Охорона первоцвітів – збереження ранніх квітучих рослин

Створено: 10 квітня 2018

 Останніми роками кількість первоцвітів в Україні значно скоротилася. Рослини, які віщують нам прихід весни, за останні десятиліття опинилися на межі зникнення. Це відбувається внаслідок господарського освоєння місць зростання первоцвітів, намагання окремих людей перетворити їх на засіб заробітку. Рослини, які так нелегко виборювали право пестити людей свiжiстю весняного оновлення, раптом опинились в тенетах людської жорстокості. І саме з вини людей зазнають бездушного винищення.           Кожна частина рослини відповідає за виконання певних функцій, порушення яких призводить до її загибелі. Основна функція квітки – це утворення насіння. Відсутність насіннєвого розмноження - це шлях до виродження популяцій. Не треба забувати, що до букетів потрапляють завжди найкращі, найздоровіші квіти. Залишені ж суцвіття формують слабке насіння - дрібне, деформоване, нестійке до хвороб і шкідників. При зриванні квітів, частіше за все цибулина та коріння ушкоджується, з’являється, можливість проникнення бактерій та інших мікроорганізмів в утворену рану. Основна функція листків – це фотосинтез, тобто створення поживних речовин, які відкладаються в бульбі, цибулині. Тому, зриваючи листки, ми не даємо можливості бульбі чи цибулині набратися сил і прорости наступного року. Щороку у весняний період триває масова торгівля ранньоквітучими видами рослин, у тому числі занесеними до Червоної книги України, які є рідкісними та перебувають під загрозою знищення. Їх масове збирання призводить до знищення популяцій окремих видів. Тож із лісу краще принести гарний настрій, спогади про тишу та аромат весняного повітря, напоєного чарівними квітами. Польові та лісові рослини найкрасивіші там, де вони виросли, тож залишимо Землі її квіти.

ЧОМУ НЕ МОЖНА ВИПАЛЮВАТИ СУХУ ТРАВУ І ДО ЧОГО ЦЕ ПРИЗВОДИТЬ

Створено: 10 квітня 2018

 Навесні, коли сходить сніг і оголюється грунт, деякі з нас влаштовують пожежі, спалюючи померлу траву. Люди, котрі заявляють, що випалювання торішньої трави потрібне, помиляються самі і вводять в оману інших. Кожен акт підпалу – це є злочин проти тендітного світу природи. Головна небезпека полягає в провокації лісових пожеж та руйнуванні біоценозу екосистеми. Біоценоз (від грецьк. Bios – життя, Koinos – загальний) – взаємозв’язана сукупність мікроорганізмів, рослин, грибів і тварин, що населяють більш менш однорідну ділянку суші або водойми. Що примушує людей випалювати траву? Зрозуміло, що для дітей молодших трава, котра горить – це забава, розвага. Але про те, чим ця забава може закінчитися, вони не думають. Ті ж, хто старший, часто підпалюють траву з хуліганських мотивів. Якщо говорити про дорослих, то багато хто робить це свідомо, думаючи, що спалювання трави корисне. Вважають за краще випалювати траву й ті, хто лінується прибирати сміття і сухостій вручну. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: у природі все влаштовано розумно і раціонально. Весняні підпали шкодять траві, кущам, плазунам, комахам… усьому живому мікросвіту! Скрізь, де пройшов вогонь, не буде колишнього різнотрав’я. Територію, що звільнилася, захоплять бур’яни. При випалюванні трави гине уся корисна мікрофлора грунту, що призводить до зниження її родючості; знищуються багато комах, їх личинки, лялечки; горять кладки і місця гніздових птахів. Крім того, їдкий дим від спалювання трави шкідливий для людей. Особливо чутливі до нього алергіки та астматики. До тогож в сухій траві часто таїться сміття, небезпечне для спалювання, – пластикові пляшки, пакети, внаслідок чого відбувається забруднення повітря важкими металами.

Повідомлення СДО Гетьманського НПП за березень 2018р.

