Енергійно, позитивно, дружньо та весело!
В останні дні бабиного літа в заповідному урочищі Нескучне з 18-го по 20-те вересня пройшов районний туристичний зліт серед учнівської молоді Тростянецького району, організований Тростянецьким Палацом дітей та юнацтва. Згідно з положенням про районні змагання, програма зльоту включала такі етапи як «Смуга перешкод», «Естафета», «Водний туризм», «Бухтовка вірьовки», «Встановлення намету», «Спортивне орієнтування». Конкурсна програма включала в себе краєзнавчу вікторину, конкурси кашоварів та кращу туристичну пісню. Долучилися до цього заходу й працівники Гетьманського національного природного парку: заступник начальника відділу екологічної освіти та рекреації Н.Євдокимова, провідний інженер з охорони тваринного світу О.Гулюк та науковий співробітник В.Самодай, які мали можливість обговорити питання екологічних проблем зі старшокласниками, провели для учасників команд «Екологічну вікторину» та визначили кращі школи в облаштуванні наметових таборів.
Усі команди гідно справилися з завданнями.
На урочистому закритті були визначені команди-переможці на певних етапах та у загальному заліку, вручені грамоти відділу освіти Тростянецької районної державної адміністрації та солодкі подарунки. Грамоти за краще таборування та екологічну вікторину команди отримали від Гетьманського національного природного парку.
Серед учнівських команд переможцями стали:
«Екологічна вікторина»
1 місце –КПНЗ ТРР «Палац дітей та юнацтва»,Тростянецька спеціалізована школа №3
2 місце – Тростянецька спеціалізована школа №2, Тростянецька загальноосвітня школа №4
3 місце – Буймерська загальноосвітня школа.
«Облаштування наметового містечка»
1 місце – Тростянецька спеціалізована школа №1
2 місце - Тростянецька спеціалізована школа №2, Тростянецька спеціалізована школа №3
3 місце - Буймерська загальноосвітня школа, Білківський навчально- виховний комплекс.
Три дні змагань промайнули непомітно. Всі учасники туристичного зльоту надовго запам’ятають веселі конкурси, пісні біля вогнища під зоряним небом, смачну кашу, нових друзів. Енергетика туристичного містечка додала присутнім здоров’я і наснаги, а неоціненний досвід, здобутий під час зльоту, додав упевненості у власних силах.
«Зелений світ «Литовського бору»
13 вересня на еколого-пізнавальній стежці «Литовський бір» Гетьманського національного природного парку відбулася виїзна нарада «Зелений світ «Литовського бору». У нараді взяли участь відділ екологічної освіти та рекреації Гетьманського НПП у повному складі, інспекторський склад майстерської дільниці №1 Охтирського ПНДВ Парку, директор Охтирського краєзнавчого музею Міщенко Л.В., методисти, керівники наукових гуртків Охтирського міського центру позашкільної освіти - МАН учнівської молоді Литовченко О.О., Хорошун В.В. Мета наради: обговорення перспективи розвитку та використання еколого-пізнавальної стежки «Литовський бір» у організації екологічної освіти, дослідження та опис флори території.
У рамках наради було проведено дослідження флори території розташування стежки «Литовський бір», її опис. Особливу увагу екологи, науковці, краєзнавці приділили практичному використанню рослин у народній медицині, визначили основні теми для учнівських досліджень з ботаніки та біології, лісознавства.
Присутні з цікавістю слухали симфонію сосен і чаруючу розповідь фахівця Парку М.П.Обідця про дерева, кущі, трави, гриби. Особливо зацікавила учасників наради інформація про практичне застосування рослин Литовського бору у побуті та народні прикмети про них. Важливим моментом був і обмін досвідом в проведенні еколого-освітніх заходів, організації виховання екологічної культури населення та відвідувачів, організованого туризму, відпочинку, оздоровлення та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах.
Усі зібрані матеріали та сучасний досвід будуть використані в подальшій роботі Гетьманського НПП, Охтирського міського центру позашкільної освіти - МАН учнівської молоді, Охтирського краєзнавчого музею, навчальних закладів районів, будуть використані для написання наукових робіт юними дослідниками.
Гості з Польщі та Чехії
9 вересня місто Тростянець відзначило свій 357 рік народження. З цієї нагоди зібралося багато гостей не тільки з України, а й з-за кордону. У ході програми святкування Дня міста голова Тростянецької міської ради Юрій Бова разом з делегацією міст-партнерів Польщі та Чехії завітали й до Гетьманського національного природного парку. Заступник директора Олександр Яковенко ознайомив гостей з особливостями природоохоронної діяльності національних природних парків. У дружній теплій атмосфері присутні обмінялися досвідом та своїми напрацюваннями в роботі природоохоронних територій.
