ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДЕНЬ ПАРКІВ

Створено: 24 травня 2022

       24 травня – Європейський День парків (European Day of Parks) 

   Цей день був проголошений  європейською організацією  Федерацією ЄВРОПАРК (EUROPARC Federation), яка об’єднує природні території, що перебувають під охороною, у 36 європейських країнах. День, який згуртував міжнародну спільноту консолідації для охорони природних територій.Вперше відзначений у 1999 році. Нині його святкують щороку по всій Європі 24 травня. Ця дата була вибрана не випадково – саме 24 травня 1909 року в Швеції був створений перший з дев’яти Європейських національних парків.

   Свято організували з метою підвищення статусу заповідників Європи,  для суспільної підтримки їх роботи та привернути увагу до краси природи в Європі та її культурного надбання, висуваючи на перший план їхній захист як сьогодні, так і в майбутньому.

   Зараз на території Європи нараховують понад три сотні Національних парків.  Серед 20 найкращих Національних парків Європи наступні: Плитвицькі озера (Хорватія); Саксонська Швейцарія (Німеччина); Лох-Ломонд і Троссакс (Англія); Швейцарський Національний парк; Чинкве Терре (Італія); Оуланка (Фінляндія); Парк Тріглав (Словенія); Доломіти Беллуно (Італія); Національний парк Піренеї (Франція); Ордеса-і-Монте-Пердідо (Франція); Національний морський парк Алонісос (Греція); Ватнайокутль (Ісландія); Баварський ліс (Германія); Сноудонія в Уельсі (Англія); Дурмітор (Чорногорія); Сарек (Швеція); Пік-Дістрікт (Англія); Високий Тауерн (Австрія); Парк Екрен (Франція); Гєреме (Каппадокія) (Туреччина).

     В Україні налічується 43 національних парки. Найкращі із них Шацький національний парк, національний природний парк «Подільські Товтри», національний природний парк «Нижньодністровський», національний природний парк «Святі гори», національний природний парк «Синевір», національний природний парк «Голосіївський», національний природний парк «Гуцульщина», національний природний парк «Сколівські бескиди», Гетьманський національний природний парк.

   На Тернопільщині створені та існують національний природний парк «Дністровський каньйон», національний природний парк «Кременецькі гори» та природний заповідник «Медобори».

Все буде Україна!

Людина і природа невіддільні одне від одного

Створено: 24 травня 2022

   Довкілля і природне багатство – це фундамент, на якому розвивається людина, тому природу треба берегти і примножувати.

  Для українських школярів у Німеччині представник Гетьманського національного природного парку Наталія Євдокимова провела екологічне заняття з нагоди відзначення Міжнародного дня біорізноманіття. Діти ознайомилися з історією створення цього свята, яке оголосила Генеральна Асамблея ООН для привернення уваги до проблем біологічного різноманіття нашої планети. Це свято-заклик до кожної людини, чиїм домом стала наша планета. Буквально з кожним днем біологічне різноманіття Землі скорочується, чим викликає деградацію екосистем. Все це змінює екологічний баланс на планеті і загрожує серйозними незворотними наслідками. Відзначення цього дня сприяє підвищенню проінформованості про роль навколишнього світу для благополуччя людини та необхідності дій щодо його збереження. Метою заходу зі школярами було розширити поняття про довкілля, зокрема про те, що світ, у якому ми живемо, дивовижний, різноманітний та вразливий і його треба берегти. Учні дізналися про рідкісні види рослинного і тваринного світу Гетьманського НПП, висловили свою думку та пропозиції щодо заходів зі збереження екосистем, отримали цікаві завдання, хто найбільше визначить і занотує назв рослин та птахів під час екскурсії, адже коли оточує природа, хочеться все розгледіти, запам’ятати та насолодитися її красою.

