Презентація атласу-довідника "Природно-заповідний фонд Сумської області"

Створено: 02 лютого 2017

   Сподіваємось, що це видання допоможе краще пізнати Сумщину – часточку України, де все-таки вдалося зберегти різні риси ландшафту, вцілілі чарівні куточки гармонії Людини і Природи.

   Для працівників управлінських структур органів місцевого самоврядування області для використання в управлінській, екологічній, освітянській, культурологічній діяльності, для працівників науково-дослідних установ і організацій, екологів, географів, інших фахівців, студентів.

   Видання здійснено за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на виконання Програми охорони навколишнього природного середовища Сумської області на 2016-2018 роки. Розповсюдження атласу-довідника буде здійснюватись через бібліотеки області.

Екологічне значення водно – болотних угідь

Створено: 02 лютого 2017

   За екологічним календарем 2 лютого відзначається День водно-болотних угідь, метою якого є збереження біологічного різноманіття водно – болотних екосистем. Саме з цієї нагоди у Тростянецькому Палаці дітей та юнацтва для вихованців гуртка «Юні екологи» (керівник Олесюк Лариса Сергіївна),заступником начальника відділу  екологічної освіти  Євдокимовою Н.М. було проведено заняття «Болото – природне угруповання». Вона розповіла про надзвичайну красу природи, про її чарівний і дивовижний світ та про історію водно-болотних угідь Гетьманського національного природного парку. Діти дізналися, що основна цінність боліт – здатність накопичувати воду та покращувати її якість, це джерело виникнення річок і озер, вони зволожують повітря, сприяють збільшенню кількості різноманітних  організмів, є домівкою для багатьох видів птахів і тварин, там ростуть лікарські рослини та утворюються корисні копалини. А закріпили юні природолюби набуті знання виконуючи різноманітні екологічні завдання, розгадуючи ребуси та кросворди. 

Чи є життя в воді під льодом?

Створено: 27 січня 2017

   
Закував мороз річки і озера. Лід зверху покритий товстим шаром снігу. Чи не проникають промені сонця в підводний світ? Там холодно і темно. Але Життя є і під льодом. Дрімають річкові риби. Зарилися в мул раки і жаби.

   27 січня до Всесвітнього дня водно-болотних угідь, за ініціативи вчителів Охтирської ЗОШ І-ІІІ ст. №5 ім. Р.К. Рапія Семененко А.В., Гузенко А.С., третьокласники були присутні на екологічному занятті «Чи є життя в воді під льодом?» , яке провела провідний фахівець з екологічної освіти ГНПП Суслова О.В.

   Учні дізналися як утворюється лід, чи є життя під льодом, як живуть земноводні, плазуни, риби, де зимують раки. Цікавим фактом стало те, що зимуючим підводним рослинам доводиться жити в пітьмі. І все ж деякі з них зеленіють і ростуть. Багато мешканців водойм зимують у вигляді кореневищ, що знаходяться на дні. У жодного з водних рослин взимку не залишається живих органів на поверхні водойми, вкритій кригою.

   Екологічні заняття, присвячені Всесвітньому дню водно-болотних угідь, були проведені  і для учнів Охтирської загальноосвітньої ЗОШ І-ІІ ст. №6  2 кл (вч. Гриб С.А.), 4 кл (вч. Гейко О.О.), учнів ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Остапа Вишні  №4 1 кл  (вч. Жовба Л.П.).

Допоможемо пернатим друзям

Створено: 26 січня 2017

   Чи    задумувалися    ви – як   братам  нашим   меншим взимку      живеться?    За   своїми       повсякденними клопотами люди навіть  не  помічають   труднощів, з якими стикаються в зимову пору пернаті друзі. Так, багато з них відлетіли в теплі краї і ми з нетерпінням чекаємо їх повернення, бажаючи знову почути дзвінкий спів. Адже із пташиним співом приходить весна. Та як бути тим птахам, які залишаються поряд з нами взимку?

   Саме про необхідність допомоги пернатим друзям в зимовий період і розповідала провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП  Ірина Зуза на екологічних зайняттях, що пройшли  19 та 26 січня 2017 року у Охтирській ЗОШ І-ІІІ ст. №1, 4-в клас (кл. кер. Борисенко Любов Григорівна), 4-а клас (Мирошніченко Ольга Миколаївна).

