Екологічна акція «Стань на захист первоцвітів»

   «Не зривайте первоцвіти, помилуйтесь на ці квіти. Той, хто робить з них букети, знищує життя Планети!», «Не рвіть, не нищіть, не топчіть, ви квіточки духмяні. Вони себе не захистять, ми їм на захист станем!» саме із такими словами  зверталися діти до перехожих у місцевому парку м. Тростянця. Цього дня відбулася екологічна акція «Стань на захист первоцвітів», яку організували працівники відділу екологічної освіти Гетьманського парку та керівники гуртків Тростянецького Палацу дітей та юнацтва.  Близько 100 кольорових листівок зі зверненнями до людей було виготовлено та роздано гуртківцями Палацу. Сподіваємося, що отримані листівки з дитячих рук, у яких звучить заклик до збереження первоцвітів, змусить замислитись дорослих над великою значимістю для природи перших провісників весни. 

Провісники весни серед пернатих

   Ось вже і прилетіли перші птахи, які сповіщають нам своїми співами про прихід такої довгоочікуваної та сонячної весни. Вже чути їхній спів та курликання. Це такі птахи як: жайворонок польовий, шпаки, дикі гуси, сірі журавлі. Один з цих птахів має надзвичайно гарну манеру співу це - жайворонок польовий, веснівка (Alauda arvensis) 

Цей вид гніздиться по всій Європі і Азії та у гірських районах Африки. Це осідлий птах на заході свого ареалу, проте східні популяції більш міграторні (кочівні) та взимку пересуваються на південь. Зазвичай західні популяції мігрують до рівнинних районів, а азіатські мігрують до Аляски. Також деякі популяції існують на Гавайських островах та на заході Північної Америки.

Жайворонки України зимують в північній Африці або в Індії, вертаються в Україну на початку березня, а відлітають У жовтні. Живуть переважно в полях, там в'ють свої гнізда просто на землі. Самка жайворонка кладе від 3 до 6 плямистих яєць. Починаючи співати, жай­воронок швидким летом підіймається вгору, описуючи велику спіраль. Згори летить спочатку повільно, а по­тім раптово складає крильця і «каменем» падає додолу. Живиться комахами, зернами злаків і насінням бу­р'янів. П'є росу з листя трави, що дозволяє йому жити і в посушливих степах південної України.

   Ще один представник пташиних який сповіщає про приход весни, це - Шпак звичайний (Sturnus Vulgaris)

   Шпаки – вельми товариські птахи. Поза гніздовим періодом вони збираються в зграї, які можуть налічувати сотні пташок. Раціон їх дуже різноманітний і включає насіння та плоди багатьох рослин (при цьому явну перевагу надають черешні, вишні та винограду). На просторах рівнин та луків шпаки полюють на безхребетних, переважно на комах та їх личинок. Крім того вони можуть вистежувати дрібних тварин та дощових червів, вбиваючи своїх жертв миттєвим випадом гострого дзьоба. І влітку, і взимку шпаки радо оселяються в шпаківнях, зроблених людиною. Завдяки довгим та вузьким крилам шпаки легко літають. Іноді, протягом зими, шпаки, які живуть у містах, змушені кожного дня здійснювати багатокілометрові мандрівки за поживою. Та все ж на ніч вони завжди повертаються назад, адже, серед будинків завжди тепліше ніж у полі і від вітру легко знайти схованку. Основними загрозами для шпаків є використання пестицидів, винищення птахів селянами, як помста за пошкоджений урожай, відстріл на шляхах міграції з метою поїдання (в Південній Європі та в Африці), відсутність місць для облаштування гніздівель. Для збереження птахів необхідно відмовитись від використання пестицидів, розпочати розвішувати штучні гніздівлі (працівниками парку вже виготовлено близько 200 шпаківень), та зберігати старі дерева в садах і парках, пропагувати серед селян інші методи відлякування птахів від урожаю, які б не спричиняли загибель шпаків. Вид перебуває під захистом Бернської конвенції.

Суха трава - не пали

   Навесні, коли сходить сніг і оголюється грунт, а також пізньої осені, деякі з нас влаштовують пожежі, спалюючи померлу траву. Люди, котрі заявляють, що випалювання торішньої трави потрібне, помиляються самі і вводять в оману інших. Кожен акт підпалу - це є злочин проти тендітного світу природи. Головна небезпека полягає в провокації лісових пожеж та руйнуванні біоценозу екосистеми.

Біоценоз (від греч. Bios - життя, Koinos - загальний) - взаємозв'язана сукупність мікроорганізмів, рослин, грибів і тварин, що населяють більш менш однорідну ділянку суші або водойми.

Що примушує людей випалювати траву? Зрозуміло, що для дітей молодших трава, котра горить - це забава, розвага. Але про те, чим ця забава може закінчитися, вони не думають. Ті ж, хто старший, часто підпалюють траву з хуліганських мотивів. Якщо говорити про дорослих, то багато хто робить це свідомо, думаючи, що спалювання трави корисне. Вважають за краще випалювати траву й ті, хто лінується прибирати сміття і сухостій вручну.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ: В природі усе влаштовано розумно і раціонально. Весняні підпали шкодять траві, кущам, плазунам, комахам... усьому живому мікросвіту!

         Скрізь, де пройшов вогонь, не буде колишнього різнотрав'я. Територію, що звільнилася, захоплять бур'яни. При випалюванні трави гине уся корисна мікрофлора ґрунту, що призводить до зниження її родючості; знищуються багато комах, їх личинки, лялечки; горять кладки і місця гніздових птахів. Крім того: їдкий дим від спалювання трави шкідливий для людей. Особливо чутливі до нього алергіки та астматики. До того ж в сухій траві часто таїться сміття, небезпечне для спалювання, - пластикові пляшки, пакети. Відбувається забруднення повітря важкими металами.

        Суха торішня трава - не сміття, а безцінне живлення, житловий будинок, притулок, умови для життя, створені самою природою.

Увійди в ліс другом

   Первоцвіти – безцінний дар природи, перша посмішка весни, прикраса лісів. До примхливої природи ці ранні квіти чудово пристосувались, але у них є недруг, від якого важко врятуватись – це люди. Прогулянка до лісу ранньої весни просто спокуса, руки так і тягнуться до квітів. Та воно й не дивно, адже ми звикли до того, що кожен із відвідувачів лісу намагається похизуватися один перед одним більшим букетом зірваних первоцвітів. Але дехто  не завжди замислюється над тим, що масове знищення ранньоквітучих рослин призводить до зменшення їх кількості у природі, а згодом і до повного  знищення. Цього року учні Тростянецької спеціалізованої школи №3 вирішили на практиці довести про захист первоцвітів. За ініціативи працівників Гетьманського НПП для учнів 5 - 7 класів проведений конкурс екологічної листівки із закликом до людей про збереження весняних квітів. А учні 7-А класу, класний керівник Хоменко Л.О.,педагог – організатор Перчило В.О. та фахівець відділу екологічної освіти Євдокимова Н.М. вирушили до лісу, де всі разом прикріпили на деревах кращі листівки.        

   Живіть первоцвіти та тіште людські очі гостей лісу своєю неповторною красою!