Всесвітній день черепахи

Створено: 23 травня 2022

    23 травня з 2000 року за ініціативи організації American Tortoise Rescue відзначається Всесвітній день черепахи – тварини, яка символізує мудрість, багатство і довголіття. Головна мета цієї дати – привернути увагу до вимирання черепах через занадто близьке сусідство з людьми.
    Черепаха - найдавніша рептилія на Землі. Перша відома науці черепаха з'явилися 220 мільйонів років тому.
    Попри своє довголіття, вони знаходяться на межі вимирання. Їх винищують через вживання в кулінарії та народній медицині. Кожна третя черепаха помирає в результаті рибальського промислу. Інших видів цих рептилій виловлюють і продають за копійки.
    Серед головних загроз для тварин вчені відзначають руйнування місця існування, хвороби і зміна клімату.
    Черепаха приносять користь, знищуючи личинок комарів та хворих риб. Болотна черепаха – санітар водойм. При всій своїй спритності у воді їй вдається спіймати лише хвору або поранену рибу, що в цілому сприяє покращенню популяцій риб.
   За ініціативи провідної фахівчині з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслової Оксани вихованці мистецького напрямку Охтирського міського центру позашкільної освіти - Малої академії наук учнівської молоді приєдналися до Дня черепахи та виготовили черепах з підручних матеріалів.
    Загалом черепахи впливають на «здоров'я» чималої кількості різних екосистем, в тому числі пустель, боліт, прісноводних і морських середовищ. Скорочення їх чисельності може мати негативні наслідки для інших видів, в тому числі й для людини.
    Якщо ви раптом помітили черепаху далеко від водойми, особливо в травні, то нести її до водойми не потрібно. Очевидно, це самка, яка шукає місце для кладки, її варто лишити в спокої
В Україні , у рамках Смарагдової мережі, захисту потребує черепаха болотяна – наш абориген.

Вебінар " Мікрокліматичне значення лісосмуг та вплив змін клімату на них"

Створено: 23 травня 2022

   В Міжнародний день біологічного різноманіття провідна фахівчиня з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана стала учасником вебінару " Мікрокліматичне значення лісосмуг  та вплив змін клімату на них". Спікер: д.г.н., доцент, кліматолог, провідний науковий співробітник Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України і доцент кафедри екології Національного Університету "Києво-Могилянська Академія" Світлана Бойченко розповіла про мікрокліматичне значення лісосмуг.

  Сучасні зміни клімату, через інтенсифікацію аномально високих температур влітку, аридизацію кліматичних умов та збільшення повторюваності стихійні явищ знаходяться під загрозою поступової деградації. В той же час, лісосмуги є поглиначами СО2, що є одним із механізмів запобігання змінам клімату та адаптації до них.

 Лісосмуги – штучні лісові захисні насадження, що складаються із одного і більше рядів деревної рослинності і виконують багатофункціональну роль у перетворенні, збереженні і відновленні ландшафтів.

  Основні функції лісосмуг: мікрокліматична роль, вплив на рухи і напрямки вітрового потоку, ослаблення швидкості вітру, зменшення турбулентного обміну в приземному шарі повітря, перерозподіл снігу з метою поліпшення водного режиму ґрунту; вплив на приземну температуру, підвищення відносної вологості приземного шару повітря, зменшення промерзання; стокорегулююча роль, зменшення поверхневого стоку води, захист території від водної й вітрової ерозії; захисна роль, пилозатримання та зниженні рівня шуму для прилеглих міст і селищ; полезахисна роль, підвищення врожайності сільськогосподарських культур, екологічна роль, осередки біологічного різноманіття (птахи, комахи, гризуни), а також медоносність деревних та кущових порід сприяє зростанню продуктивності бджільництва, рекреаційна і оздоровча роль, позитивний естетичний вплив на людину та формування комфортних умов.

20 травня – Всесвітній день бджіл

Створено: 20 травня 2022

   Свято з’явилося у 2018-му, за ініціативою ООН. Саме в травні медоносні бджоли є найбільш активними, а потреба в запиленні є найвищою.
Всі ми знаємо бджіл із дитинства. Бо бджоли це ті комахи, які живуть на пасіці і дають мед. Але медоносні бджоли - це лише один вид із більше ніж 20 000 видів бджіл в світі. Це гігантська кількість. Розміри різних видів бджіл коливаються від 2 мм до 39 мм. А за кольором вони можуть бути сіренькі, чорні червоні чи мати блискуче металеве забарвлення, як жуки.
Частина із них (медоносні бджоли, джмелі та безжальні бджоли) живуть сім’ями, а більшість ведуть поодинокий спосіб життя і будують гнізда або в ґрунті, або різноманітних порожнинах. Важливо відмітити, що поодинокі бджоли жалять людину лише в крайньому випадку, коли взяти в руки чи випадково притиснути до тіла.
Всі ми знаємо, що бджоли впливають на врожай, оскільки вони є одним із основних запилювачів квіткових рослин. Тому необхідно оберігати бджіл, бо від цього залежить наш добробут.
Однією з найбільших бджіл в Україні є бджола тесляр звичайна (Xylocopa valga L.), (яку занесено до Червоної книги України). Саме зараз вона активно літає і її можна побачити на узліссях та на квітучих рослинах. Бджоли теслярі роблять свої гнізда в штучних гніздах, трухлявих деревах. Тому люди повинні допомагати цим комахам виживати в природі. Будуйте гнізда для комах! Дотримуйтесь правил природи! Не шкодьте, цінуйте, примножуйте, оберігайте!

