До Всесвітнього Дня водно-болотних угідь

  Наукова панорама присвячена Всесвітньому Дню водно-болотних угідь пройшла 1 лютого 2019 року  в Охтирському МЦПО-МАН за участю провідного фахівця з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслової Оксани, вихованців гуртка «Географ-науковець» та керівника Хорошун Віри Валентинівни. Тема наукової панорами "Водно-болотні угіддя та зміни клімату". Під час заходу учасники  переглянули фільм про водно-болотні угіддя і клімат, про їх значення та необхідність збереження на території міст, презентацію «Яке важливе значення для нашого майбутнього мають водно-болотні угіддя».

   Юними науковцями були представлені наукові дослідження, які висвітлюють вплив зміни клімату на довкілля. Роскошна Дар’я дослідила вплив високої температури повітря 2010 та 2018 років на довкілля (на прикладі водних об’єктів м. Охтирка).

Задорожна Наталя представила динаміку показників температури повітря, що спостерігалися протягом осінніх сезонів у період з 2001 по 2017 рік за даними спостережень на Іванівській дослідно-селекційній станції. Тарануха Діана проаналізувала особливості проходження аномальної весняної повені 2018 на р. Охтирка та з’ясувала її причину, а Явтушенко Максим охарактеризував геологічну роботу річки Охтирка під час проходження повені. Канівець Дарина запропонувала проект озеленення улоговини Зеленого озера з метою покращення його екологічного стану. Шаркова Катерина дослідила екологічний стан р. Ворскла та її стариці в зоні антропогенного навантаження методом модифікованого індексу Майєра.

Віра Хорошун,

керівник гуртка-методист

Охтирського МЦПО-МАН

Щорічний фестиваль біологічних колекцій «Природа навколо нас»

    З 26 січня по 12 лютого у Конотопі проведуть щорічний фестиваль біологічних колекцій «Природа навколо нас». Його влаштовують третій рік поспіль, щоб популяризувати знання про довкілля та виховати любов до природи.

   Організатор фестивалю, кандидат біологічних наук Сергій Панченко, розповів , що він почнеться із поїздки краєзнавчими музеями Бурині, Путивля та Кролевця, щоб подивитися на їхні експозиції про природу краю.

   Фестиваль спільно організують відділ освіти, відділ культури та туризму, краєзнавчий музей і неформальний офіс Сеймського регіонального ландшафтного парку. Залучили «Гетьманський» та «Деснянсько-Старогутський» національні парки з Тростянця та Середино-Буди.

   Основний майданчик фестивалю працюватиме з 1 по 12 лютого у міському краєзнавчому музеї ім. О.М. Лазаревського. За словами Сергія Панченка, це справжнє свято для школярів, які мають змогу презентувати свої колекції під одним дахом з цікавими археологічними експонатами музею.

   Також у рамках фестивалю дітям у школах показуватимуть фільми про природу найближчих околиць Конотопа — нацпарки Мезинський, Деснянсько-Старогутський, Гетьманський. Це, зокрема, серія документальних передач з циклу «Незвідана Україна», відзнятих телеканалом UATV.

Круглий стіл "Природа Спадщанського лісу"

   У Путивлі в приміщенні краєзнавчого відділу державного історико-культурного заповідника "Путивль" 26 січня відбувся круглий стіл "Природа Спадщанського лісу". Учасники заходу заслухали наукові доповіді членів гуртка "Прикладна ботаніка" Конотопської МАН за підсумками їхніх дворічних досліджень рослинного світу цього унікального лісового масиву, цінного в історико-культурному відношенні. Ілля Чернишов порівняв Спадщанський ліс з іншими відомими лісами північного сходу України, зокрема з Шалигінським та Рихлівською дачею. За більшістю оцінюваних показників (рідкісні види, рідкісні біотопи, ландшафтна репрезентативність) Спадщанський ліс виглядає більш цінним у природоохоронному плані. Аліна Мартинова доповіла за підсумками оцінки флористичного багатства лісових екосистем. Найбагатшими виявилися вільхові ліси та світлі діброви. Останні перебувають в найбільшій загрозі щодо знищення в майбутньому. Цікавим, як детектив, став виступ Євгенії Власової, яка намагалася з'ясувати як змінюються співвідношення між окремими домінантами в лісах під впливом екологічних чинників та впливу людини. Останній фактор впливає на взаємне розташування рослин, тобто змінює умови їх конкуренції. Дослідження Спадщанського лісу проведені юними дослідниками у співпраці з такими поважними науково-дослідними установами як Гетьманський та Деснянсько-Старогутський нацпарки. У обговоренні виступили співробітники історико-культурного заповідника та учителі шкіл. Було зазначено на новизну наведених фактів, що істотно розширюють наші знання щодо природних цінностей Спадщанського лісу.
    Всі учнівські роботи подані до участі у обласному етапі конкурсу-захисту дослідницьких робіт МАН. 

Відбудося семінар-практикум

 26 січня на базі Великописарівської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. відбудося семінар-практикум керівників гуртків Великописарівської районної станції юних натуралістів спільно з фахівцями Гетьманського НПП. Обговорили питання спільної природоохоронної, екологічної та дослідницької роботи нп території Великописарівського відділення Гетьманського НПП. Прийнято рішення про створення екостижки на території Великописарівської районної станції юних натуралістів та облаштування готелів для комах.