Другий етап відновлення природної популяції стерляді

   25 тисяч мальків стерляді тепер житимуть у річці Ворскла на території Сумської області в межах Гетьманського НПП.

   Сплило два роки від реалізації першого етапу заходів по відновленню природної популяції стерляді (http://getmanski.info/index.php/ukr/news/238-z-povernennyam-do-vorskli-chechuga). Але, слід зауважити, що 10 тисяч мальків стерляді є недостатніми для створення стійкої життєздатної самовідновної популяції стерляді в р. Ворскла. Простий розрахунок показує, що в середньому на 1 км русла припадає 82 мальки, а з врахуванням певної природної смертності риб – ще менше. Як свідчить практика, межа адаптації молоді стерляді при посадці її у водойми становить 50-60% від початкової їх чисельності. З досвіду реакліматизації стерляді в Україні відомо, що її випуск відбувається більш значними партіями – до 40 тисяч мальків. Тому доведення зарибку р. Ворскла до науково обґрунтованої кількості  було вкрай потрібним. Ми вдячні Сумській обласній державній адміністрації, Сумській обласній раді та  Департаменту екології та охорони природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації за втілення цього проекту. Захід було профінансовано за рахунок коштів  з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

   Маленькі стерляді в кількості 25 000 особин були випущені на визначених ділянках р. Ворскла – у Великописарівському, і Охтирському відділеннях Гетьманського НПП.  Заходи проводилися за участі голови Сумської обласної державної адміністрації Миколи Клочко, керівництва Департаменту екології та охорони природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації.

Експедиційні дослідження по р. Ворсклі

   Молодший науковий співробітник, канд. геогр. наук Данильченко Олена Сергіївна 12-13 серпня 2017 року здійснила експедиційні дослідження по р. Ворсклі у 3-х створах: № 1 - смт Велика Писарівка 8 км від кордону з Росією, № 2 - с. Климентово, після впадіння р. Боромлі, № 3 - с. Куземин, біля кордону з Полтавською областю.

   Дослідження проводилися з метою спостереження за літньо-осінньою меженню та передбачали визначення гідрометричних параметрів (ширини, глибина русла, швидкість течії), використання цих показників для розрахунку площі поперечного водного перерізу і обчислення важливої кількісної характеристики водного потоку – витрати води; фізико-хімічних характеристик річкової води (прозорість, кольоровість, показник мутності та визначення твердого стоку); заростання русла.

   Було відновлено гідрологічний пост для спостереження за рівнем води в річці у створі № 2 - с. Климентово, так як він потребував відновлення (рис. 1).

Рис. 1. Гідрологічний пост № 2 - с. Климентово

   Встановлено, що рівень води у річці значно знизився у порівнянні із весняним водопіллям (на 1,5 м у створі № 2 - с. Климентово, в інших створах навіть нижче показників встановлених гідрологічних постів), відповідно максимальна глибина становила 6,4 м, ширина русла 60,5. Швидкість течії низька 0,05 м/с (рис. 2). Відповідно, важливий показник витрати води нижчий ніж у минулі роки і становить 12,9 м3/с, що у 2 рази нижче ніж аналогічний показник у 2016 році. У інших створах (№ 1 та № 3) спостерігаємо аналогічну картину: природне зниження рівня води, показників швидкості течії та витрат води.

   Фізичні властивості води. Температура води коливалася від +27ºС (створ № 2, 1) до +28ºС (створ № 3).  У всіх створах спостерігається прозора річкова вода, без кольору з легким жовтуватим відтінком у створі № 2.

Рис. 2. Створ № 2 – с. Клементово (літньо-осіння межень 12.08.2017 р.)

   Занепокоєння викликає значне заростання русла річки у створі № 1 (рис. 3) та окремі ділянки заростання поблизу створу № 3 (рис. 4).

Рис. 3. Створ № 1 – смт Велика Писарівка 8 км від кордону з Росією (літньо-осіння межень 13.08.2017 р.)

Рис. 4. Створ № 3 – с. Куземин, біля кордону з Полтавською областю (літньо-осіння межень 13.08.2017 р.)

