваного матеріалу – опалого листя. Отже, воно корисне. Традиційно осіннє листя спалюють. Але чи безпечно це для природи та людини? Шкода від спалювання листя багатогранна. Але мало хто  звертає увагу на цю проблему. При згоранні однієї тонни рослинних залишків у повітря виділяється до 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали й низка канцерогенних сполук. Потрапляючи в людський організм, вони пригнічують імунну систему, руйнують гормони і вітаміни, створюють сприятливі умови для утворення злоякісних новоутворень. Крім цього їдкий дим від спалювання осіннього листя особливо небезпечний для дітей, у яких чутлива імунна система, літніх людей, які мають серцево-судинні, алергічні захворювання та проблеми дихальних шляхів, особливо астматиків, надзвичайно шкідливе для довкілля. Шкода для довкілля, тому, що згорання листя призводить до загибелі мікроорганізмів у ґрунті, сповільнює відновлення ґрунту.

   Дослідження вказують, що за 20 років збирання листя та вивезення його з території, де воно опало, а тим більше спалювання в чотири рази зменшує родючість ґрунту і здатність до самовідновлення. Більше того, личинки попелиці знаходяться на гілках, а комахи, які борються з цими шкідниками дерев, - на листі. Виходить, що шкідники залишаються на деревах, а комахи, які опали з листям, збираються і вивозяться або спалюються.  Що робити з опалим листям, сухою травою, які будуть завжди? Давайте ще раз нагадаємо те, що нібито знають усі, але чомусь робити не хочуть. Найкращим щодо довкілля шляхом утилізації опалого листя  - компостування. Корисно використовувати компост для прикореневої підкормки дерев і кущів. 20 листопада завершилася екологічна акція «Не паліть опале листя», яка проходила в Тростянецькому палаці дітей та юнацтва , координатором якої був Гетьманський національний природний парк. Гуртківці «Квітникарі» разом зі своїми керівниками провели практичне заняття зі створення компостної ями та вчилися правильно закладати листя. Дізналися скільки часу його треба зберігати до цілковитої готовності. Ознайомилися зі шкідливими наслідками від згорання опалого листя та його негативним впливом на організм людини.

Робимо годівниці для пташок

   Робимо годівниці для пташок 1Варіацій виготовлення підвісних «їдалень» для пернатих безліч. Найпоширеніший і простий у створенні варіант, як зробити годівницю для птахів - з пластикової пляшки або пакета соку. У верхній частині упаковки прорізаються отвори для протягування  шнурка. Довжина кріплення повинна становити 25-40 см. З обох боків тари за допомогою ножиць або ножа навпроти один одного виконуються два просторих входу, що дозволяють птахам безперешкодно насолоджуватися трапезою. На виготовлення простої конструкції йде не більше 15-20 хвилин. Готовий виріб легко фіксується за допомогою шнурка в зручному місці біля будинку і наповнюється улюбленими пташиними ласощами. Годівницю можна повісити на гілку дерева або закріпити на стіні будинку. Головне, вибрати таке місце, щоб воно було закрите від вітру і недоступно для кішок. Колючі чагарники, такі як троянди або глід, - підходяще притулок для птахів, де їх не дістануть хижаки.

 Птахам можна давати  консервовану їжу для домашніх тварин, варені яйця, варену картоплю, здобні шматочки або крихти пшеничного хліба. Неприпустимо згодовувати  солоні, смажені, гострі, кислі продукти. Небезпечний чорний хліб - він закисає у дзьобиках птахів, погано перетравлюється, особливо в мороз.

 Робимо годівниці для пташок 3Дуже незвичайні, цікаві і прості годівниці виходять з щільного картону. Для цього довільні фігурки з картону (колечка, сердечка, ромбики) потрібно обмазати борошняним клейстером, а потім густо обсипати з двох сторін різними дрібними сухими зернятками. Коли такі фігурки просохнуть, вони легко розвішуються на гілочках. Синиці і всюдисущі горобці тримаються зграйками і постійно перелітають у пошуках корму з місця на місце. Так їм легше прогодуватися в холодну пору року.

