Синички – маленькі непосиди
З 5 по 21 грудня 2018 року у Охтирській ЗОШ № 2 (4-А кл., кл. кер. Саворона Валентина Миколаївна, 4-Б кл., кл. кер. Колодяжна Оксана Сергіївна) пройшли екологічні години, присвячені маленьким непосидючим пташкам – синичкам, які провела провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП Зуза Ірина. Метою занять було: ознайомлення дітей з різними видами синиць; формування екологічної культури підростаючого покоління та гуманного ставлення до живої природи; розвиток практичних навичок підгодівлі, проведення спостережень, досліджень за птахами;активізація практичної діяльності учнів по охороні природи.
Морозні, сніжні дні вже почали володарювати. Саме в цей період беззахисними стають птахи, що залишилися зимувати поряд з нами. А найчастіше в містах і селах можна побачити маленьких непосидючих синичок, які прилітають до наших домівок у пошуках поживи. Не всі знають, що людині синиці приносять величезну користь, оскільки полюють на дуже дрібних комах, зокрема на тих, які ховаються під корою тонких гілок. Ці місця недоступні для більш великих дятлів, таким чином синиці відіграють важливу роль у збереженні лісу. Також можна отримати величезне задоволення, просто послухавши їх дзвінкі пісеньки, що піднімають настрій в похмурі зимові дні. Для збільшення чисельності цих корисних птахів досить проводити їх підгодівлю взимку і розвішувати штучні гніздівлі - синичники.
Глобальні проблеми Cвітового океану та шляхи їх вирішення
"Я не можу без тебе, море,
як не можуть без неба зорі"
Вода – основа життя на Землі. Не дарма боротьба за море велася в усі часи. Хто володів акваторією – у того були козирі: можливість вести торгівлю з віддаленими країнами, використовувати необмежені сировинні ресурси, добувати й продавати їжу. Все це відбувається і зараз, тільки масштаби використання океанічних вод стали в кілька разів більше. Які ж причини призвели до того, що океан став не просто другом людини, а його рабом? Саме про це йшла мова на екологічному занятті «Глобальні проблеми Cвітового океану та шляхи їх вирішення» , яке провела 20 грудня 2018 року провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана для учнів 4-Б класу Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №5 ім. Р.К. Рапія (вч. Одольська С.П.).
Четверокласники дізналися про основні першопричини масового споживання Земних вод: економічний аспект і міжнародний поділ праці, демографічний аспект та екологічний аспект. Та запропонували шляхи їх вирішення: удосконалити технології видобутку та перевезення нафти, зменшити концентрації вуглекислого газу в атмосфері, розробити і масово використовувати екологічне паливо, створити сміттєпереробні заводи в прибережних зонах, шукати нові ресурсозберігаючі технології.
Отже, забруднення вод Світового океану – це проблема глобального масштабу, яка на сьогоднішній день стоїть дуже гостро. Якщо людство не схаменеться, незабаром можуть виникнути непередбачені наслідки.
Результати краєзнавчих експедицій
Під час літніх канікул вихованці туристичних гуртків Комунального закладу позашкільної освіти Тростянецької міської ради Палацу дітей та юнацтва пройшли чотири походи по річках Ворсклиця та Ворскла – це були краєзнавчі експедиції з активним способом пересування та водні ступеневі походи, які пролягають по території Гетьманського національного природного парку: водний похід ІІІ ст. складності за маршрутом с. Березівка-с. Чернеччина, краєзнавча експедиція з активним способом пересування «Перлини Гетьманського парку» за маршрутом с. Кам’янка – с.Куземин, водний похід ІІ ст. складності за маршрутом с. Кам’янка – с. Чернеччина. За підсумками цих походів завідуюча відділом спортивно-масової роботи Л.С.Олесюк разом з вихованцями туристичних гуртків склали Атлас визначник рослинного та тваринного світу Гетьманського національного природного парку, який надалі буде поповнюватися новими природними екземплярами та стане корисним для користуватися наступним учасникам експедицій та походів.
