90-річчя «Михайлівської цілини»

   20 червня, у Сумському національному аграрному університеті розпочалася дводенна Міжнародна науково-практична конференція «Основні шляхи збереження лучно-степових систем України», присвячена 90-річчю «Михайлівської цілини».

   Урочисту частину засідання розпочав перший проректор Сумського національного аграрного університету Микола Курило. Він привітав учасників конференції та наголосив, що це справді загальнодержавна подія, адже Михайлівська цілина є перлиною не тільки Сумщини, а всієї України.

   Виконуючий повноваження проректора з наукової роботи Юрій Данько зазначив, що СНАУ переміг у конкурсі, оголошеному департаментом екології та охорони природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації. Саме тому колеги-екологи зібралися у стінах університету.

   До присутніх звернувся директор департаменту екології та охорони природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації Ігор Кривозуб, який відзначив важливість збереження степового заповідника. А начальник відділу екологічної освіти та рекреації Гетьманського національного природного парку Олександр Бала побажав усім плідної роботи.

   Попереду на учасників конференції чекали цікаві та змістовні виступи, дискусії та робочий візит до Михайлівської цілини.

Туристично- краєзнавча експедиція

   З 16 по 23 червня відбулася туристично- краєзнавча експедиція для вихованців гуртка «Спортивний туризм» Охтирського міського центру позашкільної освіти – Малої академії наук, яку провів провідний фахівець з рекреації Гетьманського національного природного парку Сталинський Валентин. Команда гуртківців взяла участь у велопоході ІІ категорії складності по території Сумської та Полтавської областей, загальною протяжністю 463 км. Похід включав у себе різні напрями та головним був краєзнавчо- науковий: (збір інформації про природні парки, заказники, заповідники місцевого чи загальнодержавного значення, гончарство). Учасникам велопоходу найбільше сподобалась різноманітність природи, особливо біля річок Ворскла, Псел, Хорол, озера Шелихівського. Майже всі учасники були здивовані тим, що на річці Ворскла є ГЕС (с. Миські Млини) . Велопохід був проведений відповідно до плану роботи туристсько-краєзнавчого напрямку з метою популяризації велосипедного спорту, пропаганди здорового способу життя серед дітей та учнівської молоді, ознайомлення з історичними і культурними пам’ятками України.

Відбулося чергове засідання Науково-технічної ради

   22 червня відбулося чергове засідання Науково-технічної ради Гетьманського національного природного парку, на якому було розглянуто низку важливих технічних питань щодо погодження ліміту на використання природних ресурсів (проведення лісогосподарських заходів ДП «Тростянецький лісгосп» та ДП «Охтирський агролісгосп») у межах природно-заповідного фонду. 

Кінець червня – найкраща пора для досліджень лук

   Трави вже заколосилися, час косовиці. В цю пору найвищі укоси і якісне сіно. Ботанікам також потрібно встигнути в цю пору охопити екскурсіями луки національного природного парку. Їх цікавить дещо інше – складні в систематичному відношенні рослини, до яких належать ситники, осоки та злаки. Визначити їх видову приналежність можливо лише коли є решткиквітів, але вже є сформовані плоди. Також важливо в цю пору екскурсіями охопити рідкісні угрупованнями, якими в долині Ворскли є засолені місця. Там можуть бути виявлені рослини, що знаходяться на північній межі ареалу. Цього року нам дуже допомогла природа – на Ворсклі. Була висока повінь і це дещо змінило співвідношення між окремими групами рослин на користь вологолюбних злаків та осок. Дослідженнями були охоплені луки в межах Великописарівського ПОНДВ. В ході досліджень виявлені нові місцезростання рослини, занесеної до Червоної книги України – зозулинця болотного, знайдено рідкісну вербу мирзинолисту; описано рідкісні луки на засолених місцях із тризубцем морським та скорзонерою дрібноквітковою. Зібрано багатий гербарій. Після його опрацювання цілком може бути істотно доповнений список судинних рослин Гетьманського національного природного парку. Трапилася і несподіванка. Прямо на території села Вільне місцеві жителі організували копанку для добування піску. Там пильне око наукового співробітника помітило у стінках рову шматочки кераміки пізньої кам’яної доби та шматочок кременю.