Уже традицією кожного року стало виготовлення годівниць у Охтирській ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Остапа Вишні. Учні групи продовженого дня (вч. Жовба Л.П.) з завзятістю беруться до справи. А в цьому їм допомагають не тільки працівники Гетьманського НПП, вчителі, а й батьки. Вони разом з перекусом для своєї дитини дають їжу і для друзів наших менших.

 
Школярі розмістили годівниці для птахів у шкільному садку так, щоб  було зручно спостерігати за ними. 

Діти твердо знають: якщо почали підгодовувати птахів, продовжуйте робити це до кінця зимового сезону. Зерна, насіння і горіхи слід підсипати регулярно, інакше, виявивши кілька разів годівницю порожньою, птахи перелетять в інше місце. Зимова їдальня працюватиме і навесні, до тих пір, поки не проклюнеться перша зелень.

До Дня синички

   Ця маленька жовтогруда пташка відома всім. Та не кожен знає, що саме 12 листопада - День синички. Адже саме в цей день люди починали готуватися до зустрічі «зимових» гостей – птахів, які залишаються на зимівлю у наших краях.

   З метою виховання поваги та шанобливого ставлення до наших пернатих друзів у Охтирській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів №6 провідним фахівцем з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Сусловою О.В.  було проведене тематичне заняття до Дня синички.

  Скільки цікавої і корисної інформації отримали учні 3 класу, переглянувши пізнавальні фільми та презентації, які підготувала Оксана Вікторівна. Адже не кожен знав, що, наприклад, температура тіла синички – 42 градуси, а за добу вона з’їдає комах, вага яких дорівнює масі пташки. Затамувавши подих, малеча переглядала фільм про народження маленьких пташенят і про ті зміни, що відбуваються у їхньому розвитку протягом перших днів життя. Із задоволенням учні відгадували загадки, слухали спів птахів, а як підсумок – кожен посадив власноруч виготовлену синичку на «класне» деревце і твердо пообіцяв щоденно піклуватися про наших пернатих друзів та допомогти їм пережити зимові холоди.

 

Антоніна Гусарова, класний керівник 3 класу 

   

  Також з 5.11.2014р. по 14.11.2014р екологічні заняття до Дня синички пройшли і в ДНЗ «Сонечко» (гр. «Берізка», вих. Гопка Ю.В.), для учнів ЗОШ І-ІІІ ст. №5 5 кл. (кл.кер. Колодяжна І.В.), 3-б кл (кл.кер. Паламарчук В.В.), 2 кл (А.С.), 1-а кл(кл.кер Семененко А.В.), гімназистів 3-а кл (кл.кер. Колодяжна О.С.), ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Остапа Вишні продовженого дня (вч. Жовба Л.П.), вихованців Охтирського МЦПО-МАН (керівники- Шведенко Я.С., Бабак Л.В.).

День синички 6

День синички 2 День синички 1День синички 3День синички 5 День синички 4

 

    

