Чи є життя в воді під льодом?

   
Закував мороз річки і озера. Лід зверху покритий товстим шаром снігу. Чи не проникають промені сонця в підводний світ? Там холодно і темно. Але Життя є і під льодом. Дрімають річкові риби. Зарилися в мул раки і жаби.

   27 січня до Всесвітнього дня водно-болотних угідь, за ініціативи вчителів Охтирської ЗОШ І-ІІІ ст. №5 ім. Р.К. Рапія Семененко А.В., Гузенко А.С., третьокласники були присутні на екологічному занятті «Чи є життя в воді під льодом?» , яке провела провідний фахівець з екологічної освіти ГНПП Суслова О.В.

   Учні дізналися як утворюється лід, чи є життя під льодом, як живуть земноводні, плазуни, риби, де зимують раки. Цікавим фактом стало те, що зимуючим підводним рослинам доводиться жити в пітьмі. І все ж деякі з них зеленіють і ростуть. Багато мешканців водойм зимують у вигляді кореневищ, що знаходяться на дні. У жодного з водних рослин взимку не залишається живих органів на поверхні водойми, вкритій кригою.

   Екологічні заняття, присвячені Всесвітньому дню водно-болотних угідь, були проведені  і для учнів Охтирської загальноосвітньої ЗОШ І-ІІ ст. №6  2 кл (вч. Гриб С.А.), 4 кл (вч. Гейко О.О.), учнів ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Остапа Вишні  №4 1 кл  (вч. Жовба Л.П.).

Допоможемо пернатим друзям

   Чи    задумувалися    ви – як   братам  нашим   меншим взимку      живеться?    За   своїми       повсякденними клопотами люди навіть  не  помічають   труднощів, з якими стикаються в зимову пору пернаті друзі. Так, багато з них відлетіли в теплі краї і ми з нетерпінням чекаємо їх повернення, бажаючи знову почути дзвінкий спів. Адже із пташиним співом приходить весна. Та як бути тим птахам, які залишаються поряд з нами взимку?

   Саме про необхідність допомоги пернатим друзям в зимовий період і розповідала провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП  Ірина Зуза на екологічних зайняттях, що пройшли  19 та 26 січня 2017 року у Охтирській ЗОШ І-ІІІ ст. №1, 4-в клас (кл. кер. Борисенко Любов Григорівна), 4-а клас (Мирошніченко Ольга Миколаївна).

   Діти переглянули мультимедійну презентацію і дізналися, які птахи залишаються зимувати поряд із нами, більшість видів летять у теплі країни, а для деяких птахів з півночі, такими теплими землями є територія саме нашої України. Також учні побачили з яких матеріалів можна дуже просто виготовити годівнички, та чим саме потрібно підгодовувати птахів.  

   Усе життя птахів узимку цілковито підпорядковане пошукам їжі, адже світловий день короткий, а втрати сил і енергії значні. Птахи майже весь час тримаються поряд зі своїми кормовими ділянками. Деякі з них, синиці, сойки, горіхівки, ще з осені роблять запаси насіння, ховаючи його під корою, в тріщинах гілок. Напевно, немає потреби доводити користь підгодівлі птахів, яка взимку є одним із найреальніших шляхів допомоги пернатим.

   Зимова підгодівля птахів має корисні наслідки для людини. Наприклад, вона дозволяє відвернути увагу птахів від видзьобування бруньок на плодових деревах. Але найголовніше, служить для приваблення пернатих у місця, де вони можуть принести велику користь у період вигодовування пташенят комахами-шкідниками. Лиш те, що така допомога дає можливість багатьом птахам вижити, свідчить на її користь.

   Підгодівлю птахів проводять у період, коли їм складно знайти звичний корм, головним чином у снігову пору і аж до появи першої зелені. Птахів слід поступово привчати до місць підгодівлі,  щоб вони надовго запам’ятали їх і поверталися щодня.

   Різним видам потрібна й різна допомога взимку. Зерноїдним птахам (чижам, щигликам тощо) дійсно необхідна наша допомога лише в роки неврожаю природних кормів. Водночас комахоїдні синиці, золотомушки потерпають найбільше через відсутність корму. Термін початку підгодівлі може змінюватися в залежності від погодних умов. Її необхідно розпочати рано, ще в жовтні, якщо осінь рання, дощова, випав сніг або неврожай природних кормів. Абсолютна неможливість знайти корм стається лише з появою стійкого снігового покриву й промерзанням землі. Ось тоді підгодівля стає життєво важливою. Корми повинні бути досить різноманітними. Комахоїдних птахів, які зимують у нас, краще підгодовувати сирим насінням соняшника, гарбуза, дині. Синиці й дятли особливо люблять ласувати свіжим (несолоним) салом. Якщо на годівничку покласти ягоди горобини, калини, то можна привабити снігурів, омелюхів. За зернами проса, вівса можуть прилетіти вівсянки, щиглики, повзики, синиці. Популярністю користуватиметься насіння дикорослих трав, зібране з осені. Зграйки щигликів не оминуть віники бур’янів, устромлених у сніг. А яблуками поласують дрозди, чикотні й сойки. Сало, яблука й кукурудзу можна просто настромити на дріт або на гілки кущів.

