Загадкові істоти нашої планети

   Комахи – чи не найбільш загадкові істоти на нашій планеті. Їх мільярди на планеті, вони бувають гарними, заворожуючими, надокучливими, кусючими… Але що ж цікавого дізналися про комах учні 3-б класу Охтирської ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 (кл. кер. Паламарчук В.В.) , 3-а класу Охтирської гімназії (кл. кер. О.С.Колодяжна), 1-в класу ЗОШ № 3(кл. кер. Погоріла Наталія Миколаївна), 2-в класу ЗОШ №1 (кл. кер. Борисенко Любов Григорівна), 2-а класу Охтирської ЗОШ №1 (кл. кер. Мирошніченко Ольга Миколаївна) та вихованки Охтирського професійного училища соціальної реабілітації (ПУСР) з 15 по 22 травня на екологічних зайняттях провідних фахівців з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Оксани Суслової та Ірини Зузи, присвячених Міжнародному дню біологічного різноманіття?

   Те, що найбільш витривалі - це, звісно, комарі. Вони не лише прекрасно себе почувають в умовах теплого клімату, але й на холодних північних територіях Канади, Сибіру і навіть на Південному полюсі! Цікаво, що комахи чують за допомогою тисячі волосків на тілі, приміром, самець комара має на своїх вусиках кілька тисяч таких волосків, які вібрують і передають сигнал в центральну нервову систему. Те, що у  бджіл та мух немає спеціальних органів для гудіння. Ці звуки видають їхні крила на високій швидкості. Те, що  комахи сприймають більш широкий діапазон світла, аніж люди. Деякі комахи можуть навіть бачити промені ультрафіолету, а чимало жуків – навіть інфрачервоні! Цікаво, але вони не можуть фокусувати свої очі і можуть чітко розгледіти об’єкт лише з відстані у кілька сантиметрів. Лінза ока у комах має вигляд опуклого шестигранника (т. зв. фасетки). У таких комах як бабка око може складатися з величезної кількості фасеток, приблизно з 30 000. Причому кожна фасетка відображає лише певну частину об’єкта. Саме тому комахи не сприймають об’єкти як люди – цілком. Картинку дійсності комахи бачать, наче мозаїку. Комахи не мають повік, тому їхні очі завжди відкриті. Те, що не всі комахи  відкриті науковцями.  Щороку вчені віднаходять у куточках нашої планети близько 10 тисяч видів нових видів комах. На їхню думку, науці ще не відомо близько мільйона цих істот.

   А учень Охтирської ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 Єгор Безрядін підготував  виступ про вимерлих комах та розповів, чому зараз на планеті не зустрічаються комахи-гіганти. У своєму класі учні зробили паперовий метеликовий рай, який буде постійно нагадувати про заняття, а вихованки ПУСР розфарбували різнобарвних комашок із гіпсу, які принесла на заняття керівник гуртка «Писанкарство»  ОМЦПО-МАН  Шведенко Я.С.

Науково-практична конференція «Актуальні проблеми дослідження довкілля»

   20-22 травня 2015 року відбулася VI Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми дослідження довкілля», яка проходила на базі природничо-географічного факультету Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка і Гетьманського національного природного парку. Ця наукова подія була присвячена 150-річчю з дня народження нашого земляка, видатного географа, лісознавця, академіка Г.М. Висоцького.

   Організаторами конференції виступили СумДПУ ім. А.С. Макаренка, Управління екології та природних ресурсів департаменту екології, паливно-енергетичного комплексу та природних ресурсів Сумської облдержадміністрації, Гетьманський НПП, Могилівський державний університет імені А.О. Кулешова (Республіка Білорусь) і Поморська академія в Слупську (Польща).

   Участь у роботі наукового зібрання взяли фахівці з багатьох регіонів України і близького зарубіжжя. Загалом організатори отримали 107 статей, які були опубліковані до відкриття конференції у двотомному виданні матеріалів конференції:  Актуальні проблеми дослідження довкілля: Збірник наукових праць (за матеріалами 6 Міжнародної наукової конференції, присвяченої 150-річчю з дня народження академіка Г.М. Висоцького, 20-23 травня 2015 р., м. Суми). – Том 1, Том 2. – Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2015.