Створено: 02 квітня 2018

   За березень місяць службою Державної охорони Гетьманського національного природного парку було складено 6 протоколів, з них:

-         засмічення території – 3 протоколи;

-         порушення правил рибальства – 3 протоколівю

   Всього з початку 2018 року складено протоколів про адміністративні правопорушення – 36.

УВАГА ВЕЛИКА ВОДА!

Створено: 02 квітня 2018

   Станом на 13-00 год. 02 квітня в зв’язку з підтопленням м. Охтирки паводковою водою з водосховищ розташованих на руслі р. Охтирка на території Гетьманського НПП фіксується наступна ситуація:

- поблизу гирла р.Охтирка (300м. вниз за течією р. Ворскла від автомобільного мосту між населеними пунктами м. Охтирка та с. Чернеччина) спостерігається підвищення рівня   паводкових вод в межах русла р. Ворскла на рівні 70см., яка повільно сходить поверхнею льодового покриву;

- підтоплення населених пунктів розташованих нижче гирла р. Охтирка за течією р. Ворскла не спостерігається;

- балансоутримувачем гідроспоруди, розташованої поблизу с. Куземин, вжиті заходи щодо пропуску паводкової води;

- організованим постійним моніторингом паводкового стану р. Ворскла в межах Гетьманського НПП, починаючи від кордону з РФ до гирла р. Охтирка, не спостерігається рух криги та різкий підйом рівня р. Ворскла.

   Застерігаємо представників місцевих громад та відвідувачів парку від перебування в потенційно небезпечних місцях басейну р. Ворскла пов’язаних з проходом паводкових вод.

     У разі фіксування загрозливих змін, у проходженні паводкових вод, буде повідомлено відповідні державні органи.

Ведмідь – господар лісу

Створено: 29 березня 2018

   Ведмідь - один з найбільш грізних хижаків в дикій природі. Він вважається досить древнім звіром, його предки на території Європи з’явилися 22 мільйони років тому. На даний момент на планеті налічується вісім видів. Ведмідь - один з найцікавіших і найпривабливіших представників царства тварин. 

   Саме ведмеді стали головною темою екологічної години, яку провила провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП Ірина Зуза 29 березня у Хухрянській ЗОШ І-ІІІ ст.: 3 клас (кл. кер. Пелих Світлана Миколаївна).

   На зайнятті учні переглянули мультимедійну презентацію з якої дізналися, що на наший планеті існує вісім видів ведмедів (бурий ведмідь, білий ведмідь, барибал, малайський ведмідь, гімалайський ведмідь, ведмідь – губач, очковий ведмідь та велика панда), побачили фото та послухали інформацію про кожен вид. Також діти дізналися багато цікавих фактів про ведмедів.

   На перший погляд ці тварини досить повільні і незграбні, та насправді вони здатні досить швидко бігати (до 60 км/год), лазити, плавати, стояти і проходити короткі відстані на задніх лапах. Гострота зору окремих видів порівнянна з людською. Рослиноїдний барибал володіє колірним зором, що дозволяє йому розрізняти за кольором їстівні плоди та горіхи. Однак найбільш розвинені у ведмедів нюх і слух. Бурий ведмідь, наприклад, здатний унюхати мед за 8-9 км або за 5 км почути гудіння бджіл, а білий ведмідь здатний розрізнити запах тюленя за 32 км або почути як той пливе під метровим шаром льоду на відстані 1 км .

   Ведмеді, в більшості своїй, миролюбні. Природних ворогів вони майже не мають. Їхнім єдиним ворогом є людина. З кожним роком цих тварин стає все менше. Нині лише двом видам ведмедів не загрожує зникнення. 

   Бережіть фауну нашої планети!

