Підсумки роботи науковців Гетьманського НПП
Одним із важливих напрямків роботи Гетьманського національного природного парку є науково-дослідна робота, тому створено цілий відділ у складі якого працює дев'ять фахівців. Головною науковою темою є Літопис природи - комплексна робота, де відображаються підсумки спостережень за живою та неживою природою. У 2021 році проведені дослідження вже до 11-го тому Літопису природи. Що варто відзначити?
Насамперед спрямовуємо роботу на комплексні дослідження і зовсім не тому що до цього не тим займалися. Перші десять років діяльності установи пройшли для вирішення завдань інвентаризації хребетних, комах та рослин, визначення раритетних видів та оселищ, місць концентрації біорізноманіття, тобто ділянок та об'єктів, які мають найбільшу природоохоронну цінність. На жаль їм загрожують зміни, які відбуваються довкола: інвазії адвентивних видів, заростання лучно-степових ділянок водна ерозія, які спричинені глобальними антропогенними чинниками. Біда в тому що прямий вплив відбувається за межами парку, а зміни торкаються Ворскли та її заплави. Саме тому, що названі проблеми складні, потрібен погляд і рекомендації фахівців з різних наук. З організаційної точки зору найбільш доречно організовувати комплексні експедиції. Минулого року така була здійснена по Ворсклі як байдарковий сплав. У підсумку стало зрозуміло, що Ворскла за складом риб та водних безхребетних є дійсно чистою, але стан притоків критичний. Вони замулені в гирловій частині, а безхребетні такі ж як у ставку. Довкола Ворскли викликає тривогу стан водоохоронної зони і навіть прибережно-захистної смуги, де подекуди відбувається забудова, скид неочищених стоків. Звісно, що все це відбулося не одномоментно, а упродовж багатьох років. Тепер тривалий час знадобиться, щоб цю ситуацію виправити, але спочатку адміністрації парку, зелекористувачам, владі та місцевому самоврядуванню необхідно зважити можливості і запровадити систему заходів для поліпшення стану Ворскли та її притоків. Час для цього вдалий, бо у 2023 році розроблятиметься новий проєкт організації території Гетьманського НПП, тому можна сподіватися на залучення коштів з державного бюджету під конкретні заходи.
Серед важливих питань наукової роботи парку є робота зі студентською та шкільною молоддю. Є низка можливостей залучати їх до наукових досліджень. Шкільна молодь може отримати консультації науковців парку в підготовці робіт до участі в екологічній олімпіаді та конкурсі-захисті у Малій академії наук. Студенти університетів на базі Парку запрошуються до виконання курсових та кваліфікаційних робіт. Особливо тісна співпраця у Парку з науковим куратором – Сумським державним педагогічним університетом ім. А.С. Макаренка. Проведені юними дослідниками спостереження можуть стати істотним доповненням до Літопису природи, а самі вони отримають можливість отримати не лише знання і практичний досвід, але й можливість спостерігати за результатами впровадження своїх досліджень.
Підсумки наукових досліджень є основою для рекомендацій з виділення охоронних зон в межах парку, створення нових заповідних об'єктів. Фахівці наукового відділу допомагають у обґрунтуванні природоохоронних заходів у лісах, беруть участь у розробці номенклатурно-правових документів природоохоронного спрямування, залучаються до проєктів міжнародних природоохоронних організацій. Підсумки роботи оприлюднюються в наукових та галузевих виданнях, книгах.
Вкрай важливо проводити заходи на популяризацію наукових знань і безпосередньо на місці, в Охтирському районі. У 2021 році спільно із Сумським педагогічним університетом організували і провели міжнародну конференцію "Актуальні проблеми дослідження довкілля", в рамках якої у Охтирці відбулося засідання секції, присвяченої висвітленню результатів роботи науковців у Гетьманському НПП. Були представлені доповіді фахівців з Києва, Харкова, Сум. Маємо досвід проведення біологічних шкіл, навчальних експедицій, фестивалю біологічних колекцій. Подібні заходи проводитимемо й надалі.
Слідкуйте за нашими новинами на сайті та в соціальних мережах.
А ось і відеорепортаж місцевого телеканалу: https://youtu.be/iRkfBu66jQQ
Встановлено щорічну заборону на лов річкових раків
Відповідно до статті 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», «Проекту організації території Гетьманського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів», затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31.12.2013 року № 562, рішенням науково-технічної ради Гетьманського національного природного парку від 21.01.2022 №1-2022, встановлено щорічну заборону на лов річкових раків на водоймах в межах Гетьманського національного природного парку у період з 01 грудня по 30 червня та з 01 серпня по 10 жовтня. У 2022 році заборона вступає в силу з 01 березня та діє в межах визначених вище періодів.
Для довідки:
За порушення вимог режиму охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду передбачена адміністративна відповідальність від 153 до 408 грн. з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, та за грубе порушення правил рибальства від 340 до 680 грн. з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника. Крім того порушнику доведеться сплатити збитки за кожного виловленого рака річкового.
Детально з «Режимом використання водойм для здійснення любительського і спортивного рибальства в межах Гетьманського національного природного парку» можна ознайомитись за посиланням: http://www.getmanski.info/index.php/ukr/territories/zonuvannya-teritoriji/do-vidoma-ribalok/443-do-vidoma-ribalok
Цінуй – управляй – відновлюй – люби!
