Гідробіологічна експедиція частина 2

   Гідробіологічна експедиція частина 2 4Комплексна гідробіологічна експедиція у Гетьманському НПП 12 серпня продовжила роботу у Великописарівському ПНДВ. Дослідили видовий склад риб та макробентосу у Ворсклі поблизу північно-східної межі парку. Це важливо було зробити ще й з огляду на те, що навесні тут трапилося органічне забруднення води після рясних злив.
   Видовий склад риб та великих придонних безхребетних можна охарактеризувати як типовий для такої річки як Ворскла. Зокрема вдалося виявити 17 видів риб. Серед них червонокнижні - ялець (серед співдомінантів) та бистрянка. Трапилися і недавні вселенці - колючка південна та бичок-цуцик.
   За дослідженнями спостерігали вихованці Великописарівської станції юних натуралістів. Дехто долучився до проведення вимірів і допомагав випускати рибок назад у річку. Сподіваємося, що хтось зацікавиться вивченням живих істот, що населяють Ворсклу. Помічники нашій організації ой як потрібні! 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гідробіологічна експедиція частина 2 1Гідробіологічна експедиція частина 2 2Гідробіологічна експедиція частина 2 3

Гідробіологічна експедиція

   гідробіологічна експедиція 3В Гетьманському національному природному парку почала роботу комплексна гідробіологічна експедиція. Мета: дослідити склад та структуру водних біотопів у заплаві р. Ворскла та їх зміни під впливом людської діяльності. У складі експедиції фахівці із Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, Інституту біології та медицини КНУ ім. Т.Шевченка і науковці з Гетьманського НПП. Протягом тижня будуть відібрані проби з дна, проведено відлови іхтіологісною підсакою молоді риб, описано оселища. Це дозволить оцінити кормові ресурси і стан відновлення популяцій риб. Чекаємо від роботи експедиції і відомостей про поширення стерляді, хоча б за непрямими показниками, адже багато років за кошти обласного екофонду здійснюється запуск молоді цієї червонокнижної риби. Учасники експедиції побувають у всіх відділеннях парку і, крім наукових досліджень, планують провести еколого-освітні заходи. 

Черсак лісовий

   У природних урочищах Гетьманського національного природного парку допитливий мандрівник може натрапити на багато цікавих творінь матінки-природи. Таких, наприклад, як ось ця показна високоросла (до 2 м), зі своєрідними суцвіттями-шишечками, рослина, яка квітне і плодоносить у другій половині літа. Це черсак лісовий, або російською – ворсянка лесная (Dipsacus sylvestris Huds.) з родини Жимолостевих. У нас трапляється групами на сухих луках і в чагарниках поблизу сіл Куземин і Скельки.

   Рослина дворічна. Листки  утворюють навколо стебла незвичайні пазухи, де накопичується дощова вода та роса. Це своєрідні пастки для комах, які попадаючи в них,  гинуть, змінюючи воду на буру вʼязку рідину з неприємним запахом. Цей запах відлякує від квіток викрадачів нектару. Насіння черсака – важливий ресурс зимового живлення для деяких птахів, зокрема щигликів. Використовують цю декоративну рослину для ландшафтного дизайну в парках, композиціях дачних ділянок, а сухі супліддя – у флористиці для складання зимових букетів.

   Близький вид – черсак посівний (ворсянка посевная, ворсовальная шишка) – культурна рослина в країнах Європи та Америки, зокрема в Криму. Раніше його висушені супліддя, прикріплені до особливих циліндрів, використовувалися для ворсування тканин, звідси друга назва – ворсянка. З початку  20 століття, в звʼязку з удосконаленням виробництва сукна, промислове значення цієї рослини суттєво зменшилося, посіви практично зникли на більшості територій колишнього вирощування.

1.Черсак3.Черсак6.Черсак

Чудові новини!

   Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України разом із Google Україна створюють колекцію цифрових панорам національних природних парків України. Уже можна віртуально побувати в шести заповідних об'єктах:
https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tc/1/16/1f3de.png");">????️ Національний природний парк "Голосіївський"https://cutt.ly/5s4Py1k
https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tc/1/16/1f3de.png");">????️ Нижньодністровський національний природний паркhttps://cutt.ly/ms4Pn0c
https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tc/1/16/1f3de.png");">????️ Національний природний парк "Нижньодніпровський"https://cutt.ly/ks4PGhR
https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tc/1/16/1f3de.png");">????️ Мезинський національний природний паркhttps://cutt.ly/Qs4PNSL
https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tc/1/16/1f3de.png");">????️ Гетьманський національний природний паркhttps://cutt.ly/ys4AqaJ
https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tc/1/16/1f3de.png");">????️ НПП "Нижньосульський"https://cutt.ly/is4AaMt

Цвітіння води

   Цвітіння водиЦвітіння вод — масовий розвиток фітопланктону, зокрема синьо-зелених водоростей, який викликає зміну кольору води і знижує вміст розчиненого у воді кисню.

Одна із причин цвітіння вод — надходження у водойми мінеральних, особливо фосфоровмісних добрив, синтетичних мийних засобів, органічних забруднювальних речовин. Ще важливою причиною є перетворення річок на каскад непроточних чи малопроточних ставків, водосховищ, адже органіка в них накопичується, на мілководдях вода добре прогрівається. Це призводить до заморів риб та інших гідробіонтів.

   Саме тому річка Ворскла, яка зберігає проточність на великій частині своєї течії, значно менше страждає на цвітіння води, ніж дніпровські водосховища. Однак невеликі водосховища і ставки теж можуть «цвісти», наприклад непроточна ділянка Ворскли між двома греблями в районі Полтави. Тому важливо зберігати річки у їхньому найможливішому природньому стані, не регулювати стік. Таку охорону і покликані здійснювати водні об’єкти ПЗФ, як Гетьманський НПП. Не заважайте річкам текти, і природа себе очищатиме сама.