Дослідницький марафон

   Дослідницький марафон 5Тут красиво будь-якої пори: і взимку, коли дерева вкриті білим снігом, і навесні, коли вони одягнені у зелене вбрання і довкола чується невгамовний пташиний переспів, і восени, коли листяна позолота чарує своєю барвистістю. У надзвичайно мальовничому куточку  співдії  природи та людини у Тростянці розташований філіал Краснотростянецької лісової науково-дослідної станції. Саме сюди за ініціативою Євдокимової Н.М., провідного фахівця відділу екологічної освіти Гетьманського національного природного парку,  й завітали учні, що виявили бажання займатися експериментально – дослідницькою роботою в галузі природознавства разом зі своїм керівником Олесюк Л.С. А провів екскурсію для них директор лісодослідної станції кандидат сільськогосподарських наук Василь Андрійович Ігнатенко. Він розповів, що здавна цей мальовничий куточок, розташований на південному сході Сумщини, в зоні північного лівобережного Лісостепу України, привертає увагу митців, учених. Великий інтерес викликають різні штучно створені насадження, які займають 60 відсотків укритої лісом території державного підприємства «Тростянецький лісгосп». Кращі зразки культур після всебічного вивчення віднесено до категорії особливо цінних порід і є постійними об'єктами відвідувань спеціалістів-лісівників і вчених. У Тростянецькому держлісгоспі під керівництвом співробітників дослідної станції створено чимало селекційно-генетичних культур — географічні культури сосни, модрини, дуба, ясена з насіння, зібраного в різних зонах колишнього СРСР, у різних типів лісів і від різних материнських дерев. Експерименти, що проводять у тростянецьких лісах, відомі в нашій країні й за кордоном. Тут підвищують кваліфікацію працівники лісового господарства, студенти-біологи. Під час екскурсії діти ознайомилися з етапами розвитку інтродукованих порід каштана їстівного, горіха чорного, туї західної, пихти колорадської, ялівця, дугласії  тощо. Тростянецький дендропарк славиться не лише красою і багатою колекцією деревних і чагарникових рослин різного географічного походження, а й тим, що тут збереглися кленово-липово-дубові корінні ліси з віком деревостану 250–300 років, що є науковою цінністю і нині взяті під охорону. Проведення даної екскурсії було спрямоване на засвоєння учнями теоретичного матеріалу та дослідження проростання рослин. 

Тренінг

   Тренінг6 листопада 2014 року в межах проекту "Національний парк як осередок підвищення екологічної свідомості молоді" (підтриманий Швейцарським бюро спiвробiтництва) відбувся одноденний тренінг “Стратегічне планування та менеджмент проектів у роботі національних парків” м. Харків. У роботі взяли участь працівники 4 національних природних парків: Слобожанського, Гомільшанського, Дворічанського та Гетьманського.

   Під час тренінгу були висвітлені наступні теми:

  • •Важливість та особливості коротко- та довгострокового планування;
  • •Стратегічне планування: елементи, без яких неможлива ефективна робота Парку;
  • •SWOT аналіз – перший крок на шляху сталого розвитку організації;
  • •Інтеграція проектного підходу у повсякденну роботу Парку;
  • •Комунікація в команді проекту, як невід’ємна складова успіху;
  • •Мистецтво написання проектних пропозицій (цілі, завдання, очікувані результати, актуальність проблеми, стійкість проекту, ін.);
  • •Етапи реалізації проекту;
  • •Моніторинг та оцінка проекту.

   Окрім цього, у фахівців парку була нагода попрацювати над індивідуальними запитаннями разом із сертифікованим тренером Міжнародного центру розвитку і лідерства (ILDC) Чутким Сергієм, який має багаторічний досвід роботи у різних проектах Програми розвитку ООН та громадському секторі.

Незабутня подорож до Тростянця

   Незабутня подорож до Тростянця 4Незабутня подорож до Тростянця 229 жовтня 2014 року  вихованці гуртків дослідницько-експериментального напряму Охтирського центру позашкільної освіти-Мала академія наук учнівської молоді  здійснили  одноденну подорож до м.Тростянця, організовану Гетьманським національним природним парком.

  Місто Тростянець (станція Смородине) - це  важливий залізничний вузол Південної залізниці, славний цукерками та шоколадною фабрикою, в ньому розташований головний офіс Гетьманського національного природного парку. Окрім того, це гарне місто, багате на архітектурні, історичні, культурні пам`ятки та видатних особистостей, Тростянецьким дендропарком. Архітектурним обличчям міста та візитівкою можна вважати Круглий двір, Благовіщенський собор та будинок Голіциних, які розташовані поруч в парковій зоні.

 Подорож  юні науковці розпочали з Охтирського залізничного вокзалу, який був побудований в 1911 році. Вид транспорту - рейковий автобус, який дає можливість не тільки подорожувати зручно та комфортно, а й милуватися чарівними пейзажами диких куточків рідного краю.

  Залізничний вокзал м.Тростянця зустрів мандрівників теплою та сонячною погодою, а вітали  подорожуючих аж 4 різних залізничних транспорти – 2 рейкові автобуси та 3 паровози різних марок - від  історичних до сучасних.

