«ПЕРШІ ПРОВІСНИКИ ВЕСНИ»
- Створено: 01 березня 2024
Первоцвіти - символ весни. Після довгої зими вони перші зацвітають і дарують нам свою тендітну красу. Первоцвітам не страшні ані сніг, ані злі морози – до всіляких примх природи ці ранні квіти добре пристосувались. Важливо зазначити, що більшість первоцвітів перебувають під загрозою зникнення, саме через те, що люди зривають їх на букети та викопують для пересадки.
З року в рік, як тільки починає сходити сніг, служба державної охорони Гетьманського національного природного парку розпочинає посилену охорону первоцвітів. Наголошуємо на тому, що за жодних обставин збір та торгівля ними заборонені і караються законом. Так за дане порушення доведеться сплати штраф від 153грн до 510грн, крім того порушник повинен буде сплатити збитки в розмірі 315грн за кожну поодиноку квітку.
Чому первоцвіти такі важливі і потребують особливої охорони? Ранньовесняні первоцвіти мають велике значення для наземних екосистем, адже їхні яскраві квіти або рясні суцвіття є джерелом першого нектару для комах-запилювачів. Первоцвіти дозволяють бджолам, джмелям та іншим комахам накопичити достатньо сил, щоб ті продовжили свою важливу справу влітку. Зникнуть первоцвіти - зникне величезна кількість метеликів, бджіл, джмелів та інших комах котрі захищають ліс від шкідників.
Не знищуйте квіти! Збережемо самобутність природи для нащадків.
Бережімо першоцвіти!
- Створено: 01 березня 2024
Природа поступово прокидається після зимової сплячки, а розгорнеться у своїй пишній красі, витканій богинею Флорою, вже по теплу, під спів перших зябликів і дроздів. Окраса ще голого широколистяного лісу – весняні ефемероїди. Це багаторічні трав’янисті рослини з коротким циклом вегетації, квітування і плодоношення. Вони поспішають використати той короткий період часу, допоки на деревах не розпустилося листя і весь безцінний ресурс сонячного світла потрапляє до них. Потім надземна частина рослини досить швидко відмирає, а в запасаючих органах під землею (цибулинках, бульбочках, кореневищах) формується сплячий пагін, який покаже свою величну красу світу у кінці березня – на початку квітня наступного року.
По іншому рослини-ефемероїди називаються першоцвітами, бо вони навесні перші, і, мабуть, найперші з них – синьоокі проліски (ботанічний рід Scilla), або так звані «підсніжники», хоча справжніми підсніжниками (рід Galanthus) тут і не пахне. На відміну від пролісок у підсніжників квіти білі, у нас вони трапляються в культурі – у квітниках, садках тощо. Східна межа географічного поширення підсніжника справжнього пролягає західніше Сумської області, хоча відомо про невелику його популяцію на Лебединщині.
А серед пролісок наймасовіша проліска сибірська, вона широко розповсюджена в листяних лісах Сумщини. Окрім неї в долині р. Ворскла поблизу Охтирки відоме місцезнаходження проліски дволистої – один із найбільш східних осередків цього європейського виду. Запилюють ці квітки всілякі бджоли, джмелі, які на фоні дефіциту поживи ранньої весни хоч якось вгамовують свій апетит. Пасічники добре знають, що в цю пору бджоли на задніх лапках приносять із лісу блакитний пролісковий пилок.
Від пролісків весняну естафету переймають інші ефемероїди. Серед них такі пишні самоцвіти наших дібров як ряст ущільнений та ряст Маршалла, а також пшінка весняна, анемона жовтецева, зірочки жовті та малі, медунки, зубниці бульбиста та п’ятироздільна. Масове їх цвітіння – неабияке видовище! У рясту ущільненого ніжні мереживні листочки, суцвіття з синіх, бузкових, пурпурових квітів, у рясту Маршалла суцвіття блідо-жовті. Зацвітають рясти тільки на 4-й або 5-й рік життя. Квітки запилюються переважно джмелями та бджолами-антофорами, насіння з білим мʼясистим придатком поширюється мурашками (мірмекохорія). Ці рослини здавна є символом віри в добре майбутнє – «ще походимо, потопчемо ряст...».
Медунки темна і вузьколиста недаремно отримали свою назву, адже це гарні медоносні рослини. У них рожевий колір молодих квіток поступово переходе в фіолетовий, блакитний і, нарешті, в синій. Зібрані разом, пелюстки дають дають сильний кольоровий ефект, що не може залишитися без впливу на приваблювання комах. Жовтоцвіті пшінка весняна, анемона жовтецева і зірочки відвідуються комахами, поїдаючими пилок.
