День пасічника

   День пасічника 119 серпня своє професійне свято відзначають представники найсолодшої професії. День пасічника — професійне свято бджолярів — в Україні почали відзначати з 1997 року.

Робота пасічника лише далекій від процесу збору меду людині може здатися простою та невигадливою. Насправді — це кропітка і важка праця, що вимагає пильної уваги й турботи про бджіл. Щоб мед вийшов якісний, необхідно стежити за здоров’ям бджіл, місцем, де вони збирають нектар, і загальним станом вуликів. До того ж, тендітні комахи потребують захисту від протягу, вогню, шкідників і хвороб, що забирає багато часу та сил.

Заняття бджільництвом вимагає від людини повної віддачі, у тому числі і відмови від шкідливих звичок. Бджоли не виносять різких запахів: від парфуму до запаху тютюну і алкоголю. Зате у всіх, хто працює з бджолами, виробляється імунітет до укусів — ужалене місце не опухає і самі укуси не дуже болючі, а спокійних людей бджоли взагалі не жалять.

В день пасічника особливо хочеться відзначити, що кожна сьома тонна світового меду — українська. На пасіках країни сьогодні «працює» близько п’яти мільйонів бджолиних сімей і сотні бджолярів. Нехай ці смугасті сім’ї будуть дружними, менше рояться та добре зимують.

Відкрився Музей меду

  Відкрився Музей меду 3 Відкрився Музей меду 4   19 серпня, на День пасічника у Великій Писарівці відбулася неординарна подія. У прикордонній зоні, яка постійно перебуває під обстрілами було відкрито приватний музей меду – «Музей меду родини Скоркіних». Батько Олексій Михайлович Скоркін понад 40 років у позаробочий час займався бджільництвом, а з часом передав свій досвід і пасіку синові – Олексію Олексійовичу, який настільки захопився бджолами, що не тільки збільшив батькову, а ще й надумав створити у батьківській хаті музей меду, і це йому вдалося.

   Інструменти та обладнання для роботи на пасіці, старовинний одяг, предмети побуту, керамічні вироби, мед, віск, прополіс, бджолине обніжжя і багато, багато іншого.

  А цілющий, екологічно чистий мед бджоли Олексія Скоркіна збирають із різнобарв’я на берегах лагідної Ворскли, на території Гетьманського НПП.

  На відкритті музею меду були і медовуху пили фахівці відділу екологічної освіти та рекреації Гетьманського НПП – Михайло Обідець та Віктор Гонтаренко.

   Більш розлого, детальніше ви можете дізнатись про музей меду Великописарівщини у передачах Сумського телебачення.

Світ земноводних дивний і різноманітний

   Однією з найдивовижніших амфібій, що мешкає на землі, по праву вважається жаба. Ці представники фауни не володіють ніякими особливостями, мокрі, слизькі і холодні, вони швидше відштовхують, ніж привертають нашу увагу. Однак якщо придивитися до цих амфібій більш уважно, то можна дізнатися про них багато цікавого.

Насправді, світ земноводних дивний і різноманітний.

Провідна фахівчиня з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана відвідала онлайн урок "Найбільш унікальні жаби світу". На якому говорили про цікаві факти з життя жаб.

Всього з описаних більш ніж 5000 видів земноводних практично 88% складають жаби.

Найбільшою жабою на землі вважається жаба-Голіаф, вага деяких особин цього виду досягає більше трьох кілограм, а довжина понад 90 сантиметрів. Ці жаби здатні за один стрибок долати три метри.

Найменша, що мешкає на нашій планеті жаба, живе на Кубі, її «зростання» дорівнює всього на всього дев'ять міліметрів.

Не менш цікавим фактом є і те, що жаби мають по-справжньому унікальний зір, завдяки особливому пристрою очей, вони можуть одночасно дивитися в різні боки - вгору, убік і вперед.

Ще одним з найцікавіших моментів є те, що вони не замикають надовго очей навіть під час сну.

Дивно, що волога і слизька шкіра земноводних має високі антисептичні і антибактеріальні властивості. Цю їх особливість досить часто використовували наші предки і кидали їх в молоко для того, щоб воно не скисало.

Онлайн урок закінчився майстер-класом виготовлення виробу з паперу.

Жаби вже мільйони років займають відведену їм природою нішу в екосистемі нашої планети. Їх вважають корисними тваринами, бо вони активно поїдають різних садово-городніх шкідників. Не дарма 6 видів жаб сьогодні занесені екологами в Червону Книгу.

 Світ земноводних дивний і різноманітний 2Світ земноводних дивний і різноманітний 5Світ земноводних дивний і різноманітний 4

Майстер клас «Як правильно плести маскувальну сітку для військових»

 Майстер клас Як правильно плести маскувальну сітку для військових 7  Що робити з одягом, який втратив свою актуальність? Тема свідомого споживання та вторинного використання речей набирає обертів у всьому світі, зокрема, в Україні. Щоб не викидати старий одяг на смітники та звалища, де вони розкладатимуться століттями, можна знайти альтернативні шляхи.

   16 серпня, працівник Гетьманського національного природного парку Наталія Кварта відвідала благодійну організацію БФ «Меліос» в рамках соціального проєкту «Стрічка життя», де волонтер-організатор Оксана Тиха провела майстер- клас «Як правильно плести маскувальну сітку для військових». Готові сітки широко застосовуються для маскування озброєння, військової техніки та інженерних споруд на фоні місцевості, рослинного покриву від різних методів розвідки противника.

   Всі ми знаємо, що для армії сітки − витратний матеріал, який потрібен завжди: вони рвуться, вигорають, зношуються або згорають від ворожих обстрілів. Люди, які плетуть сітки, надають не тільки «друге життя» непотрібній речі, але можливо саме ці сітки стануть захистом для наших воїнів! Тому абсолютно кожен небайдужий може допомагати українській армії. Якщо не можете іти на фронт або переказувати гроші – можете плести маскувальні сітки. Нині жінки, які плетуть сітки, дуже чекають тих, хто стане до праці.