  Екскурсія по місту розпочалася з головного офісу Гетьманського національного природного парку, з яким Охтирський міський центр позашкільної освіти - Мала академія наук учнівської молоді тісно співпрацює. Фахівці парку Євдокимова Н.М., Гулюк О.І., Панаріна О.М. познайомили юних науковців з різноплановою роботою природоохоронної установи  її директором та працівниками.

 Науковий фахівець Гетьманського НПП Гулюк О.І. провів цікаву екскурсію парковою зоною міста, розповів про види дерев, тваринний світ, який населяє насадження. Особливо вразили дітей алея та парк закоханих, і як, не дивно тверді горішки, яких повно в парку, і якими ласують місцеві білочки.

 Пізнавальними були екскурсії до Тростянецького краєзнавчого музею та музею шоколаду, які розташовані в одному приміщенні.

 Тростянецький краєзнавчий музей має багатий експозиційний матеріал і юним історикам, і мовознавцям знайшлися експонати та зали до вподоби. Природа та археологія, історія та етнографія, мистецтво та сучасність - теми для майбутніх наукових досліджень мандрівників.

  Відвідування музею  шоколаду – подорож в країну какао та кави. Та найбільшу зацікавленість викликала інформація про процес виготовлення улюблених ласощів.

   Хочеться подякувати фахівців Гетьманського НПП Суслову О.В., Євдокимову Н.М., Гулюка О.І., Панаріну О.М. за організовану екскурсію та незабутні враження.

Ходить осінь золотиста...

Ходить осінь золотиста

З тихим шумом падолисту…       

   Ходить осінь золотиста 4За такою милозвучною назвою у стінах ОМЦПО-МАН 28 жовтня 2014 року пройшов  екологічний пізнавально-розвиваючий захід, який провела   провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП Суслова Оксана Вікторівна для вихованців декоративно-ужиткового напрямку. Метою заходу було розширення знань гуртківців про характерні ознаки осені у природі; захоплення красою природи; розвиток спостережливості, уміння бачити й чути красу осінньої пори; розвиток мислення учнів; виховування любові до природи, до рідного краю.

   Оксана Вікторівна розповіла про три осінніх місяці: ласкавий вересень, дощовий жовтень і холодний листопад. Про природу, яка готується до тривалого відпочинку. Про те, що початок осені ще дружелюбно тішить лагідними променями бабиного літа, чарує красою золотих фарб, а  з другої половини осені погода значно псується і небо затягується сірою пеленою дощів. Чому змінюється вигляд природи від легкої позолоти на деревах, золотої осені і до першого снігу на голих, опалого від листя, гілках дерев. Про спосіб життя лісових звірів та птахів восени, про їх підготовку до зими.

   Потім  вихованці  активно брали участь у конкурсах, що виховують допитливість, любов до природи: шукали листочки від різних дерев за тінню, складали пазли пейзажів, збирали горіхи, тощо.

    Вже стало традицією щоосені уважніше придивлятися до щедрот природи, створюючи осінні букети, композиції. Гуртківці під враженням цікавої бесіди працювали в творчій майстерні «Осінні віночки». Для роботи вибирали насамперед сезонні рослини:  яскраві листя дерев, ягоди горобини, калини , глоду,  жолуді, каштани, горіхи. В свої вироби вони втілили  фантазерські здібності, дизайнерський талант, оригінальність.

   Колектив педагогів та вихованців закладу щиро дякує Сусловій О.В. та працівників Гетьманського національного природного парку за тісну співпрацю, екологічне виховання  гуртківців, нові ідеї для творчості та надання природного матеріалу для роботи.

