Екологічно-творчий проект «Синичкин день» розпочав роботу
Екологічні проекти - це відмінна можливість висловити свою позицію, це залучення дітей і дорослих до вирішення проблем у сфері екології, адже кожен з нас може внести свій маленький внесок у захист навколишнього середовища. З 14 листопада 2017 року стартував Екологічно-творчий проект «Синичкин день», автором якого стала провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП Суслова О.В. Екологічне свято Синичкин день святкується в нашій країні не так давно, датою святкування вважається 12 листопада. Давним-давно, ще у слов'ян було повір'я про те, що цього дня до оселі людини прилітають зимуючі птахи: снігурі, омелюхи, сойки і жовтогруді синиці. Пернаті сподіваються на підтримку людини у холодну і голодну зиму.У Синичкин день, з давніх часів, прийнято майструвати годівниці, розвішувати їх на деревах і запасати для птахів корм. Допомогти перезимувати птахам може кожен, це не так складно. Потрібно змайструвати годівницю, а краще декілька. Наприклад, взяти коробку з-під соку або кефіру, зробити отвір збоку, насипати нежарених насіння або зерна і повісити годівницю на дерево. А можна проявити фантазію і змайструвати годівницю з інших матеріалів, наприклад, з фанери або дощок. Головне, щоб і птахи були ситі, і майстер був задоволений. Так приємно взимку в віконце спостерігати за цими веселими жовтогрудими пташками, як вони весело клюють насіння з годівниці і наспівують свої дзвінкі пісеньки про те, що весна скоро прийде, про те, що морози підуть, і не варто сумувати. А що діти знають про синиць? Як допомагають їм? Цей екологічний проект допоможе всім бажаючим дізнатися краще про життя пернатих друзів.
Мета і завдання :
Сприяння поширенню екологічних знань.
Виховання екологічного світогляду та екологічної культури.
Формування у дітей відповідального ставлення до навколишнього середовища.
Формування прагнення до активної діяльності щодо збереження та поліпшення природного середовища.
Надання учасникам можливость розвивати і продемонструвати свої інтелектуальні та творчі здібності, активізувати позашкільну роботу.
Засвоєння народних традицій у взаєминах людини і природи на базі краєзнавчого матеріалу.
Обєкт дослідження: синички
Учасники проекту:
• вихованці гуртків декоративно-ужиткового напряму Охтирського міського центру позашкільної освіти – Мала академія наук;
• учні загальноосвітніх шкіл №1, №3;
• дорослі (педагоги, керівники декоративно-ужиткового напряму Охтирського міського центру позашкільної освіти – Мала академія наук, бібліотекарі, працівники краєзнавчого музею, працівники Гетьманського національного природного парку, батьки та ін.).
У рамках проекту:
- Природоохоронна діяльність:
- акція «Підгодуй пташину взимку»;
- «зимова їдальня для птахів»;
- «Будиночок для птахів своїми руками» .
- Еколого-дослідницька діяльність :
- Екологічні уроки «Здрастуй, пташечко маленька, вісниця осінніх днів!», «Синиці – санітари садів і лісів», «Синички – маленькі непосиди».
- Зустріч у краєзнавчому музеї «Синичка - горобцю сестричка».
- Перегляд фільму «Життя та середа існування синичок».
3. Творча діяльність:
- Виставка робіт вихованців гуртків декоративно-ужиткового напряму Охтирського міського центру позашкільної освіти – Мала академія наук;
- творча майстерня по виготовленню різноманітних годівничок для птахів;
- майстер-клас з виготовлення синичок з паперу ;
- виготовлення плакату «Птахи – наші друзі. Бережи їх!»;
- парад годівниць «Ви летіть до нас, синички,
Ми вам зробим годівнички»
Учасники наукової конференції «Другі Сумські географічні читання» в Гетьманському національному природному парку
10 листопада на базі природничо-географічного факультету Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка відбулася Всеукраїнська наукова конференція вчених-географів «Другі Сумські географічні читання». На конференції вчені, що працюють у сфері геоекології, ландшафтознавства, гідрології, соціальної та економічної географії та інших напрямках географії, а також географічної освіти обговорили питання просторової організації суспільства в Україні, геопросторових трендів, ландшафтів, еволюції грунтів, несприятливих фізико-географічних процесів, методів географічних досліджень та викладання географії в школах і вищих навчальних закладах. Серед доповідачів були як відомі науковці Інституту НАН України, професора, доктора і кандидати географічних наук, викладачі з різних університетів, так і вчителі-практики. У ході наукової програми прозвучали доповіді Григорія Підгрушного (інститут географії НАН України), Бориса Яценка (КНУ імені Тараса Шевченка), Юрія Кисельова (Уманський національний університет садівництва), Жанни Матвіїшин та Олександра Пархоменка (Інститут географії НАН України і національний університет «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка), Оксани Колтун (Львівський національний університет імені Івана Франка), Євгенія Копильців з Полтави, Андрія Марущінца з Києва і колективу сумських вчених. В рамках даного заходу учасники наукової конференції завітали в Тростянці й до центрального офісу Гетьманського національного природного парку. Заступник начальника відділу екологічної освіти та рекреації Н. Євдокимова ознайомила гостей з адміністративно-територіальним розташуванням, природними особливостями, основними напрямками роботи та природоохоронною діяльністю. Присутні з цікавістю слухали інформацію про установу, задавали багато запитань стосовно роботи парку та побажали подальшого розвитку. На згадку про дружню зустріч гості отримали сувеніри від Гетьманського національного природного парку.