   Отже, встановлено класичну картину для літньо-осінньої межені: зниження рівня води, показників швидкості течії та витрат води. Хоча показник витрат води має нижчі значення ніж у минулі роки, все таки його значення вищі за багаторічні мінімальні майже у 4 рази. Слід відмітити зниження рівня води (максимальне за всі роки спостережень – з 2012 року).

Питання, що турбують цілий світ?

   Чи може молодь самостійно вирішувати питання, що турбують цілий світ? Ця команда впевнена, що так. Молоді люди з Німеччини, Польщі, Грузії та України, що беруть участь у проекті «ECO-Logical: Educated, Competent, Open-minded», організатори – центр європейських ініціатив (Україна) та Pewobe g GmbH (Німеччина), поділяться успішними методами вирішення цих питань у кожній країні та знайдуть власні шляхи запобігання екологічної катастрофи. І саме сьогодні вони хочуть дізнатися, як  вирішують екологічні питання в Україні.

   В ході проекту юні науковці завітали до Гетьманського національного природного парку, а саме на еколого – пізнавальну стежку «Литовський бір». Під час екскурсії, яку провели провідні фахівці з екологічної освіти парку Оксана Суслова та Ірина Зуза туристи дізналися багато цікавої інформації про історію створення та теперішній розвиток Гетьманського НПП. Проходячи маршрутом еколого – пізнавальної стежки, вони безкінечно милувалися красою природи. Дивовижний ліс де сосни, ніби з чарівної казки, здіймаються вгору більше ніж на 40 метрів, стоять немов могутні велетні, які ще з давніх часів охороняють тамошні місця. А як їм приємно було вдихати чисте повітря, настояне на пахощах дерев і трав, та відчувати ніжний запах квітів, а про деякі із них екскурсанти навіть почули цікаві легенди.

   Молодих людей дуже зацікавило те, яких тварин можна зустріти на даній території. Вони побачили багато шпаківень та совник, які були встановлення робітниками парку для поліпшення життя птахів в природних умовах та збільшення їх популяцій на території Гетьманського НПП.

   Підійшовши до оглядового майданчику, відкрився дивовижний краєвид, де головне місце займає річка Ворскла, одна з найкрасивіших річок Лівобережної України. Вона пам’ятає на своїх берегах поселення древніх аріїв, скіфів та слов’ян. Залишки стародавніх поселень часто зустрічаються в межах нашого краю, бо тут колись проходив бойовий кордон з кочовим печенізьким станом. За Ворсклу навіть печеніги боялися ходити хоч і знали, що у Поворсклянському краї справжній рай: високі сосни і розложисті дуби оточують береги, відбиваючи у воді свої розкішні крони, плакучі верби, схиливши свої віти до прохолодних струменів, купають у них свої коси. В заводях - буйне цвітіння водяних лілій. В прибережних очеретах чутно спів водяних птахів. І над всім цим - ласкаве сонце, смолисті аромати сосняків, пряність квітучих лугових трав...

   Молодь з великим задоволенням фотографувалася поряд з могутніми соснами, що призвели на них надзвичайне враження.

   Після екскурсії, відпочиваючи на рекреаційному майданчику, юні науковці скуштували трав’яний чай, який підготували працівники парку.

Сузір’я на Ворсклі - 2017

   З 5 по 18 липня на березі річки Ворскла на території Гетьманського національного природного парку (с. Олександрівка) працювала тематична зміна наметового табору «Сузір’я на Ворсклі - 2017»

   Послугами відпочинку скористались 80 дітей пільгових категорій, діти учасників АТО, талановиті та обдаровані діти, діти працівників агропромислового комплексу.

   В рамках тематичної зміни було проведено байдаркові сплави по річці Ворскла, різноманітні спортивні змагання, чемпіонат табору з пейнтболу та лазертагу, проведення екскурсій працівниками Гетьманського національного природного парку та багато іншого.

   Протягом цього часу діти змістовно і цікаво проводили час, змагалися, співали, організовували тематичні дні. Для кожного табір приніс щось своє, особливе, неповторне, для когось це були нові враження від місць, в яких він раніше ніколи не був, для когось враження від ігор, конкурсів, які щодня у ньому проходили, хтось тут зустрів своїх старих друзів, а хтось нових.