Міжнародний день збереження біологічного різноманіття (флори і фауни Землі)

Створено: 20 травня 2022

                Навколо нас природа,
                наче казка,
                Рослинний і тваринний
                дивосвіт.
                В природі є добро,
                любов і ласка.
                Про це всі знають
                із дитчих літ.

    Щороку  людство відзначає Міжнарордний день збереження біологічного різноманіття, проголошений Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй у 2000 році на 55 сесії.
Ця дата встановлена на честь прийняття 22 травня 1992 року Конвенції про біорізноманіття.
    Головне завдання Міжнародного дня біорізноманіття – привернути увагу громадськості до проблеми безповоротного зникнення на землі багатьох представників флори та фауни.
   Генеральною асамблеєя ООН період з 2011 по 2020 роки проголосила Декадою ООН з біорізноманіття. Головною ціллю декади є сприяння реалізації Страгічного плану зі збереження і сталого використання біорізноманіття на 2011-2020 роки.
   Доля людства тісно пов’язана з біологічною різноманітністю — різноманітям життя на землі. Біорізноманіття має важливе значення для сталого розвитку та добробуту людини. Це має вирішальне значення для скорочення бідності, у зв’язку з життево важливими товарам і екосистемними послугами, які воно може надати.
    Більше 3 мільярда людей залежать від морських та прибережних районів, в той час як більш 1,6 мільярда людей покладаються на ліси та інші лісові продукти, необхідні для виживання.
    Деградація середовища проживання і втрата біорізноманіття загрожують зменшенням засобів до існування більш ніж 1 мільярда людей, що живуть в посушливих і напівпосушливих земелях. Тому стратегії по захисту біорізноманіття повинні бути розроблені, що призведе до скорочення масштабів убогості і сталого розвитку.
    З нагоди відзначення цього Дня та з метою формування навичок екологічної культури школярів провідною фахівчинею Гетьманського національного природного парку Оксаною Сусловою організований вернісаж творчих робіт. До виставки активно долучилися виховнці  Литовського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів - дошкільного  навчального закладу , Хухрянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (опорного закладу освіти) та Пологівського навчально-виховного комплексу Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області. Дякуємо юним поціновувачам природи за прекрасні роботи!
    Розкажіть друзям про 22 травня — Міжнародний день збереження біологічного різноманіття.
В природі створене усе,
щоб жити,
Радіти сонцю і рости
Людина в світі,
щоб добро творити,
Любити, цінувати й берегти! 

Інноваційні технології розробки родовищ корисних копалин

Створено: 20 травня 2022

   У повсякденному побуті нас оточують вже звичні для усіх речі: гроші, посуд, будівельні матеріали, сонячні панелі, усілякі гаджети тощо – все це є продуктом інноваційних технологій у природокористуванні. З чого усе почалось? Як відбувався розвиток технологій розробки родовищ корисних копалин? Чи є взагалі перспективи для трансформації гірничозбагачувального комплексу? Чи можна назвати гірничозбагачувальний комплекс України інноваційним, і взагалі, яке місце наша країна займає у світовій економіці природокористування? Відповідь на всі ці питання  отримали від спікера  Андрія Хорольського, кандидата технічних наук, старшого наукового співробітника Відділення фізики гірничих процесів Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова, секретаря Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, секретаря Ради молодих учених при Відділенні фізики і астрономії НАН України в ході лекції, яка відбулася 19 травня. Серед учасників була і провідна фахівчиня з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана. Цікаво  дізнатися про сутність інновацій та їх місце в системі виробництва, чим загрожує відтермінування впровадження інновацій. Після цього перейшли до ознайомлення з нетрадиційними технологіями відпрацювання родовищ горючих, рудних, гідромінеральних, нерудних, самоцвітного каміння та гірничохімічної сировини. Розібрали досвід застосування інновацій під час розробки родовищ корисних копалин в Україні.

   У другій частині лекції учасники отримали від спікера відповіді на свої питання та ознайомились з трендами нетрадиційного видобутку копалин,  посиланнями на інформаційні ресурси.

Бджола - трудівничка

Створено: 20 травня 2022

   20-го травня весь світ святкує День бджоли. Цей день дає нам змогу зрозуміти, на скільки важливі ці та інші маленькі, на перший погляд не помітні комахи для людства.

