Кожен акт підпалу - це є злочин проти тендітного світу природи

   Навесні, коли сходить сніг і оголюється грунт, а також пізньої осені, деякі з нас влаштовують пожежі, спалюючи померлу траву. Люди, котрі заявляють, що випалювання торішньої трави потрібне, помиляються самі і вводять в оману інших. Кожен акт підпалу - це є злочин проти тендітного світу природи. Головна небезпека полягає в провокації лісових пожеж та руйнуванні біоценозу екосистеми.

Біоценоз (від греч. Bios - життя, Koinos - загальний) - взаємозв'язана сукупність мікроорганізмів, рослин, грибів і тварин, що населяють більш менш однорідну ділянку суші або водойми.

   Що примушує людей випалювати траву? Зрозуміло, що для дітей молодших трава, котра горить - це забава, розвага. Але про те, чим ця забава може закінчитися, вони не думають. Ті ж, хто старший, часто підпалюють траву з хуліганських мотивів. Якщо говорити про дорослих, то багато хто робить це свідомо, думаючи, що спалювання трави корисне. Вважають за краще випалювати траву й ті, хто лінується прибирати сміття і сухостій вручну.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ: В природі усе влаштовано розумно і раціонально. Весняні підпали шкодять траві, кущам, плазунам, комахам... усьому живому мікросвіту!

   Скрізь, де пройшов вогонь, не буде колишнього різнотрав'я. Територію, що звільнилася, захоплять бур'яни. При випалюванні трави гине уся корисна мікрофлора ґрунту, що призводить до зниження її родючості; знищуються багато комах, їх личинки, лялечки; горять кладки і місця гніздових птахів. Крім того: їдкий дим від спалювання трави шкідливий для людей. Особливо чутливі до нього алергіки та астматики. До того ж в сухій траві часто таїться сміття, небезпечне для спалювання, - пластикові пляшки, пакети. Відбувається забруднення повітря важкими металами.

     Суха торішня трава - не сміття, а безцінне живлення, житловий будинок, притулок, умови для життя, створені самою природою.

Наслідки випалювання:

1. Випалювання сухого травостою викликає загибель кладок і місць гніздових птахів таких як кряква, чирок-тріскунок, кропив'янка, очеретяна і звичайна вівсянки, польовий, лісовий і чубатий жайворонки, луговий коник. Гніздовий період цих птахів починається на початку квітня. З випалених місць птахи йдуть, а значить йдуть і від нас. Тварини і птахи дуже бояться вогню.

2. При підпалі трави гине уся корисна мікрофлора ґрунту, у тому числі й та, яка допомагає рослинам протистояти хворобам. На відновлення потрібен час, якраз найцінніший весняний час, коли рослини набирають силу.

3. Трав'яні пожежі призводять до помітного зниження родючості ґрунту. Трав'яна пожежа не збільшує кількість мінеральних поживних речовин в ґрунті - вона лише вивільняє їх з сухої трави, робить доступними для живлення рослин. При цьому втрачаються азотні сполуки , втрачається і мертва органічна речовина ґрунту. Скорочення кількості мертвої органічної речовини в ґрунті - головний чинник зниження ґрунтової родючості. Органічна речовина - гумус - забезпечує пористість і рихлість ґрунту, її вологоємкість, здатність утримувати елементи мінерального живлення рослин в тих формах, з яких вони можуть швидко вивільнятися в ґрунтовий розчин (що особливо важливе в період активного росту трави). Крім того, органічна речовина багато в чому визначає здатність ґрунту протистояти водній і вітровій ерозії - скріплені мертвою органікою частки піску і глини важче змиваються водою або здуваються вітром, тобто родючий шар ґрунту краще зберігається з часом. Нарешті, мертва органічна речовина вивільняє наявні в нім елементи мінерального живлення поступово, у міру розкладання - тоді як при згоранні цієї речовини мінеральні елементи переходять в розчинну форму (у золу) швидко і надалі легко вимиваються першим же дощем.

4. У вогні можуть загинути і постраждати тварини, що плазують, земноводні; особливо новонароджені зайчата, їжаки й їжачата, жаби. При сильній трав'яній пожежі гинуть практично усі тварини, що живуть в сухій траві та на поверхні ґрунту. Хтось згорає, хтось задихається в диму. На пожарищах дуже часто знаходяться згорілі пташині гнізда із слідами яєць, обгорілі равлики, гризуни, дрібні ссавці.

5. Коли гинуть одне або багато ланок з усього біоценозу місця, екологічна ситуація може безповоротно змінитися в гіршу сторону.

6. При весняному випалюванні можуть ушкодитися дерева, особливо їх коренева шийка - дуже вразливе місце прямо над землею. Не говорячи про те, що дерева можуть просто згоріти, обгоріти від сильної температури бруньки, що набрякають весною, а це дуже шкодить дереву, навіть якщо воно виживе. Страждають молоді дерева (особливо такі чутливі породи як дуб, клен, липа). Трав'яні пожежі завдають істотного збитку узліссям, підліскам лісу, знищують молоду деревну порість, служать одним з головних джерел пожеж в лісах і на торфовищах.

Увага нерест 2015!