   У Бога немає інших рук, крім наших. Плетіть маскувальні сітки та пам'ятайте, що все буде Україна!

Майстер клас Як правильно плести маскувальну сітку для військових 1Майстер клас Як правильно плести маскувальну сітку для військових 4Майстер клас Як правильно плести маскувальну сітку для військових 2

 

Мінування забирає життя

   І це стосується не лише людини, на шляху якої трапився вибухонебезпечний предмет.

Україна сьогодні – одна з найзамінованіших країн світу. Майже третина території нашої держави – близько 200 тис. кв. км потребують розмінування. 

 Як мінування шкодить довкіллю?

 Міна руйнує ліс. 

Ліси - одна з найбільш вразливих до мінування екосистем. Міна детонує, займає суху траву й деревину. Виникає лісова пожежа. Якщо загоряння не сталося, уламки потрапляють у дерева. Далі - корозія та отруєння рослинності.

 Міна загрожує продовольчій безпеці. 

На замінованій території неможливо вирощувати сільськогосподарські культури. Фермери змушені скорочувати площу оброблюваних земель. Це тисне на ресурси, виснажує землі. 

 Міна псує ґрунт. 

Фрагменти боєприпасів вивільняють у довкілля важкі метали - хром, цинк, залізо, мідь, ртуть. Ці речовини досягають ґрунтових вод і потрапляють у харчовий ланцюг людини. 

Міна руйнує біорізноманіття. 

На міни часто натикаються тварини. Розгублені й налякані, вони покидають територію і масово мігрують. Часто нові території не мають відповідних умов для існування виду.  Біорізноманіття гине.

 Міна заважає берегти заповідні території. 

Далеко не всі втрати дикої природи можна буде відновити після завершення війни. Проте найбільш важливими кроками для відновлення природної цінності заповідних територій - природне відновлення пошкоджень (без втручання людини) та обов'язкове створення нових природнозаповідних об'єктів, які можуть компенсувати втрати територій для тварин та рослин.

Мінування забирає життя

Павуки: книга рекордів

   Населення нашої планети - більше ніж 7,5 мільярдів людей. Здається, це велика кількість. Але павуків - значно більше. Де б ми не були - за кілька метрів від вас знаходиться павук. Оскільки у нього скоріш за все 8 очей, то цілком ймовірно, що він дивиться саме на нас. 

Провідна фахівчиня з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана відвідала онлайн лекцію про цих неймовірних істот.
На якій дізналася, які павуки найбільші, а які найменші, як вони плетуть павутину та чому не потрапляють у власне мереживо пасток. Що й скільки їдять павуки, чи загрожують вони людині?
Чому у цих істот не буває 16 очей, хто з них найшвидший, найвигадливіший мисливець.

Павуки - важливі для здорової  екосистеми. Вони поїдають шкідників та навіть можуть запилювати рослини. Вони також є цінним джерелом їжі для багатьох дрібних ссавців, риб та птахів.

Павуки книга рекордівПавуки книга рекордів 3Павуки книга рекордів 2

Відбулася науково-технічна рада

Порядок денний НТР2 11.08 1Порядок денний НТР2 11.08 2      11 серпня відбулася науково-технічна рада, на якій було розглянуто низку питань щодо проведення природоохоронних лісогосподарських заходів в межах територій Гетьманського національного природного парку та перспективи розвитку мережі інформаційно-рекреаційних центрів у межах природно-заповідного фонду на північному сході України.

 

 

Линька раків!

   Згідно проекту організації території Гетьманського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31 грудня 2013року №562, зі змінами, відповідно до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 23.08.2018 року №312,  а також відповідно до рішення Протоколу науково-технічної ради Гетьманського національного природного парку від 21.01.2022 року № 1-2022

«Встановити щорічну заборону на лов рака річкового на водоймах в межах Гетьманського національного природного парку у період 01 серпня по 10 жовтня у зв’язку з другою линькою рака річкового.

 

Ефективний метод профілактики пожеж в екосистемах

   Високі температурні показники та посушлива погода сприяють тому, що значно збільшується ризик виникнення загорянь на відкритих територіях. Зазвичай, причинами масштабних пожеж у природних екосистемах є наслідки людської легковажності.

   Працівники Гетьманського національного природного парку працюють над поновленням мінералізованих смуг навколо соснових насаджень. Облаштування подібних смуг - один з ефективних методів боротьби з пожежами та профілактики їх виникнення!

   Пам'ятайте, що пожежі в екосистемах на відкритих територіях також можуть спричинити тяжкі наслідки, такі як поширення вогню на житлові будинки та поруч розташовані споруди,  руйнування родючого шару ґрунту, а також загибель тварин!

Ефективний метод профілактики пожеж в екосистемах 1Ефективний метод профілактики пожеж в екосистемах 2Ефективний метод профілактики пожеж в екосистемах 3

Україна – це ми

     8 серпня з нагоди Дня Державності України фахівці Великописарівського відділення Гетьманського НПП Михайло Обідець та Віктор Гонтаренко провели зустріч з колективом Охтирської філії професійно-технічного ліцею.            Тема зустрічі: «Держава – це ми». Наша земля, її надра, моря, річки та озера, луки, ліси, тваринний і рослинний світ належать українському народу. Обов’язком працівників Гетьманського НПП і кожного громадянина України є вивчення, охорона і відтворення навколишнього середовища., збереження природи для майбутніх поколінь. Це значить Любити природу – Любити Україну.

Україна це ми 1Україна це ми 2Україна це ми 3