Місцями в широколистяних лісах Тростянеччини трапляється пізній ефемероїд цибуля ведмежа, або в народі – левурда. Лише на півдні, біля сіл Куземин, Скелька та Журавне, можна зустріти тюльпан дібровний. Обидві ці рідкісні рослини занесені до Червоної книги України.
Загалом більшість наших першоцвітів хоч і не є рідкісними, одначе їх популяції страждають через збір ніжних суцвіть на букети та знищення природних оселищ.
А це неправильно, адже з усіх істот в Україні страждати мають лише російські загарбники.
Памятаймо: втрачене важко відновити! Іноді – не можливо!
Всеукраїнська науково-практична конференція з нагоди 25-ї річниці Деснянсько-Старогутського національного природнього парку
- Створено: 23 лютого 2024
Сьогодні відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція «Об’єкти природно-заповідного фонду Сумщини: сучасний стан та шляхи збереження біорізноманіття» з нагоди 25-ї річниці Деснянсько-Старогутський Національний Природний Парк – перлини Українського Полісся, до якої долучилися з доповіддю «Дослідження дрібних лускокрилих НПП «Деснянсько-Старогутський»» та вітальними словами працівники Гетьманського НПП.
Тож ще раз вітаємо Вас з ювілеєм, бажаємо найшвидшої перемоги, миру та добробуту. Працівникам мужності, стійкості, Божого Благословення та якнайшвидше повернувся в рідні та вже безпечні домівки, а установі – розвитку та процвітання.
Збережемо першу посмішку весни – первоцвіти.
- Створено: 23 лютого 2024
Щороку першими проявами весни є поява первоцвітів. Вони кольоровими промінчиками виглядають на лісових галявинах та гірських пагорбах, вкриваючи їх мальовничими килимами. Під назвою первоцвіти біологи об’єднують ранньовесняні квіти, що розпускаються ще до появи листків на деревах.
Фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП провела еколого-освітнє заняття для учнів 4 класу (класний керівник Оцевик С.В.) Чернеччинського ліцею Чернеччинської сільської ради на тему: «Збережемо першу посмішку весни - первоцвіти». Під час зустрічі вихованці переглянули цікаву презентацію про первоцвіти, деякі види яких занесені до Червоної книги України, дізналися, що первоцвіти мають важливе практичне значення для лісу та його мешканців. Адже нектаром квітів ласують бджоли, джмелі, метелики. Фахівець нагадала про правила поведінки в лісі з первоцвітами та на завершення виготовили аплікацію із паперу – квітку нарциса.
Отже, перші весняні квіти не тільки звеселяють людей, а й напоюють своїм нектаром, годують пилком і насінням мешканців лісу. Тож збережемо первоцвіти - першу посмішку весни!
Підсніжник — символ надії.
- Створено: 22 лютого 2024
Колись Бог зібрав квіти, щоб надати їм кольори... Всі квіти обирали собі яскраві забарвлення, тільки скромний підсніжник чекав мовчки. Коли прийшла його черга, виявилося, що у Бога закінчилися кольори і для нього немає жодного. Зима, щойно затягнувши сніжну заметіль, побачила, як квіточка засумувала. Вона звернулася до нього: «Любий під сніжнику, не сумуй, що для тебе не залишилося кольору. Я віддам тобі свій, білий, і ти будеш першою квіткою, яка з’явиться з-під моїх снігів.»
21 лютого працівниця з екоосвіти Гетьманського НПП, завітала в Охтирську центральну публічну бібліотеку, де в рамках проєкту «Фабрика добра та відпочинку», який реалізується за підтримки Товариства Червоного Хреста України, провела екологічний майстер клас для маленьких відвідувачів. Під час заходу, розповіла одну із легенд про підсніжник — символ надії та в незвичний спосіб, намалювали одну з перших квітів. Кожен з нас хоча би раз у своєму житті насолоджувався красою цих квітів, але не кожен знає, які таємниці вони приховують. Одна з яких, незважаючи на те, що підсніжник з’являється навесні, він здатний витримати десятиградусний мороз. У цьому йому допомагає своєрідний «чохол» з тонких волосків біля основи стебла.
Не зривайте первоцвіти! Пам’ятайте, куплений «оригінальний» букет швидко зів’яне!
Участь у природничо-краєзнавчій конференції «Природна перлина Лівобережного Полісся»
- Створено: 20 лютого 2024
Працівники Гетьманського НПП взяли участь у природничо-краєзнавчій конференції «Природна перлина Лівобережного Полісся», яка приурочена 25-річчю Національного природного парку «Деснянсько-Старогутський».
Деснянсько-Старогутський Національний природний парк - дивовижний куточок природи на самому сході Українського Полісся. Найбільше вражає у національному природному парку, розмаїття птахів. Навесні та восени тут зупиняються багатотисячні зграї гусей, качок, журавлів, лелек, лебедів. Річка Десна та її заплава зберегли донині свій природний стан. Унікальні старогутські ліси з віковими деревами, болотами, луками зберегли багато рідкісних видів рослин. На сьогоднішній день територія та інфраструктура Парку зазнає величезних збитків від агресії російської федерації.