   Діти переглянули мультимедійну презентацію і дізналися, які птахи залишаються зимувати поряд із нами, більшість видів летять у теплі країни, а для деяких птахів з півночі, такими теплими землями є територія саме нашої України. Також учні побачили з яких матеріалів можна дуже просто виготовити годівнички, та чим саме потрібно підгодовувати птахів.  

   Усе життя птахів узимку цілковито підпорядковане пошукам їжі, адже світловий день короткий, а втрати сил і енергії значні. Птахи майже весь час тримаються поряд зі своїми кормовими ділянками. Деякі з них, синиці, сойки, горіхівки, ще з осені роблять запаси насіння, ховаючи його під корою, в тріщинах гілок. Напевно, немає потреби доводити користь підгодівлі птахів, яка взимку є одним із найреальніших шляхів допомоги пернатим.

   Зимова підгодівля птахів має корисні наслідки для людини. Наприклад, вона дозволяє відвернути увагу птахів від видзьобування бруньок на плодових деревах. Але найголовніше, служить для приваблення пернатих у місця, де вони можуть принести велику користь у період вигодовування пташенят комахами-шкідниками. Лиш те, що така допомога дає можливість багатьом птахам вижити, свідчить на її користь.

   Підгодівлю птахів проводять у період, коли їм складно знайти звичний корм, головним чином у снігову пору і аж до появи першої зелені. Птахів слід поступово привчати до місць підгодівлі,  щоб вони надовго запам’ятали їх і поверталися щодня.

   Різним видам потрібна й різна допомога взимку. Зерноїдним птахам (чижам, щигликам тощо) дійсно необхідна наша допомога лише в роки неврожаю природних кормів. Водночас комахоїдні синиці, золотомушки потерпають найбільше через відсутність корму. Термін початку підгодівлі може змінюватися в залежності від погодних умов. Її необхідно розпочати рано, ще в жовтні, якщо осінь рання, дощова, випав сніг або неврожай природних кормів. Абсолютна неможливість знайти корм стається лише з появою стійкого снігового покриву й промерзанням землі. Ось тоді підгодівля стає життєво важливою. Корми повинні бути досить різноманітними. Комахоїдних птахів, які зимують у нас, краще підгодовувати сирим насінням соняшника, гарбуза, дині. Синиці й дятли особливо люблять ласувати свіжим (несолоним) салом. Якщо на годівничку покласти ягоди горобини, калини, то можна привабити снігурів, омелюхів. За зернами проса, вівса можуть прилетіти вівсянки, щиглики, повзики, синиці. Популярністю користуватиметься насіння дикорослих трав, зібране з осені. Зграйки щигликів не оминуть віники бур’янів, устромлених у сніг. А яблуками поласують дрозди, чикотні й сойки. Сало, яблука й кукурудзу можна просто настромити на дріт або на гілки кущів.

   Зима — важке випробування для всіх пернатих, тож давайте будемо разом підгодовувати птахів взимку.

Ведмеді

Створено: 26 січня 2017

   Як не дивно ведмеді зазвичай викликають або страх, або розчулення, але звіра цього все одно люблять усі. Саме ведмеді стали головною темою  екологічних годин, що проводила провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП  Ірина Зуза  з 16 по 26 січня 2017 року у Охтирській ЗОШ №1: 3-а клас (кл. кер.  Воронько Тетяна Олександрівна), 2-в клас (кл. кер Требухова Ольга Михайлівна), 2-б клас (кл.кер. Мих Ганна Анатолівна), 2-г клас (кл.кер. Кривоколіско Тетяна Анатолівна) та Охтирській ЗОШ  № 3 – 3-в кл. (кл. кер. Верескун Наталія Миколаївна). Учні переглянули мультимедійну презентацію з якої дізналися, що на наший планеті існує вісім видів ведмедів (бурий ведмідь, білий ведмідь, барибал, малайський ведмідь, гімалайський ведмідь, ведмідь – губач, очковий ведмідь та велика панда), побачили фото та послухали інформацію про кожен вид. Також діти дізналися багато цікавих фактів про ведмедів.