   Уявіть собі, що майже 90% дикорослих рослин та 75% провідних світових сільськогосподарських культур залежать від запилення. У бджіл дуже розвинений нюх, тому вони здатні «відчути» запах квітів за кілометр від себе. Збираючи мед, одна бджолосім'я здатна пролетіти за день сумарну відстань, рівну довжині екватора. Бджоли – єдині комахи на землі, які можуть виготовляти їжу для людини. Бджолиний мед – ні з чим не зрівняється за харчовим та цілющими властивостями продукт, це справжнє диво природи, її великодушний дарунок. Він вміщує більшість елементів таблиці Менделєєва, насичений амінокислотами і багатьма іншими біологічно активними сполуками! А чи замислювались Ви, чому бджоли гудуть? Відповідь досить проста – бджоли дуже швидко рухають своїми крилами, до двохсот помахів в секунду, через що і з'являється специфічний гул.

   Тому, щорічно відзначаючи Всесвітній день бджіл, ми можемо підвищити поінформованість про важливу роль, яку бджоли та інші запилювачі відіграють у збереженні здоров'я людей та планети. Ми всі можемо зробити свій внесок у допомогу бджолам!

День любові до дерев

Створено: 16 травня 2022

   Неможливо переоцінити величезне значення дерев в житті людини. Цей природний захисник навколишнього середовища відіграє важливу роль в очищенні від різноманітних фізичних та хімічних забруднювачів.

   16 травня за екологічним календарем відзначається День любові до дерев.

   Це довгоживучі організми на Землі, вони ніколи не помирають від старості, які здатні спілкуватися та захищатися від нападників комах. У них є те, за що їх любити, але є також кілька досить дивних фактів про них.

   Дерева існують лише останні 10% усієї історії Землі. Деякі не мають стелі зростання. Вони допомагають один одному відбиватись від хижаків. Дерева можуть "розмовляти" один з одним і навіть ділитися поживними речовинами. Доведено, що просто дивлячись на дерева, ми почуваємося щасливішими, менш напруженими і більш творчими. Дерева – необхідні компоненти багатьох природних екосистем і важливі елементи в створенні штучних ландшафтів. Вони утворюють сприятливий мікроклімат, покращуючи умови життя, і завжди займали особливе місце в житті людей. Такі дерева як верба, дуб, тополя є символами України, а каштан – зеленим символом Києва. Ліси забезпечують середовище для всіляких рослин і тварин, є джерелом цілого ряду лікарських рослин, ягід, фруктів і горіхів. Про значення дерев для життя людини розповіла українським школярам представник Гетьманського національного природного парку Наталія Євдокимова.

   Любіть дерева, адже вони відчувають вашу любов! І пам'ятаймо, що це дорогоцінний ресурс, створений природою!

13 травня - Всесвітній день кульбаб

Створено: 13 травня 2022

  Кульбаба – це саме та квітка, яку впізнають практично всі. Адже вона проростає майже всюди. Та насправді у світі налічується понад дві тисячі видів кульбаб! Тому навіть не кожен експерт може їх розрізнити.

   Ця жовта квітка найперше цікава тим, що після квітнення, кульбаба перетворюється на пухнасту кульку з насінням. Багато людей вважає ці дві стадії розвитку – різними рослинами!

   Слово "кульбаба" походить від праслов’янського слова "кульбастий", тобто квітка, яка здатна до загинання, округлості, горбата, загнута.

   Кульбабу лікарську застосовують  у народній медицині. Рослина містить  дуже багато вітамінів. А у коренях деяких видів міститься каучук, з якого виготовляють шини для транспортних засобів.  Листя використовують в косметиці.

   Кульбаба здавна використовувалася в їжу різними народами.  Більшість народів вважають кульбабу бур'яном, а в Китаї її називають овочем. З бутонів кульбаби готують варення, з підсмажених коренів кульбаби роблять напій.

   За ініціативи провідної фахівчині Гетьманського національного природного парку Суслової Оксани вихованці Охтирського міського центру позашкільної освіти - Малої академії наук учнівської молоді Соловей Єлизавета, Лихенко Софія (гурток "Народний танець" керівник Клавдія Кравченко), Похолков Михайло, Ковтун Богдана, Ганцева Поліна (гурток "Класичний танець" , керівник Тетяна Криклива), Шнайдер Тимофій, Єфіменко Катя (гурток "Юний хімік", керівник Ткаченко Наталія), Линник Зоряна( гурток  "Неорганічна хімія"керівник Ткаченко Наталія), Груніч Марія ( гурток "Початково-технічне моделювання" , керівник Хоменко Тарас Григорович) взяли участь у фоточеленджі "Диво-кульбабка". Діти фотографували квіти, плели віночки. Милуючись, вивчай, люби і зберігай!