Щиро вітаємо колектив парку з прийдешнім ювілеєм та бажаємо нових здобутків в охороні, збереженні та примноженні природних та культурних надбань регіону. Зичимо всім міцного здоров'я, щастя, добра, благополуччя в родинах. Нехай Господь дарує вам любов, радість, мир та перемогу!
Дякуємо організаторам за проведений прекрасний захід.
Хто в болоті живе?
- Створено: 15 лютого 2024
Які асоціації виникають у сучасної дитини зі словом "болото"? Бруд, комарі, страх, згубне місце. Похмуро, чи не правда? А якщо розібратися, болотний світ на диво красивий. Химерні форми і неповторна гра кольорів народжують казкові образи.
Сьогодні, 15 лютого провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП Наталія КВАРТА завітала до учнів 4-Б класу Охтирської ЗОШ № 3 (класний керівник Сліпець В.І.). Темою заняття - «Водно-болотні угіддя» та «Хто в болоті живе?», де діти більш детально познайомимося із тваринами, які проживають у цій місцевості, життєвим циклом, дізналися, чим корисне болото та розвіяли похмурі асоціації про нього. Поринувши у творче завдання, виготовили паперового лебедя.
Болота – джерело величезних природних ресурсів, що здавна використовуються людиною.
На завершення заняття, діти зробили висновки, що у природі все пов’язано. Кожен займає своє місце і має певне значення.
Потрібно берегти світ, у якому ми живемо!
Водно-болотні угіддя Гетьманського Парку.
- Створено: 14 лютого 2024
14 лютого 2024 року фахівці відділу екологічної освіти та рекреації Гетьманського НПП Михайло Обідець та Віктор Гонтаренко відвідали колектив спеціалістів та бухгалтерію Великописарівського центру первинної медико-санітарної допомоги. В зручних умовах відремонтованого приміщення відбулась зацікавлена розмова про водно-болотні угіддя Гетьманського парку. Сам хід розмови показав, що в результаті постійної роз’яснювальної роботи люди досить серйозно орієнтуються в проблемних питаннях екології. Особливо це стосується лук і пасовищ, які бездумно переводяться в категорію орних земель.
Слухачі, які проживають біля р. Ворскли, наводили приклади безжального знищення природи в результаті варварських обстрілів з боку російських агресорів. Люди бачать вирви, які залишаються після обстрілів, або нерозірвані боєприпаси.
Особливо зацікавленою була розмова про червонокнижні та лікарські рослини Великописарівщини, різноманіття пташиного царства та необхідність і важливість охорони та відтворення екосистем та природних комплексів Гетьманського НПП.
Чекаємо на тебе, весно!
- Створено: 14 лютого 2024
Природа проживає багато днів і ночей в очікуванні тепла. Якою ж постає перед нами весна? Щороку ми з нетерпінням чекаємо на неї. Рахуємо дні, виглядаємо, коли пташки на своїх крилах принесуть її з далекого краю. Весна... Уже сама згадка про неї збуджує у серці неземну радість, тривогу.Весна - це оновлення і відродження природи. Це - сонце і тепло, це - зелень і пахощі квітів, це - нове життя. Наші далекі пращури уявляли весну цілком реальною особою - стрункою, веселою, заквітчаною, співучою, молодою дівчиною. Там, де вона з’являлася, все оживало, квітло, дзвеніло піснями.
13 січня провідний фахівець з рекреації Юлія ГРАНКІНА завітала до 2-Б класу закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів номер 3 Тростянецької міської ради і провела конкурс малюнків "Чекаємо на тебе ,весно!" Діти зображували на папері речі, які мають асоціації з весною. Кожен продемонстрував креативність і творчість.
Науковці та представники нацпарків розповіли про результати досліджень.
- Створено: 13 лютого 2024
12 лютого в Івано-Франківську пройшов фінальний семінар проєкту, що був спрямований на визначення шкоди довкіллю України від війни. Науковці та представники нацпарків розповіли про результати досліджень.
Про це пише Галка з місця події.
Співробітниця Гамбурзького університету прикладних наук, відділ сталого розвитку і зміни клімату та координаторка проєкту про вплив війни на природоохоронні території в Україні Марія Федорук розповіла, що проєкт триває вже два роки – від літа 2022.
“Ми фіксуємо, які саме бойові дії відбувалися на території України, як ці бойові дії вплинули на ліси, ґрунти та біорізноманіття. Намагаємося зрозуміти, як з цим бути далі.
