Водно-болотні угіддя допомагають нам!
Природа – храм, не будинок, а саме храм, у якому існує людство, це – спадок від наших батьків, який ми маємо передати своїм дітям. І тільки бережливе ставлення до природи і сформована на його основі екологічна культура є обов’язковою умовою сталого розвитку суспільства, узгодження економічних, екологічних і соціальних чинників розвитку. 
2 лютого відзначається Всесвітній день охорони водно-болотних угідь країнами світу – учасниками Рамсарської конвенції під лозунгом «Водно-болотні угіддя та зміни клімату». Основною метою Всесвітнього дня водно-болотних угідь є підвищення обізнаності людей щодо взаємозалежності між водою і водно-болотними угіддями, забезпечення справедливого розподілу води між різними групами користувачів цих ресурсів. Долучилися до відзначення цього екологічного свята, здійснивши «Заочну подорож до гідрологічних заказників загальнодержавного значення Гетьманського національного природного парку» й учні 5-А, 5-Б, 6-А, 6-Б класів ЗЗСО I-III ступенів №3 Тростянецької міської ради ( вчитель - Дашутіна Л.В., консультант - Євдокимова Н.М.).
Відзначення Всесвітнього дня водно-болотних угідь у школі було проведено на ідеї важливості екосистем водно-болотних угідь у протидії змінам клімату та ціннісного ставлення людини до природи, що сприяло формуванню в учнів екологічної культури, компетентностей щодо значення водно-болотних угідь для підтримки біологічного різноманіття.
Інформація СДО Гетьманського НПП за січень 2019р.
За січень місяць службою Державної охорони Гетьманського національного природного парку було складено 11 протоколів про адміністративні правопорушення вимог природоохоронного законодавства
- порушення правил рибальства (перевищення знарядь лову) – 9 протоколи.
- засмічення території – 1 протокол.
- розведення багаття – 1 протокол.
Всього з початку 2019 року складено протоколів про адміністративні правопорушення вимог природоохоронного законодавства – 11.
До Всесвітнього Дня водно-болотних угідь
Наукова панорама присвячена Всесвітньому Дню водно-болотних угідь пройшла 1 лютого 2019 року в Охтирському МЦПО-МАН за участю провідного фахівця з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслової Оксани, вихованців гуртка «Географ-науковець» та керівника Хорошун Віри Валентинівни. Тема наукової панорами "Водно-болотні угіддя та зміни клімату". Під час заходу учасники переглянули фільм про водно-болотні угіддя і клімат, про їх значення та необхідність збереження на території міст, презентацію «Яке важливе значення для нашого майбутнього мають водно-болотні угіддя».
Юними науковцями були представлені наукові дослідження, які висвітлюють вплив зміни клімату на довкілля. Роскошна Дар’я дослідила вплив високої температури повітря 2010 та 2018 років на довкілля (на прикладі водних об’єктів м. Охтирка).
Задорожна Наталя представила динаміку показників температури повітря, що спостерігалися протягом осінніх сезонів у період з 2001 по 2017 рік за даними спостережень на Іванівській дослідно-селекційній станції. Тарануха Діана проаналізувала особливості проходження аномальної весняної повені 2018 на р. Охтирка та з’ясувала її причину, а Явтушенко Максим охарактеризував геологічну роботу річки Охтирка під час проходження повені. Канівець Дарина запропонувала проект озеленення улоговини Зеленого озера з метою покращення його екологічного стану. Шаркова Катерина дослідила екологічний стан р. Ворскла та її стариці в зоні антропогенного навантаження методом модифікованого індексу Майєра.
Віра Хорошун,
керівник гуртка-методист
Охтирського МЦПО-МАН
Щорічний фестиваль біологічних колекцій «Природа навколо нас»
З 26 січня по 12 лютого у Конотопі проведуть щорічний фестиваль біологічних колекцій «Природа навколо нас». Його влаштовують третій рік поспіль, щоб популяризувати знання про довкілля та виховати любов до природи.
Організатор фестивалю, кандидат біологічних наук Сергій Панченко, розповів , що він почнеться із поїздки краєзнавчими музеями Бурині, Путивля та Кролевця, щоб подивитися на їхні експозиції про природу краю.
Фестиваль спільно організують відділ освіти, відділ культури та туризму, краєзнавчий музей і неформальний офіс Сеймського регіонального ландшафтного парку. Залучили «Гетьманський» та «Деснянсько-Старогутський» національні парки з Тростянця та Середино-Буди.
Основний майданчик фестивалю працюватиме з 1 по 12 лютого у міському краєзнавчому музеї ім. О.М. Лазаревського. За словами Сергія Панченка, це справжнє свято для школярів, які мають змогу презентувати свої колекції під одним дахом з цікавими археологічними експонатами музею.
Також у рамках фестивалю дітям у школах показуватимуть фільми про природу найближчих околиць Конотопа — нацпарки Мезинський, Деснянсько-Старогутський, Гетьманський. Це, зокрема, серія документальних передач з циклу «Незвідана Україна», відзнятих телеканалом UATV.
Круглий стіл "Природа Спадщанського лісу"
У Путивлі в приміщенні краєзнавчого відділу державного історико-культурного заповідника "Путивль" 26 січня відбувся круглий стіл "Природа Спадщанського лісу". Учасники заходу заслухали наукові доповіді членів гуртка "Прикладна ботаніка" Конотопської МАН за підсумками їхніх дворічних досліджень рослинного світу цього унікального лісового масиву, цінного в історико-культурному відношенні. Ілля Чернишов порівняв Спадщанський ліс з іншими відомими лісами північного сходу України, зокрема з Шалигінським та Рихлівською дачею. За більшістю оцінюваних показників (рідкісні види, рідкісні біотопи, ландшафтна репрезентативність) Спадщанський ліс виглядає більш цінним у природоохоронному плані. Аліна Мартинова доповіла за підсумками оцінки флористичного багатства лісових екосистем. Найбагатшими виявилися вільхові ліси та світлі діброви. Останні перебувають в найбільшій загрозі щодо знищення в майбутньому. Цікавим, як детектив, став виступ Євгенії Власової, яка намагалася з'ясувати як змінюються співвідношення між окремими домінантами в лісах під впливом екологічних чинників та впливу людини. Останній фактор впливає на взаємне розташування рослин, тобто змінює умови їх конкуренції. Дослідження Спадщанського лісу проведені юними дослідниками у співпраці з такими поважними науково-дослідними установами як Гетьманський та Деснянсько-Старогутський нацпарки. У обговоренні виступили співробітники історико-культурного заповідника та учителі шкіл. Було зазначено на новизну наведених фактів, що істотно розширюють наші знання щодо природних цінностей Спадщанського лісу.
Всі учнівські роботи подані до участі у обласному етапі конкурсу-захисту дослідницьких робіт МАН.