Презентація атласу-довідника "Природно-заповідний фонд Сумської області"

   Сподіваємось, що це видання допоможе краще пізнати Сумщину – часточку України, де все-таки вдалося зберегти різні риси ландшафту, вцілілі чарівні куточки гармонії Людини і Природи.

   Для працівників управлінських структур органів місцевого самоврядування області для використання в управлінській, екологічній, освітянській, культурологічній діяльності, для працівників науково-дослідних установ і організацій, екологів, географів, інших фахівців, студентів.

   Видання здійснено за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на виконання Програми охорони навколишнього природного середовища Сумської області на 2016-2018 роки. Розповсюдження атласу-довідника буде здійснюватись через бібліотеки області.

Екологічне значення водно – болотних угідь

   За екологічним календарем 2 лютого відзначається День водно-болотних угідь, метою якого є збереження біологічного різноманіття водно – болотних екосистем. Саме з цієї нагоди у Тростянецькому Палаці дітей та юнацтва для вихованців гуртка «Юні екологи» (керівник Олесюк Лариса Сергіївна),заступником начальника відділу  екологічної освіти  Євдокимовою Н.М. було проведено заняття «Болото – природне угруповання». Вона розповіла про надзвичайну красу природи, про її чарівний і дивовижний світ та про історію водно-болотних угідь Гетьманського національного природного парку. Діти дізналися, що основна цінність боліт – здатність накопичувати воду та покращувати її якість, це джерело виникнення річок і озер, вони зволожують повітря, сприяють збільшенню кількості різноманітних  організмів, є домівкою для багатьох видів птахів і тварин, там ростуть лікарські рослини та утворюються корисні копалини. А закріпили юні природолюби набуті знання виконуючи різноманітні екологічні завдання, розгадуючи ребуси та кросворди. 

Чи є життя в воді під льодом?

   
Закував мороз річки і озера. Лід зверху покритий товстим шаром снігу. Чи не проникають промені сонця в підводний світ? Там холодно і темно. Але Життя є і під льодом. Дрімають річкові риби. Зарилися в мул раки і жаби.

   27 січня до Всесвітнього дня водно-болотних угідь, за ініціативи вчителів Охтирської ЗОШ І-ІІІ ст. №5 ім. Р.К. Рапія Семененко А.В., Гузенко А.С., третьокласники були присутні на екологічному занятті «Чи є життя в воді під льодом?» , яке провела провідний фахівець з екологічної освіти ГНПП Суслова О.В.

   Учні дізналися як утворюється лід, чи є життя під льодом, як живуть земноводні, плазуни, риби, де зимують раки. Цікавим фактом стало те, що зимуючим підводним рослинам доводиться жити в пітьмі. І все ж деякі з них зеленіють і ростуть. Багато мешканців водойм зимують у вигляді кореневищ, що знаходяться на дні. У жодного з водних рослин взимку не залишається живих органів на поверхні водойми, вкритій кригою.

   Екологічні заняття, присвячені Всесвітньому дню водно-болотних угідь, були проведені  і для учнів Охтирської загальноосвітньої ЗОШ І-ІІ ст. №6  2 кл (вч. Гриб С.А.), 4 кл (вч. Гейко О.О.), учнів ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Остапа Вишні  №4 1 кл  (вч. Жовба Л.П.).

Допоможемо пернатим друзям

   Чи    задумувалися    ви – як   братам  нашим   меншим взимку      живеться?    За   своїми       повсякденними клопотами люди навіть  не  помічають   труднощів, з якими стикаються в зимову пору пернаті друзі. Так, багато з них відлетіли в теплі краї і ми з нетерпінням чекаємо їх повернення, бажаючи знову почути дзвінкий спів. Адже із пташиним співом приходить весна. Та як бути тим птахам, які залишаються поряд з нами взимку?

   Саме про необхідність допомоги пернатим друзям в зимовий період і розповідала провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП  Ірина Зуза на екологічних зайняттях, що пройшли  19 та 26 січня 2017 року у Охтирській ЗОШ І-ІІІ ст. №1, 4-в клас (кл. кер. Борисенко Любов Григорівна), 4-а клас (Мирошніченко Ольга Миколаївна).

   Діти переглянули мультимедійну презентацію і дізналися, які птахи залишаються зимувати поряд із нами, більшість видів летять у теплі країни, а для деяких птахів з півночі, такими теплими землями є територія саме нашої України. Також учні побачили з яких матеріалів можна дуже просто виготовити годівнички, та чим саме потрібно підгодовувати птахів.  

   Усе життя птахів узимку цілковито підпорядковане пошукам їжі, адже світловий день короткий, а втрати сил і енергії значні. Птахи майже весь час тримаються поряд зі своїми кормовими ділянками. Деякі з них, синиці, сойки, горіхівки, ще з осені роблять запаси насіння, ховаючи його під корою, в тріщинах гілок. Напевно, немає потреби доводити користь підгодівлі птахів, яка взимку є одним із найреальніших шляхів допомоги пернатим.

   Зимова підгодівля птахів має корисні наслідки для людини. Наприклад, вона дозволяє відвернути увагу птахів від видзьобування бруньок на плодових деревах. Але найголовніше, служить для приваблення пернатих у місця, де вони можуть принести велику користь у період вигодовування пташенят комахами-шкідниками. Лиш те, що така допомога дає можливість багатьом птахам вижити, свідчить на її користь.

   Підгодівлю птахів проводять у період, коли їм складно знайти звичний корм, головним чином у снігову пору і аж до появи першої зелені. Птахів слід поступово привчати до місць підгодівлі,  щоб вони надовго запам’ятали їх і поверталися щодня.

   Різним видам потрібна й різна допомога взимку. Зерноїдним птахам (чижам, щигликам тощо) дійсно необхідна наша допомога лише в роки неврожаю природних кормів. Водночас комахоїдні синиці, золотомушки потерпають найбільше через відсутність корму. Термін початку підгодівлі може змінюватися в залежності від погодних умов. Її необхідно розпочати рано, ще в жовтні, якщо осінь рання, дощова, випав сніг або неврожай природних кормів. Абсолютна неможливість знайти корм стається лише з появою стійкого снігового покриву й промерзанням землі. Ось тоді підгодівля стає життєво важливою. Корми повинні бути досить різноманітними. Комахоїдних птахів, які зимують у нас, краще підгодовувати сирим насінням соняшника, гарбуза, дині. Синиці й дятли особливо люблять ласувати свіжим (несолоним) салом. Якщо на годівничку покласти ягоди горобини, калини, то можна привабити снігурів, омелюхів. За зернами проса, вівса можуть прилетіти вівсянки, щиглики, повзики, синиці. Популярністю користуватиметься насіння дикорослих трав, зібране з осені. Зграйки щигликів не оминуть віники бур’янів, устромлених у сніг. А яблуками поласують дрозди, чикотні й сойки. Сало, яблука й кукурудзу можна просто настромити на дріт або на гілки кущів.

   Зима — важке випробування для всіх пернатих, тож давайте будемо разом підгодовувати птахів взимку.