   Зима — важке випробування для всіх пернатих, тож давайте будемо разом підгодовувати птахів взимку.

Ведмеді

   Як не дивно ведмеді зазвичай викликають або страх, або розчулення, але звіра цього все одно люблять усі. Саме ведмеді стали головною темою  екологічних годин, що проводила провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП  Ірина Зуза  з 16 по 26 січня 2017 року у Охтирській ЗОШ №1: 3-а клас (кл. кер.  Воронько Тетяна Олександрівна), 2-в клас (кл. кер Требухова Ольга Михайлівна), 2-б клас (кл.кер. Мих Ганна Анатолівна), 2-г клас (кл.кер. Кривоколіско Тетяна Анатолівна) та Охтирській ЗОШ  № 3 – 3-в кл. (кл. кер. Верескун Наталія Миколаївна). Учні переглянули мультимедійну презентацію з якої дізналися, що на наший планеті існує вісім видів ведмедів (бурий ведмідь, білий ведмідь, барибал, малайський ведмідь, гімалайський ведмідь, ведмідь – губач, очковий ведмідь та велика панда), побачили фото та послухали інформацію про кожен вид. Також діти дізналися багато цікавих фактів про ведмедів.

   На перший погляд ці тварини досить повільні і незграбні, однак на ділі здатні досить швидко бігати (до 60 км / год), лазити, плавати, стояти і проходити короткі відстані на задніх лапах. Гострота зору окремих видів порівнянна з людською. Рослиноїдний барибал володіє колірним зором, що дозволяє йому розрізняти за кольором їстівні плоди та горіхи. Однак найбільш розвинені у ведмедів нюх і слух. Бурий ведмідь, наприклад, здатний унюхать мед за 8-9 км або за 5 км почути жужання бджіл, а білий ведмідь здатний розрізнити запах тюленя за 32 км або почути як той пливе під метровим шаром льоду на відстані 1 км . У ведмедів два шари шерсті. Перший шар короткий і щільний, служить він для утримання тепла, а другий — довгий і рідкий, призначений для захисту від води.

   Також цікавим є те, що ведмеді є єдиними хижаками, які регулярно їдять і м’ясо, і рослини, з цієї причини, вони мають різні зуби, спеціально для м’яса і рослинної їжі. Зазвичай вони бояться людини, але можуть бути небезпечними в тих місцях, де вони звикли до людей, особливо полярний ведмідь і ведмідь грізлі.  Природних ворогів  ці тварини майже не мають. Їхнім єдиним ворогом є людина. Нині лише двом видам ведмедів не загрожує зникнення.

Хто спить взимку?

   Найчастіше тварини харчуються рослинною їжею. Та не всі  роблять запаси їжі на зиму. З настанням холодів уся рослинність зникає, тому зима для тварин – найважча пора.

  Багато тварин за літо наїдають значні запаси жиру, заповзають глибоко у свої нори і впадають у сплячку. У цей час тварина зовсім не живиться, а живе за рахунок накопиченого  жиру. Саме цей жир і забезпечує тваринку тією невеликою кількістю енергії, яка необхідна, щоб залишитися  живими. Справжня сплячка чимось схожа на стан заціпеніння і не має нічого спільного зі звичайним сном. У  ссавців відбуваються в цей час корінні фізіологічні зміни. Температура тіла тварини знижується практично до нуля, падає кров'яний тиск, дихання стає повільним і нерегулярним, а серце робить  лише кілька поодиноких ударів за хвилину.  Ендокринні залози в період сплячки майже повністю припиняють свою діяльність.   Якщо температура в норі сильно падає, тварина  прокидається, глибше зариває себе і знову засинає. Тривалість сну, як правило, залежить від зовнішніх факторів - температури повітря .

   Саме про це і розповіла провідний спеціаліст з екологічної освіти Гетьманського НПП Суслова О.В. учням 2-б класу Охтирської  ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Р.К.Рапія №5 (вч. Одольська С.П.). Діти  дізналися, які саме тварини впадають у зимову сплячку , а яким тваринам не страшні найлютіші морози. Наприкінці уроку малюки з паперу виготовили зайців та білочок.