Охорона первоцвітів – збереження ранніх квітучих рослин
Останніми роками кількість первоцвітів в Україні значно скоротилася. Рослини, які віщують нам прихід весни, за останні десятиліття опинилися на межі зникнення. Це відбувається внаслідок господарського освоєння місць зростання первоцвітів, намагання окремих людей перетворити їх на засіб заробітку. Рослини, які так нелегко виборювали право пестити людей свiжiстю весняного оновлення, раптом опинились в тенетах людської жорстокості. І саме з вини людей зазнають бездушного винищення. Кожна частина рослини відповідає за виконання певних функцій, порушення яких призводить до її загибелі. Основна функція квітки – це утворення насіння. Відсутність насіннєвого розмноження - це шлях до виродження популяцій. Не треба забувати, що до букетів потрапляють завжди найкращі, найздоровіші квіти. Залишені ж суцвіття формують слабке насіння - дрібне, деформоване, нестійке до хвороб і шкідників. При зриванні квітів, частіше за все цибулина та коріння ушкоджується, з’являється, можливість проникнення бактерій та інших мікроорганізмів в утворену рану. Основна функція листків – це фотосинтез, тобто створення поживних речовин, які відкладаються в бульбі, цибулині. Тому, зриваючи листки, ми не даємо можливості бульбі чи цибулині набратися сил і прорости наступного року. Щороку у весняний період триває масова торгівля ранньоквітучими видами рослин, у тому числі занесеними до Червоної книги України, які є рідкісними та перебувають під загрозою знищення. Їх масове збирання призводить до знищення популяцій окремих видів. Тож із лісу краще принести гарний настрій, спогади про тишу та аромат весняного повітря, напоєного чарівними квітами. Польові та лісові рослини найкрасивіші там, де вони виросли, тож залишимо Землі її квіти.
ЧОМУ НЕ МОЖНА ВИПАЛЮВАТИ СУХУ ТРАВУ І ДО ЧОГО ЦЕ ПРИЗВОДИТЬ
Навесні, коли сходить сніг і оголюється грунт, деякі з нас влаштовують пожежі, спалюючи померлу траву. Люди, котрі заявляють, що випалювання торішньої трави потрібне, помиляються самі і вводять в оману інших. Кожен акт підпалу – це є злочин проти тендітного світу природи. Головна небезпека полягає в провокації лісових пожеж та руйнуванні біоценозу екосистеми. Біоценоз (від грецьк. Bios – життя, Koinos – загальний) – взаємозв’язана сукупність мікроорганізмів, рослин, грибів і тварин, що населяють більш менш однорідну ділянку суші або водойми. Що примушує людей випалювати траву? Зрозуміло, що для дітей молодших трава, котра горить – це забава, розвага. Але про те, чим ця забава може закінчитися, вони не думають. Ті ж, хто старший, часто підпалюють траву з хуліганських мотивів. Якщо говорити про дорослих, то багато хто робить це свідомо, думаючи, що спалювання трави корисне. Вважають за краще випалювати траву й ті, хто лінується прибирати сміття і сухостій вручну. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: у природі все влаштовано розумно і раціонально. Весняні підпали шкодять траві, кущам, плазунам, комахам… усьому живому мікросвіту! Скрізь, де пройшов вогонь, не буде колишнього різнотрав’я. Територію, що звільнилася, захоплять бур’яни. При випалюванні трави гине уся корисна мікрофлора грунту, що призводить до зниження її родючості; знищуються багато комах, їх личинки, лялечки; горять кладки і місця гніздових птахів. Крім того, їдкий дим від спалювання трави шкідливий для людей. Особливо чутливі до нього алергіки та астматики. До тогож в сухій траві часто таїться сміття, небезпечне для спалювання, – пластикові пляшки, пакети, внаслідок чого відбувається забруднення повітря важкими металами.
Повідомлення СДО Гетьманського НПП за березень 2018р.
За березень місяць службою Державної охорони Гетьманського національного природного парку було складено 6 протоколів, з них:
- засмічення території – 3 протоколи;
- порушення правил рибальства – 3 протоколівю
Всього з початку 2018 року складено протоколів про адміністративні правопорушення – 36.
УВАГА ВЕЛИКА ВОДА!
Станом на 13-00 год. 02 квітня в зв’язку з підтопленням м. Охтирки паводковою водою з водосховищ розташованих на руслі р. Охтирка на території Гетьманського НПП фіксується наступна ситуація:
- поблизу гирла р.Охтирка (300м. вниз за течією р. Ворскла від автомобільного мосту між населеними пунктами м. Охтирка та с. Чернеччина) спостерігається підвищення рівня паводкових вод в межах русла р. Ворскла на рівні 70см., яка повільно сходить поверхнею льодового покриву;
- підтоплення населених пунктів розташованих нижче гирла р. Охтирка за течією р. Ворскла не спостерігається;
- балансоутримувачем гідроспоруди, розташованої поблизу с. Куземин, вжиті заходи щодо пропуску паводкової води;
- організованим постійним моніторингом паводкового стану р. Ворскла в межах Гетьманського НПП, починаючи від кордону з РФ до гирла р. Охтирка, не спостерігається рух криги та різкий підйом рівня р. Ворскла.
Застерігаємо представників місцевих громад та відвідувачів парку від перебування в потенційно небезпечних місцях басейну р. Ворскла пов’язаних з проходом паводкових вод.
У разі фіксування загрозливих змін, у проходженні паводкових вод, буде повідомлено відповідні державні органи.
Ведмідь – господар лісу
Ведмідь - один з найбільш грізних хижаків в дикій природі. Він вважається досить древнім звіром, його предки на території Європи з’явилися 22 мільйони років тому. На даний момент на планеті налічується вісім видів. Ведмідь - один з найцікавіших і найпривабливіших представників царства тварин.
Саме ведмеді стали головною темою екологічної години, яку провила провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП Ірина Зуза 29 березня у Хухрянській ЗОШ І-ІІІ ст.: 3 клас (кл. кер. Пелих Світлана Миколаївна).
На зайнятті учні переглянули мультимедійну презентацію з якої дізналися, що на наший планеті існує вісім видів ведмедів (бурий ведмідь, білий ведмідь, барибал, малайський ведмідь, гімалайський ведмідь, ведмідь – губач, очковий ведмідь та велика панда), побачили фото та послухали інформацію про кожен вид. Також діти дізналися багато цікавих фактів про ведмедів.
На перший погляд ці тварини досить повільні і незграбні, та насправді вони здатні досить швидко бігати (до 60 км/год), лазити, плавати, стояти і проходити короткі відстані на задніх лапах. Гострота зору окремих видів порівнянна з людською. Рослиноїдний барибал володіє колірним зором, що дозволяє йому розрізняти за кольором їстівні плоди та горіхи. Однак найбільш розвинені у ведмедів нюх і слух. Бурий ведмідь, наприклад, здатний унюхати мед за 8-9 км або за 5 км почути гудіння бджіл, а білий ведмідь здатний розрізнити запах тюленя за 32 км або почути як той пливе під метровим шаром льоду на відстані 1 км .
Ведмеді, в більшості своїй, миролюбні. Природних ворогів вони майже не мають. Їхнім єдиним ворогом є людина. З кожним роком цих тварин стає все менше. Нині лише двом видам ведмедів не загрожує зникнення.
Бережіть фауну нашої планети!