Хухрянські школярі завітали до Литовського бору

   07 жовтня 2015 року працівники Гетьманського НПП зустрічали на території парку вихованців гуртка екологічного напрямку «Шанс» еколого-натуралістичного відділу Отирського районного центру дитячої та юнацької творчості при Хухрянській ЗОШ (керівник Колонтаєвська Надія Михайлівна), їх не злякали перші холодні дні і школярі вирішили краще ознайомитися з одним із наймальовничіших місць Гетьманського НПП.

   Екскурсія, яку провела провідний фахівець з екологічної освіти парку Ірина Зуза, розпочалася з розповіді про історію створення, виникнення назви і розвиток Гетьманського НПП та проходила маршрутом еколого-пізнавальної стежки «Литовський бір» де тісно переплелися природа та історія де повітря настояне на пахощах дерев і трав, якого мабуть, більше ніде немає і сосни ніби з дивовижної казки висотою не менше 40 метрів.

   Школярів дуже зацікавило те, яких тварин можна зустріти на даній території. Вони побачили багато шпаківень, совник та годівницю для тварин, які були встановлення робітниками парку для поліпшення життя тварин та птахів в природних умовах та збільшення їх популяцій на території Гетьманського НПП. Екскурсанти дізналися багато історичних фактів про Литовський бір, та головну окрасу парку р. Ворскла, яка пам’ятає на своїх берегах поселення древніх аріїв, скіфів та слов’ян. Залишки стародавніх поселень часто зустрічаються в межах нашого краю, бо тут колись проходив бойовий кордон з кочовим печенізьким станом. За Ворсклу навіть печеніги боялися ходити хоч і знали, що у Поворсклянському краї справжній рай: високі сосни і розложисті дуби оточують береги, відбиваючи у воді свої розкішні крони, плакучі верби, схиливши свої віти до прохолодних струменів, купають у них свої коси. В заводях - буйне цвітіння водяних лілій. В прибережних очеретах чутно спів водяних птахів. І над всім цим - ласкаве сонце, смолисті аромати сосняків, пряність квітучих лугових трав...

   В кінці екологічної стежки на дітей чекав, заварений працівниками парку, гарячий трав’яний чай із самовару, який зігрів їх після насиченої екскурсії по осінньому лісу.

Їхня стихія – це політ

   Птахи… Саме це слово пробуджує незбориму жагу здійнятися за хмари, відчути радість польоту, подивитися на землю з небес. Лебедина вірність, орлиний зір, солов’їна мова – вислови, що яскраво свідчать про те, як нерозривно пов’язане  життя людей із пернатими друзями. І справді, хіба можемо ми уявити весну без маленьких гостей нашого саду, літо – без журавлиних ключів, а  зиму – без яскравих снігурів та омелюхів. Кожен вид птахів – це невід’ємна частина природи, що відіграє свою важливу, хоч іноді непомітну для людей роль. Кожна пташка, чи то степова царівна, чи маленький мешканець лісів, однаково важлива для належного функціонування незліченної кількості процесів, що повсякчас відбуваються в довкіллі і порушення яких загрожує всьому живому, у тому числі й людині. Мешкаючи у великих містах, ми майже не звертаємо уваги на те, що поряд з нами співає, гомонить, вирує багатий пташиний світ. Ці рухливі створіння не тільки прикрашають парки, ліси, а й знищують величезну кількість комах та інших шкідників рослин.

   Міжнародні дні спостережень за птахами – це щорічна осіння екологічна акція, що дарує усім бажаючим унікальну нагоду ближче познайомитися з природою та її пернатими мешканцями. 6 жовтня  спостереження за птахами допомогли здійснити учням 10 класу Тростянецької спеціалізованої школи I-III ступенів №4 (вчитель Лустенко Т.В.) заступник директора з наукових питань Гетьманського національного природного парку Книш М.П., провідний фахівець відділу екологічної освіти Євдокимова Н.М. та завідуюча відділом спортивно-масової роботи Тростянецького Палацу дітей та юнацтва Олесюк Л.С. Діти дізналися про багатьох різноманітних представників орнітофауни, що зустрічається на Сумщині, зокрема на території Гетьманського національного природного парку. Учні з неабияким зацікавленням слухали розповідь  орнітолога Книша М.П. про різні види пернатих, їхні особливості, які з них відлетіли в теплі краї, а які залишились зимувати у нас, адже, щоб зберегти різноманіття пташиного царства, необхідно його добре  вивчити. Особлива увага дітей була звернена на правила поведінки під час спостережень за птахами. Після цього учні разом із працівниками Гетьманського НПП вирушили спостерігати за пернатими до місцевого парку, озброївшись біноклями та фотоапаратами. Кожен із учасників акції намагався проявити якнайбільше отриманих знань.  Акція «Дні спостережень за птахами» є надзвичайно важливою, адже птахи – це невід’ємна частина природи, що нас оточує і треба дбайливо ставитись до пернатих, підгодовувати та охороняти їх.

Хто такі журавлі?

   День цього величного птаха відзначається в 2-гу неділлю вересня . Цей  день  є всесвітнім, тому що журавля вшановують  в багатьох народах. Усім нам відомо, що в Єгипті почитали сонце. Так от, журавель там був символом цього небесного світила.