  

Світлана Теличко,

методист декоративно-ужиткового напрямку ОМЦПО-МАН

Ходить осінь золотиста 8Ходить осінь золотиста 7Ходить осінь золотиста 6Ходить осінь золотиста 3Ходить осінь золотиста 2Ходить осінь золотиста 1

Не злякав мороз

   Не злякав мороз24 жовтня 2014року Охтирських гімназистів не злякав мороз. Старшокласники на чолі з вчителями біології Гейко С.С., Зеленою Р.М. здійснили туристично-краєзнавчу подорож  до с. Климентове, де їх зустрічали працівники Гетьманського національного природного парку. Вивчаючи заповідні скарби рідного краю, учні ознайомилися з біорізноманіттям  Парку, історією Литовського бору, територією. Діти задавали багато питань. Цікавилися інформаційними стендами. Навіть запропонували свою допомогу  та участь у екологічних акціях. Інформація  з навчальної екскурсії в подальшому гімназистам знадобиться при написанні реферативно-пошукових робіт

Осінній калейдоскоп

   Осінній калейдоскоп 8З 13 по 22 жовтня за ініціативи Гетьманського національного природного парку у Тростянецькому палаці дітей та юнацтва відбулася виставка виробів з природного матеріалу на тему  «Осінній калейдоскоп».

   Конкурс творчих робіт проводився у п’яти  номінаціях. До участі  запрошувалися учні загальноосвітніх навчальних закладів Тростянецького району, вихованці гуртків Палацу дітей та юнацтва та інших творчих об’єднань віком від 8  до 13 років. Кращою у номінації «Композиція з овочів та фруктів» стала робота «Гостинна українська хата щиро запрошує усіх» Кузьменко Нікіти СШ№2, у номінації «Кращий букет» - «Тюльпани надії» Кащенко Валерії Білківський НВК, у номінації «Композиція з природного матеріалу, сухоцвітів» - «Моя Україна» Захарової Єлизавети Білківський НВК, у номінації «Овочі, фрукти» - «Будиночок павука» Білошапки Валерії СШ№2, у номінації «Аплікація з природного матеріалу» - «Єдина Україна» Тараненко Валерії СШ№4. 22 жовтня у приміщенні Палацу дітей та юнацтва провідний фахівець відділу екологічної освіти Євдокимова Н.М. та завідуюча відділом спортивно-масової роботи Олесюк Л.С. відзначили кращі роботи учасників,  привітали  з перемогою та вручили грамоти і подарунки.

 

 

Осінній калейдоскоп 7Осінній калейдоскоп 6Осінній калейдоскоп 5Осінній калейдоскоп 3Осінній калейдоскоп 4Осінній калейдоскоп 2Осінній калейдоскоп 1

З поверненням до Ворскли, чечуга!

  З поверненням до Ворскли чечуга 6Чечуга… – так в давнину в Україні називали стерлядь, єдиного тут прісноводного представника осетрових риб. Інші осетрові, а це осетер руський, севрюга, шип і білуга – риби прохідні, живуть у морі, а в річки заходять лише для нересту. В XIX столітті, до початку будівництва гребель гідроелектростанцій, нерестуючі осетри («красна риба») з Чорного моря заходили по Дніпру в Псел, Десну і Сейм – про що писав у 1859 році знаний дослідник К.Ф. Кеслер. Кісткові рештки крупних риб, зокрема осетрів, разом з глиняними грузилами, кістяними та залізними гарпунами, острогами і рибальськими гачками неодноразово знаходили  на палеолітичних стоянках і в давніх слов’янських городищах на Десні, Сеймі, Сулі. Значний інтерес становить наявність викопних решток севрюги з Липинського городища, що на р. Сейм за 15 км нижче Курська, і датується XI-XIII століттями. Вірогідно, севрюга в ті часи входила в Дніпро і піднімалась на нерест аж у верхів’я Сейму. Так, що наші предки могли поласувати делікатесами – білим м’ясом і «чорною» ікрою цінних осетрових риб. Зараз же осетри, севрюги й білуги навіть у пониззі Дніпра зустрічаються край рідко.

