Завершилися інтелектуальні змагання юних науковців Охтирки

   08-10 січня 2020 року на базі ОМЦПО-МАН відбувся І (міський) етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України та науково-практична конференція «Сходинки до знань», у яких узяли участь 103 учасники, учні закладів загальної середньої освіти міста – членів наукових товариств ОМЦПО-МАН, Опорного закладу «Охтирська ЗОШ І-ІІІ ступенів» (Охтирської гімназії) та студенти Охтирського коледжу СНАУ.

    Обдаровану молодь міста вітали методисти відділу освіти Охтирської міської ради Наталія ГОНТАРЕНКО, Наталія КОВПАК, директор ОМЦПО-МАН Наталія ГАНЦЕВА, директор Охтирського краєзнавчого музею Людмила МІЩЕНКО, заступник директора Охтирського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Микола КРАВЧЕНКО, провідний фахівець Гетьманського НПП Оксана СУСЛОВА, письменниця та журналіст Валерія БАКУЛІНА, а також наймолодші вихованці закладу позашкільної освіти (гурток «Англійська мова» з ДНЗ «Росинка»).

         До участі у І (міському) етапі конкурсу-захисту було допущено 42 науково-дослідницьких роботи, рефератів, розширених тез-досліджень учнів-членів Малої академії наук України на відділеннях: економіки – 6, наук про Землю – 6, історії та філософії – 14, хімії та біології, екології та аграрних наук –7, мовознавства – 7, літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства – 2.

         Під час заходу учасники захищали свої роботи в 20 секціях і виконували контрольні роботи з 7 навчальних предметів.

         У роботі журі конкурсу-захисту взяли участь 23 педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти міста Охтирки та ОМЦПО-МАН, директор Охтирського краєзнавчого музею, провідний фахівець Гетьманського національного природного парку Оксана СУСЛОВА , журналісти.

У рамках науково-практичної конференції «Сходинки до знань» працювали 2 секції, в роботі яких узяли участь 61 учень: 7-9 класів та 4-6 класів, вихованці наукових гуртків ОМЦПО-МАН, Опорного закладу «Охтирська ЗОШ І-ІІІ ступенів» (Охтирської гімназії): «МАН-ЮНІОР» – 39 учасників, «Юний дослідник» – 22 учасників. Юні науковці представляли свої дослідження у формі виступів, презентацій, постерів.

Відділення «Науки про Землю» було представлене секціями «Геологія», «Географія та ландшафтознавство», «Гідрологія», «Кліматологія та метеорологія» та а відділенні «Хімії та біології, екології та аграрних наук» - секціями «Зоологія, ботаніка», «Лісознавство». Вихованці гуртка «Географ-науковець» ОМЦПО-МАН (кер. В.Хорошун) підготували і успішно захистили11 науково-дослідницьких робіт.   Усі учнівські роботи базуються на місцевому матеріалі з використанням сучасних методів наукових досліджень.

Дослідження для робіт «Характеристика видового складу рослин екологічної стежки «Литовський бір», «Характеристика рослинності західного та східного схилів Доброславівської гори», «Динаміка стариць річки Ворскла у період 1989-2019рр.», «Видовий склад прибережно-водних рослин річки Ворскла» були проведені на території Гетьманського НПП.

При виконанні роботи «Динаміка стариць річки Ворскла у період 1989-2019рр.», на карті району дослідження за 1989 рік під час експедиційних досліджень, що були проведені у квітні-травні 2018 року та у травні-червні 2019 року, були зафіксовані зміни, які сталися у період 1989-2019 рр.

Ділянка, на якій проводилося дослідження знаходиться на відстані 2 км на захід від м. Охтирка. Русло Ворскли та прилегла до нього заплава є територією Гетьманського національного природного парку.

Східна межа ділянки – русло річки Ворскла, яке було спрямлене при будівництві мосту, західна межа – східний схил відрогу корінного берега (Доброславівська гора), південна межа – траса Охтирка-Зіньків-Київ.