   На перший погляд ці тварини досить повільні і незграбні, однак на ділі здатні досить швидко бігати (до 60 км / год), лазити, плавати, стояти і проходити короткі відстані на задніх лапах. Гострота зору окремих видів порівнянна з людською. Рослиноїдний барибал володіє колірним зором, що дозволяє йому розрізняти за кольором їстівні плоди та горіхи. Однак найбільш розвинені у ведмедів нюх і слух. Бурий ведмідь, наприклад, здатний унюхать мед за 8-9 км або за 5 км почути жужання бджіл, а білий ведмідь здатний розрізнити запах тюленя за 32 км або почути як той пливе під метровим шаром льоду на відстані 1 км . У ведмедів два шари шерсті. Перший шар короткий і щільний, служить він для утримання тепла, а другий — довгий і рідкий, призначений для захисту від води.

   Також цікавим є те, що ведмеді є єдиними хижаками, які регулярно їдять і м’ясо, і рослини, з цієї причини, вони мають різні зуби, спеціально для м’яса і рослинної їжі. Зазвичай вони бояться людини, але можуть бути небезпечними в тих місцях, де вони звикли до людей, особливо полярний ведмідь і ведмідь грізлі.  Природних ворогів  ці тварини майже не мають. Їхнім єдиним ворогом є людина. Нині лише двом видам ведмедів не загрожує зникнення.

Хто спить взимку?

Створено: 24 січня 2017

   Найчастіше тварини харчуються рослинною їжею. Та не всі  роблять запаси їжі на зиму. З настанням холодів уся рослинність зникає, тому зима для тварин – найважча пора.

  Багато тварин за літо наїдають значні запаси жиру, заповзають глибоко у свої нори і впадають у сплячку. У цей час тварина зовсім не живиться, а живе за рахунок накопиченого  жиру. Саме цей жир і забезпечує тваринку тією невеликою кількістю енергії, яка необхідна, щоб залишитися  живими. Справжня сплячка чимось схожа на стан заціпеніння і не має нічого спільного зі звичайним сном. У  ссавців відбуваються в цей час корінні фізіологічні зміни. Температура тіла тварини знижується практично до нуля, падає кров'яний тиск, дихання стає повільним і нерегулярним, а серце робить  лише кілька поодиноких ударів за хвилину.  Ендокринні залози в період сплячки майже повністю припиняють свою діяльність.   Якщо температура в норі сильно падає, тварина  прокидається, глибше зариває себе і знову засинає. Тривалість сну, як правило, залежить від зовнішніх факторів - температури повітря .

   Саме про це і розповіла провідний спеціаліст з екологічної освіти Гетьманського НПП Суслова О.В. учням 2-б класу Охтирської  ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Р.К.Рапія №5 (вч. Одольська С.П.). Діти  дізналися, які саме тварини впадають у зимову сплячку , а яким тваринам не страшні найлютіші морози. Наприкінці уроку малюки з паперу виготовили зайців та білочок.

Святе Богоявлення

Створено: 19 січня 2017

   19 січня всі православні християни святкують  Хрещення Господнє - Святе Богоявлення. Так не змінюючи щорічній традиції, з допомоги працівників Великописарівського  відділення Гетьманського національного природного парку, у селищі Велика Писарівка на р. Ворскла, було підготовлено місце для проведення цього таїнства. Працівниками парку Мірошником С.В.,  Скоморохіним І.М., Салафудіновим М.В., Брилем В.В., зроблено ополонку для купання та встановлено хрест з льоду. Святкування зібрало велику кількість місцевих мешканців та мешканців сусідніх сіл. Після проведення таїнства освячення води найвідважніші присутні занурились в ополонку. Не зважаючи на свій поважний вік, провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського парку Обідець М.П. на рівні з молоддю також занурився у воду.