Екскурсія до зимового лісу
16 грудня, у вихідні погода дуже гарна,сніг з дощем, то ж ті хто не злякався пішли на екскурсійну "прогулянку" до зимового лісу, території Гетьманського парку, яку провів провідний фахівець з рекреації Гетьманського національного природнього парку Сталинський Валентин. В день тренувань побували біля р. Ворскла, бази відпочинку "Славна", Свято-Троїтського монастиря. А так як вже йде підготовка до зимового виїзду в Карпати , тож і тренування вже ціленаправлені. На річці діти дізналися чим небезпечні промоїни від течії і як про них можна дізнатися. Монастирська гора цікава своєю крутизною підйому "навпростець", найбільш приближеною до Карпат, а заодно правила сходження відпрацювати можна. Тож як бачите вихідні пройшли цікаво, теоретичні знання починаємо втілювати на практиці. День пройшов вдало, цікаво та пізнавально.
Нові заповідні об’єкти
Для успішної реалізації цілей Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року та «Програми охорони навколишнього природного середовища Сумської області на 2016-2018 роки» збільшено площу природно-заповідного фонду Сумської області на 73,9 га.
Працівниками наукового відділу Гетьманського НПП розроблені наукові обґрунтування щодо створення нової території (об’єкта) ПЗФ поза межами Парку (Ландшафтний заказник «Великописарівські кургани» на площі 24,7 га та Ботанічний заказник «Чехів яр» площею 34,2 га на території Попівської сільської ради Великописарівського району.
Ботанічний заказник «Чехів яр» (Великописарівський район). Розташований на схід від с. Дмитрівка. Типовий для південно-східних відрогів Середньоросійської височини природний комплекс з популяціями рідкісних видів рослин різних рангів охорони. Серед яких занесені до Червоної книги України: горицвіт весняний, ковила волосиста, астрагал шерстистоквітковий, рябчик малий. Територія заказника є місцем зростання видів рослин, що підлягають особливій охороні на території Сумської області: анемона лісова, ломиніс цілолистий, гіацинтик блідий, гострокільник волосистий. Заповідний об’єкт має природоохоронне, наукове, рекреаційне, пізнавальне та еколого-освітнє значення.
Ландшафтний заказник «Великописарівські кургани» (Великописарівський район). Розташований неподалік с. Олександрівка. Метою створення заказника є збереження типового ландшафту південно-західних відрогів Середньоросійської височини з популяціями рідкісних видів рослин різних рангів охорони. Серед яких занесені до Червоної книги України сон лучний, або чорніючий та ковила волосиста. Тут також зростає п’ять видів рослин, що підлягають особливій охороні на території Сумської області: горошок гороховидний, чина гороховидна, айстра степова, кринітарія волохата, цибуля круглоголова. З тварин занесених до Червоної книги України на цій території мешкають: вусач земляний хрестоносець, махаон, подалірій, сколія-гігант, мелітурга булавовуса, ксилокопа звичайна. Заповідний об’єкт має природоохоронне, наукове, рекреаційне, еколого-освітнє та пізнавальне значення.
Ботанічна пам’ятка природи «Духовничанські дуби» (Охтирський район). Два дерева дуба звичайного віком близько 400 років. Територія пам’ятки є місцем мешкання жука-оленя – виду тварин занесеного до Червоної книги України. Заповідний об’єкт має природоохоронне, наукове, рекреаційне, пізнавальне та еколого-освітнє значення.
Ландшафтний заказник «Губарівщина» (Роменський район). Розташований у розгалуженій глибокій балці на відстані близько двох кілометрів на північний захід від західної околиці с. Волошківка. Схили балок зарослі залишками корінних угруповань лучно-степової та деревно-чагарникової рослинності. Основна мета заказника – збереження лучно-степових угруповань та популяцій сона чорніючого (виду, занесеного до Червоної книги України). Територія заказника має природоохоронне, наукове, рекреаційне, еколого-освітнє та пізнавальне значення.
З метою збереження цінних природних комплексів рішенням Сумської обласної ради від 14.12.2018 «Про зміни в мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду області» оголошено 4 заповідні об’єкти місцевого значення .