   Римляни вважали журавля наділеним кращими якостями людини; і якщо там кого називали журавлем, то мали на увазі людину добру, розсудливу, доброзичливу і чуйну. Кавказці вірили, що після смерті найхоробріші воїни перевтілюються в журавлів.У китайців вважалося, що птах журавель - посланник богів і посередник між світами, який може на землі приймати вигляд  людини, яка чогось потребує, і випробовувати інших на доброту серця. Журавель там також був символом чистого кохання. Японія - країна, з якої до нас прийшли паперові журавлики. Маленька дівчинка вірила, що коли вона зробить їх 1000, то зцілиться від променевої хвороби після трагедії в Хіросімі. У цій країні журавель асоціюється з довголіттям, здоров'ям, щастям. Про шанування журавлів в казках часто зустрічається цей персонаж («Лисиця і журавель», «Журавель і чапля» та ін.), І в серйозній літературі, а скільки повір'їв існує, пов'язаних з цим  добрим птахом («Якщо біля будинку оселився журавель - бути там щастя і достатку», «Убити журавля - тяжкий гріх» та ін.).

   Саме про граціозного,  магічного птаха говорила провідний фахівець з екологічної освіти ГНПП Суслова Оксана з 14 по 25 вересня 2015 року на екологічних заняттях у загальноосвітніх школах міста (ЗОШ №5 (кл.кер4-б кл Паламарчук В.В., кл.кер. 2-а кл . Семененко А.В., кл.кер 1-а кл. Одольська С.П.), ЗОШ №6 (кл.кер. 3 кл. Гейко О.О.), ЗОШ №4 (вчитель групи продовженого дня Жовба Л.П.), ОМЦПО-МАН (керівник гуртка Шведенко Я.С. ) Адже сірий журавель є символом ГНПП. Учні дізналися багато нового. Як живе птах, як народжується, чим харчується, скільки видів існує у світі, чим вони відрізняються один від одного  і т.д. На згадку про цей день діти виготовили паперових журавликів і  понесли додому порадувати своїх батьків.

На жаль чисельність журавлів з кожним роком стає все меншою. І в цьому велику роль відіграє людина (браконьєрство, пожежі, захоплення , привласнення лугових територій- місць гніздування птаха ). Ми сподіваємось, що наші зусилля допоможуть повернути цього величного птаха на Землю!

«День пам’яті видів винищених людиною»

   За останні 400 років через нерозумну людську діяльність з обличчя Землі зникло 63 види ссавців та 94 види птахів, цих представників фауни ми, люди, не зможемо побачити вже ніколи. Ані в дикій природі, ні в зоопарках. Вони були легковажно знищені нами, і залишили згадку про себе хіба що в природничих музеях світу у вигляді опудал, скелетів та фотографій. Тому саме в День пам’яті видів, винищених людиною, потрібно згадувати їх сумні історії і бути більш обачними і людяними надалі.

   Саме цьому дню і були присвячені зайняття проведені з 16 по 25 вересня 2015 року, у Охтирській ЗОШ № 3 (2-в кл., кл. кер. Погоріла Наталія Миколаївна), Хухрянській ЗОШ (3-б кл., кл. кер. Бабич Віталіна Анатоліївна, 4 кл., кл. кер. Водяницька Тамара Миколаївна), Охтирській ЗОШ №1 (3-а кл., кл. кер. Мирошніченко Ольга Миколаївна, 3-в кл., кл. кер. Борисенко Любов Григорівна). Провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП Зуза Ірина повідала учням сумні історії тих тварин, що назавжди зникли з нашої планети. Діти дізналися чому саме 1 вересня було обране для такої пам’яті, адже саме цього дня у 1914 році в зоопарку м. Цинцинаті, США, помер останній мандрівний голуб і саме його історія знищення найбільш яскраво показує нам колосальні масштаби нашого марнотратства і необачності. Учні зрозуміли, що людина знищує живі істоти не лише безпосередньо – під час полювання, вирубування лісів, а й зовсім не помічаючи цього – під час забруднення навколишнього середовища і руйнування місць мешкання живих організмів. Обміління рік, забруднення їх стічними водами губить риб, після вирубки лісів зникають їх чотириногі та пернаті жителі, а скільки маленьких мешканців лісу – комах та інших безхребетних – залишаються без своїх домівок.

   В кінці зайняття діти створили «Дерево допомоги тваринам», на його листочках кожен написав, що він зробив або зробить в майбутньому для того, щоб більше жоден вид не зник з нашої планети.

   Довгий час люди не звертали увагу на збіднення живої природи. Думалося, що лісів вистачить назавжди, мисливські тварини ніколи не переведуться. Але тепер картина різко змінилася: багато територій залишились без лісів, багато тварин знищено. Стало зрозуміло, що не можна бездумно експлуатувати природу, вона потребує уваги та охорони.

   В живій природі існує багато ще не вивчених зв’язків між її окремими компонентами, і невміле, необачне втручання в ці зв’язки не приносить жодної користі. По відношенню до живих організмів – тварин, рослин, грибів – людство має керуватися правилом «не зашкодь!». Все, що було створено природою має таке саме право на існування, як і ми, люди. Таке етичне ставлення потрібно для збереження життя на нашій спільній планеті. Сподіваємось, що нам не доведеться більше так червоніти за свою нестриману вдачу, і більше не будуть з’являтися таблички з сумними надписами: «В пам’ять останнього вісконсинського мандрівного голуба, вбитого в Бабконі у вересні 1899 року. Цей вид вимер через жадібність і легковажність людини».