Не тільки словом, а й ділом

Створено: 19 січня 2017

   19 січня за співпраці Гетьманського НПП та Тростянецького ПДтаЮ  для вихованців екологічних гуртків відбулося свято «Наші друзі -  птахи». Готувалися до нього заздалегідь: малювали малюнки, вивчали пісні, вірші про птахів. На заході діти відгадували загадки, вчилися визначати птахів за описом, познайомилися з птахами-символами  України,  продемонстрували високий рівень знань про зимуючих птахів та розповідали про важливість охорони пернатих та  правила їх підгодівлі в зимовий період. Напевно немає потреби доводити, що важливою умовою збереження орнітофауни  є підгодівля пернатих друзів у несприятливий час. Тому по завершенню свята вирушили розвішувати годівнички,змайстровані власноруч, з ласощами для пташок. Вже за мить були перші охочі поласувати смачненьким. Приємно усвідомлювати, що юним природолюбам не байдуже життя маленьких пташок. Запрошуємо усіх долучатися до участі в акції і не забувати досипати у годівнички зерно та насіння.

Свято Маланки у Гетьманському НПП

Створено: 14 січня 2017

   Щедрування – давній український народний звичай церемоніальних обходів хат із побажанням щастя й достатку. Цей обряд, увібравши в себе національний колорит та менталітет нашого народу, став явищем народної художньої творчості та таким зберігся і до сьогодення. «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров’я!» - із такими словами та поетичними піснями-щедрівками завітали до Гетьманського національного природного парку маленькі щедрівники з Тростянецького дошкільного навчального закладу «Казка» разом із завідуючою Кириченко Н.М., музичними керівниками Ковальовою Т.В., Міщенко Т.М. та  вихователем Качурою Л.М .  Гості порадували усіх присутніх своїми щедрівками, під час яких було показано святкові дійства. Після завершення вітальної мініатюри усі працівники подякували щедрівникам та побажали здоров’я й Божого благословення, і як годиться, обдарували гостинцями.

Гаряча пора юних науковців Охтирки

Створено: 07 січня 2017

           Майже сто юних науковців міста Охтирки взяли участь у І (міському) етапі Всеукраїнського конкурсу науково-дослідницьких та пошукових робіт учнів-членів МАН, що проходив на базі Охтирської ЗОШ І-ІІІ ступенів №3. У конкурсі 92 юних науковців міста змагалися у 6 відділеннях: мовознавства, літературознавства та фольклористики, історії та філософії, наук про Землю, біології та хімії, економіки, математики. Усього працювало 23 секції.  

         У 2017 році було допущено до конкурсу і юних науковців на окремих секціях «МАН-ЮНІОР-ДОСЛІДНИК» (7-8 класи) та «Юний дослідник» (4-6 класи), де підростаюча учнівська молодь мала змогу презентувати свої дослідження у довільній формі.

         Обдаровану молодь міста вітали начальник відділу освіти Тронь А.В., провідний спеціаліст Охтирського краєзнавчого музею Міщенко Л.В., заступник директора ОМЦПО-МАН Попова Г.О. На заході були присутні  представники Охтирського місцевого центру безоплатної вторинної правової допомоги разом з директором Козир Т.О., які разом з юними науковцями представляли спільний проект центру, Охтирської ЗОШ І-ІІІ ст. № 3 та  ОМЦПО-МАН «Закон-понад усе!». Результатом тісної співпраці цих установ стали наукові роботи  на секції правознавства: «Правове забезпечення надання безоплатної правової допомоги. Порівняльно-правовий аспект», «Діяльність Охтирського МЦ з надання БВПД», «Розвиток вторинної правової допомоги в Україні».

         Цікавим моментом у відкритті заходу була і презентація спільного проекту Гетьманського національного природного парку та ОМЦПО-МАН  «Ліс - народне багатство. Бережемо хвойні  дерева». Кожен учасник Конкурсу узяв участь у анкетуванні, де висловив думку про доцільність знищення ялинок під час  проведення Новорічних свят та пропонував альтернативу новорічному дереву.

Конкурс складався з 3 складових: заочне оцінювання науково-дослідницьких робіт, рефератів, розширених тез, виконання контрольної роботи з базових дисциплін, захист наукових робіт.

         Оцінювання конкурсу здійснювали 23 педагоги, спеціалісти та фахівці Охтирського музею (Міщенко Л.В.), Гетьманського НПП (Суслова О.В., Зуза І.В.)

       Переможці І етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН візьмуть участь у ІІ (обласному) етапі Конкурсу, який відбудеться у лютому 2017 року в м.Суми.

Методист дослідницько-експерементального

 напряму ОМЦПО-МАН Литовченко О.О.