За 30 років, завдяки природним та антропогенним чинникам у структурі заплави та стариць річки Ворскла, сталися значні зміни. Завдяки кліматичним особливостям весняних сезонів річка Ворскла не завжди виходить на заплаву. Основне русло та русла проток і стариць втрачають здатність до самоочищення, що сприяє відкладенню мулу на їх дні. Мул поступово ущільнюється і накопичується на дні русел. Завдяки цим процесам 2018-2019рр. при меженному рівні південна частина стариці, що утворена при будівництві мосту через Ворсклу почала втрачати зв'язок з основним руслом. Ми вважаємо, що найближчим часом південна її частина перетвориться на заплавне озеро.

У роботі «Видовий склад прибережно-водних рослин річки Ворскла» охарактеризована водно-прибережна рослинність основного русла та стариці.

Прибережно-водна рослинність в основному руслі представлена формаціями рогозу вузьколистого, осоки гострої, куги озерної, незабудки болотної, м’яти водяної, стрілолисту стрілолистого, їжачої голівки прямої, цикути отруйної. Одним із найбільших угруповань прибережно-водної рослинності є фітоценози рогозу вузьколистого, які утворюють пояси прибережно-водної рослинності переважно у вигляді бордюрних.

Водна рослинність розвивається в умовах незначної течії. Її формують угруповання двох груп формацій: вкорінених гідрофітів з плаваючим листям та занурених вкорінених гідрофітів: латаття сніжно-біле, глечики жовті, водяний різак алоєвидний, кушир занурений, жабурник звичайний.

У староріччі виявлено 19 видів прибережно-водних рослин, які належать до 13 родин. У староріччі визначено глечики жовті, які занесені до Зеленої книги України та латаття біле, яке занесене до Червоної книги. У прибережній зоні з’явилася водна сосонка, що свідчить про накопичення мулу на цій ділянці.

Екологічні проблеми Зеленого озера висвітлені у роботах «Вплив антропогенних та кліматичних факторів на гідрологічний режим Зеленого озера», «Екологічні проблеми Зеленого озера», «Динаміка рослинного покриву східного схилу улоговини Зеленого озера під впливом антропогенних та природних чинників»

У роботах «Геологічна робота річки Охтирка» та «Вплив кліматичних факторів на проходження весняної повені на р. Охтирка» з’ясовані причини катастрофічної повені 2018 року на р. Охтирка.

Постійний аналіз метеорологічних елементів необхідний для виявлення тенденції зміни мікроклімату певної території, тому робота «Розподіл показників екстремальних температур повітря на території Сумської області у період 2014-2019рр.» є актуальною.

23 переможці представлять місто в ІІ обласному етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України вже у лютому 2020 року.

Повідомлення СДО Гетьманського НПП за грудень 2019р.

   За грудень службою Державної охорони Гетьманського національного природного парку було складено 8 протоколів про адміністративні правопорушення вимог природоохоронного законодавства:

- грубе порушення правил рибальства – 2 протоколи;

- розведення багаття – 2протоколи;

- засмічення території – 1 протокол;

- порушення правил рибальства – 2 протоколи;

- самовільний поруб – 2 протоколи.

   Всього за 2019 рік складено протоколів про адміністративні правопорушення вимог природоохоронного законодавства – 126.

Заліт Грифа чорного на північний схід України

   Гриф чорний (Aegypius monachus) – дуже великий хижий птах-падальщик, занесений до Червоної книги України та додатків міжнародних конвенцій. На території України гніздиться виключно в гірській частині Кримського півострова. Для виду характерний осілий спосіб життя, але іноді грифи можуть здійснювати протяжні кочівлі. Протягом XIX і XX століть їх дальні зальоти фіксувалися навіть у північних областях України і Білоруському Поліссі, більшість цих зустрічей припадала на травень та літні місяці, але нерідко вони з’являлися і в зимовий період, а також восени – в жовтні (Дементьев, 1951; Цвелых и др., 2018).

   Існують непевні дані про заліт чорного грифа і в північно-східний регіон України – на територію Сумщини: 26 вересня 1963 р. на правому березі р. Сейм в околицях с. Чумакове Буринського району М.Є. Матвієнко спостерігав у бінокль крупного темно-бурого птаха зі світлою головою та чітко помітним «коміром», який сидів на напівсухому дереві, і тільки припустив, що це міг бути залітний гриф (Матвиенко, 2009). Очевидно, що це повідомлення відноситься до білоголового сипа (Gyps fulvus) (Цвелых и др., 2018).