Цікаве про лисиць

Створено: 26 березня 2018

   «Лисичка-сестричка», є одним з популярних образів слов’янської міфології, частим героєм багатьох народних казок, в яких образ цього звіра міцно асоціюється з хитрістю, лукавством та підступністю. Адже тільки лисиці, наприклад, вдалося за  допомогою хитрості поласувати колобком. Але чому ж у лисиці така своєрідна репутація? Чи зумовлена вона якимись реальними природними звичками цієї цікавої тварини, що мешкає в наших широтах? Про все це та й багато іншого розповіла провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку  Зуза Ірина на уроках природознавства з учнями Хухрянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.: 4 клас (кл. кер. Волкова Анна Олегівна), Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 3: 4-В клас (кл. кер. Верескун Наталія Миколаївна) та Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 1: 4-А клас (кл. кер. Воронько Тетяна Олександрівна), які проходили з 6 по 23 березня.

   Під час уроку діти дізналися багато цікавої інформації про цю, здавалося б всім нам добре відому, тварину лисицю. Для них було новиною, що в світі налічується вісімнадцять видів та  понад сорок підвидів лисиць, різних за розмірами та забарвленням хутра. Також малечу дуже зацікавило чому ж лисицю називають хитрою? Дехто вважає,  що така погана репутація прикріпилася завдяки звичкам цих тварин під час полювання. Справа в тому, що лисиця завжди дуже хитро підкрадається до своєї здобичі, може годинами терпляче чекати в засідці біля заячої нори, і коли потенційна здобич з’являється на виду, вона спритно і блискавично хапає її своїми зубами. Крім цього, лисиці відмінні умільці заплутувати сліди і втікати від переслідувань, різко змінюючи напрямок руху. Напевно завдяки саме цим вмінням та звичкам здавна до лисиці прикріпився епітет «хитра».

   В кінці зайняття учні за технікою орігамі виготовили яскраві закладинки у вигляді лисичок.

Перший крок у науку

Створено: 26 березня 2018

   22 березня відбулася науково-практична конференція «Перший крок у науку» на базі Великописарівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів. Учасниками конференції були слухачі Сумського територіального відділення МАН України. У заході також взяли участь учителі, батьки та поважні гості:  Петренко Микола Петрович, заступник голови Великописарівської РДА, Каднічанська Валентина Іванівна, заступник голови Великописарівської районної ради, Лаптєв Віталій Васильович,  консультант голови Великописарівської районної ради, Дмитриченко Сергій Олександрович, начальник відділу освіти Великописарівської РДА, Волошенко Наталія Олексіївна, методист відділу освіти Великописарівської РДА; фахівці Гетьманського НПП Кривонос С.С. та Обідець М.П. Було заслухано 16 науково-дослідницьких робіт юних дослідників, а 6 з них:

‐ «Купальська обрядовість Великописарівщини ХХ-ХХІ століття» (Надточий Астасія, учениця Великописарівської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.);

‐ «Роль еколого-пізнавальної стежки «Дивосвіт Слобожанщини» Гетьматьманського НПП у екологічному вихованні дітей та учнівської молоді» (Песецька Катерина, учениця                        Великописарівської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.);

‐ «Цифрове моделювання рельєфу Гетьманського національного природного парку» (Драгун Олексій, учень Великописарівської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.);

‐ «Ефемери та ефемероїди Гетьманського національного природного парку» (Іщенко Надія, учениця Великописарівської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.).

‐ «Бурелом та вітровал 2006 року на території Великописарівського лісництва, причини та наслідки» (Масалітіна Дарина, учениця Великописарівської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.);

‐ «Водні рослини Великописарівщини» (Овчаренко Кіріл, учень Великописарівської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.);

‐ «Симетрія в природі» (Скляр Назар, учень Великописарівської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.),

були представлені 24 березня на науково-практичній конференції «Перший крок у науку» для слухачів Сумського територіального відділення МАН України на базі Конгрес-центру Сумського державного університету. За результатами конференції всі учні стали переможцями та призерами і нагороджені грамотами обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю. Консультував юних науковців Обідець М.П., фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП.

Нерест 2018

Створено: 26 березня 2018

                       Увага нерест!!!