2 лютого відзначається Всесвітній день водно-болотних угідь. Секретаріат Рамсарської конвенції визначив тему 2022 року «Водно-болотні угіддя – на користь природі і людям!»
28 січня відбулася он-лайн конференція серед вихованців гуртка «Географ-науковець» Охтирського міського центру позашкільної освіти -Малої академії наук учнівської молоді (керівник Віра ХОРОШУН) , присвячена Дню водно-болотних угідь. Розпочала роботу провідна фахівчиня Гетьманського національного природного парку Оксана СУСЛОВА, яка у своєму виступі зазначила про важливість водно-болотних угідь для багатьох аспектів діяльності та здоров’я людини, а також ролі цих екосистем для збереження біорізноманіття. Відновлюючи та зберігаючи водно-болотні угіддя, ми застосовуємо природо орієнтовані рішення для накопичення води, адаптації до зміни клімату та вирішення багатьох, соціально-економічних питань, пов’язаних з використанням природних ресурсів.
На конференції звучали виступи «Про стан прісноводних ресурсів світу» (доповіли Дмитро НІКУЛІН та Міша КОЗЬМОДЕМЬЯНОВ), «Про причини глобального потепління» (розповів Олександр БЕЗДРАБКО).
Важливу інформацію щодо загальної тенденції динаміки кількості опадів, які слугують основним джерелом накопичення запасів ґрунтової вологи та мають велике значення для живлення річок, озер та ставків, проаналізувала Зоряна ЛИННИК.
Максим КОШИЛЬ охарактеризував підземні води веорхньо-крейдяного водоносного горизонту, які у нашому місті використовується для питних потреб.
Про ландшафти правобережжя долини річки Ворскла, динаміку стариць р. Ворскли, які відокремилися від основного русла у результаті природних та антропогенних процесів та особливості рельєфу лівобережжя басейну річки Ворскла на території Чернеччинської ОТГ розповідали Анастасія САКОВИЧ, Максим КИРИЧЕНКО та Лілія БРОВАЧ.
Про особливості малих річок повідомили Іван ОРЕХОВ, Олександр БЕЙЗИМ та Даріна ПІСКУРЬОВА. Вони досліджували просторово-часову динаміку гирла річки Охтирка протягом ХVІІІ–ХХІ століть, ландшафтну структуру басейну р. Гусинка та верхів’я річки Грунь.
Олександра ГМИРЯ та Анастасія ОСТАПЕНКО розповідали про свій спільний проект, в якому вони досліджували вплив гребель як на ландшафти долини Дніпра, так і ландшафти Ворскли і малих річок.
«Розумне та раціональне використання водно-болотних угідь є не просто можливим – це критично важливо для майбутнього людства та планети. Тривале руйнування цих екосистем, які підтримують життя, матиме жахливі наслідки, якщо ми не діятимемо негайно. З усіх точок зору водно-болотні угіддя є нашим єдиним порятунком у майбутньому. І ми повинні зробити необхідні інвестиції часу, капіталу – і серця, – щоб їх зберегти» - Mарта Рохаш Уррего, Генеральний секретар Рамсарської конвенції
Цінуй – управляй – відновлюй – люби!
26 січня – Всесвітній день екологічної освіти
Екологічна освіта та виховання - один із пріоритетних напрямків діяльності Гетьманського національного природного парку. За останні роки діяльності Парку склалася певна система екологічних заходів, визначено напрямки та методи здійснення поставлених завдань з екологічної освіти. Основні з них - це проведення екологічних занять, квестів, екскурсій, виїзних засідань, конкурсів, конференцій, презентацій, майстер-класів, акцій на природоохоронну тематику та інше. Еколого-просвітницькою роботою охоплені діти дошкільного і молодшого шкільного віку та учнівська молодь загальноосвітніх навчальних закладів та позашкілля.
Робота колективу парку в напрямку екологічної освіти та виховання населення продовжується. Шукаємо та впроваджуємо нові форми та методи сучасної екологічної освіти.
Вчилися турбуватися про братів наших менших
Холодно надворі. Все навколо вкрито снігом — і земля, і дахи будинків і дерева. Ставки й ріки закуті кригою, заметені снігом поля й ліси.
Тільки на снігу видно, хто залишив свої сліди. Птахи від холоду настовбурчилися, розпушилися, на м'ячики стали схожі. Так і дивляться, чим би їм підживитися. Голодно взимку їм у лісі, ось вони й летять ближче до людської оселі, щоб підгодуватися. У лісових звірів своє життя хто на полювання виходять, хто у лігві чи дуплі сидить.
Взимку всі стараються сховатися від морозу, від холодного крижаного вітру, і кожен по-своєму зимувати пристосувався. Саме про це розповідала на зустрічі з учнями 4 класу Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №9 (вчитель Шандиба Людмила) провідна фахівчиня з екологічної освіти Гетьманського національного парку Суслова Оксана.
Чи можемо ми допомогти звірятам? Так. Обговоривши правила підгодівлі птахів і звірів, школярі пообіцяли взимку турбуватися про братів наших менших.