   Аналіз поширення стерляді свідчить про значні зміни у розповсюдженні виду в минулому та на початку нинішнього століття. До 1970 року вона траплялася в невеликій кількості в усіх великих ріках України – Дунаї, Дніпрі, Дністрі, пониззі Південного Бугу, Сіверському Донці, пізніше ареал виду став розірваним і був обмежений невеликими акваторіями водосховищ Дніпра. Цікаво, що в Сумській області стерлядь як рідкісний вид збереглася в Десні та Сеймі. Є також відомості про поширення виду в середній течії річки Ворскли на початку ХХ століття, але вже й тоді вона була рідкісною, про що свого часу повідомляв знаний дослідник із м. Полтави Микола Іванович Гавриленко.

   Сучасна чисельність стерляді в межах її ареалу дуже низька. Трапляється зрідка від одної до кількох особин. Зникла в Сіверському Дінці, Південному Бузі та в більшій частині басейнів Дніпра і Дністра. Причини зміни чисельності – забруднення рік промисловими, сільськогосподарськими й побутовими стоками (стерлядь чутлива до забруднення води та вмісту в ній кисню); браконьєрський вилов із застосуванням монониткових сіток, електровудок; зникнення типових біотопів, потрібних для природного відтворення, у результаті зміни гідрологічного, хімічного та біологічного режимів водойм.

   Стерлядь, як і інші осетрові, занесена до Червоної книги України, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів, Бернської та Боннської конвенцій, Європейського червоного списку. Тобто вона підлягає повній і беззаперечній охороні як рідкісний реліктовий вид живих істот.

   Ось така передісторія, а події сьогодення, які вже стають історією, такі.

   З часу свого створення (2009 рік) Гетьманський національний природний парк, територія якого простягається долиною Ворскли на 120 км, проводе чіткий курс на збереження і примноження біологічного і ландшафтного різноманіття. На це направлена діяльність керівництва і всіх підрозділів Парку, зокрема наукового відділу та відділу охорони, використання та відтворення природних екосистем. Ще декілька років назад, працюючи над розробкою «Проекту організації території Гетьманського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів», була висунута ідея про необхідність повернення (репатріації) стерляді як цінного зникаючого виду риб до річки Ворскли з метою відновлення її природної популяції. Аналіз джерел літератури, консультації з фахівцями, сумніви в можливості реалізації плану дій, хвилювання…

   В останні роки з’явилися повідомлення про зариблення р. Десни стерляддю в межах Чернігівської області: біля Сосниці випущено у водойму 30 000 мальків, стільки ж в Чернігові і 40 тисяч мальків – у Макошині. Проте поки що ніде в Україні не виконувалися роботи по відновленню поголів’я стерляді в місцях минулого її мешкання – в середніх за розміром річках і великих озерах. Пропонований нами проект реакліматизації стерляді в р. Ворскла буде першим в Україні і у випадку успішного його виконання дасть змогу розгорнути таку роботу на інших природних водоймах.

   Плани, зважаючи на нинішню фінансову скруту, могли б так і залишитися на папері, якби не активна поміч громадськості та працівників владних структур. Ми вдячні Постійній комісії з питань земельних та водних ресурсів, використання надр, екології,  довкілля та лісового господарства Сумської обласної ради на чолі з Токарем Володимиром Миколайовичем, Департаменту екології, паливно-енергетичного комплексу та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації на чолі з Шевченком Сергієм Вікторовичем, за сприяння в реалізації нашого амбітного природоохоронного проекту.

   З поверненням до Ворскли чечуга 4Нарешті, 22 жовтня 2014 року, проект вдалося реалізувати. Прохолодної осінньої днини 10 тисяч життєстійких мальків стерляді окремими партіями були випущені у Ворсклу на декількох ретельно вибраних ділянках русла – в межах Великописарівського і Охтирського природоохоронних науково-дослідних відділень Гетьманського національного природного парку. Маленькі стерляді (довжиною до 10 см кожна) добре витримали транспортування, адже спеціалізований автомобіль для їх перевезення обладнаний відповідними ємностями, оснащений компресором для насичення води киснем. Були травмовані всього декілька рибинок. Зарибок такого розміру випускається в річку без дорощування, додаткова підгодівля не потрібна.