   Під час відкриття конференції з вітальним словом виступили проректор з наукової роботи СумДПУ ім. А.С. Макаренка, доктор педагогічних наук, професор А.А. Сбруєва і декан природничо-географічного факультету, кандидат хімічних наук, доцент Г.Я. Касьяненко. На пленарному засіданні були представлені наукові доповіді, присвячені життєвому шляху і науковому доробку Г.М. Висоцького (А.О. Корнус, Б.М. Нешатаєв), радіаційному забрудненню території Чернігівської області та його медико-географічним наслідкам (М.О. Барановський, О.В. Барановська), а також особливостям формування прісноводної іхтіофауни у пізньому кайнозої півдня Східної Європи (О.М. Ковальчук).

   Виступи очних учасників відбувалися за чотирма секціями: «Біорізноманіття рослин і грибів», «Біорізноманіття тварин та екологічна безпека», «Геоекологічні та суспільно-географічні аспекти дослідження довкілля» і «Моніторингові дослідження довкілля». Всього було представлено 30 усних і 2 стендових доповіді, у тому числі три безпосередньо стосувалися території Гетьманського НПП:

  Гоженко К.В. Перспективи та передумови дослідження біорізноманіття в умовах Гетьманського національного природного парку;

  Книш М.П., Скляр О.Ю. Спостереження «червонокнижних» видів хребетних тварин у зоні діяльності Гетьманського НПП у 2010-2015 рр;

Латишева О.О., Литвиненко Ю.І. Облігатнопаразитичні міксоміцети гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Хухрянський» (Україна).

   Для учасників конференції було організовано екскурсію по м. Суми, а наступного дня, 21 травня, відбулася екскурсія до Гетьманського НПП. Учасники конференції побували у двох відділеннях Парку – Тростянецькому та Охтирському. Тут їх привітали працівники Парку на чолі з заступником директора Олександром Яковенко. Мандруючи по високому правобережжю річки Ворскла (урочище «Кукуєве городище», що біля села Зарічне) біологи та географи мали змогу оглянути широку панораму заплави та надзаплавних терас, познайомилися з типовими ландшафтами,  цікавим історичним минулим цієї території. Про це цікаво розповідав начальник відділу екологічної освіти та рекреації Парку Олександр Бала. Короткий переїзд до лісового урочища «Литовський бір», екскурсія по добре обладнаній екологічній стежці, яку провів заступник директора з наукової роботи Микола Книш. Науковець ознайомив присутніх із особливостями роботи і тематикою наукових досліджень у Парку, флорою і фауною регіону.

За чисте довкілля Тростянеччини

   Береги річки Ворскла – одне з улюблених місць відпочинку жителів нашого міста. У спекотні літні дні приємно відчути річкову прохолоду, вдихнути чисте повітря, помилуватися мальовничими краєвидами. Але, на жаль, не всі відпочиваючі дбають про довкілля та прибирають місця свого відпочинку, адже повсюдно можна помітити сліди людського недбальства. Усе це аж ніяк не додає привабливості краю. То ж за роботу вкотре взялися працівники Гетьманського національного природного парку. 07 травня силами працівників Тростянецького природоохоронного науково-дослідного відділення була впорядкована рекреаційна зона у заплаві річки Ворскла поблизу села Климентове. До прибирання долучилися й офісні працівники Парку та представники Тростянецької районної ради. Директор Гетьманського національного природного парку Зінченко Олександр Іванович розповів, що охорона та відтворення природних ресурсів є одним із головних завдань працівників парку. «Такий соціальний захід є дуже корисний. Приємно, що всі з задоволенням долучилися до його проведення», - зазначив керівник парку. «Насамперед такі акції є прикладом бережливого ставлення до природи, а також сприяють покращенню екологічної ситуації та раціонального використання природних  ресурсів. Вважаю, що наші спільні зусилля підуть на користь усій громаді та гостям району» - зазначив у ході прибирання голова Тростянецької районної ради Олександр Миколайович Олійник. У ході даного заходу керівниками установ було розглянуто ряд важливих питань: це  охорона і відтворення флори і фауни, облаштування місць відпочинку громад на території Парку. Особливу увагу приділили питанню про недопущення лісових пожеж у літній період, адже вони дуже небезпечні не тільки для довкілля, а для людей, тому обговорили заходи щодо проведення відповідної роботи з громадськістю задля уникнення цього лиха. 