   Унікальний випадок зальоту чорного грифа на південь Сумської області задокументував науковий співробітник Гетьманського НПП Скляр О.Ю 1 грудня 2019 р. Одинак спостерігався і був сфотографований в польоті разом з орланом-білохвостом (Haliaeetus albicilla) у долині р. Ворскла (в межах Гетьманського національного природного парку) над смт Велика Писарівка о 13 год. 32 хв. Високо кружляючи обидва птахи досить повільно рухалися у південному напрямку, затим пришвидшилися і полетіли прямолінійно на південний захід, через 6 хвилин зникнувши з поля зору спостерігача. Цього ж дня спостерігалася незначна міграція канюків звичайних (Buteo buteo) у південному та південно-східному напрямках. Стояла похмура, з північно-західним вітром, погода, перед відчутним похолоданням та сніговими опадами у наступні дні.

   Співробітниками Гетьманського НПП готується наукова публікація щодо зальоту грифа чорного на північний схід України.

Виховання у дітей дбайливого ставлення до природи – запорука екологічного майбутнього

   У ставленні до новорічної ялинки, як у краплі води, відтворюється наше ставлення до природи взагалі. Зустріч Нового року пов’язана в нашому житті із зеленою красунею-ялинкою, прикрашеною новорічними іграшками. Ми до неї звикли і рідко замислюємося над тим, у що обходиться природі наше бажання прикрасити живим деревом свою квартиру. І як гірко буває бачити , що вже в перших числах січня стрункі деревця викинуто на вулицю, як непотрібний мотлох.

   Уже традицією стало проводити екологічну природоохоронну акцію «Збережи ялинку». Мета акції – переконати дітей (а через них і їх батьків) в тому, що слід відмовитися від передноворічного винищення хвойних дерев і показати згубні наслідки вирубування лісів. Акція спрямована не лише на запобігання незаконному вирубуванню сосен та ялин, а й на формування громадської думки щодо «ялинкової» проблеми шляхом пропаганди заміни живих дерев букетами, композиціями.

  Так з 16 по 26 грудня 2019 року у рамках акції провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана провела ряд зустрічей з учнями Охтирської ЗОШ І-ІІ ступенів №6 (вч. Гусарова А.М.), учнями 1-9 класу Пологівського НВК, вихованцями мистецького напрямку ОМЦПО-МАН (кер. Бабак Л.В.).

  Особливо незабутнім було екологічне заняття «Хай ніколи не плачуть ялинки» , яке проходило у приміщенні Охтирської Центральної Міської Бібліотеки. Суслова Оксана говорила з четверокласниками про користь хвойних дерев. А згодом діти, разом з керівниками гуртків мистецького напрямку Охтирського міського центру позашкільної освіти- Малої Академії Наук Бабак Лілією та Христич Людмилою , вчилися виготовляти новорічний різдвяний віночок.

  Вихованці напрямку ОМЦПО-МАН (кер. Бабак Л.В.), прослухавши про користь хвойних, підрахували, скільки живих дерев потрібно для святкування Нового року такому маленькому місту Охтирка. А це дуже велика цифра - приблизно 10 тис., а ще більший ущерб природі. Напередодні новорічних свят вихованці разом з керівником Бабак Лілією виготовляли новорічні і різдвяні іграшки, ялинкові прикраси, сюрпризи із різних матеріалів. Зі своїх творчих робіт продемонстрували виставку, яка прикрасила стіни закладу.

  Учні Пологівського НВК, крім інформаційної лінійки «Подаруймо ялинці життя» про користь хвойних дерев, взяли участь у конкурсі зимових букетів і композицій «Замість ялинки – зимовий букет». У результаті діти представили оригінальні букети, які створили святкову атмосферу без нищення живих дерев, та продемонстрували, як можна за допомогою підручних матеріалів виготовити новорічну красуню без шкоди для довкілля, створивши ялинки з паперу, картону, ниток, стрічок, пластику, макаронів та шишок.

   Виховання у дітей дбайливого ставлення до природи– запорука екологічного майбутнього.

Є надія, що екозаняття не пройдуть даремно , а збережені ялини і сосни будуть рости на радість людству в ХХІ столітті.