   Гетьманський НПП повідомляє, що згідно з «Проектом організації території Гетьманського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та  обектів», затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31 грудня 2013року №562, визначається нерестовий період з 1 квітня по  20 травня. З метою створення сприятливих умов для нересту риби та інших водних живих ресурсів. Також забороняється всякий лов раків у період виношування ними ікри, личинок, першої линьки з 1 квітня по 9 червня включно.

   Під час нерестового періоду забороняється: любительське та спортивне рибальство, пересування будь яких плавзасобів в період нересту, крім суден Парку та спеціально уповноважених органів, за винятком аварійних ситуацій та проведення рятувально-пошукових заходів;

Дозволяється: любительське рибальство однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега в межах населених пунктів в радіусі 200 м від їх межі.

   В разі порушення режиму охорони, використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду настає адміністративна відповідальність відповідно до Адміністративного кодексу України:

Стаття 85. Порушення правил використання об'єктів тваринного світу.

ч.4. Грубе порушення правил рибальства - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.

Стаття 91. Порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з кон­фіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незакон­но добутих природних ресурсів чи без такої і на посадових осіб від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів чи без такої.

Попередження виникнення надзвичайних ситуацій

   Попередження виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із пожежами, – зараз є головним завданням КОЖНОГО.

  Основні причини виникнення лісових пожеж - неконтрольовані сільськогосподарські пали, випалювання сухої трав’янистої рослинності вздовж доріг, пасовищах та необережна поведінка населення з вогнем, яке активно відвідує лісові масиви та місця відпочинку на водоймах.

  Шановні, громадяни, поважайте себе і бережіть природу!  Ту шкоду, якої завдає передусім собі кожен, хто залишає сміття на чистій лісовій поляні, березі річки,  порушує вимоги пожежної безпеки  буває вельми важко виправити. Втім, терпить не лише він сам від своїх злочинів проти природи, але й його діти, внуки, правнуки... Адже людина і довкілля — одне ціле.  Крім того порушення Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України» передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність. Самовільне випалювання рослинності або її залишків тягнуть за собою штраф у розмірі від 170 до 340 грн. (ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення), та за ті ж самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду – від 340 до 680 грн.. За порушення вимог пожежної безпеки на території національного природного парку на громадян буде накладено штраф від 153 до 408 грн. (ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення), на посадових осіб – від 255 до 510 грн.,

  Окрім цього винуватці є матеріально відповідальними за нанесення довкіллю шкоди. Про відповідальність за знищення або пошкодження вогнем лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць йдеться і в Кримінальному кодексі України. Зокрема, стаття 245 передбачає обмеження або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років. У випадку, якщо такі дії ще й спричинили загибель людей чи масову загибель тварин, термін позбавлення волі сягне від п'яти до десяти років.

Весняний квест «Пташок викликаємо до рідного краю»

   24 березня у Охтирському професійному училищі соціальної реабілітації (ПУСР) та  25 березня 2015 року у Охтирському МЦПО-МАН відбувся весняний квест «Пташок викликаємо до рідного краю».  Квест проводився з метою прищепити любов до природи рідного краю, а саме до її пернатих мешканців, розширити і поглибити знання дітей про приліт птахів навесні, про українські традиції зустрічі їх, виховати бажання піклуватися про пташок, оберігати їх.

   Учні дізналися про обряд зустрічі птахів, який влаштовували на свято Сорока святих, а саме 22 березня. Напередодні випікали 40 фігурок у вигляді птахів , їх називали «жайворонками». Рано-вранці діти брали частину цього печива і підвішували його на фруктових деревах. Решту тримали до обіду. Коли діти вилазили на дерево, то приказували:

Пташок викликаю

З теплого краю.

Летіть, соловейки,

На нашу земельку.

Спішіть, ластівоньки,

Пасти корівоньки.

Після цього стежили за тим, коли над ними пролетить якийсь птах. Це була добра ознака. Особливо раділи, якщо над головами з’являлися дикі гуси. Кожен брав соломинку і жбурляв услід птахам, приказуючи:

-Гуси, гуси! Нате вам на гніздечко і на здоров’ячко, а нам на тепло.

Після вшанування народних традицій школярі по черзі відвідували "станції", де їх чекали загадки, кросворди, практичні заняття.

   Вихованки ПУСР з задоволенням виконували всі завдання провідних фахівців з екологічної освіти Гетьманського НПП, виготовили разом з керівником гуртка декоративно-ужиткового напрямку Охтирського МЦПО-МАН Шведенко Я.С. власноруч своїх птахів і залишили їх на улюбленій ялині, а  працівники їдальні спекли жайворонків і вручили урочисто дівчатам наприкінці свята.

   А вихованці декоративно-ужиткового напрямку Охтирського МЦПО-МАН знову вразили своєю фантазією, неповторною творчістю. Після квестових завдань у закладі закипіла робота. Діти разом зі своїми керівниками (Теличко С.В., Шведенко Я.С., Бабак Л.В., Бейс Л.І., Гайдуковською Т.М., Васильєвою С.В., Назаровою Т.М.) розпочали роботу у творчих майстернях, де виготовляли пташок із тіста, паперу, природного матеріалу, тканини, ниток та ін. А всім людям треба пам’ятати, що  бачити казку природи можна кожного дня, якщо разом будемо берегти і любити все живе на землі!