Середовище для саморозвитку та психологічна реабілітація.
У часи війни наші Нацпарки дають не лише прихисток постраждалим від бойових дій українцям. Це ще й нове середовище для саморозвитку та психологічної реабілітації.
До повномасштабного вторгнення Олена Горшкова працювала в Харківському обласному Палаці дитячої та юнацької творчості. Досвід роботи з молоддю допоміг їй реалізувати новий напрямок там, де вона опинилася, рятуючись від російських обстрілів.
«У Кам'янець-Подільський я приїхала в квітні, бо нашу Салтівку бомби не оминали, – згадує пані Олена. – У Кам'янці я познайомилась з волонтерами. Все літо ми працювали з дітьми-переселенцями. Я геолог, тому з цікавістю познайомилась з палеонтологічною експозицією НПП «Подільські Товтри».
Палеонтологічна експозиція – чудове місце, де наочно можна пояснити багато з науки про Землю та показати дітям чарівний світ Подільських Товтр. Вона допомогла пані Олені проводити майстер-класи та організовувати екскурсії для дітей. З початком нового навчального року вона працювала зі школярами ліцею 1 і спецшколою. З гуртківцями проводила заняття з геології.
Упродовж другої половини 2022 року Національний природний парк "Подільські Товтри" разом з партнерською організацією «Партнерство для природи» (США) реалізовував Проєкт підтримки Кам'янець-Подільського ботанічного саду у збереженні колекцій, реалізації професійного досвіду пізнання природи, здійсненні освітніх програм, емоційному відновленні місцевих мешканців та внутрішньо переміщених осіб внаслідок війни.
Нагадаємо, що більше корисних порад про те, як зберегти ментальне здоров’я під час війни та техніки самодопомоги доступні на сторінках Всеукраїнської програми ментального здоров’я #Тияк, яка впроваджується за ініціативи першої леді України Олена Зеленська.
Реформа моніторингу біорізноманіття
Реформа моніторингу біорізноманіття: при Міндовкіллі створена робоча група, яка напрацює відповідні пропозиції
У Міндовкіллі триває робота над впровадженням сучасних підходів у державний моніторинг довкілля, адже це – одна з ключових реформ сьогодення. Без неї неможливий вступ України до ЄС.
Моніторинг біологічного та ландшафтного різноманіття є складовою цієї реформи. Він потребує особливих методів проведення досліджень, а також спеціальної кваліфікації експертів. Адже біота України, це більше ніж 74 тисячі видів. З яких понад 27 тисяч – флора, 12 000 – гриби, а фауна – близько 45 000 видів. Наразі в Україні немає комплексного моніторингу біорізноманіття, який би охоплював усі ці компоненти.
Для вирішення цієї проблеми при Міндовкілля створена відповідна робоча група. До її складу увійшли представники органів виконавчої влади, наукових і громадських організацій. Найближчим часом відбудеться її перше засідання.
Експерти робочої групи:
-на основі кращого міжнародного досвіду напрацюють напрями і механізми реалізації реформи;
-визначать проблемні питання функціонування системи моніторингу довкілля;
-розроблять пропозиції та рекомендації щодо удосконалення нормативно-правової бази.
Крім того, у рамках реформи будуть створені відповідні бази даних біорізноманіття. Вони допоможуть швидко реагувати на будь-які зміни та розробляти науково обґрунтовані рекомендації для ефективних управлінських рішень.
Написання проєкту та пошук коштів
5 та 6 серпня, відбулося навчання - написання проєкту та пошук коштів для його реалізації, ось чого навчались провідні фахівці з екологічної освіти Гетьманського НПП активна молодь та представники навчальних закладів Охтирщини.
Програма «Інформаційно ресурсний простір» в Охтирці успішно продовжує свій розвиток!
Vladyslav Holiakov, проєктний менеджер ГО «ОМЦ», провів навчання згідно якого учасники ознайомилися зі структурою та описовою частиною проєктної заявки.
Radion Dubrovka, голова організації ГО ОМЦ, поділився своїм досвідом залучення ресурсів для реалізації проєктів. Він розповів, як вдалося залучити ресурси, навіть там, де їх не очікували. Також учасники почали заповнювати фінансову частину проєктів.
Nata Li, дипломована психологиня та молодіжна працівниця, провела сесію арттерапії, де учасники виразили свої почуття та емоції через дизайнерський процес створення власного шоперу.
Ось так продуктивно та творчо пройшли наші вихідні!
Оцінка екологічних наслідків
Зараз, в умови війни, кожен куточок України зазнає величезних втрат. Ракети потрапляють до будинків, інфраструктурних, культурних об'єктів. Є деякі міста та села практично стерті. Війна надзвичайно негативно впливає на навколишнє середовище!
7 серпня, в стінах Сумського національного аграрного університету відбулося засідання круглого столу ініційоване Національним екологічним центром України в рамках проєкту «Оцінка екологічних наслідків війни для громад». За підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. В рамках якого було обговорено питання щодо впливу російської агресії на стан довкілля та на здоров’я громадян, в якому стані вода, грунти, ліси та екосистеми в цілому після обстрілів та пожеж. До участі в поєкті долучилися викладачі та науковці університету, екологи, представники місцевих громад, працівники Сумської обласної Дежекоінспекції, Гетьманського національного природного парку та природного заповідника "Михайлівська цілина".
Загальна дискусія про методи оцінки наслідків військових дій для довкілля, про потреби громад, про можливості науковців у проведенні досліджень, про співпрацю та подальші плани.
«Школа природо охоронника»
У сусідньому НПП «Слобожанський» відбувається щорічний форум «Школа природоохоронника», де збираються працівники установ природно-заповідного фонду, науковці, громадські активісти щоб обговорити актуальні проблеми, розповісти про свої напрацювання. Варто зазначити, що господарі не лише організовують майданчик для такого спілкування, але й самі демонструють свої неабиякі здобутки в напрямку охорони території, облаштування рекреаційних майданчиків, прокладання екскурсійних та туристичних маршрутів. Колектив має значні здобутки в галузі науки, вміють працювати з волонтерами. Одним словом, є чому повчитися.
Із НПП «Слобожанський» наша установа співпрацює в рамках проекту мережі інформаційно-рекреаційних центрів «Шлях», тому взяти участь представнику Гетьманського НПП у «Школі природоохоронника» було важливо. З цією місією відрядили начальника науково-дослідного відділу Сергія Панченка. До програми Школи було включено дві його презентації про мережу інформаційно-рекреаційних центрів «Шлях» та про особливості формування туристичного продукту природоохоронними установами, зокрема місце таких науково-популярних заходів як спостереження за птахами.
На форумі обговорили також питання важливості громадської науки, особливостей природоохоронного законодавства, змісту еколого-освітньої діяльності в умовах військового стану, тлумаченню поняття біорізноманіття широким верствам населення тощо. Насиченою була екскурсійна програма. Початок поклав огляд парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Наталіївський», поруч з яким розташована база проведення Школи – Володимирівське ПОНДВ. Мали можливість виїхати на місце й ознайомитися з організацією рекреаційного майданчика, його паспортизації та надання рекреаційних послуг населенню. Захоплююча була екскурсія до Краснокутського дендропарку – одного з найстаріших у краї.
Ділова частина поїздки С. Панченка на форум «Школа природоохоронця» носила організаційний характер стосовно спільних наукових досліджень лучно-степової рослинності. В рамках мережі інформаційно-рекреаційних центрів «Шлях» - це одна із ключових сфер для співпраці.