   У місці випуску мальки, відчувши рідну стихію, зразу ж почали активно розосереджуватися. І все це на очах працівників Гетьманського парку, Департаменту екології Сумської обласної державної адміністрації та обласної екологічної інспекції.

   Стерлядь, як і інші осетрові, має архаїчний вигляд і будову, що свідчить про їх давнє походження. Веде вона придонний спосіб життя, тримається поодинці, зрідка групами. Досягає довжини 120 см (здебільшого 40-60 см), маси 4-16 кг (найчастіше 0,5-1 кг). Статевої зрілості самці досягають у віці 3-7 років, самки – 5-12 років. Абсолютна плодючість від 4 до 140 тис. ікринок, робоча – 30 тис. ікринок. Самки нерестяться через 1-2 роки. Нерест відбувається навесні, з квітня до червня, при температурі води від 7-10 до 20 °С. Живиться стерлядь донними тваринами: переважно личинками комах, ракоподібними, молюсками та дрібною рибою. Живе майже 30 років. Далеких міграцій не робить. Віддає перевагу прохолодній, чистій воді, тримаючись ділянок зі швидкою течією. Водночас вона добре пристосовується до життя в слабко проточних водоймах – водосховищах, озерах, лиманах і ставках.

     Річка Ворскла вважається найчистішою річкою Сумщини, але проблеми заростання, замулення та, як наслідок, обміління є гострими та актуальними на сучасному етапі. Ці процеси, як правило, викликаються негативними проявами людської діяльності. Розорювання земель, вирубування великих площ лісу, забруднення води нечистотами і промисловими відходами, надмірний вилов риби – ось неповний перелік факторів, що призвели до цього. Так, з винищуванням лісів замість поступового підйому води в ріках весною в результаті повільного танення снігу, захищеного лісом, і поступового спаду рівня води весняно-літнього часу, відбувається швидкий підйом і швидкий спад води навесні, при цьому обсихають мілководні нерестилища, а крім того, змивається велика кількість незахищеного рослинністю ґрунту. Спостерігається досить значне забруднення Ворскла зливовими та зворотними водами підприємств м. Охтирка і Охтирського району, проте основні гідрохімічні показники на кордоні з Полтавською областю знаходяться в межах гранично допустимих концентрацій (ГДК). Є в річці й зимувальні ями, непогані умови для природного відтворення, достатня кормова база – тобто тут водне середовище вповні відповідає життєвим вимогам стерляді та інших риб.

   Для збереження та примноження стерляді у річці Ворскла необхідні повна заборона її вилову, подальший контроль за станом її поголів’я. Він включає збір будь-якої інформації про зустрічі стерляді, можливо, навіть, про випадки браконьєрства. У зв’язку з останнім хочемо попередити любителів незаконного лову, що розмір компенсації (штраф) за незаконне здобування стерляді, занесеної до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища її перебування, становить 48 тисяч гривень (незалежно від розміру цієї риби)! Це значно більше, ніж за вилов інших червонокнижних лускатих мешканців ворсклянських водойм: мінога українська – 74 гривні, ялець звичайний, бистрянка руська, карась золотий, минь річковий – по 330 гривень за одну особину. (Прискіпливим людям рекомендуємо переглянути постанову Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2012 р. № 1030).

   Сподіваємося, що до інформування населення та попередження випадків браконьєрства підключаться засоби масової інформації Великописарівського, Тростянецького і Охтирського районів. Не залишаться в стороні й працівники освітніх закладів, юні натуралісти й усі небайдужі до рідної природи люди. Є велика надія, що активними сумісними зусиллями працівників Гетьманського національного природного парку, та місцевої громадськості вдасться зберегти і примножити поголів’я пріоритетного виду – стерляді, а разом з цим і весь природний комплекс річки Ворскли. Бути чи не бути цьому – перш за все залежить від нашого ставлення до природи, до дотримання норм розумного природокористування.

 

М. Книш

кандидат біологічних наук,

заступник директора Гетьманського НПП

з наукової роботи

З поверненням до Ворскли чечуга 5З поверненням до Ворскли чечуга 3З поверненням до Ворскли чечуга 2