Комахи, наші постійні супутники

   Часом природа вражає нас барвистістю і різноманітністю своїх творінь. І будь – який живий організм в ній - є велика краса, таємниця і загадка. Дуже цікавими істотами є комахи, їх роль в будь-якій із сфер життя людини така велика, що їх можна назвати постійними її супутниками. Однак ці порівняно невеликі істоти можуть нанести як і величезної шкоди, так і ефективно захищати навколишнє середовище. Комахи з’явилися на планеті  близько 400 млн. років тому і саме вони виявилися першими на Землі тваринами, які освоїли повітряне середовище.

  Саме це стало темою зустрічі працівників Гетьманського НПП з вихованцями ДНЗ «Росинка» Хухрянської сільської ради Охтирського району (гр. «Ромашка», вих. Баранник Віра Петріва), яка відбулася 6 червня 2014 року. Спеціалісти з екологічної освіти парку розповідали про особливості будови тіла комах, їхнє забарвлення, розміри та інші ознаки за якими вони можуть суттєво різнитися між собою. Діти дізналися, що є комахи – карлики, довжина тіла яких складає всього 0,2 мм, а найбільші комахи зустрічаються серед метеликів, розмах крил до 28 см, та палочників, довжина тіла до 30 см. Таким чином найбільш великі комахи перевищують в довжині найдрібніших приблизно в 500 разів.

   Після розповіді, діти, розфарбовували гіпсові фігурки комах, які залишилися їм на згадку про зустріч.

Жук-олень

   Жук-олень (Lucanus cervus) – найбільший жук України. Його внесено до Червоної книги України. Ці жуки поширені майже у всій Європі. Єдині місяці в році, коли його можна побачити - це червень та липень. В цей час жуки виходять з лялечок, злучаються і відкладають яйця. Найлегше зустріти жука в листяних лісах, особливо в дубових гаях, або у старих парках. Там, де немає дубових гаїв, жуків іноді можна побачити в садках зі старими пнями, що залишилися від цих або інших листяних дерев, в яких могли б розвиватися личинки.

 Самців, навіть у повітрі, дуже легко впізнати по рогах; самка значно менша, її щелепи нормальної величини. Якщо жука-оленя сполохати, він підводиться і грізно відкриває щелепи. Ці небезпечні на вигляд вирости управляються досить слабкими м'язами, і жук рідко використовує їх як зброю. Хоча щелепи самки значно менші, вони можуть заподіяти ворогові серйозніших пошкоджень. Форма і розмір рогів залежать від величини жука: у менших самців вони коротші і мають менше зубчиків на внутрішньому боці, у самців більших розмірів, відповідно, більше. Жуки використовують «роги» під час турнірних боїв. У поєдинку обидва супротивники прагнуть підняти конкурента «на роги» і закинути собі на спину. Жук літає досить важко. У польоті жука-оленя можна побачити тільки на самому початку літа.

Заходами охорони для цього виду комах може бути лише збереження у первинному стані властивих йому біотопів, зокрема створення ентомологічних заказників на території дібров та інших лісів з домішкою дуба; збереження окремих старовікових дубів. Крім того, у збереженні такого прикметного виду, як жук-олень, важливу роль повинна відгравати і роз’яснювальна робота та екологічне виховання серед молоді.

 ЧИ ВАМ ВІДОМО, ЩО...

   Жука-оленя прославив німецький художник Альберт Дюрер (1471-1528). Він намалював жука-оленя в натуральну величину. Цей малюнок в 70-і роки XX століття був проданий за 175 000 німецьких марок.

•    У часи Середньовіччя люди вірили, що жук-олень літає над селами з розжареною вуглинкою в щелепах, а коли впустить її на будинок, то споруда спалахує.
•    У одній науковій лабораторії були проведені дослідження, під час яких молодого жука змусили вилупитися передчасно. Це можна зробити, заморозивши лялечку, а потім помістивши її в тепло. Так повторюється різниця температур в зимовий та літній час, яка і приводить до „пробудження" молодої особини. 

Екскурсія до музею НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта»

   30 травня 2014 року у працівників Гетьманського НПП відбулася зустріч з завідуючою музею НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта». Забашта Лариса Андріївна провила цікаву екскурсію по музею, яку розпочала з розповіді про початок розвитку нафто- та газовидобувної промисловості на території Сумщини, яка бере свій початок ще з 1961 року. В музеї представлені фото всіх керівників підприємства та описані їхні досягнення. З пошаною працівники згадують Рапія Р.К., який зробив найбільший внесок в розвиток нафтовидобувної галузі на території Охтирського району. Цікаво було подивитися на зразки нафти та дізнатися, що її колір може коливатися не тільки від світло коричневого до темно бурого, а й мати зелений та червоний відтінки. Також увагу привернуло нафтове дерево, на якому зображені продукти,які виробляються з нафти.

   Лариса Андріївна наголосила на тому, що на протязі всієї своєї діяльності НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта» звертає велику увагу на стан навколишнього середовища особливо, а особливо річки Ворскла. Як і працівники Гетьманського НПП вони закликають людей відповідально ставитись до природи.

Виїзна експедиція

   29 травня 2014 року спеціалісти з екологічної освіти  Гетьманського НПП  організували  виїзну експедицію для керівника Охтирського МЦПО-МАН Хорошун Віри Валентинівни  на територію Гетьманського національного природного парку Велико-Писарівського району, де в 2013 році була облаштована еколого-пізнавальна стежка. Відвідувачі ознайомилися з берегом Ворскли.  Урочище  Юсупово – це не тільки початок маршруту «Дивосвіт Слобожанщини», а  й естетично облаштований куточок з Альтанкою, сучасними і змістовними стендами, схемами і коротким описом маршруту. На урочищі Юсупово (мішаний ліс) ознайомилися з видовим складом червонокнижної флори і фауни, далі була змога оглянути стариці і озерця заплави р. Ворскли, шматок соснового лісу. На відрогах середньо руської височини (250 м над рівнем моря) виявили сон чорніючий, півники угорські, ковилу волосисту, шавлію лугову, золототисячник, головатень, залізняк бульбистий, залізняк колючий, багато звіробоя і ін.. Побачили російське село Земний рай, с. Козинка, Олександрівка, прикордонний пункт. Пересуваючись на байдарках по воді спостерігали за лелеками, бачили сіру чаплю, зимородка, велику різноманітність бабок, метеликів, сліди діяльності бобрів, велику кількість земноводних. Відмітили високу чистоту і прозорість води, видно дно і багато мальків. На урвищі в районі курганів бачили колонію бджолоїдок, чули перепела, деркача. На Золотій ямі (с. Олександрівка) бачили 3 види сосни: звичайна, австрійська і вермута. На лівому березі ростуть  такі дерева, як бархат Амурський, зустрічається вишня повстиста і айва японська.

   Усі матеріали, зібрані власноруч керівником ОМЦПО-МАН Хорошун В.В., будуть використані в подальшій роботі з вихованцями закладу та послугують дорожньою картою для наступних наукових експедицій.