Другий етап відновлення природної популяції стерляді
25 тисяч мальків стерляді тепер житимуть у річці Ворскла на території Сумської області в межах Гетьманського НПП.
Сплило два роки від реалізації першого етапу заходів по відновленню природної популяції стерляді (http://getmanski.info/index.php/ukr/news/238-z-povernennyam-do-vorskli-chechuga). Але, слід зауважити, що 10 тисяч мальків стерляді є недостатніми для створення стійкої життєздатної самовідновної популяції стерляді в р. Ворскла. Простий розрахунок показує, що в середньому на 1 км русла припадає 82 мальки, а з врахуванням певної природної смертності риб – ще менше. Як свідчить практика, межа адаптації молоді стерляді при посадці її у водойми становить 50-60% від початкової їх чисельності. З досвіду реакліматизації стерляді в Україні відомо, що її випуск відбувається більш значними партіями – до 40 тисяч мальків. Тому доведення зарибку р. Ворскла до науково обґрунтованої кількості було вкрай потрібним. Ми вдячні Сумській обласній державній адміністрації, Сумській обласній раді та Департаменту екології та охорони природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації за втілення цього проекту. Захід було профінансовано за рахунок коштів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.
Маленькі стерляді в кількості 25 000 особин були випущені на визначених ділянках р. Ворскла – у Великописарівському, і Охтирському відділеннях Гетьманського НПП. Заходи проводилися за участі голови Сумської обласної державної адміністрації Миколи Клочко, керівництва Департаменту екології та охорони природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації.
Експедиційні дослідження по р. Ворсклі
Молодший науковий співробітник, канд. геогр. наук Данильченко Олена Сергіївна 12-13 серпня 2017 року здійснила експедиційні дослідження по р. Ворсклі у 3-х створах: № 1 - смт Велика Писарівка 8 км від кордону з Росією, № 2 - с. Климентово, після впадіння р. Боромлі, № 3 - с. Куземин, біля кордону з Полтавською областю.
Дослідження проводилися з метою спостереження за літньо-осінньою меженню та передбачали визначення гідрометричних параметрів (ширини, глибина русла, швидкість течії), використання цих показників для розрахунку площі поперечного водного перерізу і обчислення важливої кількісної характеристики водного потоку – витрати води; фізико-хімічних характеристик річкової води (прозорість, кольоровість, показник мутності та визначення твердого стоку); заростання русла.
Було відновлено гідрологічний пост для спостереження за рівнем води в річці у створі № 2 - с. Климентово, так як він потребував відновлення (рис. 1).
Рис. 1. Гідрологічний пост № 2 - с. Климентово
Встановлено, що рівень води у річці значно знизився у порівнянні із весняним водопіллям (на 1,5 м у створі № 2 - с. Климентово, в інших створах навіть нижче показників встановлених гідрологічних постів), відповідно максимальна глибина становила 6,4 м, ширина русла 60,5. Швидкість течії низька 0,05 м/с (рис. 2). Відповідно, важливий показник витрати води нижчий ніж у минулі роки і становить 12,9 м3/с, що у 2 рази нижче ніж аналогічний показник у 2016 році. У інших створах (№ 1 та № 3) спостерігаємо аналогічну картину: природне зниження рівня води, показників швидкості течії та витрат води.
Фізичні властивості води. Температура води коливалася від +27ºС (створ № 2, 1) до +28ºС (створ № 3). У всіх створах спостерігається прозора річкова вода, без кольору з легким жовтуватим відтінком у створі № 2.
Рис. 2. Створ № 2 – с. Клементово (літньо-осіння межень 12.08.2017 р.)
Занепокоєння викликає значне заростання русла річки у створі № 1 (рис. 3) та окремі ділянки заростання поблизу створу № 3 (рис. 4).
Рис. 3. Створ № 1 – смт Велика Писарівка 8 км від кордону з Росією (літньо-осіння межень 13.08.2017 р.)
Рис. 4. Створ № 3 – с. Куземин, біля кордону з Полтавською областю (літньо-осіння межень 13.08.2017 р.)
Отже, встановлено класичну картину для літньо-осінньої межені: зниження рівня води, показників швидкості течії та витрат води. Хоча показник витрат води має нижчі значення ніж у минулі роки, все таки його значення вищі за багаторічні мінімальні майже у 4 рази. Слід відмітити зниження рівня води (максимальне за всі роки спостережень – з 2012 року).