Науковий семінар-практикум для вчителів біології
2 листопада 2017 року за співпраці Гетьманського національного природного парку, Комунального позашкільного навчального закладу Тростянецької районної ради «Палац дітей та юнацтва» та Комунального закладу Тростянецької районної ради «Районний методичний центр» відбувся науковий семінар-практикум для вчителів біології з теми «Методичні рекомендації щодо підготовки учнів до олімпіади з біології», метою якого була якісна підготовка учнів загальноосвітніх навчальних закладів Тростянецького району до участі у Всеукраїнських учнівських олімпіадах із біології та екології.
Одним із головних напрямів діяльності сучасної української школи є організація навчально-виховного процесу, яка забезпечує глибокі та міцні знання основ наук та формує в учнів вміння самостійно мислити, розвиває творчість та ініціативу. Важливу роль у цьому відіграє науково-дослідницька робота,зокрема, з біології як на уроках так і в позакласній роботі. Учні, виконуючи дослідницьку роботу з біології, удосконалюють свої знання, розвивають уміння, пов’язані з науковим пошуком.
Під час методичного заходу педагоги мали змогу ознайомитися з методикою проведення науково-дослідницької роботи школярів, а саме, з вивченням внутрішньої будови безхребетних тварин. Завідувач кафедрою біології людини і тварин природничо-географічного факультету Сумського державного педагогічного університету, кандидат біологічних наук Олександр Володимирович Говорун провів практичне заняття з учителями, під час якого учасники семінару мали змогу побачити процес препарування безхребетних тварин та провести його самостійно. Дослідницька діяльність сприяє визначенню сфери наукових інтересів, розкриттю здібностей учнів у процесі активного пізнання.
Даний захід допоможе вчителям у проведенні лабораторних і практичних робіт та у підготовці учнів до участі у Всеукраїнських учнівських олімпіадах з біології та екології.
Повідомлення СДО Гетьманського НПП за жовтень 2017
За жовтень 2017 року службою Державної охорони Гетьманського національного природного парку було складено 3 протоколів, з них:
- засмічення території – 2 протоколи,
- мийка автотранспорту в прибережних смугах – 1 протокол,
- відкрите кримінальне провадження по самовільному порубу.
Всього з початку 2017 року складено протоколів про адміністративні правопорушення – 109.
«Сходинки до знань» юних дослідників напередодні Всесвітнього дня науки
Традиційна осіння науково-практична конференція «Сходинки до знань», присвячена Дню науки пройшла 1 листопада 2017 року на базі Охтирського краєзнавчого музею для вихованців наукових гуртків дослідницько-експериментального напряму ОМЦПО-МАН.
У заході взяли участь юні науковці, які тільки вчаться досліджувати та роблять перші кроки у науці, але вже за 2 місяці навчання змогли презентувати свою роботу над вибраними темами та за результатами участі в дослідницьких проектах. Також у конференції взяли участь і вихованці історичного гуртка «Суспільство і час» Охтирського коледжу СНАУ (Уткіна С.О.).
Присутніх вітали директор Охтирського краєзнавчого музею Людмила Міщенко, фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП Оксана Суслова, методист Охтирського МЦПО-МАН Ольга Литовченко.
Науково-практична конференція розпочалася зі знайомства учнівської молоді з відомими науковцями Охтирського краю. Юрій Берест, провідний фахівець музею розповів про життєвий та науковий шлях відомого земляка-археолога Михайла Рудинського, поділився враженнями від ІІ міжрегіональних археологічних читань, які були проведені в закладі до 130 річниці від дня народження видатного земляка.
Учні презентували та анонсували свої дослідження за напрямами: історичне краєзнавство, географічне краєзнавство, журналістика, українська література, економіка, правознавство. Тематика цьогорічних досліджень цікава та різноманітна. Наприклад, наймолодша учасниця конференції Суслова Ксенія (гурток «Історичне краєзнавство») розповіла про свої еколого-народознавчі дослідження влітку 2017 року на території Гетьманського національного природного парку, які вона провела разом зі спеціалістами парку та науковим керівником, Уткіна Софія (гурток «Історичне краєзнавство») дослідила питання побудови скіфських курганів та провела фотографування недосліджених курганів між селами Довжик та Грінченки. Вихованки гуртка «Юні журналісти» підготували екскурс по казках Івана Франка, а Савочка Анастасія (гурток «Економіка») познайомила присутніх не тільки з логотипами екологічно чистих продуктів, а й провела анкетування в залі щодо обізнаності з даного питання. Тож перші підсумки роботи показали, що у нашої молоді є прагнення здобувати нові знання, досліджувати, робити відкриття, самостверджуватися, приносити користь людямта державі.