   За короткий час на рекреаційній ділянці спільними зусиллями зроблено великий об’єм робіт, який неможливо не помітити: упорядкували прибережну територію, очистили її від чагарників, захаращеності,  пластикових та скляних пляшок, поліетиленових  пакетів та інших побутових відходів, підготовлено грунт на клумбах для висадки квітів, щоб зона відпочинку мала естетичний і привабливий вигляд. Потурбувались природоохоронці  і щоб на березі найчистішої на Україні річки Ворскла красувалися бесідки для відпочинку, адже незабаром сюди навідаються відпочиваючі. Звісно, що завжди є проблеми з можливістю організованого комунального обслуговування, але навіть у таких умовах можна уникнути забруднення довкілля. Аби зменшити кількість відходів, варто обирати продукцію багаторазового використання та  уникати зайвого пакування. Ми віримо, що прибравши сміття на природі принаймні один раз, людина стає більш відповідальною у питаннях поводження з відходами і спонукатиме до цього інших. На цьому робота з благоустрою території Тростянецького району не закінчилася, вона й надалі буде продовжуватися на постійній основі. Головне, щоб самі люди не засмічували ліси, прибирали після себе місця відпочинку, дотримувалися правил пожежної безпеки та бережливо ставилися до природи. 

Батарейку – заводу, природі – свободу!

Звіт

про хід реалізації спільного освітнього проекту Гетьманського національного природного парку та

Охтирського міського центру позашкільної освіти - Мала академія наук учнівської молоді

«Батарейку – заводу, природі – свободу!»

   Спільний освітній проект Гетьманського національного природного парку та Охтирського міського центру позашкільної освіти - Мала академія наук (ОМЦПО-МАН) учнівської молоді  «Батарейку – заводу, природі – свободу!» був реалізований у терміни з грудня 2014 року по березень 2015 року. У проекті взяли участь 180 вихованців з 14 гуртків ОМЦПО-МАН: «Географ-науковець» (Хорошун В.В.), «Історичне краєзнавство» (Литовченко О.О.), «Економісти» (Савочка Ю.О.), «Юні мовознавці» (Вашева Г.А.),  «Ракетомодельний» (Веселов І.В.), «Початкове технічне моделювання» (Хоменко Т.Г.), «Юні друзі природи» (Опаленко О.П., Лисенко В.О.), «Юні орнітологи»(Левенко Н.С.), «Лісівники-дендрологи» (Саєнко М.О.), «Драматичний театр» (Анісімова Т.В.), «Спортивне орієнтування» (Сталинський В.О.), «Юні туристи-краєзнавці» (Деркач К.О.), «Писанкарство» (Шведенко Я.С.), «Український сувенір» (Щербак Л. В.)

   Учасниками проекту  було проведено освітню та агітаційну  роботу щодо шкідливого впливу батарейок на навколишнє середовище та встановлено посудини для збору батарейок в навчальних закладах міста: ЗОШ № 1, №2, №3, №5 ім.Р.К.Рапія, №8, №9, №11, ОМЦПО-МАН (2 приміщення), Охтирський міський центр соціальної реабілітації для дітей –інвалідів, в Охтирському краєзнавчому музеї. Провідний фахівець Гетьманського НПП Суслова О.В. за запрошенням вихованців ОМЦПО-МАН провела цикл лекцій та презентацій у 7 навчальних закладах міста (гімназії, ЗОШ №  5,6,8) та в гуртках центру з метою популяризації проекту  «Батарейку – заводу, природі – свободу!» та залучення широкого кола учнів міста до природоохоронної роботи. В межах проекту психологом закладу Шевченко Т.С. та керівником проекту  Литовченко О.О. було проведено опитування вихованців, здійснено пошук потенційних територій для створення пунктів збору батарейок, проведений конкурс малюнків та плакатів з даної тематики, в якому взяли участь 63 учасники. Виставка малюнків експонувалася в приміщеннях ОМЦПО-МАН (пр.Ілліча,10, вул.Леніна, 3).

