Обговорили перспективи розвитку сільського туризму

   22 березня до Великописарівської райдержадміністрації завітала делегація з Сумської області з приводу перспектив розвитку сільського туризму на території району.

У форматі «круглого столу» було проведено засідання, на якому були присутні голова Великописарівської райдержадміністрації Григорій Сіденко, голова Великописарівської районної ради Дмитро Сипко, начальник департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА, начальник відділу промоції та туризму Сумської ОДА Юрій Гладенко, начальник відділу екологічної освіти та рекреації Гетьманського національного природного парку Олександр Бала , начальник Великописарівського науково-дослідного природоохоронного відділення Роман Мовчан, підприємці та громадськість району.

Григорій Сіденко наголосив на важливості розвитку агропромислового комплексу в районі. Залучення інвестицій як із-за меж району так і внутрішніх дасть можливість створенню нових робочих місць та наповненню бюджету. Для цього потрібно сприяння держави в законодавчій сфері, надання доступних кредитів та сприятливий інвестиційний клімат.

Учасники засідання спілкувалися про проблеми розвитку сільського зеленого туризму в Україні, а також переваги та недоліки діяльності приватних сільських садиб у нашому регіоні та внесено пропозиції щодо організації їх роботи. 

«Сучасна стратегія соціально-економічного розвитку України дає стимул до пожвавлення всіх сфер життєдіяльності. Перехід регіонів на самоврядність і самозабезпечення стимулює пошук шляхів підвищення ефективності економічного розвитку на місцевих ресурсах. На перший план висуваються соціально орієнтовані програми, сприяючі просуванню нових стратегічних завдань, перспективних інноваційних галузей, зокрема, туризму»,- наголосив Олександр Маслак. 

Туризм - серйозний соціально-економічний та географічний процес, тому його організація вимагає ретельного наукового обґрунтування. 

Економічні дослідження суті туризму відрізняються комплексністю, системністю і точністю. Вивчення і підвищення ефективності використання туристсько-рекреаційного потенціалу території для багатьох регіонів може стати важливим кроком на шляху оптимізації регіональної структури природокористування.

Природоохоронна акція «Збережемо первоцвіти разом!»

22 березня 2019 року у рамках природоохоронної акції «Збережемо первоцвіти разом!», яку проводить Гетьманський національний природний парк, вихованці гуртка «Географ-науковець» Охтирського міського центру позашкільної освіти-Мала академія наук учнівської молоді разом з керівником гуртка Хорошун В.В. провели експрес-конференцію «Досліджуємо першоцвіти». Юні науковці презентували свої напрацювання та обговорювали плани польових досліджень в місті Охтирка і на Доброславівській горі, які проведуть під час весняних канікул 27 та 28 березня.

Вихованці гуртка «Географ-науковець» щороку проводять спостереження за вегетацією та цвітінням первоцвітів. Вони з’ясували, що натериторії міста Охтирка ростуть наступні види первоцвітів: фіалка лісова, зірочки маленькі, ряст, мати й мачуха, але найбільш поширеною рослиною серед них є пшінка весняна.

Пшінка весняна – це дивна рослина, яка при аномальних кліматичних умовах може почати розвиватися взимку, витримувати екстремальні умови: сніговий покрив та затоплення. Аномальні умови зимового сезону2017-2018року та весняного сезону 2018 року дозволили їм дослідити деякі екологічні особливості пшінки. 8 січня 2018 року на берегах каналу, що витікає із Білого озера (парк «Кнєжа» ) була виявлена пшінка з бутонами. 11 січня почалося різке зниження температури повітря, утворився сніговий покрив. 1 квітня після сходу снігового покриву була виявлена пшінка з бутонами. З 2 по 4 квітня пшінка опинилася під потужним шаром води. Після спаду рівня води вегетація пшінки відновилася.10 квітня розпочалося її цвітіння.

Навесні Доброславівська гора та гора Охтир майже суцільним покривом вкрита первоцвітами. На схилах ростуть: пшінка весняна, фіалка лісова, зірочки маленькі, ряст, проліски. Біля підошви схилів можна зустріти анемона та медунку.

Систематичні спостереження дозволяють контролювати не лише сучасний стан популяцій, але й прогнозувати тенденції його зміни.

Дослідження та збереження біотичного та ландшафтного різноманіття України є одним із пріоритетних напрямів природоохоронної діяльності, а саме дослідження первоцвітів. Вони першими зацвітають і становляться здобиччю збирачів букетів.

Тож попереду у юних науковців дослідження першоцвітів сезону 2019 року!

22 березня – Міжнародний День води

Вода - колиска життя. Без неї неможливе існування рослин, тварин, бактерій і інших. Людина також не може прожити без води. Вода потрібна всім щодня, щохвилини, щосекунди .
        22 березня у всьому світі відзначають Міжнародний день води. Саме цього дня  провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана завітала до вихованців гуртка «Український сувенір» Охтирського міського центру позашкільної освіти-Мала академія наук учнівської молоді (керівник Бабак Л.В., методист Теличко С.В.) з метою привернути увагу до проблем якості питної води, необхідності охорони водних ресурсів та їх раціонального використання. Провідний фахівець розповіла про значення води на землі, водну кризу, можливі рішення проблеми, дала корисні поради «як зберегти воду?". Учні 2-3 класів переглянули відео- ролики та взяли участь у пізнавальній вікторині «Вода – основа життя ».
         Зараз стає очевидним, що ми споживаємо дуже багато води, більше, ніж Планета може відновити і очистити. Тому кожен з нас повинен зробити якусь маленьку добру справу для збереження, охорони та відтворення водних ресурсів. Хтось вчасно закриє кран на кухні чи у ванній кімнаті й тим самим збереже десяток літрів чистої води, інший – викине випиту пляшку води не в річку, а в спеціальний сміттєвий контейнер, а дехто навіть очистить джерело, яке повністю замулене і може просто пересохнути спекотним літом. А що краще зробити - хай підкаже серце. Не відмовляймося від добрих справ! Не будьмо байдужими, не будьмо осторонь.

Бережімо воду – піклуймося про майбутнє!

22 березня - Сороки, Жайворонки

   На Жайворонки день з ніччю міряються. Зима закінчується, весна починається. Це одне з весняних свят, яке було присвячене зустрічі Дня весняного рівнодення, яке було чи не головною подією у житті наших предків-слов'ян.  Повсюди існувала віра в те, що у цей день з теплих країн прилітають сорок різних птахів, і перший з них — жайворонок.

   Саме про це йшла мова 22 березня 2019 року на святі «Сороки, Жайворонки», яке провела провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана для вихованців гуртка «Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво» Охтирського міського центру позашкільної освіти-Мала академія наук учнівської молоді (керівник Шведенко Я.С., методист Теличко С.В.). Діти дізналися, що цього дня у давнину все вертілося навколо числа сорок. В народі заведено на "Сороку" пекти "сороки", "жайворонки", "буслики", "птички", "пташки" - тістечка з медом у формі пташок. Вигляд булочок пов'язаний з повір'ями, що саме в день 40 святих повертаються з теплих країв птахи.

   Кожен регіон України має власні традиції "ігор" з бубликами-пташками. Подекуди тістечка роздавали дітям, а ті, гуляючи по селу, співали веснянки і закликали весну.

   Суслова Оксана розповіла дітям про пташку – жайворонок - символ цього дня, де вона живе, чим харчується, вихованці почули як її спів. А наприкінці заняття власноруч виготовили своїх жайворонків з паперу та прикрасили ними композицію з гілок.