У нас дві цілі. Перша – збираємо і максимально поширюємо інформацію про вплив війни в європейських країнах. Друге – намагаємося зрозуміти, як саме ми можемо допомогти нашій природі в цій складній ситуації. Не втратити найцінніше – природоохоронні території, які ми мали б зберігатися найкраще”, – ділиться Федорук.
Марія Федорук розповіла, що до проєкту залучили українських експертів з лісотехнічного університету, університету імені Франка, Прикарпатського університету та академії Наук України. А також представники чотирьох природоохоронних зон: Чорнобильський заповідник, Голосіївський національний парк, Деснянсько-Старогутський національний парк і Гетьманський національний парк.
“Нам допомагали польські партнери з міста Лодзь. Вони робили дослідження ґрунтів і води, зразки яких нам вдавалося отримати”.
Всі території, які досліджували – деокуповані, але заміновані й доступ до них обмежений.
“Напевно Анастасія (ред. Сплодитель) вам цього не сказала, але її поїздка (ред. за ґрунтами) була дуже ризикованою. ЇЇ супроводжували військові й показували, де можна ходити, а де не можна ходити. Чорнобильська територія на 90% замінована, Деснянсько-Старогутський нацпарк теж майже на 90% заміновано. Зразки насправді було дуже непросто отримати”.
Співробітниця інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені Симоненка, НАН України Анастасія Сплодитель під час проєкту займалася дослідженням впливу бойових дій на ґрунти. Вона ділиться, на багатьох територіях досі тривають активні бойові дії, тому повноцінного доступу до них для проведення комплексних досліджень – немає.
“Отримані проби ґрунту із зони бойових дій завдяки українським військовим та відібрані проби свідчать про різні коливання вмісту забруднюючих речовин в різних типах ґрунтів. Багато залежить від тривалості ведення бойових дій та інтенсивності обстрілів. Рівні вмісту забруднюючих речовин коливаються від 1,5 фонового вмісту до перевищення в кілька разів гранично допустимих концентрацій”, – ділиться Сплодитель.
Вона додає, що процеси самовідновлення в ґрунтах є досить інтенсивними. В дослідженнях використовували й показники тривалості ведення бойових дій:
“Відновлення саме ґрунтового покриву в результаті артилерійського обстрілу триває десь два тижні. Після ведення безперервних повноцінних бойових дій – місяць”.
Проте постійне ураження цих територій та відсутність реабілітаційних заходів на них, свідчить про надзвичайно високі рівні саме хімічного забруднення, каже Анастасія.
“Пікові перевищення хімічного забруднення є. Але вони неоднозначні, бо кожна територія є унікальна по особливості накопичення забруднювачів”, – зауважує фахівчиня.
Мета Анастасії Сплодитель в цьому проєкті – зрозуміти рівень впливу війни на ґрунтовий покрив та впровадити заходи реабілітації на територіях природоохоронних об’єктів.
Виконуючий обов’язки директора Гетьманського національного природного парку Олександр Кварта поділився, що парк став базою для отримання зразків ґрунту, які брали після вибухів, аби промоніторити й дізнатися склад речовин, які попали у ґрунт.
За його словами, цей моніторинг є важливим, щоб дізнатися вплив війни на екосистему та зʼясувати, як повернути її у природній стан.
“Територія парку знаходиться в Охтирському районі. Російські війська пройшли до половини території парку, окупували місто Тростянець. Прилегла до нього частина парку була понад місяць підконтрольна військам рф, відповідно там велися активні бойові дії. Тому наслідки для екосистеми дуже значні. Один із мостів через річку Ворскла повністю зруйнували, він своїми рештками перекрив майже дві третини течії річки”, – розповідає Кварта.
На території нацпарку проживають червонокнижні види тварин і рослин. Наразі працівники не мають доступу до всієї території парку, щоб повноцінно визначити завдані збитки, оскільки територія частково замінована. Також Кварта поділився, що відкрита низка кримінальних справ за фактами руйнувань та пошкоджень на території нацпарку.
“Сьогодні одна з основних наших проблем – це розмінування територій. Цим ми зараз займаємося разом з Міністерством захисту довкілля. Вони взяли наш парк, як пілотний. І з Укроборонпромом співпрацюємо, щоб розділити території на ті, які потребують обов’язкового розмінування, і виявити такі території, які можливо і не заміновані”, – зазначив Кварта.
Проєкт завершується в кінці березня. Основне, що хотіли отримати творці проєкту – висвітлити ситуацію, яка є наразі в Україні та визначити найбільші проблеми, виклики та шляхи їх рішення.
“Ми побачили, що найбільше, що ми зараз можна зробити – це моніторинг. Бо про відновлення ще дуже рано говорити. Ми розуміємо, що зараз потрібно сконцентруватися на захисті екосистем під час бойових дій, а не на їх відновленні”, – каже Марія.