   Вихованці дослідницько-експериментального напряму розповсюдили листівки та агітаційні матеріали в ЗОШ м.Охтирки, серед населення міста, розмістили ці матеріали на дошках оголошення, а також разом з усіма учасниками проекту звернулися до підприємців міста щодо організації роботи зі збору та вивезення зібраних батарейок через ЗМІ («Звернення підприємцям міста Охтирки від вихованців», г-та «Лідер», №5 (386) від 04.02.2015, прямий ефір Охтирського радіо та Інтернет сайтах Гетьманського НПП, відділу освіти та Охтирської міської ради). Гуртківці декоративно-ужиткового, науково-технічного та туристсько-краєзнавчого напрямів ОМЦПО-МАН провели роз’яснювальну роботу серед однокласників, друзів запросили до участі у проекті сусідів. Вихованка гуртків «Писанкарство» та «Географ-науковець» Зубатова Дарина, проінформувала  про реалізацію проекту «Батарейку – заводу, природі – свободу!» в 1-11 класах ЗОШ І-ІІІ ст.№5 ім.Р.К.Рапія та серед педагогів закладу.  Важливим було залучення до участі в зборі використаних батарейок вихованців Охтирського міського центру соціальної реабілітації для дітей –інвалідів (15 чол.) (гурток «Ракетомоделювання», кер.Веселов І.В.)

   Вихованці гуртків еколого-натуралістично напряму виконували завдання дослідницького характеру. Так, учні гуртка «Лісівники» (кер.Саєнко М.О.) провели дослідницьку роботу з вивчення впливу сольової батарейки на розвиток росту рослин. Діти разом з керівником додали вміст батарейки до грунту, в який висадили кімнатні рослини (алое). Під час дослідження до уваги бралися 2 експериментальні екземпляри - один зі звичайним грунтом, другий - із вмістом батарейки. Дослідження показали, що перша рослина протягом місяця гарно вкорінилася, додала в зрості,  у другій відбулося загнивання в розетці, рослина зжовкла та загинула. Дослідницьку роботу гуртка представляла Гончаренко Тетяна  під час обласного  етапу Всеукраїнського конкурсу «Юний дослідник» (м.Суми) в березні 2015 року, де зайняла 1 місце в номінації «Я і природа». Це дослідження представляло Сумську область у фінальному етапі вищеназваного конкурсу  у м.Києві в квітні 2015 року.

   Тема шкідливості використаних батарейок та їх впливу на природу розглядалася на учнівській конференції, присвяченій Міжнародному Дню Землі, яка відбулася в ОМЦПО-МАН 25.04.2015 року (методист Скафа В.М.). Гончаренко Тетяна та Ярмак Вероніка, вихованки гуртка «Лісівники» (кер. Саєнко М.О.) підготували виступ у нетрадиційній формі «Інтерв`ю з батарейкою»,  в якому показали користь та шкоду батарейок та презентували свою дослідницьку роботу.  На конференції розглядалися проблеми охорони довкілля, бережного ставлення до природи рідного краю, збереження флори та фауни, звичаї та традиції українського народу.

   Отже, за час реалізації проекту учасники ознайомилися  із шкідливим впливом батарейок на навколишнє середовище, зібрали  інформацію про утилізацію відпрацьованих батарейок, провели власні експерименти (вплив на рослинний світ), агітаційну роботу «Батарейку – заводу, природі – свободу!» (розповсюдження брошур та листівок, підготовили статті в місцевій газеті, інформації на сайті навчального закладу), створили пункти збору батарейок. Вихованцями ОМЦПО-МАН, учнями гімназії ,ЗОШ №1, №2, №3, №5, №6, №8, №9, №11, Охтирського міського центру соціальної реабілітації для дітей – інвалідів та Охтирським краєзнавчим музеєм було зібрано 3409 батарейок та передано на утилізацію.

Координатор проекту:

провідний фахівець з екологічної

освіти ГНПП                                                                                    О.В.Суслова

Керівник проекту:

методист дослідницько-експериментального

напряму ОМЦПО-МАН                                                              О.О.Литовченко