     Гетьманський НПП повідомляє, що згідно з «Проектом організації території Гетьманського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів», затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31 грудня 2013року №562, визначається нерестовий період з 1 квітня по  20 травня. З метою створення сприятливих умов для нересту риби та інших водних живих ресурсів. Також забороняється всякий лов раків у період виношування ними ікри, личинок, першої линьки з 1 квітня по 9 червня включно.

   Під час нерестового періоду забороняється: любительське та спортивне рибальство, пересування будь яких плавзасобів в період нересту, крім суден Парку та спеціально уповноважених органів, за винятком аварійних ситуацій та проведення рятувально-пошукових заходів; дозволяється: любительське рибальство однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега в межах населених пунктів в радіусі 200 м від їх межі.

   В разі порушення режиму охорони, використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду настає адміністративна або кримінальна відповідальність відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України.

Весна іде, красу несе

Створено: 23 березня 2018

   З 13 по 22 березня  провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку  Ірина Зуза провела екологічні зайняття з учнями Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст №1: 1-Б кл. (кл. кер. Приходько Наталія Григорівна), 1-В клас (кл. кер. Борисенко Любов Григорівна),  2-А клас (кл. кер. Громак Жанна Дмитрівна), 3-Г клас (кл. кер. Кривоколіско Тетяна Анатолівна), головною темою яких були весняні зміни в природі.

   Діти згадували, що змінюється в їхньому житті з приходом весни, а також які зміни відбуваються в природі. Учні дізналися, що весна в житті диких тварин - один з найважливіших періодів. Адже з першими теплими днями настає можливість поповнення жирових запасів, неабияк витрачених за довгу голодну зиму. Більшість звірів навесні линяє, свою теплу шубку вони змінюють на легку літню. Також, щоб бути  менш помітними, після танення зимового снігу, у деяких тварин змінюється забарвлення хутра. Для більшості звірів весна - це час вирощування потомства. Дорослі тварини піклуються про своїх малят: годують, захищають їх від ворогів.

   Навесні тваринний світ прокидається раніше ніж рослини. Дерева ще голі, немає ні трави, ні квітів, а де-не-де уже можна зустріти перших комах. Саме у вигляді яскравої комахи сонечка діти, в кінці зайняття, виготовили закладини для своїх підручників.

Навіщо тваринам потрібні хвости? Для вас, «Чомучки»

Створено: 22 березня 2018

...У всех, у всех я вижу хвост,

У зайца хвост и у коня,

Но нет у Вас и у меня...

С. Я. Маршака

   Похвалитися наявністю хвоста можуть багато тварин. А ось безхвостих тварин можна перерахувати на пальцях, а змій і риб без хвостів узагалі немає. Ноги дуже потрібні тваринам, але вони досі чомусь "не вирішили", скільки їх повинно бути. Черви, равлики, змії, деякі ящірки взагалі обходяться без ніг, а у тисячоніжок їх буває по кілька сотень. Чому у тварин одна голова – ясно. Не можна ж мати відразу як у змія горинича 3 чи 5 голів. Наказ повинен виходити з одного центру. А ось чому природа так скупа на хвости- незрозуміло. Навіщо ж потрібний хвіст? Як же тварини використовують свій хвіст? Може він нікому не потрібний ? Відповіді на ці питання роз’яснювала на екоуроках «Навіщо тваринам потрібні хвости?» 21 березня провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана учням 1-х класів Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІ ст. №9 (вч. Шандиба О.В., Фенько С.М.). Хвости виростають тому, що без них багато тварин відчували б себе «як без рук». За допомогою нього звірі можуть спілкуватися і висловлювати свої емоції, знаходити нових друзів і відлякувати ворогів, захищатися і нападати, зігріватися від холоду, подавати сигнали небезпеки, лазити по деревах, керувати власним тілом при бігові, стрибках, польотах або плаванні, тримати рівновагу або просто розважатися. Хвости відіграють дуже важливу роль у житті більшості тварин.